28 червня 2022 року м. Дніпросправа № 160/14826/21
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,
за участю секретаря судового засідання Поспєлової А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі
апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2021 року (головуючий суддя Озерянська С.І.)
у справі № 160/14826/21
за позовом ОСОБА_1
до Соборного відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Дніпро)
про визнання протиправною та скасування постанови, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Соборного відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Дніпро), в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову Соборного відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Дніпро) від 05.08.2021 у виконавчому провадженні №65552076 про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 в розмірі 12000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26.05.2021 державним виконавцем Соборного ВДВС у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Кукузою А.Г. відкрито виконавче провадження № 65552076 з виконання виконавчого документу - виконавчого листа № 201/13404/18, виданого 02.04.2021 Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська про визначення порядку користування автомобілем. 05.08.2021 державним виконавцем винесено постанову про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 12000,00 гривень. На переконання позивача державним виконавцем протиправно відкрито виконавче провадження, що стало підставою для звернення зі скаргою на ім'я начальника Соборного відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Дніпро) щодо проведення перевірки виконавчого провадження ВП №65552076. Враховуючи надану відповідь на скаргу, позивач звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська зі скаргою на дії начальника Соборного відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Дніпро), ухвалою якого від 28.07.2021 в цивільній справі №201/13404/18 відкрито провадження. Державний виконавець Кукуза А.Г., достеменно знаючи про наявність відкритого провадження за скаргою позивача щодо питання правомірності постанови про відкриття виконавчого провадження, винесла постанову про стягнення виконавчого збору.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2021 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Суд першої інстанції встановив, що на дату винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 65552076 позивач (як боржник за виконавчим документом) рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська не виконав. В свою чергу, постанова державного виконавця від 26.05.2021 про відкриття виконавчого провадження ВП №65552076 є чинною, в судовому порядку не скасована. Обов'язок державного виконавця винести постанову про стягнення виконавчого збору передбачений нормами Закону України «Про виконавче провадження», а тому при винесенні постанови від 05.08.2021 про стягнення виконавчого збору ВП №6552076, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, відповідно відсутні підстави для її скасування.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове про задоволення позову. Позивач зазначає, що судом першої інстанції взагалі не було взято до уваги, що виконавчий лист, за яким відповідачем відкрито виконавче провадження, не підлягає примусовому виконанню, оскільки не містить жодних зобов'язуючих дій, які б мав вчинити ОСОБА_1 . Вказані обставини, на думку позивача, також підтверджуються ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23.07.2021, в якій суд встановив той факт, що рішення суду від 15.06.2020 не містить по суті зобов'язального характеру для жодної із сторін того спору.
В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі. Також представник позивача в судовому засіданні подав суду для долучення до справи копію ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28.02.2022 у справі №201/13404/18, якою встановлені певні обставини, що стосуються справи, що розглядається.
Представник відповідача просить залишити рішення суду без змін як законне та обґрунтоване. З приводу посилання позивача на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28.02.2022 зазначає, що вказана ухвала не набрала законної сили, отже не може враховуватись при вирішенні цього спору.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 15.06.2020 Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська ухвалено рішення у справі № 201/13404/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного сумісного майна подружжя.
Вказаним рішенням визнано об'єктом спільної сумісній власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - автомобіль марки Hyundai Santa FE, легковий універсал -В, білого кольору, 2012 р. випуску, об'єм двигуна 2199 куб.см., реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку майна, що є об'єктом спільної сумісній власності подружжя - автомобіль марки Hyundai Santa FE, легковий універсал-В, білого кольору, 2012р. випуску, об'єм двигуна 2199 куб.см., реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку майна, що є об'єктом спільної сумісній власності подружжя - автомобіль марки Hyundai Santa FE, 2012р. випуску, об'єм двигуна 2199 куб.см., реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Визначено порядок користування об'єктом спільної сумісній власності подружжя - автомобілем марки Hyundai Santa FE, легковий універсал-В, білого кольору, 2012р. випуску, об'єм двигуна 2199 куб.см., реєстраційний номер НОМЕР_1 наступним чином: -перший та другий тиждень місяця користується ОСОБА_2 ; -третій та четвертий тиждень місяця користується ОСОБА_1 .
02.04.2021 Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська видано виконавчий лист від 15.06.2020 у цивільній справі № 201/13404/18 про визначення порядку користування об'єктом спільної сумісної власності подружжя - автомобілем марки Hyundai Santa FE, легковий універсал-В, білого кольору, 2012 р. випуску, об'єм двигуна 2199 куб.см., реєстраційний номер НОМЕР_1 наступним чином: - перший та другий тиждень місяця користується ОСОБА_2 ; - третій та четвертий тиждень місяця користується ОСОБА_1 .
08.04.2021 державним виконавцем Амур-Нижньодніпровського ВДВС у м. Дніпро Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) відкрито виконавче провадження № 6505931 з примусового виконання означеного виконавчого листа, про що винесено відповідну постанову.
19.05.2021 за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про проведення перевірки за ВП № 65059631 з виконання виконавчого листа № 201/13404/18 від 02.04.2021 начальником Амур-Нижньодніпровського ВДВС у м. Дніпро Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) винесено постанову, яким скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №65059631, оскільки виконавчий документ не носить зобов'язального характеру та не містить заходів примусового виконання рішення.
19.05.2021 постановою державного виконавця Амур-Нижньодніпровського ВДВС у м. Дніпро Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) повернений виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання відповідно до п.7 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження».
24.05.2021 до Соборного ВДВС м. Дніпро Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшла заява ОСОБА_2 про примусове виконання виконавчого листа Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська № 201/13404/18 від 02.04.2021 про порядок користування об'єктом спільної сумісної власності подружжя автомобілем марки Hyundai Santa FE, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
26.05.2021 за заявою ОСОБА_2 державним виконавцем Соборного ВДВС м. Дніпро Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№ 65552076.
Дії державного виконавця з приводу відкриття виконавчого провадження оскаржені ОСОБА_1 до начальника Соборного ВДВС м. Дніпро Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Суть скарги полягає в тому, що державним виконавцем порушено п.7 та п. 9 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки суд в своєму рішенні визначив порядок користуванням автомобілем і таке визначення не передбачає заходів примусового виконання та є безстроковим.
Листом від 10.06.2021 Соборний відділ державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Дніпро) повідомив скаржника, що виконавче провадження № 65552076 відкрито з додержанням Закону України «Про виконавче провадження» та інших нормативно-правових актів, порушень в ході виконання виконавчого листа № 201/13404/18, виданого 02.04.2021 Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська, не виявлено. При цьому відділ державної виконавчої виходив з того, що судовий акт, який набрав законної сили, підлягає, безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна вчинити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому ст.8 Конституції принципу верховенства права.
05.08.2021 державним виконавцем Соборного ВДВС м. Дніпро Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кукузою А.Г. в межах виконавчого провадження ВП № 65552076 на підставі ст.3, 27, 40 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про стягнення виконавчого збору, відповідно до якої належить стягненню з боржника ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 12000,00 грн.
З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Закон України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» є спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Відповідно до ст. 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі рішення) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За змістом положень статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення, зокрема, на підставі таких виконавчих документів як виконавчі листи, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Частиною першою статті 26 Закону № 1404-VIII визначено, що державний виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до ч.5 ст.26 Закону № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Відповідно до абз.1 ч.6 ст.26 Закону № 1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Згідно ч.1 ст. 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Частиною 3 статті 27 Закону № 1404-VIII визначено, що за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) - ч.4 ст.27 Закону №1404-VIII.
Перелік випадків, за яких виконавчий збір не стягується, визначений ч.5, 7, 9 ст.27 Закону №1404-VIII, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Виходячи з вказаних норм, суд першої інстанції правильно зазначив, що Закон № 1404-VІІІ передбачає обов'язкове стягнення з боржника-фізичної особи виконавчого збору в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати за примусове виконання рішення немайнового характеру.
Суд першої інстанції, посилаючись на висновки Верховного Суду у постанові 26.06.2020 у справі № 360/3324/19, також вказав, що стягнення виконавчого збору є безумовною дією державного виконавця у межах виконавчого провадження та ефективним засобом стимулювання боржника до намагання виконати рішення суду самостійно до відкриття виконавчого провадження. Стягнення виконавчого збору є не правом, а обов'язком державного виконавця при відкритті виконавчого провадження.
В силу приписів ч. 4 ст. 27 Закону № 1404-VIII момент стягнення виконавчого збору законодавець безальтернативно пов'язує саме з фактом винесення виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, незалежно від вчинення ним заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.
Відтак, стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов'язується з початком примусового виконання. Примусове виконання рішення розпочинається з моменту прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження.
Суд апеляційної інстанції погоджується з наведеним судом першої інстанції аналізом норм Закону України «Про виконавче провадження», разом з тим вважає за необхідне зазначити, що, виходячи з суті виконавчого провадження, вказані правила діють щодо виконання судових рішень, які передбачають заходи примусового виконання рішень, в тому числі, рішення немайнового характеру.
Положеннями частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішення у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження» встановлені вимоги до виконавчого документа. Зокрема, у виконавчому документі зазначається резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень (п.5 ч.1 ст.4).
Заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом (стаття 10 Закону № 1404-VIII).
Розділом VIII Закону № 1404-VIII врегульований порядок виконання рішень немайнового характеру, до яких законодавець відносить рішення, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення (ст.63), рішення про відібрання дитини (ст.64), рішення про встановлення побачення з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною (ст.64-1), рішення про поновлення на роботі (ст.65), рішення про виселення боржник (ст.66), рішення про вселення стягувача (а.с.67).
В спірному випадку, з огляду на зміст рішення, що підлягає виконанню, - рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15.06.2020 у справі № 201/13404/18, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції, що виконавче провадження № 65552076 стосується виконання рішення, за яким боржника зобов'язано вчинити певні дії.
Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська в межах цивільної справи № 201/13404/18 вирішувалось лише питання про визначення порядку користування спільним майном подружжя та не було зобов'язано жодну із сторін вчиняти на користь іншої певні дії. Виданий Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська 02.04.2021 виконавчий лист № 201/13404/18 не містить заходів примусового виконання рішення, зокрема, приписів, які саме дії ОСОБА_1 був зобов'язаний вчинити на користь стягувача ОСОБА_2 і, як правильно зауважено позивачем, є безстроковим.
Отже, обґрунтування висновку суду першої інстанції тим, що на дату винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 65552076, позивач (як боржник за виконавчим документом) рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська не виконав, є помилковим, не відповідає ухваленому у справі № 201/13404/18 судовому рішенні, яке не містить визначення дій, які слід вчинити боржнику.
Той факт, що постанова державного виконавця від 26.05.2021 про відкриття виконавчого провадження ВП №65552076 є чинною, та в судовому порядку не скасована, не свідчить про безумовну правомірність винесення в межах цього виконавчого провадження постанови про стягнення судового збору, оскільки з виникненням цього факту суть рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська про визначення порядку користування спільним майном подружжя не змінюється на рішення, яке має зобов'язальний характер.
Виходячи з вищенаведеного, суд першої інстанції під час розгляду справи не в повному обсязі дослідив обставини, які мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права, внаслідок чого апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 310, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2021 року у справі №160/14826/21 скасувати, прийняти нове рішення.
Позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Соборного відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Дніпро) від 05.08.2021 у виконавчому провадженні ВП №65552076 про стягнення виконавчого збору.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк
суддя Н.А. Бишевська
суддя Я.В. Семененко