04 липня 2022 року м. Ужгород№ 260/1750/22
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаврилка С.Є., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Івашиної Аріни Анатоліївни до 94 прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4) про визнання протиправним та скасування рішення, -
16 травня 2022 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернувся з позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , закордонний паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 06 квітня 2017 року) в особі представника - адвоката Івашиної Аріни Анатоліївни ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до 94 прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4) (АДРЕСА_3, код ЄДРПОУ НОМЕР_5), в якому просить: "1. Визнати рішення інспектора прикордонної служби 1 категорії 2 групи інспекторів контролю відділення інспекторів прикордонної служби Чоп відділу прикордонної служби "Соломоново" майстер сержант ОСОБА_4 від 04.05.2022 року про відмову в перетинанні державного кордону України іноземцю або особі без громадянства відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - нечинним; 2. Скасувати рішення інспектора прикордонної служби 1 категорії 2 групи інспекторів контролю відділення інспекторів прикордонної служби Чоп відділу прикордонної служби "Соломоново" майстер сержант ОСОБА_4 від 04.05.2022 року про відмову в перетинанні державного кордону України іноземцю або особі без громадянства відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ".
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 травня 2022 року даний позов було залишено без руху.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 червня 2022 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та (або) виклику учасників справи.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 червня 2022 року було відмовлено представнику позивача у задоволенні клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що спірним рішенням відмовлено позивачу у перетині державного кордону на виїзд з України у зв'язку з відсутністю дійсного паспортного документа. Позивач стверджує, що оскаржене рішення перешкоджає їй разом із трьома дітьми реалізувати намір повернутися до України з метою возз'єднання із громадянським чоловіком ОСОБА_3 , який є громадянином України де і проживає. Прострочення закордонного паспорту та неможливість повернення в Україну вчасно до 06 квітня 2022 року зумовлено поганим самопочуття після щеплення від ковіду, яку вона зробила 28 березня 2022 року.
Відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову з мотивів безпідставності позовних вимог. Повідомив, що 04 травня 2022 року в міжнародний пункт пропуску на в'їзд в Україну прибула громадянка України ОСОБА_1 , яка на паспортний контроль пред'явила закордонний паспорт громадянина російської федерації серії № НОМЕР_3 від 06 квітня 2017 року виданий посольством росії в Україні. Під час перевірки було встановлено, що термі дії вказаного закордонного паспорту позивача закінчився 06 квітня 2022 року. У зв'язку із вище викладеним, в порядку, визначеному статтею 14 частиною 1 Закону України "Про прикордонний контроль", щодо громадянки ОСОБА_1 було винесено рішення про відмову в перетині державного кордону України як іноземцю, яка має недійсний паспортний документ.
Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
04 травня 2022 року ОСОБА_1 прибула в міжнародний пункт пропуску "Чоп" з метою в'їзду в Україну, яка на паспортний контроль пред'явила закордонний паспорт громадянина російської федерації серії НОМЕР_3 від 06 квітня 2017 року виданий посольством росії в Україні (а.с.а.с. 54, 55).
В процесі здійснення прикордонного контролю посадовою особою відповідача з'ясовано, що термін дії закордонного паспорту ОСОБА_1 закінчився 06 квітня 2022 року, що зазначено у паспорті, що наданий позивачем (а.с.а.с. 54, 55).
З огляду на цю інформацію інспектором прикордонної служби 1 категорії 2 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби "Чоп" відділу прикордонної служби "Соломоново" майстер сержантом Ольгою Піцикевич прийнято "Рішення про відмову у перетинанні державного кордону України іноземцю або особою без громадянства" від 04 травня 2022 року на підставі стаття 8 частини 1 Закону України "Про прикордонний контроль", з причин відсутності дійсного паспортного документу. Це рішення вручене позивачу під розписку 04 травня 2022 року (а.с.а.с. 22, 23).
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернулася до суду позовом про його скасування.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 частини 2 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові основи здійснення прикордонного контролю, умови перетинання державного кордону України визначені Законом України "Про прикордонний контроль".
Відповідно до статті 2 частини 1 Закону України "Про прикордонний контроль", прикордонний контроль - державний контроль, що здійснюється Державною прикордонною службою України, який включає комплекс дій і систему заходів, спрямованих на встановлення законних підстав для перетинання державного кордону особами, транспортними засобами і переміщення через нього вантажів.
Згідно із положеннями статті 2 частини 2 Закону України "Про прикордонний контроль", прикордонний контроль здійснюється з метою протидії незаконному переміщенню осіб через державний кордон, незаконній міграції, торгівлі людьми, а також незаконному переміщенню зброї, наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, боєприпасів, вибухових речовин, матеріалів і предметів, заборонених до переміщення через державний кордон.
Статтею 2 частиною 4 Закону України "Про прикордонний контроль" передбачено, що прикордонний контроль включає: перевірку документів; огляд осіб, транспортних засобів, вантажів; виконання доручень правоохоронних органів України; перевірку виконання іноземцями, особами без громадянства умов перетинання державного кордону у разі в'їзду в Україну, виїзду з України та транзитного проїзду територією України; реєстрацію іноземців, осіб без громадянства та їх паспортних документів у пунктах пропуску через державний кордон; перевірку автомобільних транспортних засобів з метою виявлення викрадених.
Відповідно до вимог статті 6 частини 1 Закону України "Про прикордонний контроль", перетинання особами, транспортними засобами державного кордону і переміщення через нього вантажів здійснюються лише за умови проходження прикордонного контролю та з дозволу уповноважених службових осіб Державної прикордонної служби України, а у випадках, визначених цим Законом, - посадових осіб Державної прикордонної служби України, якщо інше не передбачено цим Законом.
Згідно із положеннями статті 6 частини 2 Закону України "Про прикордонний контроль", початком здійснення прикордонного контролю особи, транспортного засобу, вантажу є момент подання особою паспортного, інших визначених законодавством документів для перевірки уповноваженій службовій особі Державної прикордонної служби України.
Згідно положень статті 7 частин 1-3 Закону України "Про прикордонний контроль", паспортні та інші документи громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон, перевіряються уповноваженими службовими особами Державної прикордонної служби України з метою встановлення їх дійсності та приналежності відповідній особі. При цьому з'ясовується наявність або відсутність підстав для тимчасової відмови особі у перетинанні державного кордону.
У ході перевірки документів уповноважені службові особи Державної прикордонної служби України використовують технічні засоби контролю для пошуку ознак підробки у документах, здійснюють пошук необхідної інформації у базах даних Державної прикордонної служби України, а також за результатами оцінки ризиків проводять опитування осіб, які прямують через державний кордон.
Уповноважені службові особи Державної прикордонної служби України з урахуванням результатів оцінки ризиків можуть проводити повторну перевірку документів осіб, які перетинають державний кордон.
Відповідно до вимог статті 9 частини 1 Закону України "Про прикордонний контроль", прикордонний контроль іноземців та осіб без громадянства під час в'їзду в Україну здійснюється за процедурами контролю першої лінії, а у передбачених цим Законом випадках - також за процедурою контролю другої лінії.
Статтею 9 частиною 2 Закону України "Про прикордонний контроль" передбачено, що процедура здійснення контролю першої лінії передбачає проведення перевірки:
1) паспортного документа з метою встановлення його дійсності, наявності відповідно до вимог законодавства посвідки на постійне проживання чи візи;
2) наявності чи відсутності у базах даних Державної прикордонної служби України інформації про заборону в'їзду в Україну та про доручення правоохоронних органів щодо осіб, які перетинають державний кордон;
3) відміток про перетинання державного кордону в паспортному документі іноземця або особи без громадянства.
Відповідно до статті 9 частини 1 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" іноземці та особи без громадянства в'їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України.
Відповідно до статті 13 частини 1 абзацу 5 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" в'їзд в Україну іноземцю або особі без громадянства не дозволяється якщо паспортний документ такої особи, віза підроблені, зіпсовані чи не відповідають установленому зразку або належать іншій особі.
При цьому, умови перетинання державного кордону іноземцями та особами без громадянства у разі в'їзду в Україну визначені у статті 8 Закону України "Про прикордонний контроль".
Так, статтею 8 Закону України "Про прикордонний контроль" установлено, що уповноважені службові особи Державної прикордонної служби України надають іноземцю, особі без громадянства дозвіл на перетинання державного кордону у разі в'їзду в Україну за умови: наявності в нього дійсного паспортного документа; відсутності щодо нього рішення уповноваженого державного органу України про заборону в'їзду в Україну; наявності в нього в'їзної візи, якщо інше не передбачено законодавством України; підтвердження мети запланованого перебування; наявності достатнього фінансового забезпечення на період запланованого перебування і для повернення до держави походження або транзиту до третьої держави або наявності в нього можливості отримати достатнє фінансове забезпечення в законний спосіб на території України - для громадянина держави, включеної до переліку держав, затвердженого Кабінетом Міністрів України, та особи без громадянства, яка постійно проживає у державі, включеній до такого переліку.
Іноземцям, особам без громадянства, які не відповідають одній чи кільком умовам в'їзду в Україну, відмовляється у перетинанні державного кордону в порядку, встановленому статтею 14 цього Закону.
Згідно з вимогами статті 14 частини 1 Закону України "Про прикордонний контроль", іноземцю або особі без громадянства, які не відповідають одній чи кільком умовам перетинання державного кордону на в'їзд в Україну або на виїзд з України, зазначеним у частинах першій, третій статті 8 цього Закону, відмовляється у перетинанні державного кордону лише за обґрунтованим рішенням уповноваженої службової особи підрозділу охорони державного кордону із зазначенням причин відмови. Уповноважена службова особа підрозділу охорони державного кордону про прийняте рішення доповідає начальнику органу охорони державного кордону. Таке рішення набирає чинності невідкладно. Рішення про відмову у перетинанні державного кордону оформляється у двох примірниках. Один примірник рішення про відмову у перетинанні державного кордону видається особі, яка підтверджує своїм підписом на кожному примірнику факт отримання такого рішення.
Як було встановлено судом, 04 травня 2022 року ОСОБА_1 прибула в міжнародний пункт пропуску "Чоп" з метою в'їзду в Україну, яка на паспортний контроль пред'явила закордонний паспорт громадянина російської федерації серії НОМЕР_3 від 06 квітня 2017 року виданий посольством росії в Україні (а.с.а.с. 54, 55).
Як вбачається із вказаного закордонного паспорту ОСОБА_1 термін дії його закінчився 06 квітня 2022 року, тобто позивачем було пред'явлено недійсний документ.
За таких обставин, інспектор прикордонної служби 1 категорії 2 групи інспекторів контролю відділення інспекторів прикордонної служби Чоп відділу прикордонної служби "Соломоново" майстер сержант Піцкевич Ольга 04 травня 2022 року правомірною та обґрунтовано прийняв рішення про відмову в перетинанні державного кордону України громадянці російської федерації ОСОБА_1 відповідно до вимог статті 14 частини 1 Закону України "Про прикордонний контроль".
Оцінюючи твердження позивача про те, що оскаржене рішення перешкоджає їй разом із трьома дітьми реалізувати намір повернутися до України де проживає її громадянський чоловік, який є батьком її дитини - суд констатує, що підставою прийняття оскарженого рішення є відсутність дійсного документу, тому вказані факти не мають значення в контексті спірних правовідносин.
На підставі вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та встановлених обставин, суд дійшов висновку, що позиція позивача зі спірних питань є помилковою та такою, що не відповідає положенням законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, та/або фактичним обставинам справи.
Згідно із статтею 2 частиною 1 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, оскаржуване рішення прийняте відповідачем в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, в зв'язку з чим заявлені позивачем позовні вимоги не належать до задоволення.
Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову.
Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , закордонний паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 06 квітня 2017 року) до 94 прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4) (АДРЕСА_3, код ЄДРПОУ НОМЕР_5) про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяС.Є. Гаврилко