04 липня 2022 року ЛуцькСправа № 140/6609/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Денисюка Р.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про відвід судді Волинського окружного адміністративного суду Денисюка Р.С. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання протиправними та скасування наказів, бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Головного управління Національної поліції у Волинській області (далі - ГУ НП у Волинській області) про визнання протиправною бездіяльності в частині скасування надбавки за роботу в умовах режимних обмежень в період з 01 листопада 2020 року по 5 березня 2021 року включно; зобов'язання встановити, нарахувати і виплатити надбавку поліцейським, які проходять службу в умовах режимних обмежень 01 листопада 2020 року по 5 березня 2021 року включно в розмірі 15 відсотків від посадового окладу, що складає 1872,58 грн.; зобов'язання встановити, нарахувати і виплатити надбавку поліцейським, які виконують службові обов'язки в нічний час 01 червня 2016 року по 5 березня 2021 року включно у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час, що складає 28 074,5 грн.; зобов'язання встановити, нарахувати і виплатити надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції з 01 травня 2016 року по 5 березня 2021 року включно в розмірі до 100% від грошового забезпечення, яке складається з посадового окладу з врахуванням окладу за спеціальним званням, нарахованої надбавки за стаж служби, що складає 436 200,02 грн.; визнання протиправними та скасування наказів ГУ НП у Волинській області від 24 листопада 2020 року № 351 о/с; від 24 грудня 2020 року № 382 о/с; від 25 січня 2021 року № 25 о/с; від 22 лютого 2021 року № 52 о/с; від 23 березня 2021 року № 88 в частині встановлення, нарахування і виплати ОСОБА_1 частини грошового забезпечення - премії; зобов'язання встановити, нарахувати і виплатити премію, як частину грошового забезпечення з 01 листопада 2020 року по 5 березня 2021 року включно в розмірі до 91,07% від грошового забезпечення, яке складається з посадового окладу з врахуванням окладу за спеціальним званням, нарахованої надбавки за стаж служби, надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції, що складає 62 783,96 грн.; визнання протиправними та скасування наказів ГУ НП у Волинській області від 23 вересня 2020 року № 288 о/с ; від 24 грудня 2020 року № 382 о/с; від 23 березня 2021 року № 88 о/с в частині встановлення, нарахування і виплати матеріальної допомоги на оздоровлення і матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань; зобов'язання встановити, нарахувати і виплатити матеріальну допомогу на оздоровлення і матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік в сумі 17706,38 грн. та матеріальну допомогу на оздоровлення і матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік в сумі 60 548,92 грн. на загальну суму 78 255,3 грн. відповідно; визнання протиправними та скасування наказів ГУ НП у Волинській області від 23 липня 2020 року № 223 о/с; від 25 серпня 2020 року №258 о/с; від 24 грудня 2020 року №382 о/с в частині встановлення, нарахування і виплати додаткової доплати, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року №375; зобов'язання встановити, нарахувати і виплатити додаткову доплату згідно постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 375 в період з 10 березня 2020 року по 05 березня 2021 року в сумі 143 213,43 грн.; стягнення на користь позивача додаткової доплати згідно постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 375 в сумі 143 213,43 грн.; визнання протиправною бездіяльності в частині невиплати індексації грошового забезпечення в період 01 червня 2016 року по жовтень 2017 року включно в сумі 3474,97 грн.; зобов'язання нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення в період 1 червня 2016 року по жовтень 2017 року включно в сумі 3474,97 грн.; стягнення на користь позивача нарахованої індексації грошового утримання з 1 червня 2016 року по жовтень 2017 року включно в сумі 3474,97 грн.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ГУ НП у Волинській області у частині визнання протиправними та скасування наказів ГУ НП у Волинській області від 24 листопада 2020 року № 351 о/с; від 24 грудня 2020 року № 382 о/с; від 25 січня 2021 року № 25 о/с; від 22 лютого 2021 року № 52 о/с; від 23 березня 2021 року № 88 в частині встановлення, нарахування і виплати ОСОБА_1 частини грошового забезпечення - премії; зобов'язання встановити, нарахувати і виплатити премію, як частину грошового забезпечення з 01 листопада 2020 року по 5 березня 2021 року включно в розмірі до 91,07% від грошового забезпечення, яке складається з посадового окладу з врахуванням окладу за спеціальним званням, нарахованої надбавки за стаж служби, надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції, що складає 62 783,96 грн.; визнання протиправними та скасування наказів ГУ НП у Волинській області від 23 вересня 2020 року № 288 о/с ; від 24 грудня 2020 року № 382 о/с; від 23 березня 2021 року № 88 о/с в частині встановлення, нарахування і виплати матеріальної допомоги на оздоровлення і матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань; зобов'язання встановити, нарахувати і виплатити матеріальну допомогу на оздоровлення і матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік в сумі 17706,38 грн. та матеріальну допомогу на оздоровлення і матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік в сумі 60 548,92 грн. на загальну суму 78 255,3 грн. відповідно; визнання протиправними та скасування наказів ГУ НП у Волинській області від 23 липня 2020 року № 223 о/с; від 25 серпня 2020 року №258 о/с; від 24 грудня 2020 року №382 о/с в частині встановлення, нарахування і виплати додаткової доплати, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року №375; зобов'язання встановити, нарахувати і виплатити додаткову доплату згідно постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 375 в період з 10 березня 2020 року по 05 березня 2021 року в сумі 143 213,43 грн.; стягнення на користь позивача додаткової доплати згідно постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 375 в сумі 143 213,43 грн. залишено без розгляду.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року позов задоволено частково. Зобов'язано Головне управління Національної поліції у Волинській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 в період з 01 червня 2016 року по 05 березня 2021 року доплати за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Волинській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з червня 2016 року по жовтень 2017 року включно. Зобов'язано Головне управління Національної поліції у Волинській області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з червня 2016 року по жовтень 2017 року включно. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2022 року вирішено: ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року скасувати і направити справу щодо частини позовних вимог для продовження розгляду до суду першої інстанції; апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Волинській області задовольнити частково.
Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання Головного управління Національної поліції у Волинській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 в період з 01 червня 2016 року по 05 березня 2021 року доплати за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час, скасовано та прийнято постанову, якою ці позовні вимоги задоволено частково.
Зобов'язано Головне управління Національної поліції у Волинській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 доплати за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час за періоди, що наведені у листах Володимир-Волинського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області від 06.04.2021, 07.04.2021 №№6051/52/01-2021, 1286/52/1/01-2021 відповідно.
В задоволені решти позовних вимог у цій частині відмовлено.
В решті рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року залишено без змін.
18 лютого 2022 року дана справа повернулася до Волинського окружного адміністративного суду та згідно із протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду передана судді Ксензюку А.Я. для продовження розгляду.
04 березня 2022 року Волинський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про відвід судді Ксензюка А.Я., 17 березня 2022 року - ухвалу про відвід судді Ковальчука В.Д., 23 березня 2022 року - ухвалу про відвід судді Валюха В.М., 01 квітня 2022 року - ухвалу про відвід судді Дмитрука В.В., 16 травня 2022 року - ухвалу про відвід судді Костюкевича С.Ф., 07 червня 2022 року - ухвалу про відвід судді Сороки Ю.Ю.
Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 червня 2022 року визначено суддю Денисюка Р.С. для розгляду даної справи та ухвалою суду від 13 червня 2022 року прийнято до провадження дану адміністративну справу.
30 червня 2022 року позивачем подано заяву про відвід судді Денисюка Р.С. з підстав, визначених пунктом 4 частини 1 статті 36 КАС України.
Заява мотивована тим, що наявні обставини, які викликають сумнів в неупередженості і об'єктивності судді, оскільки останнім було відмовлено в задоволені клопотання позивача про розгляд справи в судовому засіданні, витребуванні доказів та виклику свідків. Вважає, що відмова в задоволенні клопотання є немотивованою, а тому рішення судді є упередженим та протиправним. Суд позбавляє його можливості захистити свої права в повному о'бємі і обсязі і за таких обставин неможливо буде належно оцінити та довести об'єктивну дійсність при розгляді справи. Саме за таких обставин суддя Денисюк Р.С. прямо чи опосередковано, але заінтересований в результатах розгляду справи, що викликає сумнів в його неупередженості та об'єктивності. З цих підстав просить заяву задовольнити.
Відповідно до частини 3 статті 40 КАС України, питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Згідно з частиною 4 статті 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Суд, дослідивши подану позивачем заяву про відвід головуючого у справі судді Денисюка Р.С., з'ясувавши мотиви зазначені заявником у заяві, вважає, що заявником не наведено і не доведено підстав, які б свідчили про пряму чи опосередковану заінтересованість судді в результаті розгляду справи. Також відсутні інші обставини, які б могли викликати сумнів у неупередженості або необ'єктивності судді.
Частина перша статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року№475/97-ВР) гарантує право кожного на справедливий суд, що передбачає розгляд справи незалежним і безстороннім судом.
В КАС України інститут відводу (самовідводу) судді, що має на меті гарантування безсторонності суду, запобігання упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, передбачений статтями 36, 37 КАС України, якими визначено підстави для відводу (самовідводу) судді. У заяві про відвід позивач посилається на статтю 36 КАС України. Зокрема, відповідно до пункту 4 частини першої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Підстава, визначена пунктом 4 частини першої статті 36 КАС України для відводу судді є оціночною категорією.
Особа, яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Водночас, відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Сумнів у безсторонності судді повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечну недовіру до суду та відповідно зміну його складу. Відвід судді як одна із гарантій права на справедливий суд повинен ґрунтуватися на очевидних обставинах, які викликають сумнів у його неупередженості або об'єктивності при розгляді конкретної справи. Не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
При вирішенні заяви позивача про відвід судді, суд вважає за необхідне зазначити, що важливу роль у розробці критеріїв неупередженості (тобто безсторонності) як складової права на справедливий судовий розгляд відіграє практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), у контексті якої повинна формуватися національна судова практика.
У справі “П'єрсак проти Бельгії” (справа №08692/79, рішення від 01.10.1982) ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості; її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами. У даному контексті можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі “Хаушильд проти Данії” (заява №10486/83) зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.
Стосовно об'єктивної неупередженості у справі “Фей проти Австрії” (серія A, №255, с. 12, п. 27, 28 і 30 рішення від 24.02.1993) ЄСПЛ вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
Як вбачається із заяви позивача, основним аргументом, які, на його думку, викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності суду, є те, що суд відмовив позивачу в задоволені його клопотання про розгляд справи в судовому засіданні, витребуванні доказів та виклику свідків. Позивач переконаний, що до вирішення справи за його позовом суддя Денисюк Р.С. прямо чи опосередковано заінтересований у результатах розгляду справи, що може вплинути на об'єктивне і неупереджене прийняття ним рішення.
З приводу наведеного суд зауважує, що відповідно до частини четвертої статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді в конкретній справі, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відтак, саме побоювання позивача щодо результатів розгляду його справи не є чинником, який об'єктивно може свідчити про упередженість та небезсторонність суду, що суддя прямо чи опосередковано заінтересований у результатах розгляду справи. Тому суд вважає, що заява позивача ґрунтується лише на суб'єктивних припущеннях та не містить об'єктивних доводів на підтвердження обставин для відводу суді на підставі статті 36 КАС України.
Інших обставин, які можуть бути підставами для відводу судді Денисюка Р.С., що визначені статтею 36 КАС України, позивач не вказав.
Оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу та відсутність обставин, які можуть викликати сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, то відповідно до вимог частини четвертої статті 40 КАС України заяву про відвід судді необхідно передати на вирішення іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Керуючись статтями 36, 39, 40, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Визнати необґрунтованим заявлений відвід головуючому судді Денисюку Р.С. у справі № 140/6609/21.
Заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Волинського окружного адміністративного суду Денисюку Р.С. передати на розгляд іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Р.С. Денисюк