01 липня 2022 року ЛуцькСправа № 140/3490/22
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Денисюка Р.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фудлайф Плюс” до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,
Товариство з обмеженою відповідальністю “Фудлайф Плюс” (далі - ТзОВ “Фудлайф Плюс”, позивач) звернулося з позовом до Львівської митниці (далі - Львівська митниця, відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 25.10.2021 № UA209000/2021/700096/2, № UA209000/2021/700097/2, від 26.10.2021 № UA209000/2021/700106/2, № UA209000/2021/700107/2, № UA209000/2021/700109/2 та № UA209000/2021/700110/2.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що товариство відповідно до зовнішньоекономічного договору № 29882021 від 29.09.2021, укладеного з компанією «Pol-Export» придбавало товар (сало (бокове) свиняче морожене…, їстівні субстрати свійських свиней морожені…., сало (хребтове) свиняче морожене…..). 25.10.2021 та 26.10.2021 з метою митного оформлення товару позивач через декларанта подав до Львівської митниці митні декларації №UA209160/2021/012789 від 25.10.2021, у якій зазначена ціна товару 10210,20 євро, №UA209160/2021/012790 від 25.10.2021, у якій зазначена ціна товару 10220,40 євро, №UA209160/2021/012857 від 26.10.2021, у якій зазначена ціна товару 30000,00 євро, №UA209160/2021/012862 від 26.10.2021, у якій зазначена ціна товару 10345,00 євро, №UA209160/2021/012863 від 26.10.2021, у якій зазначена ціна товару 10345,00 євро та №UA209160/2021/012864 від 26.10.2021, у якій зазначена ціна товару 6876,21 євро за першим методом.
Проте митним органом було відмовлено позивачу у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю та прийнято рішення про коригування митної вартості від 25.10.2021 № UA209000/2021/700096/2, № UA209000/2021/700097/2, від 26.10.2021 № UA209000/2021/700106/2, № UA209000/2021/700107/2, № UA209000/2021/700109/2 та № UA209000/2021/700110/2, оскільки подані документи містять розбіжності та неточності.
Позивач з таким твердженням митного органу не погоджується та зазначає, що декларантом на підтвердження заявленої митної вартості і обраного методу її визначення було подано усі необхідні документи. Ці документи не містять розбіжностей, що могли б вплинути на невірний розрахунок митної вартості, не містять ознак підробки та відображають усі відомості, що підтверджують ціну, яка була фактично сплачена за товар та в своїй сукупності дають можливість визначити митну вартість товару за основним методом визначення митної вартості товару.
З врахуванням наведеного просить позов задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 02.05.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).
Ухвалою суду від 11.05.2022 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з участю сторін ( т.1 а.с. 85).
Представник відповідача у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що під час здійснення митного контролю за поданими митними деклараціями №UA209160/2021/012789 від 25.10.2021, №UA209160/2021/012790 від 25.10.2021, №UA209160/2021/012857 від 26.10.2021, №UA209160/2021/012862 від 26.10.2021, №UA209160/2021/012863 від 26.10.2021 та №UA209160/2021/012864 від 26.10.2021 (далі - МД) було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення документах.
За результатами опрацювання було встановлено, що документ підтвердження вивозу KOMUNIKAT ІЕ599 до митного оформлення не подано. Документ за кодом 9610 - копія митної декларації країни відправлення від 24.10.2021 № MRN 21PL301010E1200869 та від 23.10.2021 № MRN 21PL301010E1198005 видані у Польщі, а не у країні відправлення.
У графі 1 CMR від 24.10.2021 № б/н та від 23.10.2021 відправником товару зазначено 'Pol-Export" Jaroslaw Roszczenko, проте графа 22 «Підпис та штамп відправника» заповнена штампом PPU “Wieslaw Kus”, тобто підприємством яке не є стороною даної зовнішньоекономічної угоди.
Розділами 5 та 6 зовнішньоекономічного договору передбачено, що оплата здійснюється на умовах зазначених в проформах-інвойсах, але такі документи не подано, а у фактурі від 22.10.2021 №PL/050606979/2021-034/0675 та від 22.10.2021 № PL/050606979/2021-034/6677 відсутні будь-які відомості щодо терміну та способу оплати.
У зв'язку з наведеним митним органом було прийнято оскаржувані рішення №UA209000/2021/700096/2 від 25.10.2021 та №UA209000/2021/700097/2 від 25.10.2021.
Аналогічні розбіжності були виявлені під час здійснення митного контролю за МД від 26.10.2021 №UА209160/2021/012862, МД від 26.10.2021 №UА209160/2021/012863 та від 25.10.2021 №UА209160/2021/012864. У зв'язку з чим митним органом було прийнято оскаржувані рішення від 26.10.2021 №UA 209000/2021/700107/2, №UA 209000/2021/700109/2 та №UA 209000/2021/700110/2.
Під час здійснення митного контролю за митною декларацією від 26.10.2021 № UA209160/2021/012857 було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення документах. За результатами опрацювання було встановлено, що виробником товару заявлено «Zaklady Miesne Viando Sp. zо.о.». У графі 1 CMR від 24.10.2021 CMR № б/н відправником товару зазначено "Pol-Export" Jaroslaw Roszczenko, проте графа 22 «Підпис та штамп відправника» заповнена штампом PPU “Wieslaw Kus ”, тобто підприємством яке не є стороною даної зовнішньоекономічної угоди. Розділами 5 та 6 зовнішньоекономічного договору передбачено, що оплата здійснюється на умовах зазначених в проформах-інвойсах, але такі документи не подано, а у фактурі від 22.10.2021 №PL/050606979/2021-034/0673 відсутні будь-які відомості щодо терміну та способу оплати.
У зв'язку з наведеним митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA209000/2021/700106/2 від 26.10.2021
За результатами опрацювання було встановлено, що у всіх митних оформленнях постачання товару здійснювалось на виконання контракту купівлі-продажу від 29.09.2021 № 29882021, укладеного між "Pol-Export" Jaroslaw Roszczenko (Польща) та TзOB "Фудлайф Плюс".
Розділом 1 якого передбачено, що товар поставляється в асортименті зазначеному в інвойсі, який є невід'ємною частиною договору. У розділі 2 даного контракту визначено, що у такому інвойсі повинно бути зазначено назву, загальну кількість та вартість товару. До митного оформлення такий документ не подавався. Розділом 2 цього контракту визначено, що в ціну товару входить вартість упаковки, маркування, страхування і завантаження товару на транспортний засіб. Документи подані до митного оформлення не містять відомостей що підтверджують числові значення таких складових ціни товару
Також, як додатковий документ, до митних декларацій декларантом подавався прайс-лист №б/н, який містить інформацію лише по одній позиції товару, тому не відповідає визначенню документа за кодом 3014 - Прайс-лист виробника товару, оскільки виданий не виробниками товару, а відправником "Pol-Export" Jaroslaw Roszczenko, та відомості у даному документі не є систематизованим переліком товарів (послуг) із зазначенням цін та умов продажу, що передбачено визначенням поняття прайс-лист (прейскурант).
Декларанту позивача було направлено електронне повідомлення щодо необхідності надання додаткових документів відповідно до приписів частини 3 статті 53 МК України, а саме: додатки (інвойс, рахунок-проформу) до зовнішньоекономічного договору (контракту) у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено; банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (видаткові, податкові накладні); транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (оплата попередніх аналогічних поставок, акт виконаних робіт (наданих послуг)); якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Однак, документів згідно вимоги надано не було.
Відтак, джерелом інформації для коригування митної вартості слугували ціни надані в рамках Меморандуму «Всеукраїнською асоціацією імпортерів м'яса та м'ясопродукції» від 28.09.2021, а також митні декларації від 21.10.2021 №UА205140/2021/76480, де митна вартість такого товару становить 1,0 дол. США за кг; від 05.10.2021 № UА 209170/2021/78377, де митна вартість такого товару становить 1,92 дол. США за кг; від 12.10.2021 № UА 205140/2021/69736, де митна вартість такого товару становить 0,6 дол. США за кг.
Зважаючи на наведене, Львівська митниця вважає, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товару прийняті з дотримання вимог чинного законодавства та не підлягають скасуванню.
Оскаржувані рішення у графі 33 "Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" містять причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), також чітко обґрунтовано необхідність перевірки спірних правовідносин та зазначено документи надання яких може усунути сумнів у їх достовірності, а також містить джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.
Митним органом було проведено консультації з декларантом, що спростовує доводи позивача про їх ненадання.
З врахуванням наведеного вказує на те, що посадові особи Львівської митниці при здійсненні контролю митної вартості імпортованого позивачем товару діяли в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України.
Також вважає суму витрат, які поніс позивач значно завищеною, оскільки ні підготування позовної заяви та надання консультації у даній справі не потребувало значних зусиль та часу. З наданого позивачем розрахунку сум гонорару за надану професійну правничу допомогу вбачається, що ряд послуг, які надавалися позивачу не є видом правової допомоги; не є доцільними, дублюють одна одну, не мали впливу на хід розгляду справи та не потребують спеціальних професійних навиків
З наведених підстав представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити повністю.
Представник позивача у відповіді на відзив не погодився з аргументами відповідача та просив позов задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.
Судом встановлено, що 29.09.2021 між ТзОВ “Фудлайф Плюс” (покупець) та компанією "Pol-Export" Jaroslaw Roszczenko (Польща) (продавець) укладено контракт № 29882021 (т. 1 а.с. 68 зворот - 70). Відповідно до пункту 1 якого, продавець продає, а покупець купує товар, в асортименті вказаному в інвойсі, який є невід'ємною частиною договору.
За умовами договору, товар поставляється партіями на умовах, узгоджених сторонами в даному контракті і проформах-інвойсах відповідно до правил Інкотермс 2010. У разі, якщо в проформах-інвойсах не узгоджені умови поставки, товар може поставлятись на умовах FCA або EXW, або CRТ, або СІР відповідно правилам Інкотермс 2010.
За замовленням покупця продавець надає покупцю послуги по зберіганню, пошуку і додаткового транспортування товару в обсязі і на умовах, визначених цим контрактом.
Якщо інше не обумовлено в проформі-інвойсі або інвойсі, поставка товару здійснюється з таких місць: із адреси холодильної камери (складу), з адреси виробника товару або з адреси продавця.
Ціна товару включає в себе вартість упаковки, маркування, страхування і погрузки товару на транспортні засоби (якщо поставка здійснюється на умовах FCA або EXW правил Інкотермс 2010).
Весь товар вказаний в інвойсі поставляється партіями. При узгодженні кожної партії товару, ціна на товар може змінюватись в залежності від об'єму і кон'юнктури ринку на даний вид продукції, але не може перевищувати узгоджену вартість в інвойсі.
Ціна за одиницю товару не прив'язана до попередніх узгоджених поставках і варіюється в діапазоні, вказаному в інвойсі. Ціна узгодженої партії товару не може бути змінена в односторонньому порядку.
Ціна на товар встановлюється в доларах США та євро. Загальну суму контракту складає сума всіх інвойсів, підписаних в період дії даного контракту (п. 2 контракту).
Оплата товару здійснюється на умовах, визначених в проформах-інвойсах і може включати в себе передоплату, оплату по факту поставки або оплату з відстрочкою платежу. Датою оплати вважається дата списання коштів з поточного рахунку покупця. Оплата товару проводиться банківським переказом в доларах США та євро на реквізити продавця, вказані в контракті (п. 6 контракту).
На виконання умов договору, компанія "Pol-Export" Jaroslaw Roszczenko (Польща) виставила позивачу рахунки-фактури від 22.10.2021 №PL/050606979/2021-034/0675, згідно з яким вартість товару - сало свиняче бокове заморожене, вагою 20020 кг по 0,51 євро/кг становить в загальній сумі 10210,20 євро (т.1 а.с. 18), від 22.10.2021 №PL/050606979/2021-034/0677, згідно з яким вартість товару - сало свиняче бокове заморожене, вагою 20040 кг по 0,51 євро/кг становить в загальній сумі 10220,40 євро (т.1 а.с. 25 зворот), від 22.10.2021 №PL/050606979/2021-034/0673, згідно з яким вартість товару - язик свинячий заморожений, вагою 20000 кг по 1,50 євро/кг становить в загальній сумі 30000,00 євро (т.1 а.с. 35), від 22.10.2021 №PL/050606979/2021-034/0679, згідно з яким вартість товару - сало хребтове свинне морожене, вагою 20690 кг по 0,50 євро/кг становить в загальній сумі 10345,00 євро (т.1 а.с. 44 зворот), від 22.10.2021 №PL/050606979/2021-034/0678, згідно з яким вартість товару - сало хребтове свинне морожене, вагою 20690 кг по 0,50 євро/кг становить в загальній сумі 10345,00 євро (т.1 а.с. 49 зворот) та від 21.10.2021 №PL/050606979/2021-034/0667, згідно з яким вартість товару - печінка свиняча заморожене, вагою 20837 кг по 0,33 євро/кг становить в загальній сумі 6876,21 євро (т.1 а.с. 62).
25.10.2021 з метою здійснення митного оформлення товару, що постачався («сало (бокове) свиняче морожене, без пісних частин, обвалене, у вигляді кусків різних форм та розмірів, не консервоване, без теплової кулінарної обробки, без харчових добавок та приправ, придатне для споживання людиною, вагою нетто 20020 кг та 20040 кг. Дата виготовлення 09.2021. Режим зберігання і перевезення - при температурі мінус 18 градусів Цельсія. Виробник: S B Pork A/S») декларантом подано до Львівської митниці митні декларації №UA209160/2021/012789 та №UA209160/2021/012790. У графі 42 декларацій зазначено фактурну вартість товару 10210,2000 євро та 10220,4000 євро відповідно. Митну вартість визначено за першим методом (графа 43) на рівні 10210,2000 євро, що згідно курсу становить 312201,37 грн та 10220,4000 євро, що згідно курсу становить 312513,26 грн відповідно (т. 1 а.с. 192, 208а).
На підтвердження обґрунтованості заявленої у митних деклараціях №UA209160/2021/012789 та №UA209160/2021/012790 митної вартості товару та обраного методу її визначення, разом з декларацією декларант надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: сертифікати якості від 22.10.2021 та від 21.10.2021, рахунки-фактури (інвойс) від 22.10.2021 №PL/050606979/2021-034/0675, від 22.10.2021 №PL/050606979/2021-034/0677, автотранспортні накладні від 24.10.2021, від 23.10.2021, міжнародні ветеринарні сертифікати від 22.10.2021 № DK-1703475579-2021, від 22.10.2021 № DK-170-3475480-2021, зовнішньоекономічний контракт від 29.09.2021 № 29882021, інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, інших держав № 7721176 від 25.10.2021, № 7715718 від 24.10.2021, декларації-інвойс, складені уповноваженим експортером № PL/050606979/2021-034/0675 від 22.10.2021 та № PL/050606979/2021-034/0677 від 22.10.2021, копії митних декларацій країни відправлення MRN 21PL301010Е1200869 від 24.10.2021 та MRN 21PL301010Е1198005 від 23.10.2021.
З матеріалів справи слідує, що здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення, в електронному повідомленні декларанту митницею відповідно до частини 2-3 статті 53 МК України запропоновано подати такі документи: додатки (інвойс, рахунок-проформу) до зовнішньоекономічного договору (контракту) у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (видаткові, податкові накладні); транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (оплата попередніх аналогічних поставок, акт виконаних робіт (наданих послуг)); якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Судом встановлено, що на електронні повідомлення митного органу, ТзОВ «Фудлайф Плюс» 25.10.2021 за № 25/10-03 та за № 25/10-02 подало додаткові пояснення, у яких зазначило, що товариством до митного оформлення було надано і митну декларацію країни відправлення, і прайс-лист від експортера товару, і комунікат (підтвердження вивезення) товару, які додатково витребовуються митним органом. Усі відомості з поданих документів узгоджуються між собою, числові значення кореспондуються як і у рахунку-фактурі, так і інших товаросупровідних документах.
Щодо надання документів про підтвердження вартості транспортування товару, зазначив, що при ввезенні товару застосувались умови поставки Інкотермс - СРТ, відповідно до яких продавець доставляє товари за свій рахунок перевізнику або іншій особі, призначеній продавцем. Він сплачує за митне оформлення експортеру та несе відповідальність за передачу товару призначеному продавцем товару.
Страхування не проводилось, тому подавати будь-які документи з даного приводу було безпідставно.
Щодо оплати товару, зазначив, що укладений контракт передбачає можливість післяоплати, тобто після отримання товару, а тому надання будь-якого платіжного документа у даному випадку не є обов'язковим та повністю стверджується умовами зовнішньоекономічної операції.
Просив врахувати надані пояснення та прийняти рішення відповідно до частин 3, 4 статті 54 МК України, без врахування термінів, передбачених частиною 3 статті 53 МК України (т.1 а.с. 205-207, 222-224).
Однак, 25.10.2021 відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА209000/2021/700096/2, №UА209000/2021/700097/2 та сформовано картки відмови №UA 209160/2021/000169, №UA 209160/2021/00170 у прийнятті митної декларації (т. 1 а.с. 15-16, 22-24).
У графі 33 оскаржуваного рішення №UА209000/2021/700096/2 зазначено: “Відповідно до пункту 1 частини 4 cтатті 54 МК України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі використаних при обчисленні митної вартості. Під час розгляду документів було виявлено наступне: до митного оформлення заявлено товар «Tluszcz wieprzowy mrozony - сало свиняче бокове заморожене» за ціною 0,51 євро за кг на умовах поставки СРТ-UA Луцьк. Виробником товару заявлено «SB Pork А/S.», країна виробництва Данія. Документ підтвердження вивозу KOMUNIKAT ІЕ599 до митного оформлення не подано. Документ за кодом 9610 - копія митної декларації країни відправлення від 24.10.2021 № MRN 21PL301010E1200869, виданий у Польщі, а не у країні відправлення. У графі 1 CMR від 24.10.2021 № б/н відправником товару зазначено «Pol-Export» Jaroslaw Roszczenko, проте графа 22 «Підпис та штамп відправника» заповнена штампом PPU «Wieslaw Kus», тобто підприємством яке не є стороною даної зовнішньоекономічної угоди. За умовами зовнішньоекономічного договору від 29.09.2021 №29882021 розділом 1 «Предмет контракту» передбачено, що товар поставляється в асортименті зазначеному в інвойсі, який є невід'ємною частиною договору. Також у розділі 2 даного договору визначено, що у такому інвойсі повинно бути зазначено назву, загальну кількість та вартість товару. До митного оформлення такий документ не надавався. Розділом 2 даного договору визначено, що в ціну товару входить вартість упаковки, маркування, страхування і завантаження товару на транспортний засіб. Документи подані до митного оформлення не містять відомостей, що підтверджують числові значення таких складових ціни товару. Розділами 5 та 6 зовнішньоекономічного договору передбачено, що оплата здійснюється на умовах, зазначених в проформах-інвойсах, але такі документи не подано, а у фактурі від 22.10.2021 № PL/050606979/2021-034/0675 відсутні будь-які відомості щодо терміну та способу оплати. Прайс-лист від 08.10.2021 №б/н доданий до митної декларації містить інформацію лише по одній позиції товару, тому не відповідає визначенню документа за кодом 3014 - прайс-лист виробника товару, оскільки виданий не виробником товару «SB Pork А/S.», а відправником "Pol-Export” Jaroslaw Roszczenko, та відомості у даному документі не є систематизованим переліком товарів (послуг) із зазначенням цін та умов продажу, що передбачено визначенням поняття прайс-лист (прейскурант).
Документи подані до митного оформлення містять розбіжності та не містять всіх відомостей що підтверджують числові значення митної вартості. Декларанту надіслано вимогу відповідно до частини 2-3 статті 53 МК України надати додаткові документи для підтвердження митної вартості: додатки (інвойс, рахунок-проформу) до зовнішньоекономічного договору (контракту) у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (видаткові, податкові накладні); транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (оплата попередніх аналогічних поставок, акт виконаних робіт (наданих послуг)); якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Зважаючи на викладене, відповідно до вимог пункту 2 частини 6 cтатті 54 МК України, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МК України, заявлену митну вартість не визнано.
Проведено консультації з декларантом згідно з статтею 57 МК України.
У зв'язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 26 (ст. 60 МК України) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 2 МК України) та методу 2г (ст. 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу, застосовано метод 2ґ (ст. 64 МК України).
Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували ціни, надані в рамках Меморандуму «Всеукраїнською асоціацією імпортерів м'яса та м'ясопродукції» від 28.09.2021, а також МД від 21.10.2021 № UA205140/2021/76480, де митна вартість такого товару становить 1,0 дол. США за кг.» (т. 1 а.с. 15).
Ідентичні обставини та джерела інформації, які використовувались митним органом для коригування митної вартості, зазначені і в рішенні про коригування митної вартості товару №UА209000/2021/700097/2 від 25.10.2021 (т. 1 а.с. 22-23).
25.10.2021 декларант подав МД №UA209160/2021/012833, №UA209160/2021/012835 за якими імпортований товар (сало (бокове) свиняче морожене...) випущено у вільний обіг з наданням гарантій відповідно до розділу Х МК України (т.1 а.с. 17, 24 зворот).
26.10.2021 з метою здійснення митного оформлення товару, що постачався («їстівні субпродукти свійських свиней морожені - язик, не подрібнений, без теплової кулінарної обробки, не консервований, без харчових добавок та приправ, вагою нетто 20000 кг. Дата виготовлення 08.2021. Режим зберігання і перевезення - при температурі мінус 18 градусів Цельсія. Виробник: Zaklady Miesne Viando z o.o. Країна виробництва Польща») декларантом подано до Львівської митниці митну декларацію №UA209160/2021/012857. У графі 42 декларації зазначено фактурну вартість товару 30000,00 євро. Митну вартість визначено за першим методом (графа 43) на рівні 30000,00 євро, що згідно курсу становить 917247,00 грн (т. 1 а.с. 176).
На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації № №UA209160/2021/012857 митної вартості товару та обраного методу її визначення, разом з декларацією декларант надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: сертифікат якості від 22.10.2021, рахунок-фактуру (інвойс) від 22.10.2021 №PL/050606979/2021-034/0673, автотранспортну накладну від 24.10.2021, міжнародний ветеринарний сертифікат від 22.10.2021 № 1021/08258/21/01/UA, зовнішньоекономічний контракт від 29.09.2021 № 29882021, інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, інших держав № 7723659 від 25.10.2021, декларацію-інвойс, складену уповноваженим експортером № PL/050606979/2021-034/0673 від 22.10.2021, копію митної декларації країни відправлення MRN 21PL301010Е1200786 від 24.10.2021.
На електронне повідомлення митниці товариство листом від 25.10.2021 № 25/10-01 інформувало відповідача про те, що ним були подані всі наявні документи, а стосовно неможливості надання інших витребуваних документів надані відповідні пояснення (т. 1 а.с. 188-190).
Однак, 26.10.2021 відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА209000/2021/700106/2 та сформовано картку відмови №UA 209160/2021/000179 у прийнятті митної декларації (т. 1 а.с. 32-33).
У графі 33 оскаржуваного рішення №UА209000/2021/700106/2 зазначено: “Відповідно до пункту 1 частини 4 cтатті 54 МК України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі використаних при обчисленні митної вартості. Під час розгляду документів було виявлено наступне: до митного оформлення заявлено товар «язик свинячий заморожений» за ціною 1,5 євро за кг на умовах поставки СРТ-UA Луцьк. Виробником товару заявлено Zaklady Miesne Viando z o.o. У графі 1 CMR від 24.10.2021 № б/н відправником товару зазначено «Pol-Export» Jaroslaw Roszczenko, проте графа 22 «Підпис та штамп відправника» заповнена штампом PPU «Wieslaw Kus», тобто підприємством яке не є стороною даної зовнішньоекономічної угоди. За умовами зовнішньоекономічного договору від 29.09.2021 №29882021 розділом 1 «Предмет контракту» передбачено, що товар поставляється в асортименті зазначеному в інвойсі, який є невід'ємною частиною договору. Також у розділі 2 даного договору визначено, що у такому інвойсі повинно бути зазначено назву, загальну кількість та вартість товару. До митного оформлення такий документ не надавався. Розділом 2 даного договору визначено, що в ціну товару входить вартість упаковки, маркування, страхування і завантаження товару на транспортний засіб. Документи подані до митного оформлення не містять відомостей, що підтверджують числові значення таких складових ціни товару. Розділами 5 та 6 зовнішньоекономічного договору передбачено, що оплата здійснюється на умовах, зазначених в проформах-інвойсах, але такі документи не подано, а у фактурі від 22.10.2021 № PL/050606979/2021-034/0673 відсутні будь-які відомості щодо терміну та способу оплати. Прайс-лист №б/н доданий до митної декларації містить інформацію лише по одній позиції товару, тому не відповідає визначенню документа за кодом 3014 - прайс-лист виробника товару, оскільки виданий не виробником товару «Zaklady Miesne Viando z o.o.., а відправником "Pol-Export” Jaroslaw Roszczenko, та відомості у даному документі не є систематизованим переліком товарів (послуг) із зазначенням цін та умов продажу, що передбачено визначенням поняття прайс-лист (прейскурант).
Документи подані до митного оформлення містять розбіжності та не містять всіх відомостей що підтверджують числові значення митної вартості. Декларанту надіслано вимогу відповідно до частини 2-3 статті 53 МК України надати додаткові документи для підтвердження митної вартості: додатки (інвойс, рахунок-проформу) до зовнішньоекономічного договору (контракту) у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (видаткові, податкові накладні); транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (оплата попередніх аналогічних поставок, акт виконаних робіт (наданих послуг)); якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Зважаючи на викладене, відповідно до вимог пункту 2 частини 6 cтатті 54 МК України, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МК України, заявлену митну вартість не визнано.
Проведено консультації з декларантом згідно з статтею 57 МК України.
У зв'язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 26 (ст. 60 МК України) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 2 МК України) та методу 2г (ст. 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу, застосовано метод 2ґ (ст. 64 МК України).
Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували ціни, надані в рамках Меморандуму «Всеукраїнською асоціацією імпортерів м'яса та м'ясопродукції» від 28.09.2021, а також МД від 05.10.2021 № UA209170/2021/78377, де митна вартість такого товару становить 1,92 дол. США за кг.» (т. 1 а.с. 32 та 32 зворот).
26.10.2021 декларант подав МД №UA209160/2021/012886 за якою імпортований товар (їстівні субпродукти свійських свиней морожені - язик, не подрібнений...) випущено у вільний обіг з наданням гарантій відповідно до розділу Х МК України (т.1 а.с. 34).
26.10.2021 з метою здійснення митного оформлення товару, що постачався («сало (хребтове) свиняче морожене, без пісних частин, обвалене, у вигляді різних форм та розмірів, не консервоване, без теплової кулінарної обробки, без харчових добавок та приправ, вагою нетто по 20690 кг. Дата виготовлення 05.- 07.08.2021. Режим зберігання і перевезення - при температурі мінус 18 градусів Цельсія. Виробник: Supergel28») декларантом подано до Львівської митниці митні декларації №UA209160/2021/012862 та №UA209160/2021/012863. У графі 42 декларацій зазначено фактурну вартість товару 10345,00 євро. Митну вартість визначено за першим методом (графа 43) на рівні 10345,00 євро, що згідно курсу становить 316297,34 грн (т. 1 а.с. 160, 146).
На підтвердження обґрунтованості заявленої у митних деклараціях № №UA209160/2021/012862 та №UA209160/2021/012863 митної вартості товару та обраного методу її визначення, разом з деклараціями декларант надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: сертифікати якості від 22.10.2021, рахунки-фактури (інвойс) від 22.10.2021 №PL/050606979/2021-034/0679 та №PL/050606979/2021-034/0678, автотранспортні накладні від 25.10.2021, міжнародні ветеринарні сертифікати від 22.10.2021 FR2821000715, FR2821000714, зовнішньоекономічний контракт від 29.09.2021 № 29882021, інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, інших держав № 7724907, № 7724587 від 26.10.2021, декларації-інвойси, складені уповноваженим експортером № PL/050606979/2021-034/0679, № PL/050606979/2021-034/0678 від 22.10.2021, копії митних декларацій країни відправлення MRN 21PL301010Е1203664, MRN 21PL301010Е1202718 від 25.10.2021.
На електронне повідомлення митниці товариство листами від 25.10.2021 № 25/10-06, № 25/10-05 інформувало відповідача про те, що ним були подані всі наявні документи, а стосовно неможливості надання інших витребуваних документів надані відповідні пояснення (т. 1 а.с. 172-174, 156-158).
Однак, 26.10.2021 відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА209000/2021/700107/2, №UА209000/2021/700109/2 та сформовано картки відмови №UA 209160/2021/00180 та №UA 209160/2021/00182 у прийнятті митної декларації (т. 1 а.с. 41 зворот - 43, 50 зворот - 52).
У графі 33 оскаржуваного рішення №UА209000/2021/700107/2 зазначено: “Відповідно до пункту 1 частини 4 cтатті 54 МК України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі використаних при обчисленні митної вартості. Під час розгляду документів було виявлено наступне: до митного оформлення заявлено товар «Slonina wieprzowa mrozona - сало свиняче морожене» за ціною 0,5 євро за кг на умовах поставки СРТ-UA Луцьк. Виробником товару заявлено Supergel28, країна виробництва Франція. Документ підтвердження вивозу Komunikat IE599 містить інформацію ідентичну поданій до митного оформлення від 25.10.2021 MRN 21PL301010Е1203664, виданій у Республіці Польща. Документ за кодом 9610 - копія митної декларації країни відправлення виданий у Польщі, а не у країні відправлення Франції. У графі 1 CMR від 25.10.2021 № б/н відправником товару зазначено «Pol-Export» Jaroslaw Roszczenko, проте графа 22 «Підпис та штамп відправника» заповнена штампом PPU «Wieslaw Kus», тобто підприємством яке не є стороною даної зовнішньоекономічної угоди. За умовами зовнішньоекономічного договору від 29.09.2021 №29882021 розділом 1 «Предмет контракту» передбачено, що товар поставляється в асортименті зазначеному в інвойсі, який є невід'ємною частиною договору. Також у розділі 2 даного договору визначено, що у такому інвойсі повинно бути зазначено назву, загальну кількість та вартість товару. До митного оформлення такий документ не надавався. Розділом 2 даного договору визначено, що в ціну товару входить вартість упаковки, маркування, страхування і завантаження товару на транспортний засіб. Документи подані до митного оформлення не містять відомостей, що підтверджують числові значення таких складових ціни товару. Розділами 5 та 6 зовнішньоекономічного договору передбачено, що оплата здійснюється на умовах, зазначених в проформах-інвойсах, але такі документи не подано, а у фактурі від 22.10.2021 № PL/050606979/2021-034/0679 відсутні будь-які відомості щодо терміну та способу оплати. Прайс-лист №б/н доданий до митної декларації містить інформацію лише по одній позиції товару, тому не відповідає визначенню документа за кодом 3014 - прайс-лист виробника товару, оскільки виданий не виробником товару «Supergel28», а відправником "Pol-Export” Jaroslaw Roszczenko, та відомості у даному документі не є систематизованим переліком товарів (послуг) із зазначенням цін та умов продажу, що передбачено визначенням поняття прайс-лист (прейскурант).
Документи подані до митного оформлення містять розбіжності та не містять всіх відомостей що підтверджують числові значення митної вартості. Декларанту надіслано вимогу відповідно до частини 2-3 статті 53 МК України надати додаткові документи для підтвердження митної вартості: додатки (інвойс, рахунок-проформу) до зовнішньоекономічного договору (контракту) у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (видаткові, податкові накладні); транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (оплата попередніх аналогічних поставок, акт виконаних робіт (наданих послуг)); якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Зважаючи на викладене, відповідно до вимог пункту 2 частини 6 cтатті 54 МК України, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МК України, заявлену митну вартість не визнано.
Проведено консультації з декларантом згідно з статтею 57 МК України.
У зв'язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 26 (ст. 60 МК України) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 2 МК України) та методу 2г (ст. 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу, застосовано метод 2ґ (ст. 64 МК України).
Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували ціни, надані в рамках Меморандуму «Всеукраїнською асоціацією імпортерів м'яса та м'ясопродукції» від 28.09.2021, а також МД від 21.10.2021 № UA205170/2021/76480, де митна вартість такого товару становить 1,0 дол. США за кг.» (т. 1 а.с. 42).
Ідентичні обставини та джерела інформації, які використовувались митним органом для коригування митної вартості, зазначені і в рішенні про коригування митної вартості товару №UА209000/2021/700109/2 від 26.10.2021 (т. 1 а.с. 50 зворот - 51).
26.10.2021 декларант подав МД №UA209160/2021/012887 та №UA209160/2021/012888 за якими імпортований товар (сало свиняче морожене...) випущено у вільний обіг з наданням гарантій відповідно до розділу Х МК України (т.1 а.с. 43 зворот, 52 зворот - 53).
26.10.2021 з метою здійснення митного оформлення товару, що постачався («їстівні субпродукти свійських свиней морожені - печінка обвалена, не подрібнена, без теплової кулінарної обробки, не консервована, без харчових добавок та приправ, вагою нетто 20837 кг. Дата виготовлення 08.2021. Режим зберігання і перевезення - при температурі мінус 18 градусів Цельсія. Виробник: Garnikas Frivall Slu, Країна виробництва Іспанія») декларантом подано до Львівської митниці митну декларацію №UA209160/2021/012864. У графі 42 декларації зазначено фактурну вартість товару 6876,21 євро. Митну вартість визначено за першим методом (графа 43) на рівні 6876,21 євро, що згідно курсу становить 210239,43 грн (т. 1 а.с. 124).
На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації № №UA209160/2021/012864 митної вартості товару та обраного методу її визначення, разом з декларацією декларант надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: сертифікат якості від 22.10.2021, рахунок-фактуру (інвойс) від 21.10.2021 №PL/050606979/2021-034/0667, автотранспортну накладну від 25.10.2021, міжнародний ветеринарний сертифікат від 15.10.2021 № ES4521005821, зовнішньоекономічний контракт від 29.09.2021 № 29882021, інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, інших держав № 7725249 від 26/10.2021, декларацію-інвойс, складену уповноваженим експортером № PL/050606979/2021-034/0667 від 21.10.2021, копію митної декларації країни відправлення MRN 21PL301010Е1205184 від 25.10.2021.
На електронне повідомлення митниці товариство листом від 22.10.2021 № 22/10-01 інформувало відповідача про те, що ним були подані всі наявні документи, а стосовно неможливості надання інших витребуваних документів надані відповідні пояснення (т. 1 а.с. 143-145).
Однак, 26.10.2021 відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА209000/2021/700110/2 та сформовано картку відмови №UA 209160/2021/00183 у прийнятті митної декларації (т. 1 а.с. 59-60).
У графі 33 оскаржуваного рішення №UА209000/2021/700110/2 зазначено: “Відповідно до пункту 1 частини 4 cтатті 54 МК України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі використаних при обчисленні митної вартості. Під час розгляду документів було виявлено наступне: до митного оформлення заявлено товар «watroba wieprzowa mrozona - печінка свиняча заморожена» за ціною 0,33 євро за кг на умовах поставки СРТ-UA Луцьк. Виробником товару заявлено Garnikas Frivall Slu, країна виробництва Іспанія. У графі 1 CMR від 25.10.2021 № б/н відправником товару зазначено «Pol-Export» Jaroslaw Roszczenko, проте графа 22 «Підпис та штамп відправника» заповнена штампом PPU «Wieslaw Kus», тобто підприємством яке не є стороною даної зовнішньоекономічної угоди. За умовами зовнішньоекономічного договору від 29.09.2021 №29882021 розділом 1 «Предмет контракту» передбачено, що товар поставляється в асортименті зазначеному в інвойсі, який є невід'ємною частиною договору. Також у розділі 2 даного договору визначено, що у такому інвойсі повинно бути зазначено назву, загальну кількість та вартість товару. До митного оформлення такий документ не надавався. Розділом 2 даного договору визначено, що в ціну товару входить вартість упаковки, маркування, страхування і завантаження товару на транспортний засіб. Документи подані до митного оформлення не містять відомостей, що підтверджують числові значення таких складових ціни товару. Розділами 5 та 6 зовнішньоекономічного договору передбачено, що оплата здійснюється на умовах, зазначених в проформах-інвойсах, але такі документи не подано, а у фактурі від 21.10.2021 № PL/050606979/2021-034/0667 відсутні будь-які відомості щодо терміну та способу оплати. Документ підтвердження вивозу Komunikat IE599 містить інформацію ідентичну поданій до митного оформлення від 25.10.2021, виданий у Республіка Польща. Документ за кодом 9610 - копія декларації країни-відправлення від 25.10.2021 MRN 21PL301010Е1205184 також виданий не у країні відправлення - Іспанії.
Документи подані до митного оформлення містять розбіжності та не містять всіх відомостей що підтверджують числові значення митної вартості. Декларанту надіслано вимогу відповідно до частини 2-3 статті 53 МК України надати додаткові документи для підтвердження митної вартості: додатки (інвойс, рахунок-проформу) до зовнішньоекономічного договору (контракту) у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (видаткові, податкові накладні); транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (оплата попередніх аналогічних поставок, акт виконаних робіт (наданих послуг)); якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Зважаючи на викладене, відповідно до вимог пункту 2 частини 6 cтатті 54 МК України, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МК України, заявлену митну вартість не визнано.
Проведено консультації з декларантом згідно з статтею 57 МК України.
У зв'язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 26 (ст. 60 МК України) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 2 МК України) та методу 2г (ст. 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу, застосовано метод 2ґ (ст. 64 МК України).
Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували ціни, надані в рамках Меморандуму «Всеукраїнською асоціацією імпортерів м'яса та м'ясопродукції» від 28.09.2021, а також МД від 12.10.2021 № UA205140/2021/69736, де митна вартість такого товару становить 0,60 дол. США за кг.» (т. 1 а.с. 59 зворот).
26.10.2021 декларант подав МД №UA209160/2021/012886 за якою імпортований товар (їстівні субпродукти свійських свиней морожені - печінка обвалена, не подрібнена...) випущено у вільний обіг з наданням гарантій відповідно до розділу Х МК України (т.1 а.с. 61).
Позивач, не погоджуючись із оскаржуваними рішеннями про коригування митної вартості товару, звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України від 13.03.2012 №4495-VІ.
Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно з частиною першою статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 МК України. У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
При цьому, витребовувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.
Судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару, а саме: сала свинного мороженого, субпродуктів свійських свиней морожених (язик, печінка) та ненадання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.
Так до митних декларацій від 25.10.2021 №UA209160/2021/012789, №UA209160/2021/012790, від 26.10.2021 №UA209160/2021/012857, №UA209160/2021/012862, №UA209160/2021/012863 та №UA209160/2021/012864 на підтвердження митної вартості товару та обраного методу її визначення, декларант надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: сертифікати якості від 22.10.2021 та від 21.10.2021, рахунки-фактури (інвойс) від 22.10.2021 №PL/050606979/2021-034/0675, №PL/050606979/2021-034/0677, №PL/050606979/2021-034/0673, №PL/050606979/2021-034/0679, №PL/050606979/2021-034/0678 та від 21.10.2021 №PL/050606979/2021-034/0667, автотранспортні накладні від 24.10.2021, від 23.10.2021, від 25.10.2021, міжнародні ветеринарні сертифікати від 22.10.2021 № DK-1703475579-2021, від 22.10.2021 № DK-170-3475480-2021, від 22.10.2021 № 1021/08258/21/01/UA, від 22.10.2021 FR2821000715, FR2821000714 від 15.10.2021 № ES4521005821, зовнішньоекономічний контракт від 29.09.2021 № 29882021, інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, інших держав № 7721176 від 25.10.2021, № 7715718 від 24.10.2021, № 7723659 від 25.10.2021, № 7724907, № 7724587 від 26.10.2021, № 7725249 від 26/10.2021, декларації-інвойси, складені уповноваженим експортером № PL/050606979/2021-034/0675 від 22.10.2021 та № PL/050606979/2021-034/0677 від 22.10.2021, № PL/050606979/2021-034/0673 від 22.10.2021, № PL/050606979/2021-034/0679, № PL/050606979/2021-034/0678 від 22.10.2021, № PL/050606979/2021-034/0667 від 21.10.2021 та копії митних декларацій країни відправлення MRN 21PL301010Е1200869 від 24.10.2021, MRN 21PL301010Е1198005 від 23.10.2021, MRN 21PL301010Е1200786 від 24.10.2021, MRN 21PL301010Е1203664, MRN 21PL301010Е1202718 від 25.10.2021, MRN 21PL301010Е1205184 від 25.10.2021.
Водночас, позивач листами від 22.10.2021 № 22/10-01, від 25.10.2021 за № 25/10-03, за № 25/10-02, за № 25/10-05, за № 25/10-06 та за № 25/10-01 надав митному органу пояснення у яких зазначав, що товариством до митного оформлення було надано вичерпний перелік документів, який підтверджував заявлену митну вартість ввезеного товару, а тому надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару є необґрунтованим. При цьому, з поданих декларантом документів усі відомості узгоджуються між собою, числові значення кореспондуються як і у рахунку-фактурі, так і в інших товаросупровідних документах. А стосовно неможливості надання інших витребуваних документів надані відповідні пояснення. Просив врахувати надані пояснення та прийняти рішення відповідно до частин 3, 4 статті 54 МК України, без врахування термінів, передбачених частиною 3 статті 53 МК України.
Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі № 826/2313/16 та 13.06.2019 року у справі № 820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Як визначено частиною шостою статті 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Як вбачається з оскаржуваних рішень, відповідачем не було визнано митну вартість імпортованих позивачем товарів, зокрема, у зв'язку з відмовою надати додаткові документи, а саме: додатки (інвойс, рахунок-проформу) до зовнішньоекономічного договору (контракту) у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (видаткові, податкові накладні); транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (оплата попередніх аналогічних поставок, акт виконаних робіт (наданих послуг)); якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У свою чергу, суд не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано з якою метою були витребувані додаткові документи та які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.
Зокрема, відповідач зазначив про необхідність подання висновків про вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. З даного приводу суд зазначає, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Відсутність висновків про вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Щодо витребуваної виписки з бухгалтерської документації, то відповідачем не вказано та не обґрунтовано з якою метою були витребувані дані документи та які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.
На думку суду, сама по собі виписка з бухгалтерської документації, угода із третіми особами, не є документами, по яких здійснюється оплата та доставка товару, оскільки підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є контракт та рахунки-фактури (інвойси). Відсутність такої бухгалтерської документації у покупця товару, яка може бути комерційною таємницею продавця щодо формування ціни товару для інших покупців і за відмінними умовами поставки не свідчить про недобросовісність у декларуванні митної вартості. При цьому, ненадання такої документації продавцем покупцю не може позбавляти останнього можливості декларувати товар на підставі інших документів, що підтверджують ціну товару.
Щодо не подання страхових документів, то суд звертає увагу, що як слідує з матеріалів справи страхування товару позивачем не проводилось. При цьому норми частини другої статті 53 МК України визначають обов'язок надання страхових у разі здійснення такого. Позивач ствердив, що не мав таких витрат. Отже, ненадання позивачем документів щодо страхування товару за відсутності доказів його здійснення є обґрунтованим.
Разом з тим, посилання Львівської митниці у оскаржуваних рішеннях на необхідність коригування митної вартості у зв'язку з не поданням інвойсу із зазначенням назви, загальної кількості та вартості товару як це передбачено розділом 2 контракту від 29.09.2021 №29882021, на думку суду, не відповідає дійсності, оскільки з матеріалів справи слідує, що до кожної МД позивачем було надано рахунки-фактури (інвойси) від 22.10.2021 №PL/050606979/2021-034/0675, №PL/050606979/2021-034/0677, №PL/050606979/2021-034/0673, №PL/050606979/2021-034/0679, №PL/050606979/2021-034/0678 та від 21.10.2021 №PL/050606979/2021-034/0667 у яких зазначено назва товару, загальна кількість, його загальна вартість та вартість за 1 кг.
Щодо посилання митниці про відсутність у вказаних інвойсах відомостей щодо терміну та способу оплати товару, то такі доводи відповідача спростовуються тим, що укладений сторонами зовнішньоекономічний контракт (договір) від 29.09.2021 №29882021 містить положення про можливість як передоплати, оплати по факту поставки, так і плати з відстрочкою платежу. Судом встановлено, що при ввезенні позивачем товару на митну територію України до кожної із поставок подавались рахунки-фактури (інвойс), де ідентифікуються експортер (продавець товарів) та отримувач (покупець). Позивач ствердив, що розрахунки за придбаний товар відповідно до умов договору здійснювались у спірному випадку на умовах післяоплати. З врахуванням того, що у зазначених правовідносинах не мала місця передплата за товар, то продавцю товару не було необхідності зазначати відомості щодо терміну та способу оплати товару. Позивач надавав митному органу пояснення листами від 22.10.2021 № 22/10-01, від 25.10.2021 за № 25/10-03, за № 25/10-02, за № 25/10-05, за № 25/10-06 та за № 25/10-01 у яких зазначав про вказану обставину. На думку суду, такі твердження митного органу є безпідставними та необґрунтованими.
Також однією з підстав для здійснення коригування митної вартості товарів стало те, що подані прайс-листи містять недоліки, а саме: не відповідають визначенню документа за кодом 3014 - прайс-лист виробника товару, оскільки видані не виробниками товару «SB Pork А/S.», «Zaklady Miesne Viando z o.o..», «Supergel28», а відправником "Pol-Export” Jaroslaw Roszczenko. Відомості у даному документі не є систематизованим переліком товарів (послуг) із зазначенням цін та умов продажу, що передбачено визначенням поняття прайс-лист (прейскурант).
З цього приводу суд зазначає, що до переліку додаткових документів, визначених ч. 3 ст. 53 МК, входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, а також розрахунок ціни (калькуляція).
Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців.
Положеннями пункту 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом та з якої випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, у тому числі свобода форми прайс-листа.
Отже, з огляду на засаду свободи підприємницької діяльності наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, умов поставки, не може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, якщо з інших поданих декларантом документів можливо встановити такі умови поставки.
Відповідач не навів доводів, на підставі яких він вважає, що до ціни товару, перелік якого наведений в прайс-листі, включені не всі складові вартості цього товару або будь-яких інших доводів в обґрунтування критичної оцінки цього документа.
Зазначене відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 18.01.2018 у справі №816/747/15-а.
З даного приводу суд зазначає, що відображена у прайс-листах вартість товарів в повінйц мірі відповідає тій вартості, що визначена у рахунках-фактурах щодо кожної поставки товару.
В той же час, митним органом не наведено жодних обґрунтованих аргументів стосовно того, яким чином надання позивачем прайс-листів, виданих саме експортером товару, ставить під сумнів достовірність визначеної позивачем митної вартості товару, за умови, що відображена у прайс-листі інформація щодо вартості товарів в повній мірі відповідає вартості, визначеній у поданих до митного оформлення рахунках-фактурах.
З приводу посилання відповідача на те, що у графі 1 CMR від 24.10.2021, від 23.10.2021, від 25.10.2021 відправником товару вказано компанію "Pol-Export" Jaroslaw Roszczenko, а графа 22 «Підпис та штамп відправника» заповнена штампом PPU «Wieslaw Kus», тобто підприємством, що не є стороною зовнішньоекономічної угоди, то, як суд зазначає, що вказана компанія PPU «Wieslaw Kus» є іноземним декларантом зі сторони експортера, відомості про це підприємство відображаються у відповідній графі експортних митних декларацій.
Зважаючи на те, що безпосереднім замитненням товару та його відправленням займалася уповноважена компанія, то наявність штампу у товаротранспортній накладній (CMR) не свідчить про порушення норм митного законодавства та наявність штампа цієї компанії не впливає на рівень митної вартості товару, а тому не може бути підставою для митного органу для коригування заявленої декларантом митної вартості товару.
Таким чином, позивач надав митному органу всі наявні у нього та достатні документи, необхідні для визначення митної вартості товару. Натомість відповідач не навів жодних доказів того, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливості здійснити митне оформлене імпортованого товару за ціною договору.
До кожної партії товарів позивач надавав і сертифікати якості і міжнародні ветеринарні сертифікати, вагові та вартісні показники у всіх товаросупровідних документах узгоджуються між собою, відомості про відправника та отримувача також кореспондуються між собою, тому не повинні викликати ніяких сумнівів.
Суд наголошує, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів суду, що надані ТзОВ «Фудлайф Плюсор» документи містять істотні розбіжності, в них наявні ознаки підробки, або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. Натомість наявність інформації про те, що ідентичні або подібні товари оформлено у митному відношенні іншими особами за вищою митною вартістю не може бути єдиною та достатньою підставою для витребування додаткових документів та відмови у прийнятті заявленої позивачем митної вартості товару за ціною контракту.
Суд додатково звертає увагу, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. В свою чергу, умови термінів та розміри оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги під час контролю за митною вартістю, а тому суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Тому висновки відповідача щодо наявності розбіжностей в документах є необґрунтованими.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, позивач при купівлі вищевказаного товару в договірні відносини з третіми особами, крім продавця, не вступав.
Також суд зазначає, що відповідачем в рішеннях про коригування митної вартості не було обґрунтовано, яким чином вказані розбіжності впливають на митну вартість товару чи її складових.
Крім того, суд звертає увагу на те, що однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз'яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.
У зв'язку із чим, суд вважає, що позивачем подано для митного оформлення імпортованого товару документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, чітко підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої та п'ятої статті 58 Митного кодексу України, і в митного органу, враховуючи вищевикладені обставини, не було підстав вимагати у декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості.
Натомість, відповідачем не надано суду жодних доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.
Відтак, суд не вбачає розбіжностей у наданих позивачем під час декларування документах.
Як вбачається з оскаржуваних рішень, відповідач митну вартість визначив за другорядним методом - резервним. Його застосування передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Таким чином, у рішеннях про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 08.02.2019 року в справі № 825/648/17 (№ К/9901/16592/18).
Разом з тим, у спірних рішеннях митний орган лише вказав номери та дати митних декларацій, на основі яких було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказані рішення обґрунтованими та мотивованими.
На думку суду, відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішеннях про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.
Щодо митної декларації від 21.10.2021 № UА205140/2021/76480, де митна вартість такого товару становить 1,00 дол. США за кг, яка була використана відповідачем для визначення митної вартості при прийнятті спірного рішення від 25.10.2021 № UA209000/2021/700096/2; митної декларації від 21.10.2021 № UA205140/2021/76480, рівень митної вартості 1,00 дол. США/кг, яка була використана відповідачем для визначення митної вартості при прийнятті спірного рішення від 25.10.2021 № UA209000/2021/700097/2; митної декларації від 05.10.2021 № UA209170/2021/78377, рівень митної вартості 1,92 дол. США/кг, яка була використана відповідачем для визначення митної вартості при прийнятті спірного рішення від 26.10.2021 № UA209000/2021/700106/2; митної декларації від 21.10.2021 № UA205140/2021/76480, рівень митної вартості 1,00 дол. США/кг, яка була використана відповідачем для визначення митної вартості при прийнятті спірних рішень від 26.10.2021 № UA209000/2021/700107/2 та № UA209000/2021/700109/2; митної декларації від 12.10.2021 № UA205140/2021/69736, рівень митної вартості 0,60 дол. США/кг, яка була використана відповідачем для визначення митної вартості при прийнятті спірного рішення від 26.10.2021 № UA209000/2021/700110/2 та інформації, наданої в рамках Меморандуму «Всеукраїнської асоціації імпортерів м'яса та м'ясопродукції» від 28.09.2021, то суд зазначає, що можливість поставки товару іншим покупцям за меншою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв'язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства. При прийнятті оскаржуваних рішень відповідачем використано виключно інформацію з бази даних митного органу, тобто при винесенні спірних рішень відповідач керувався не документами, поданими декларантом до митного оформлення, а опирався вже на наявну в митного органу цінову інформацію.
Разом з тим, суд зазначає, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації митниці, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено.
Сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару.
Також, Верховний Суд у постанові від 21.12.2018 по справі №815/228/17 дійшов висновку, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
Крім цього, суд зазначає, що будь-яка інформація, отримана від юридичних осіб носить виключно інформативний характер та не є безумовною рекомендацією митному органу визначати митну вартість інших аналогічних/подібних товарів саме за такою вартістю. Кожна зовнішньоекономічна угода містить свої умови, які погоджуються сторонами. Принцип свободи договорів чітко передбачає, що сторони можуть самостійно визначити вартість товару.
Суд також звертає увагу на те, що тексти оскаржуваних рішень Львівської митниці про коригування митної вартості товару не містять жодних відомостей про аналогічність товарів за поданими заявником митними деклараціями товару та інформацією, наданою в рамках Меморандуму «Всеукраїнської асоціації імпортерів м'яса та м'ясопродукції» від 28.09.2021 року та про схожість умов поставки товару.
Посилання у рішеннях про коригування митної вартості лише на інформацію, надану в рамках Меморандуму «Всеукраїнської асоціації імпортерів м'яса та м'ясопродукції» від 28.09.2021 та номер митної декларації, як на джерело цінової інформації, не свідчить про належне обґрунтування митним органом можливості визначення митної вартості за резервним методом.
Враховуючи встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що подані позивачем до митного оформлення документи були достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товару. При цьому подані документи не містили розбіжностей чи ознак підробки, водночас підтверджували числові значення митної вартості товару.
Крім того, суд звертає увагу, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Відповідно до частини третьої статті 318 Митного кодексу України митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Ця норма також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 року № 3018-VI “Про внесення змін до Закону України “Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур”, якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товару, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності та інших.
Згідно з частиною сьомою статті 54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару, у тому числі невірно визначено митну вартість товару, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Також суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов'язаний (звільнений від обов'язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом.
З урахуванням зазначеного, суд дійшов до висновку, що митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.
На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.
Отже, суд дійшов висновку, що визначення відповідачем митної вартості товарів за резервним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, що є підставою для скасування оскаржуваних рішень.
Таким чином, рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 25.10.2021 № UA209000/2021/700096/2, № UA209000/2021/700097/2, від 26.10.2021 № UA209000/2021/700106/2, № UA209000/2021/700107/2, № UA209000/2021/700109/2 та № UA209000/2021/700110/2 є необґрунтованими та безпідставними, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, тому їх слід визнати протиправними та скасувати, а позов задовольнити.
При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29) .
Крім того, відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач за подання даного позову сплатив судовий збір в сумі 14886,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 20.04.2022 №307. Однак, суд звертає увагу, що відповідно до вимог Закону України “Про судовий збір” за подання до адміністративного суду даного позову про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, позивачу необхідно було сплатити судовий збір як за позовні вимоги майнового характеру в загальній сумі 5043,44 грн, оскільки різниця між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, становить в загальній сумі 336229,09 грн.
Проте, позивачем сплачено судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Отже, питання про повернення судового збору, сплаченого в більшому розмір, ніж встановлено законом, а саме в сумі 9842,56 грн. може бути вирішено за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду відповідно до статті 7 Закону України “Про судовий збір”.
Щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15000,00 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Водночас частинами четвертою, п'ятою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Разом з тим, відповідно до частин шостої та сьомої статті 134 КАС України визначено, що у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частин сьомої, дев'ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
У пункті 269 Рішення у справі “East/West Alliance Limited” проти України” Європейський суд з прав людини зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі “Іатрідіс проти Греції” (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).
Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
Як вбачається із доданих письмових доказів (договору про надання правової допомоги від 08.09.2021, рахунку-фактури № 1-000000276 від 20.04.2022, акту здачі-приймання робіт № 1-000000276/К, квитанції № 276/К від 20.04.2022, попереднього (орієнтовного) розрахунку суми витрат на професійну правничу допомогу від 20.04.2022 № 20/04-01 позивач сплатив Адвокатському бюро «Крючкова» кошти в загальній сумі 15000,00 грн на оплату правової допомоги, яка відповідно до попереднього (орієнтовного) розрахунку суми витрат на професійну правничу допомогу складається з: ознайомлення з рішеннями про коригування митної вартості товарів (2 год); ознайомлення з товаросупровідними документами, наданими клієнтом щодо кожної поставки, подання письмових пояснень (1 год); пошук інформації щодо контрагента у мережі Інтернет та перевірка правосуб'єктності учасників зовнішньоекономічної операції (1 год); юридичний прогноз справи, детальний аналіз та вивчення фактичних обставин справи (1 год); вивчення судової практики з відповідних правовідносин, складання та подання позовної заяви (2 год); складання стратегії представництва товариства у суді щодо даної справи та вивчення судової практики з відповідних правовідносин (3 год). Орієнтовна сума витрат на правову допомогу становить 15000,00 грн (т. 1 а.с. 71 зворот - 73 зворот).
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи.
Крім того, враховуючи вимоги статей 134, 139 КАС України під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами сьомою-дев'ятою статті 139 КАС України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
Таким чином, з наведеної правової позиції слідує, що суд вправі зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката як за клопотанням сторони, так і з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами сьомою-дев'ятою статті 139 КАС України, з урахуванням конкретних обставин справи та з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
На думку суду, заявлена сума витрат на правову допомогу є завищеною, а тому, враховуючи предмет спору, незначну складність справи, заявлене представником відповідача клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу та виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п'ятою статті 134, частиною дев'ятою статті 139 КАС України вважає, що на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн. Решту витрат на професійну правничу допомогу повинен понести позивач.
При цьому, суд зазначає, що ознайомлення з оскаржуваними рішеннями про коригування митної вартості товарів, з товаросупровідними документами, пошук інформації, аналіз та вивчення фактичних обставин справи, судової практики включається до витрат пов'язаних зі складанням адміністративного позову, охоплюються загальною діяльністю адвоката та мають на меті складання позовної заяви і подання її до суду, а тому дані витрати повинен понести позивач.
Отже, враховуючи вищевикладене, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 5043,44 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн.
Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 25.10.2021 № UA209000/2021/700096/2, № UA209000/2021/700097/2, від 26.10.2021 № UA209000/2021/700106/2, № UA209000/2021/700107/2, № UA209000/2021/700109/2 та № UA209000/2021/700110/2.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фудлайф Плюс” судовий збір у розмірі 5043,44 грн (п'ять тисяч сорок три гривні 44 копійки) та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн (п'ять тисяч гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Фудлайф Плюс” (43023, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Лідавська, 1, код ЄДРПОУ 44359373).
Відповідач: Львівська митниця (79000, місто Львів, вулиця Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43971343).
Суддя Р.С. Денисюк