про повернення заяви без розгляду
04 липня 2022 року ЛуцькСправа № 140/7715/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Ковальчука В.Д.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених відповідачем на виконання рішення суду, в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 06.09.2021, яке набрало законної сили 07.10.2021, у даній справі позов задоволено: визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 21 січня 2021 року нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік); в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
30.06.2022 на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в якій просить визнати протиправними дії, вчинені Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області на виконання рішення суду у даній справі, та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області вжити заходів для повного виконання рішення суду шляхом нарахування та виплати їй підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно з Законом про Державний бюджет на відповідний рік), відповідно до вимог рішення Волинського окружного адміністративного суду по справі №140/7715/21 з дати набрання вказаним рішенням законної сили по момент припинення права на даний вид пенсії (до зміни законодавства або зміни правового статусу).
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані до заяви докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку про повернення даної заяви з наступних підстав.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
Частиною другою статті 14 КАС України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина перша статті 373 КАС України).
Відповідно до статті 1 Закону України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За приписами пункту 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII відповідного до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів” (частина перша статті 5 Закону №1404-VIII).
Враховуючи вищевикладене, слід дійти висновку, що рішення суду, яке набрало законної сили, підлягає виконанню на підставі виконавчого листа в порядку, встановленому Законом №1404-VIII.
Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Як передбачено частиною другою статті 383 КАС України, у такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
Частиною третьою зазначеної статті унормовано, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом. До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.
Суд зазначає, що відповідно до положень пунктів 7, 8 частини 2 статті 383 КАС України заява про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача щодо невиконання рішення суду має містити інформацію про день пред'явлення виконавчого листа до виконання та інформацію про хід виконавчого провадження.
Таким чином, виходячи з наведених вище норм, звернення до суду із заявою відповідно до статті 383 КАС України можливе за умови перебування виконавчого документа на примусовому виконані в органах державної виконавчої служби.
Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 805/1458/17-а, та від 27.06.2019 у справі №807/220/18.
Отже, звернення рішення суду до примусового виконання є обов'язковою передумовою для подання заяви у порядку статті 383 КАС України, оскільки повноваження щодо вчинення дій щодо примусового виконання рішення суду, в тому числі і щодо перевірки його виконання, належать передусім до виконавців, а звернення до суду в порядку статті 383 КАС України є виключною мірою, якщо позивачем було вичерпано усі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду.
Суд звертає увагу, що до матеріалів заяви не надано жодних доказів звернення рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06.09.2021 у даній справі до примусового виконання, доказів відкриття виконавчого провадження, вчинення виконавцем дій, спрямованих на перевірку виконання рішення суду.
Таким чином, оскільки у даній справі виконавчий лист не видавався та не пред'являвся до примусового виконання, фактично виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа щодо виконання рішення суду у даній справі в органах державної виконавчої служби відсутнє, тому позивач передчасно звернулася до суду із відповідною заявою.
Відповідно до частини п'ятої статті 383 КАС України у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що подана позивачем заява про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень, вчинених на виконання рішення суду, підлягає поверненню у зв'язку з її невідповідністю вимогам статті 383 КАС України, а саме - пунктам 7 та 8 частини другої цієї статті.
Керуючись статтями 248, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених відповідачем на виконання рішення суду, в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії повернути заявнику.
Копію ухвали надіслати заявнику разом із заявою, а її копію залишити в суді.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з моменту її підписання.
Суддя В.Д. Ковальчук