м. Вінниця
04 липня 2022 р. Справа № 120/2965/22-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши у порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Чечельницької селищної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Чечельницької селищної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
За змістом позовних вимог позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Чечельницької селищної ради в не розгляді заяви про надання позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою;
- зобов'язати Чечельницьку селищну раду розглянути клопотання позивача про надання їй дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі, орієнтовною площею 0,20 га, розташованої на території АДРЕСА_1 , із урахуванням правових висновків суду викладених у рішенні.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у серпні 2021 року позивач звернулася до відповідача з клопотанням, у якому просила надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, однак станом на день звернення позивача до суду з даним позовом, клопотання не розглянуте, що, на переконання ОСОБА_1 , вказує на протиправну бездіяльність.
Ухвалою суду від 28.03.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Окрім того, даною ухвалою вирішено витребувати у Чечельницької селищної ради належним чином засвідчену копію клопотання (заяви) позивача від 10.08.2021 року із відповідними додатками до нього.
20.04.2022 до суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач заперечує щодо задоволення позову. Зазначає, що селищною радою за наслідком розгляду клопотання позивача прийнято рішення №322 від 21.09.2021 року, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позову.
21.04.2022 року від представника відповідача надійшла заява про долучення додаткових доказів до матеріалів справи.
Вивчивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази, суд доходить висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, з наступних мотивів.
Так, спір між сторонами виник у зв'язку з протиправною, на думку позивача, бездіяльністю відповідача, як суб'єкта владних повноважень, яка полягає у не розгляді клопотання ОСОБА_1 та не прийняття рішення по суті за результатом розгляду такого клопотання.
Водночас, позивач, обираючи спосіб захисту своїх порушених прав та інтересів, просить суд зобов'язати відповідача розглянути клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
В цьому контексті суд враховує, що порядок безоплатної приватизації земельних ділянок врегульований положеннями статті 118 ЗК України. Зокрема, частиною шостою цієї статті визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Згідно з ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Згідно з ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Правовий статус Чечельницької селищної ради визначається Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР).
Стаття 26 Закону № 280/97-ВР передбачає виключну компетенцію сільських, селищних, міських рад.
Так, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються, серед іншого, відповідно до закону питання регулювання земельних відносин (п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону № 280/97-ВР).
Відповідно до частин 1, 2 ст. 59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
Отже, аналізуючи вказані норми, суд зазначає, що закон встановлює конкретний (місячний) строк для розгляду органом місцевого самоврядування клопотання громадянина про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та зобов'язує відповідний орган місцевого самоврядування прийняти за наслідками розгляду такого клопотання одне з двох рішень: про надання дозволу на розроблення документації або про відмову у його наданні.
Як видно з матеріалів справи, відповідне клопотання позивача зареєстроване відповідачем 16.08.2021 року за вх. № 456.
Не отримавши рішення, передбаченого частиною сьомою статті 118 ЗК України, 21.03.2022 позивач направила до суду даний адміністративний позов щодо оскарження бездіяльності Чечельницької селищної ради.
Однак, як встановлено судом, 21.09.2021 року відповідач розглянув клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою та прийняв відповідний розпорядчий документ, а саме - рішення №322 про відмову у наданні дозволу.
Відтак, суд враховує, що в межах даної справи оскаржується бездіяльність саме щодо не розгляду клопотання ОСОБА_1 . У свою чергу, відповідач фактично усунув порушення, які є предметом розгляду даної адміністративної справи, а правовідносини між сторонами у разі незгоди із прийнятим рішення від 21.09.2021 року №322 перейшли у площину нового спору.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Отже, для закриття провадження у справі з вищенаведених підстав необхідні дві обов'язкові умови: 1) виправлення суб'єктом владних повноважень тих порушень, що є предметом оскарження в суді; 2) відсутність підстав вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
За результатами розгляду цієї справи по суті, суд доходить висновку, що вказані умови повністю дотримано.
Відтак, за встановлених обставин існують достатні фактичні та правові підстави для закриття провадження у справі відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України.
Відповідно до ч. 2 ст. 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Вирішуючи питання про розподіл судових, суд виходить із таких мотивів.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина 2 статті 132 КАС України).
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом від 08.07.2011 № 3674-VI.
Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Отже, для повернення сплаченої суми судового збору, позивачем до суду повинно бути подано відповідне клопотання, а тому судом при вирішенні питання про закриття провадження у справі, рішення про повернення сплаченої суми судового збору не приймається.
Керуючись ст. 238, 242, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд
Закрити провадження в адміністративній справі № 120/2965/22-а за позовом ОСОБА_1 до Чечельницької селищної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Роз'яснити позивачу, що в силу вимог ч. 2 ст. 239 КАС України повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Чернюк Алла Юріївна