Справа № 126/320/22
Провадження №11-кп/801/671/2022
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
28 червня 2022 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
судді-доповідача: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Тростянецького районного суду Вінницької області від 14.06.2022 щодо обвинуваченого ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 187 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_8 , захисника ОСОБА_6 ,
На розгляді Тростянецького районного суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження №12021020000000423 від 08.09.2021 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України та ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
В судовому засіданні 14 червня 2022 року прокурор ОСОБА_8 подав клопотання про продовження строків тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 на 60 днів. В обґрунтування клопотання зазначає, що термін утримання обвинуваченого під вартою спливає, у зв'язку з чим є необхідним та доцільним вирішити питання, щодо продовження строку його утримання під вартою, без зміни раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м'який, що обґрунтовується наступним.
Так, обвинувачений вчинив злочини, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років позбавлення волі. Крім того, наслідком злочинних дій обвинуваченого настала шкода у особливо великих розмірах. Сторона обвинувачення вважає, що з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєне ОСОБА_7 може переховуватись від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілу, свідків, експертів, спеціалістів у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про неможливість запобігання ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України, шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу. Всі з вище перерахованих ризиків та обставин, чітко відображені у відповідних матеріалах судової справи і продовжують мати своє місце на даний час.
Обвинувачений ОСОБА_7 заперечував щодо заявленого клопотання прокурора відносно нього та просив змінити запобіжний захід на домашній арешт.
Захисники обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокати ОСОБА_10 та ОСОБА_6 заперечували щодо клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою ОСОБА_7 . Зазначили, що ризики вказані прокурором на даний час відсутні, обвинувачений має міцні соціальні зв'язки, всі необхідні слідчі дії вже проведено, а тому ОСОБА_7 не має наміру впливати на свідків чи потерпілу. Із врахуванням викладеного, а також враховуючи надані довідки про склад сім'ї та позитивну характеристику ОСОБА_7 , сторона захисту наполягала на застосуванні відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження та перевіривши матеріали справи, ухвалою від 14.06.2022 вирішив задовільнити клопотання прокурора та продовжити ОСОБА_7 строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 13 серпня 2022 року включно.
Своє рішення суд мотивував тим, що ОСОБА_7 відповідно до положень ст. 12 КК України обвинувачується у вчиненні: тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі від трьох до семи років (ч. 1 ст.263 КК України) та особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років із конфіскацією майна (ч.4 ст. 187 КК України), а тому, враховуючи, що ризики, які слугували підставою для обрання такого виду запобіжного заходу свою актуальність не втратили, у справі лише розпочато судовий розгляд, не допитано свідків, потерпілу, не досліджено доказів, слід продовжити раніше обраний відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу, якою змінити ОСОБА_7 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.
Свої вимоги захисник мотивує тим, що матеріали справи не містять доказів вини ОСОБА_7 , всі заявлені ризики побудовані на припущеннях, так як у сторони обвинувачення відсутні дані щодо наміру ОСОБА_7 не дотримуватись відповідної процесуальної поведінки, а також в обвинуваченого погіршився стан здоров'я, так як у 2020 році він мав дві хірургічні операції та потребує медичного обстеження, перебуває під вартою майже 9 місяців, має позитивну характеристику з місця проживання та міцні соціальні зв'язки.
Заслухавши доповідь судді, захисника ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу з мотивів, наведених в ній та просить обрати ОСОБА_7 запобіжний захід у виді домашнього арешту, так як обвинувачений має проблеми зі здоров'ям, а також на теперішній час відсутні будь-які ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, прокурора, який заперечив проти апеляційної скарги, оскільки ризики продовжують існувати і менш суворий запобіжний захід не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого, а тому просить ухвалу залишити без змін, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження та доводами апеляційної скарги, апеляційний суд не знаходить підстав для зміни запобіжного заходу з наступних підстав.
Розглядаючи клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою та клопотання захисту про зміну ОСОБА_7 запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд першої інстанції в повній мірі з'ясував всі обставини, які передбачають підстави для застосування та продовження в кримінальному провадженні запобіжного заходу у виді тримання під вартою до обвинуваченого.
Зокрема взято до уваги, що матеріали кримінального провадження містять достатньо доказів обґрунтованості обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України, разом з тим обвинувачений свою вину не визнає, а тому є ризик того, що ОСОБА_7 усвідомлюючи міру покарання, яке йому загрожує, може переховуватись від суду, впливати на потерпілу та свідків, чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, з метою уникнути відповідальності за вчинене.
Апеляційний суд рахує необґрунтованими доводи захисту, для зміни запобіжного заходу, що всі докази у справі зібрані та встановити нові, які би підтверджували вину ОСОБА_7 , неможливо, оскільки судовий розгляд лише розпочато, а тому суд має зробити власні висновки лише після допиту потерпілої, свідків та дослідження всіх доказів безпосередньо в судовому засіданні.
Крім того, стороною захисту не надано доказів не можливості перебування під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 через його хворобу, а лише висловлені думки про погіршення його стану здоров'я, а наявність міцних соціальних зв'язків не стало приводом для запобігання вчиненню інкримінованих злочинів.
Таким чином, зважаючи на наведені ризики, апеляційний суд вважає доводи захисту про можливість зміни запобіжного заходу на більш м'який безпідставними, та погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 для дотримання обвинуваченим належної процесуальної поведінки та об'єктивного розгляду кримінального провадження в розумні строки.
На підставі викладеного та керуючись ст. 407, 419, 422-1 КПК України
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Тростянецького районного суду Вінницької області від 14.06.2022 щодо ОСОБА_7 про продовження строку тримання під вартою - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4