Справа № 140/1856/18
Провадження № 22-ц/801/1044/2022
Категорія: 8
Головуючий у суді 1-ї інстанції Войницька Т. Є.
Доповідач:Береговий О. Ю.
30 червня 2022 рокуСправа № 140/1856/18м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Берегового О.Ю. (суддя-доповідач),
суддів: Ковальчука О.В., Панасюка О.С.,
за участю секретаря судового засідання Кобенди Ю.О.,
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідач: ОСОБА_2 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Немирівська міська рада,
розглянув апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Гунько Олексія Андрійовича на ухвалу Немирівського районного суду Вінницької області від 27 квітня 2022 року, постановлену місцевим судом під головуванням судді Войницької Т.Є., в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Немирівської міської ради, про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення земельної ділянки у придатний для використання стан,
встановив:
В липні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Немирівська міська рада, про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення земельної ділянки у придатний для використання стан.
Ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 27 липня 2018 року відкрито провадження у вказаній справі.
08 лютого 2022 року від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Гунько Олексія Андрійовича на адресу місцевого суду надійшла зустрічна позовна заява до ОСОБА_1 у вказаній справі.
Ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 27 квітня 2022 року відмовлено в прийнятті зустрічної позовної заяви представника відповідача - адвоката Гунько Олексія Андрійовича у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення земельної ділянки у придатний для використання стан та повернути заявнику.
Роз'яснено позивачу за зустрічним позовом право звернутися з вказаним позовом у загальному порядку.
Ухвала суду мотивована тим, що представником відповідача порушено строки подання зустрічного позову, встановлені ч. 1 ст. 193 ЦПК України.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Гунько Олексій Андрійович подав апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права та невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи просив суд скасувати ухвалу Немирівського районного суду Вінницької області від 27 квітня 2022 року та ухвалити нове рішення, яким поновити строк для пред'явлення зустрічного позову і прийняти зустрічну позовну заяву представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Гунько Олексія Андрійовича у вказаній справі.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що на думку заявника суд попередньої інстанції дійшов помилкового висновку про порушення строку подання зустрічного позову, оскільки підстави для його подання до суду виникли після спливу такого строку, зокрема, ознайомлення з висновком судового експерта.
Інші сторони не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не направили, що за положеннями ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Водночас, 06 червня 2022 року від позивача ОСОБА_1 надійшло клопотання про проведення судового засідання у її відсутності, в якому також просила залишити апеляційну скаргу без задоволення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відмовляючи у прийнятті зустрічної позовної заяви суд першої інстанції виходив з того, що вказаний зустрічний позов поданий з порушенням строків передбачених статтею 193 ЦПК України, а також відсутністю клопотання про поновлення такого процесуального строку.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вказаним вимогам ухвала суду відповідає, з огляду на наступні обставини.
Судом встановлено, що 25 липня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Немирівського районного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Немирівська міська рада про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення земельної ділянки у придатний для використання стан (т. 1 а.с. 1-4).
Ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 27 липня 2018 року прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження в цивільній справі за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення земельної ділянки у придатний для використання стан. Роз'яснено відповідачу, у разі заперечення проти позову, право на подачу відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі та в цей же строк право на подачу зустрічного позову (т. 1 а.с. 6).
17 серпня 2018 року на підставі розпорядження керівника апарату Немирівського районного суду Вінницької області від 16 серпня 2018 року проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, у зв'язку із відставкою судді ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 8).
Ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 03 жовтня 2018 року (т. 1 а.с. 13) повернуто позову заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення земельної ділянки у придатний для використання стан у зв'язку із не усуненням її недоліків визначених ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 20 серпня 2018 року (т. 1 а.с. 9).
Постановою Вінницького апеляційного суду від 17 січня 2019 року задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 , скасовано ухвалу Немирівського районного суду Вінницької області від 03 жовтня 2018 року, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції (т. 1 а.с. 61).
06 лютого 2019 року на підставі ухвали Немирівського районного суду Вінницької області продовжено розгляд справи зі стадії проведення підготовчого провадження (т. 1 а.с. 65).
Ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 15 квітня 2019 року за клопотанням сторони позивача призначено судову земельно-технічну експертизу у вказаній справі (т. 1 а.с. 142).
06 грудня 2019 року матеріали справи разом з висновком експерта №496 від 29 листопада 2019 року повернулися до суду із Подільського центру судових експертиз (т. 1 а.с. 158).
Ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 16 грудня 2019 року відновлено провадження у вказаній справі (т. 1 а.с. 218).
04 лютого 2020 року представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Огородник Володимир Васильович ознайомився з матеріалами справи (т. 1 а.с. 154).
Ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 15 червня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено до розгляду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення земельної ділянки у придатний для використання стан, на 07 серпня 2020 року о 10:00 годину (т. 1 а.с. 187).
08 лютого 2022 року до Немирівського районного суду Вінницької області надійшла зустрічна позовна заява до ОСОБА_1 у вказаній справі (т. 2 а.с. 29-52), в прийнятті якої відмовлено ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 27 квітня 2022 року (т. 2 а.с. 71), яка є предметом оскарження.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Частиною 1 статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно з частиною першою статті 49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.
Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (статті 120 ЦПК України).
Згідно частини 1 статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Згідно частини 1 статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно із частиною першою статті 193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи (частина третя статті 194 ЦПК України).
Вказаною нормою права визначено обов'язок суду першої інстанції повернути зустрічну позовну заяву заявникові, у випадку, якщо остання подана з порушенням процесуального строку на її подання.
При цьому законодавцем в указаній нормі права не передбачено право суду поновлювати (продовжувати) пропущений строк на звернення до суду із зустрічною позовною заявою.
Статтею 178 ЦПК України визначено, що відзив подається у строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (статті 123 ЦПК України).
Згідно з п. 6 частини 2 статті 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Перебіг строку, закінчення якого пов'язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події (частина четверта статті 124 ЦПК України).
Аналізуючи зазначені норми права, можна дійти висновку про те, що обрахування строку на подання відзиву на позов починається відповідно для кожного учасника справи з наступного дня після дати отримання ним ухвали місцевого суду про відкриття провадження у справі.
Реалізація процесуальних прав та обов'язків учасників справі перебуває у тісному зв'язку зі стадіями судового провадження і пов'язана з перебігом процесуальних строків.
Так, з початком і закінченням перебігу процесуального строку пов'язане настання чітко встановлених юридичних наслідків.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20 січня 2021 року у справі N 175/957/19 (провадження N 61-12294св20).
Встановивши, що на підставі ухвали Немирівського районного суду Вінницької області провадження у вказаній справі було відкрите 27 липня 2018 року, якою встановлено п'ятнадяцтиденний строк з дня її вручення для подання відзиву на позовну заяву та/або зустрічного позову, зі змістом якої сторона відповідача була беззаперечно ознайомлена, зокрема, не пізніше 04 лютого 2020 року (дата ознайомлення представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Огородника Володимира Васильовича із матеріалами справи), а зустрічний позов останнім подано 08 лютого 2022 року, суд попередньої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про повернення вказаної зустрічної позовної заяви на підставі ч. 3 ст. 194 ЦПК України, тобто з порушенням строків подання такої.
При цьому, суд апеляційної інстанції звертає вагу на те, що в поданій зустрічній позовній заяві стороною відповідача не порушувалось питання про поновлення строку для пред'явлення зустрічного позову, як і не подано окремої заяви про поновлення такого строку.
За таких обставин, у суду першої інстанції були наявні достатні правові підстави для повернення зустрічної позовної заяви представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Гунько Олексія Андрійовича у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення земельної ділянки у придатний для використання стан та повернути заявнику.
Належних і допустимих доказів на спростування вказаних висновків суду матеріали справи не містять.
Доводи апеляційної скарги про те, що підстави для подання зустрічного позову до суду виникли після спливу такого строку, зокрема, ознайомлення з висновком судового експерта, не заслуговують на увагу, оскільки представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Огородник Володимир Васильович ознайомився з матеріалами справи 04 лютого 2020 року (т. 1 а.с. 154), в тому числі з висновком експерта № 496 від 29 листопада 2019 року, а із зустрічною позовною заявою сторона відповідача звернулась лише 08 лютого 2022 року, тобто через 2 роки і 4 дні.
Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що повернення зустрічної позовної заяви не свідчить про обмеження відповідача ОСОБА_2 права на суд, адже відповідач може звернутись до суду з самостійним позовом.
Інші доводи скарги, щодо необґрунтованого висновку суду першої інстанції про відмову у прийнятті зустрічної позовної заяви, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки такі доводи зводяться до викладення обставин справи із наданням особистих коментарів та тлумаченням норм чинного законодавства на власний розсуд, висвітлення цих обставин у спосіб, що є зручним для апелянта, що має за мету задоволення апеляційної скарги, а не спростування висновків суду першої інстанції. Порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування чи зміни судового рішення - не встановлено, тому апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала відповідає вимогам ст. 263, 264 ЦПК України, і її слід залишити без змін.
На підставі ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Гунько Олексія Андрійовича залишити без задоволення.
Ухвалу Немирівського районного суду Вінницької області від 27 квітня 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий О.Ю. Береговий
Судді: О.В. Ковальчук
О.С. Панасюк