№2-138/2007р.
06 березня 2007 року Володарський районний суд Донецької області у складі:
судді: Яковенко М.М.
при секретарі Темір В.В.
за участю сторін:
позивачки ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду смт.Володарське цивільну справу за позовною заявою:
ОСОБА_1
до
ОСОБА_3
3-ті особи: МРЕВ ДАІ Жовтневого району м.Маріполя та МРЕВ ДАІ Володарського району
про витребування майна з чужого незаконного володіння, та визнання права власності на автомобільний причеп, -
встановив:
Позивачка звернулась до суду з позовом, вимоги якого були частково змінені, за наступними підставами: Позивачці відповідно до свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії ЯНВ №027705 виданий 14.07.1999 року на праві власності належить автопричеп легковий рег.номер НОМЕР_1, 1993 року випуску, сірого коліру, кузов НОМЕР_4. У вересні 2003 року вказаний причеп був викраденний у с.Октябрьське Володарського району Донецької області. В той же день позивачкою була написана заява у Володарський РВ УМВС у Донецькій області. Згідно заяви була порушенна крімінальна справа. У вересні 2006 року на оптовом ринку м.Маріуполя позивачка впізнала свій автопричеп який у неї вкрали у 2003 році. Наступного дня позивачка повідомила робітникам міліції адресу чоловіка який використовує автопричеп. Автопричеп був доставлений у Володарський РВ УМВС, де він був упізнаний позивачкою. У січні 2007 року позивачка дізналась, що відповідач засуджений Володарським райсудом за ст.290 КК України у вигляді штрафу і причем йому повернутий за належністю, хоча він належить позивачки. Відповідно до вироку суду ОСОБА_3 був визнаний винним у тому, що він притбав у невідомих осіб автопричеп, після чого навмисно проїзвів заміну номерів кузову на НОМЕР_2, який був зареєстрований за ним під реєстраційним номером НОМЕР_3 А тому вона змушена звертатись до суду з данною позовною заявою, в якій просить суд витребувати автомобільний причеп у ОСОБА_3, який користується ним незаконно, тому як цей причем належить їй, визнавши за нею право власності на вищевказаний причеп. Судові витрати просить покласти на відповідача.
У судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги та наполягала на їх задоволенні. Пояснила, що дійсно їй на праві власності належав вказаний у позовній заяві автопричеп, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію ТЗ. Згодом у вересні 2003 року цей автопричеп був у неї викрадений, про що була порушена кримінальна справа у Володарському РО ГУМВС України Донецької області. Згодома приблизно на прикінці вересня 2006 року, коли вона разом зі своїм сином знаходилась на рінку м.Маріуполя, вони впізнали свій автопричеп, по індівідуальним признакам, які вона самостійно вносила до причепу, який був фактично залишився таким ж як і до викрадення. Вона разом з сином повідомили про це у правоохороні органи. Разом з ОСОБА_3, понятими та в присутності їх робітники міліції проїзвели огляд їх автопричепу. В цьому причепі вони разом з сином бесперечно впізнали свій автопричеп. Згодом їм стало відомо про вирок суду. У попередньому судовому засідані відповідач не заперечував проти задоволення позовних вимог, та підтвердив обставини, того, що він дійсно притбав був вказаний автопричеп у невідомих йому осіб, згодом, він проізвів заміну таблички номеру кузову причепу, при чому він з свого причепа, який належав йому відповідно до свідоцтва, причепив до причепу, що належав позивачки. О том, що причеп був викрадений він не знав, а тому він був засуджений Володарським судом за заміну номерів. Представник відповідача, яка була наділена відповідачем усіма правами сторони, позов визнала повністю, не заперечувала проти його задоволенні. Представники 3-х осіб у судове засідання не з*явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгліду справи, в зв*язку з чим суд визнав проізвести розгляд справи у їх відсутність, проти чого не заперечували й строни. Допитаний у судовому засіданні в якості свідкаОСОБА_4 суду пояснив, що він є сином позивачки. У вересні 2006 року, він разом зі своєю матею-позивачкою по справі на ринку м.Маріуполя побачили свій автопричеп, який вони зразу впізнали як свій, по особово- індівідуальним признакам. Ціп причепов володів відповідач. Згодом із оперативнимим працівниками Володарського РВ на його автомобілі поїхали до ОСОБА_3, який проживає у АДРЕСА_1, де знаходився автомобільний причеп. В цей жень причеп був привезений на територію Володарського райвідділу, де було проведено впізнання, в ході якого ОСОБА_1 упізнала свій причеп, про що ОСОБА_4 зробив підпис у протоколі упізнання. Згодом стало відому про засудження ОСОБА_3 за підробку номерів їх причепу. Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного: згідно свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії ЯНВ №027705 виданий 14.07.1999 року автопричеп легковий рег.номер НОМЕР_1, 1993 року випуску, сірого коліру, кузов НОМЕР_4 належить та влаником якого є ОСОБА_1
2
відповідно до вироку Володарського районного суду від 05.12.2006 року, ОСОБА_3 засуджений за ст.290 КК України і йому призначено покарання із застосуванням ст.69 КК України у вигляді штрафу на користь держави у сумі 510 грн. Речові докази: автомобільний причеп ХТ-81021, номер шассі "НОМЕР_5", свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу до причепа повернуто ОСОБА_3за належністю; Відповідно до вироку, судом було встановлено, що ОСОБА_3 притбав у незнайомих йому осіб вказаний причеп, та згодом, проізвів заміну номерів кузову, знявши, та, що була на притбаному причепі на свою;
відповідно до кримінальної справи, яка була оглянута у судовому засіданні, власником автомобільного причепа відповідно до свідоцтва про реєстрацію ТЗ сірого кольору, випуску - 1993 року, кузов НОМЕР_4, реєстраційний номерНОМЕР_3 є ОСОБА_3 (листи справи 8,10,11), який був оглянутий робітниками міліції Володарського РВ 28.09.2006 році(л.с.5). Крім того, згідно висновку експерта табличка з нанесеним на неї клеймом номеру шасі НОМЕР_5, транспортного засобу: причеп ХТ моделі 81021, колір сірий, 1993 року випуску, який належить ОСОБА_3 прикреплена з порушенням технології завода виробника.(л.с.14-15);
Згідно ст.387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. До того ж, відповідно до правового змісту ст.388 ЦК України передбачено, що вланик майна також має право на витребування свого майна у добросовісного набувача, яким є в данному випадку ОСОБА_3, із його володіння у разі, якщо це майно було у власника викрадено. Постановою КМ України "Про правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок" від 7 вересня 1998 р. N 1388 із змінами і доповненнями передбачено:, що реєстрація транспортних засобів, право власності на які встановлено за рішенням суду, проводиться на підставі відповідного рішення суду із зазначенням марки, моделі, номерів кузова (рами) транспортного засобу, а також реєстраційних документів, зокрема свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (далі - свідоцтво про реєстрацію) або технічного паспорта у разі їх наявності з відміткою підрозділу ДАІ про зняття транспортного засобу з обліку.)(п. 10) На самостійно сконструйовані транспортні засоби, а також на зареєстровані в підрозділах ДАІ транспортні засоби, ідентифікаційні номери складових частин (кузова, шасі, рами, двигуна) яких знищені, пошкоджені чи підроблені внаслідок незаконного заволодіння, або у разі коли необхідна заміна таких складових частин після дорожньо-транспортної пригоди, наносяться спеціальні індивідуальні номери (структурна комбінація символів, порядок їх нанесення і залучення для цього на конкурсній основі спеціалізованих підприємств визначається МВС) чи здійснюється дублювання первинних ідентифікаційних номерів складових частин транспортного засобу згідно з вимогами міжнародних і державних стандартів. Дублювання первинних ідентифікаційних номерів складових частин транспортних засобів здійснюється в разі їх пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, під впливом корозії, повернення власникові після незаконного заволодіння з пошкодженими ідентифікаційними номерами, заміни складової частини (панелі) з ідентифікаційним номером на безномерну на підставі заяви власника або уповноваженої ним особи.(п. 14) На підставі викладенного, враховуючи визнання у повному обсязі позовних вимог, а в данному випадку, суд вважає, що визнання позову не суперечить закону, не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, тому як доводи позивача та не заперечення проти вимог відповідачем підтверджуються наявним у справі доказами, а тому суд враховуючи ці обставини та докази у їх взаємній сукупності приходить до висновку, що у судовому засіданні знайшов підтвердження факт, що ОСОБА_3, який є в даному випадку добросовісним набувачем притбав автомобільний причеп, що належить ОСОБА_1, який згодом проізвів заміну номерів, а тому автомобільний причеп 1993 року випуску, сірого кольору, з табличкою на якої нанесено клеймо під номером "НОМЕР_5" слід витребувати у відповідача, визнавши за ОСОБА_1 право власності на цей автомобільний причеп, який був викрадений у неї.. Відповідно до ст.88 ЦПК України, в зв*язку з повним задоволенням возовних вимог, судові витрати понесені позивачем по справі, що підтверджуються наявними доказами, слід стягнути з відповідача на користь позивача. Керуючись ст.174, 209, 212-215, ЦПК України, ст.ст.387, 388, 392 ЦК України, Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року №1388 Про затвердження Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, суд, -
вирішив:
Витребувати автомобільний причеп виробництва СНД, 1993 року випуску, сірого кольору, з табличкою на якої нанесено клеймо під номером "НОМЕР_5" у ОСОБА_3 який мешкає за адресою:АДРЕСА_1 та передати його власниковіОСОБА_1. Визнати заОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на автомобільний причеп виробництва СНД, 1993 року випуску, сірого кольору, з табличкою на якої нанесено клеймо під номером "НОМЕР_5", який був викрадений у неї. Стягнути з ОСОБА_3 на користьОСОБА_1 17 /сімнадцять/ гривен -судового збору, 7 /сім/ гривен 50 копійок- інформаційно-технічного забеспеченння розгляду справи, 100 /сто/ гривен-правова допомога адвоката, а всього 124 /сто двадцять чотири/ гривни 50 копійок. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення суду набирає законной сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги, рішення якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Заява про апеляційне оскарження або апеляційна скарга може бути подана через Володарский районний суд до Апеляційного суду м.Маріуполя /Донецької області, протягом 10 днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга може бути подана через Володарский районний суд до Апеляційного суду м.Маріуполя Донецької області протягом 20 днів ,у випадку подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів.