Справа № 344/20778/21
Провадження № 2/344/1583/22
01 липня 2022 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої Кіндратишин Л.Р.,
за участю :
секретаря судового засідання Литвин Х.В.,
позивача ОСОБА_1
представника позивача - адвоката Савчук М.С.
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду у порядку загального позовного провадження клопотання представника відповідача Івано-Франківської міської ради про закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської міської ради про визнання незаконним та скасування п. 20 рішення Івано-Франківської міської ради від 26.11.2021 №426-18 « Про розгляд звернень громадян щодо оформлення права власності на земельні ділянки» та зобов'язання до вчинення дій,-
22.12.2021 позивач звернувся із позовом до суду до відповідача, у якому просить : визнати протиправні дії Івано-Франківської міської ради, що полягали у безпідставній відмові у затвердженій технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки (в натурі) на місцевості на АДРЕСА_1 , площею 0,511 га, кадастровий номер 2610100000:06:001:0232, та передачі її у спільну сумісну власність, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і спору ( присадибна ділянка); визнати незаконним п. 20 рішення Івано-Франківської міської ради 26.11.221 №426-18 « Про розгляду звернень громадян щодо оформлення права власності на земельні ділянки»; зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву про затвердження технічної документації із землеустрою.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідно до договору дарування від 13.10.2006 ОСОБА_1 , набув у власність 26/50 частин домоволодіння по АДРЕСА_1 , з відповідною частиною господарських будівель і споруд. Співвласниками будинку по АДРЕСА_2 є також інші особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . Згідно рішення Івано-Франківської міської ради від 08.07.2016 № 219-6 надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд мені, ОСОБА_1 , .В., ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . На виконання вказаного вище рішення міської ради позивачем з дотриманням вимог земельного законодавства виготовлено технічну документацію по встановленню (відновленню) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0511 га, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 . Однак пунктом 20 оскаржуваного рішення йому та іншим відмовлено в затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки (в натурі) на місцевості на АДРЕСА_1 , площею 0,0511 га, кадастровий номер 2610100000:06:001:0232, та передачі її у спільну сумісну власність, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). У оскаржуваному рішенні жодним чином не зазначено у якій частині розроблена технічна документація не відповідає вимогам.
24.12.2021 ухвалою судді Івано-Франківського міського суду, позовну заяву залишено без руху, надано термін для усунення недоліків ( а.с. 96 т.1).
04.01.2022 позивачем усунено вказані недоліки ( а.с. 98 т.1) .
10.01.2022 ухвалою відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження ( а.с. 189 т. 1).
03.02.2022 представником відповідача подано відзив на позов ( 194-197 т. 2).
29.06.2022 представником відповідача подано клопотання про закриття провадження у справі, так як існуючого речового права або спору щодо такого права позивача або інших осіб на земельну ділянку не встановлено. Звертають увагу, що позивач не набув права власності на земельну ділянку, оскільки Івано-Франківська міська рада рішення про передачу йому у власність земельної ділянки.
Представник відповідача просила підтримала клопотання, просила закрити провадження у справі.
Представник позивача та позивач просили відмовити у задоволенні клопотання, так у даному спорі наявний приватно-правовий інтерес. Зокрема, позивач є співвласником будинку, на якому розташована спірна ділянка і така йому потрібна для обслуговування будинку.
Вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи заяви, викладені у заяві, в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з витягом з рішення Івано-Франківської міської ради ( 18 сесії) восьмого демократичного скликання від 26.11.2021 №426-18, за п. 20 вирішено відмовити громадянам : ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки ( в натурі) на місцевості) на АДРЕСА_1 , площею 0,0511 га, кадастровий номер земельної ділянки 2610100000:06:001:0232, та передачі її у спільну сумісну власність, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ( присадибна ділянка), ( довідка МБК №32710, території садибної забудови) ( а.с. 200 т.1).
Згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого Івано-Франківським обласним бюро технічної інвентаризації, номер витягу :13296061 від 22.01.2007, ОСОБА_1 на підставі договору дарування за №3-2262 від 13.10.2006, посвідченого державним нотаріусом Першої Івано-Франківської ДНК Стецьків М.І. належить 26/50 будинку по АДРЕСА_1 ( а.с. 136 т.2). Іншими співвласникам такого будинку є : ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 .
Разом з тим, з долучених до позовної заяви додатків, наявна постанова Івано-Франківського апеляційного суду від 26.04.2021 у справі №344/1511, яким у позові ОСОБА_7 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, що по АДРЕСА_3 , що межує із земельною ділянкою по АДРЕСА_1 - відмовлено ( а.с. 269 т.1).
Згідно із статтею 158 ЗК України земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування.
За змістом статті 159 ЗК України земельні спори розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, та органами місцевого самоврядування на підставі заяви однієї із сторін у тижневий строк з дня подання заяви за участю зацікавлених сторін, які повинні бути завчасно повідомлені про час і місце розгляду спору. У рішенні органу місцевого самоврядування або центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, визначається порядок його виконання.
Статтею 160 ЗК України визначено, що сторони, які беруть участь у земельному спорі, мають право знайомитися з матеріалами щодо цього спору, робити з них виписки, брати участь у розгляді земельного спору, подавати документи та інші докази, порушувати клопотання, давати усні і письмові пояснення, заперечувати проти клопотань та доказів іншої сторони, одержувати копію рішення щодо земельного спору і у разі незгоди із цим рішенням оскаржувати його.
Відповідно до частини другоїстатті 4 КАС(у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом) юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Наведені норми узгоджуються з положеннями статей2,4та19 КАС(у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких закономустановлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Відповідно до частини першої статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Рішення суб'єкта владних повноважень у сфері земельних відносин може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 Цивільного кодексу України та пред'являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред'явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного речового права особи (наприклад, права власності на землю), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб'єкта владних повноважень.
Згідно ч. 1 ст. 791 Земельного кодексу України (далі ЗК України) формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі (ч. 3 ст. 791 ЗК України). Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера (ч. 4 ст. 791 ЗК України). Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї (ч. 9 ст. 791 ЗК України).
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій, установивши, що звернення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 пов'язане із захистом права кожної з них на земельну ділянку, стосується перевірки законності розпорядчих дій Комісії як органу Сільради, що пов'язані з подальшим володінням, користуванням ОСОБА_5 земельною ділянкою, визначеною згідно із розробленою ПП «Бюро землевпорядного проектування» технічною документацією із землеустрою щодо встановлення її меж, тобто суміжного землекористування, дійшли правильного висновку про розгляд даної справи в порядку цивільного процесуального судочинства як такої, у якій відсутні ознаки публічно-правового спору. Також Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для віднесення цієї справи до справ адміністративної юрисдикції.
Такий висновок викладено в постанові від 13 червня 2018 року у справі №583/2715/16-ц (провадження № 14-174цс18), а спір у цій справі стосувався застосування статей 159, 160 ЗК України, якими врегульовано порядок вирішення земельних спорів, що розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, і органами місцевого самоврядування, та прав сторін у такому спорі.
Близькі за змістом правові висновки щодо юрисдикції таких спорів висловлено Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 18 вересня 2018 року у справі №127/2847/13-а (провадження № 11-660апп18) та від 5 грудня 2018 року у справі №713/1817/16-ц (провадження № 14-458цс180).
Фактично предметом спору у даній справі є скасування рішення, яким відмовлено у затвердженні технічної документації по встановленню меж земельної ділянки у натурі, співкористувачем якої є позивач, який в свою чергу є співвласником нерухомого майна за місцем знаходження такої земельної ділянки, і як наслідок, можливість позивача реалізувати своє право на передану у власність земельну ділянку.
На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що такий спір є приватно - правовим та підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 255, 258-261 ЦПК України, суд -
У задоволенні клопотання представника відповідача Івано-Франківської міської ради про закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської міської ради про визнання незаконним та скасування п. 20 рішення Івано-Франківської міської ради від 26.11.2021 №426-18 « Про розгляд звернень громадян щодо оформлення права власності на земельні ділянки» та зобов'язання до вчинення дій - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її оголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала у повному обсязі складена 04.07.2022.
Суддя
Івано-Франківського міського суду Леся КІНДРАТИШИН