Справа № 342/559/22
Провадження № 1-кп/342/117/2022
04 липня 2022 року м. Городенка
Городенківський районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду у судовому засіданні у залі суду міста Городенка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022096150000049 від 17.06.2022 про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Слобідка Городенківського району Івано-Франківської області зареєстрований по АДРЕСА_1 , респ.Комі, Російська Федерація, проживає по АДРЕСА_2 , громадянина Російської Федерації, з середньою освітою, непрацюючого, пенсіонера, вдівця, на утриманні неповнолітніх дітей немає, раніше несудимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України,
16.06.2022, близько 20.00 год, ОСОБА_3 , разом зі своїм сусідом ОСОБА_4 перебували біля домогосподарства по АДРЕСА_2 , де між собою розмовляли. В подальшому, між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , на ґрунті тривалих неприязних відносин, виник словесний конфлікт, під час якого ОСОБА_3 , висловлюючись щодо ОСОБА_4 нецензурними словами, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, бажаючи їх вчинити та передбачаючи суспільно небезпечні наслідки щодо здоров'я ОСОБА_4 , значною силою наніс останньому один удар кулаком правої руки в область голови, чим спричинив ОСОБА_4 тілесне ушкодження у вигляді рани межі лобної та тім'яної ділянки голови справа, яке згідно висновку судово-медичної експертизи від 27.06.2022 відносяться до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.2 ст.125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Прокурор ОСОБА_5 подав до суду клопотання про розгляд обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022096150000049 від 17.06.2022 про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду у судовому засіданні та без його участі.
Відповідно до вимог ч.3 ст. 302 КПК України до обвинувального акту додано розписки про отримання копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, підписаних ОСОБА_3 , його захисником - адвокатом ОСОБА_6 , розписки про ознайомлення з матеріалами досудового розслідування кримінального проступку та отримання копії матеріалів дізнання, підписаних ОСОБА_3 , його захисником - адвокатом ОСОБА_6 , потерпілим ОСОБА_4 , заяву обвинуваченого ОСОБА_3 , складену у присутності захисника - адвоката ОСОБА_6 , та підписаною ним та захисником щодо беззаперечного визнання ОСОБА_3 винуватості у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч.2 ст.302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні.
Потерпілий ОСОБА_4 , відповідно до поданої ним заяви, згоден із встановленими під час досудового розслідування обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч.2 ст. 302 КПК України, та не заперечив проти розгляду обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні та за відсутності всіх учасників розгляду за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України.
Крім того, до обвинувального акту додані матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №12022096150000049 від 17.06.2022 про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання обвинуваченим своєї винуватості.
Ухвалою судді від 30 червня 2022 року розгляд обвинувального акту у кримінальному провадженні №12022096150000049 від 17.06.2022 року щодо ОСОБА_3 про обвинувачення його у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, призначено у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.
Відповідно до частини 4 ст.107 КПК України, в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
За вимогами частини 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
На підставі встановлених органом досудового розслідування обставин, які не оспорюються учасниками судового провадження у поданих заявах, беручи до уваги беззаперечне визнання обвинуваченим своєї винуватості в інкримінованому йому діянні, суд вважає доведеним вчинення ОСОБА_3 умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, - кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України.
Діяння, окреслене диспозицією ч.2 ст.125 КК України, відповідно до ст.12 КК України, відноситься до категорії кримінальних проступків.
Визначені у ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, а також призначення покарання нижчого, ніж передбачене санкцією статті (частини статті), завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.
При цьому повноваження суду (його права та обов'язки), надані державою, щодо обрання між альтернативними видами покарань у встановлених законом випадках та інтелектуально-вольова владна діяльність суду з вирішення спірних правових питань, враховуючи цілі та принципи права, загальні засади судочинства, конкретні обставини справи, дані про особу винного, справедливість обраного покарання тощо, визначають поняття «судова дискреція» (судовий розсуд) у кримінальному судочинстві.
Дискреційні повноваження суду повинні відповідати принципу верховенства права з обов'язковим обґрунтуванням обраного рішення у процесуальному документі суду, про що зазначив Верховний Суду у постанові від 13.08.2020 року у справі № 716/1224/19.
Відповідно до ст. 65 КК України суд, призначаючи покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно матеріалів кримінального провадження, обвинувачений ОСОБА_3 по місцю проживання характеризується позитивно, на диспансерному обліку у наркологічному та психіатричному кабінетах не перебуває.
Обставиною, що відповідно до ст.66 КК України пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненому кримінальному правопорушенні є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.
Відповідно до ст. 65 КК України, пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.
Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив умисне кримінальне правопорушення щодо здоров'я потерпілого ОСОБА_4 в порушення засад Конституції України, третя стаття якої передбачає, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
За вчинення проступку, передбаченого санкцією ч.2 ст.125 КК України, передбачено покарання у виді штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин, або виправні роботи на строк до одного року, або арешт на строк до шести місяців або обмеження волі на строк до двох років.
При призначенні покарання ОСОБА_3 суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує обставини вчиненого ним кримінального проступку, його наслідки, які не є тяжкими, особу обвинуваченого, те, що він раніше несудимий, є особою похилого віку, пом'якшуючі покарання обставини (щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення) та відсутність обставин, що обтяжують покарання, а також вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, та вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_3 призначити покарання у межах санкції ч.2 ст. 125 КК України, яка передбачає відповідальність за вчинене.
На підставі викладеного, суд вважає, що ОСОБА_3 слід обрати покарання у виді штрафу, оскільки передбачене ч.2 ст. 125 КК України покарання у виді арешту та обмеження волі за своєю суворістю не відповідають обставинам вчиненого проступку, а громадські та виправні роботи не призначаються особам пенсійного віку.
Суд вважає, що призначене судом покарання є необхідним і достатнім заходом примусу для перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідає тяжкості вчиненого ним правопорушення, сприятиме дотриманню обвинуваченим правослухняної поведінки у майбутньому.
Крім цього, на переконання суду, призначене покарання забезпечує дотримання балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Запобіжний захід до обвинуваченого не обирався.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст.ст. 12, ч.2 ст.125 КК України, ст.ст. 369-371, 373-374, 381-382, 394 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 60 (шістдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1020 (одна тисячі двадцять) гривень.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, ухвалений за результатами спрощеного провадження не може бути оскаржений у апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1