Справа 206/4384/21
Провадження 2/206/102/22
30 червня 2022 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді Кушнірчука Р.О.,
при секретареві Ляшко Б.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід Фінанс», треті особи державний реєстратор виконавчого комітету Троїцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області Колтунова Ольга Олександрівна, Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний банк» про скасування рішення про державну реєстрацію речового права,
за участю:
представника позивача - адвоката Дрозд Р.Ю.,
представника відповідача - адвоката Жадана К.М.,
Представник позивача звернулась до суду з вказаним позовом, в якому просила скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Троїцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області Колтунової О.О. індексний номер: 49749832 від 19.11.2019 та запис про право власності № 34212630 від 15.11.2019 з одночасним припиненням права власності ТОВ «Схід Фінанс» на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 і поновленням за ОСОБА_1 права власності на вказане домоволодіння. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачу на праві приватної власності належить домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 . Між позивачем та ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» 23.10.2006 року було укладено кредитний договір № 190/в. 02 листопада 2006 року між позивачем та ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» було укладено договір іпотеки № 1. 19 липня 2019 року між ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та відповідачем було укладено договір відступлення прав вимоги за іпотечними договорами. 08 вересня 2021 року позивач дізнався про здійснення державним реєстратором Колтуновою О.О. запису про право власності № 34212630 від 15.11.2019, який зроблено на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 49749832 від 19.11.2019, щодо належного позивачу домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого зазначено ТОВ «Схід Фінанс». Підставою виникнення права власності відповідача зазначено договір Іпотеки № 1 та договір про відступлення прав вимоги за іпотечними договорами. Умовами іпотечного договору визначено, що для реєстрації права власності Іпотекодержателя на предмет іпотеки не вимагається будь-яких інших документів, крім цього договору та письмового рішення Іпотекодержателя про придбання предмета іпотеки у власність. Проте, реєстраційна справа № 1964764112101 не містить письмового рішення іпотекодержателя про придбання предмета іпотеки у власність. За умовами кредитного договору, позивач отримав кредит у сумі 35000 доларів США на придбання житла. Позивач зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , іншого житла у власності не має. Отже, передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки на підставі договору іпотеки в забезпечення зобов'язань позивача за кредитним договором, що є споживчим, наданий позивачу в іноземній валюті підпадає під дію мораторію та є незаконною. Окрім зазначеного, з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивач дізнався, що реєстрація права власності на домоволодіння за відповідачем відбулась на підставі заяви (вимоги) про порушення основного зобов'язання, згідно якої станом на 19.07.2019 загальний розмір його заборгованості за кредитним договором № 190/в-К від 23.10.2006 року складає 5001511,28 грн. В той же час, рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 24.01.2018 у справі за позовом ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки - домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед банком за кредитним договором № 190/в від 23.10.2006, встановлено, що заборгованість за кредитним договором складає 3305119,89 грн. Отже, сума заборгованості, що зазначена в заяві (вимозі) про порушення основного зобов'язання не відповідає дійсній сумі заборгованості та перевищує її майже у 2 рази. Також, у вказаній вимозі йдеться мова про заборгованість за кредитним договором № 190/в-К від 23.10.2006, в той час як укладений 23.10.2006 між позивачем та ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» кредитний договір містить інший номер - 190/в. Крім того, реєстрація права власності державним реєстратором відбулась за чотири дні до прийняття рішення про реєстрацію права власності, що є порушенням приписів ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», якими чітко визначено порядок дій державного реєстратора під час державної реєстрації. Викладені обставини слугували підставою для звернення до суду із даним позовом.
Не погодившись із вказаним позовом, представником відповідача було подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що 19.07.2019 за результатами електронного аукціону, між ТОВ «Схід Фінанс» та ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» було укладено договір відступлення прав вимоги № 24435, відповідно до умов якого товариство набуло право вимоги, в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 190/в від 23.10.2006 на суму його заборгованості перед банком станом на дату укладення вищевказаного договору (тобто, на суму 5001511,28 грн.), а товариство сплатило за це банку відповідну грошову суму. У той же день, 19.07.2019 між банком та товариством також було укладено нотаріально посвідчений Договір б/н про відступлення прав вимоги за іпотечними договорами. Після укладення вказаних договорів, товариством було направлено на адресу позивача лист від 19.07.2019 № 01-2/5132, в якому доведено до відома останнього про зміну кредитора та іпотекодержателя, проте позивачем так і не були виконані його грошові зобов'язання за кредитним договором перед товариством, як новим кредитором. У зв'язку з цим, товариством на адресу позивача було направлено відповідну заяву (вимогу), в якій запропоновано протягом 30-денного строку з дати отримання вказаної заяви (вимоги) сплатити ТОВ «Схід Фінанс» в повному обсязі саме ту суму заборгованості в розмірі, яка була визначена в договорі відступлення кредиту та додатках до нього, тобто, в розмірі 5001511,28грн. Розмір заборгованості, відображений у рішенні Самарського районного суду міста Дніпропетровська від 24.01.2018, не може буди прийнятий до уваги, оскільки такий розмір заборгованості був встановлений судом саме на дату винесення такого рішення, адже сам по собі факт винесення зазначеного судового рішення в умовах, коли строк повернення кредиту за кредитним договором (22 жовтня 2024 року) ще не настав, не позбавляє права кредитора (яким є Товариство) в подальшому (після 24.01.2018р.) вимагати від позивача як виконання грошових зобов'язань (включаючи повернення кредиту, сплату нарахованих процентів), так і нараховувати пеню (штрафи) за неналежне виконання умов Кредитного договору. Невірне зазначення номеру кредитного договору у вказаній заяві (вимозі) є лише технічною помилкою, яка ніяким чином не впливає на можливість звернення стягнення напредмет іпотеки та на можливість чи законність прийняття державним реєстратором оскаржуваного рішення та вчинення оскаржуваного запису. Враховуючи той факт, що позивач так і не здійснив погашення існуючої заборгованості, ТОВ «Схід Фінанс» вирішило скористатись належним йому правом на позасудовий спосіб звернення стягнення на будинок шляхом набуття права власності на нього. З цією метою, товариство звернулось до державного реєстратора, надавши йому при цьому всі документи, які підтверджували б підстави для вчинення відповідної реєстраційної дії та оформлення права власності на будинок за відповідачем згідно знормами ЗУ «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстраціїречових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Посилання позивача щодо ненадання товариством державному реєстратору письмового рішення про придбання предмету іпотеки у власність не може бути підставою для задоволення його позовних вимог, оскільки законодавством конкретно не визначено в якому саме вигляді має бути оформлене таке письмове рішення, а відповідна заява товариства (про реєстрацію права власності на домоволодіння), подана ним державному реєстратору і є тим самим письмовим рішенням, оскільки саме в ньому міститься волевиявлення товариства на придбання предмету іпотеки у свою власність. Зважаючи на відсутність законодавчо встановлених підстав для відмови у реєстрації права власності на будинок за відповідачем, державним реєстратором у повній відповідності з чинним законодавством України і було прийняте рішення про реєстрацію, визнання протиправним та скасування якого (як і скасування запису про реєстрацію права власності на будинок за товариством) безпідставно вимагає позивач у своїй позовній заяві. Також, зі змісту іпотечного договору та ЗУ«Про іпотеку» вбачається, що вже самим фактом підписання іпотечного договору, позивач надав попередню письмову та нічим необумовлену згоду іпотекодержателю на передачу будинку у власність іпотекодержателя та на прийняття останнім вже раніше погодженого в добровільному порядку з позивачем одностороннього рішення іпотекодержателя про перехід права власності на будинок у випадку виникнення у нього права на звернення стягнення на предмет іпотеки. Крім того, в пункті 61 Порядку, який був чинний на момент прийняття державним реєстратором оскаржуваного рішення та вчинення оскаржуваного запису (15.11.2019) взагалі були відсутні положення, у відповідності до яких протягом дії ЗУ «Про мораторій» для державної реєстрації права власності на будинок, державний реєстратор мав би також отримувати і відповідну окрему (окрім тієї, що була висловлена позивачем в Іпотечному договорі) згоду іпотекодавця на такі дії, а відповідні норми про внесення змін до пункту 61 Порядку (щодо необхідності отримання такої окремої згоди іпотекодавця) набули чинності лише з 06 березня 2020 року, тобто вже після прийняття державним реєстратором рішення про державну реєстрацію права власності на будинок за ТОВ «Схід Фінанс» та вчинення запису. На підставі викладеного, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.
В свою чергу, представник відповідача подала до суду відповідь на відзив, в якому зазначила, що заява про реєстрацію не є рішенням про таку дію, при цьому відповідач визнав обставину відсутності письмового рішення іпотекодержателя про придбання предмета іпотеки у власність. Договір іпотеки не є беззаперечною згодою позивача на перехід права власності на майно. Згідно умов п. 6.4 Іпотечного договору право власності на предмет іпотеки переходить до Іпотекодержателя з дати прийняття ним письмового рішення про придбання предмета іпотеки у власність. Договір та письмове рішення Іпотекодержателя про придбання предмета іпотеки у власність мають силу правовстановлюючих документів та засвідчують перехід права власності на предмет іпотеки від Іпотекодавця до Іпотекодержателя. Отже, як за своєю природою, так і за змістом «рішення» є відмінним документом від «заяви». Фактичний перехід до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки відбувається без згоди власника майна, отже ніяк не може бути добровільним. У договорі іпотеки сторони визначили лише можливі шляхи звернення стягнення, які має право використати іпотекодержатель, а будь-які дії іпотекодержателя зі стягнення є примусовими. Договір про відступлення прав вимоги не створює правових наслідків окрім заміни сторони. Оскільки позивач не є стороною договору про відступлення прав вимоги за кредитним договором, то такий договір не створює для нього правових наслідків, а лише засвідчує факт заміни кредитора. Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Отже, первісний кредитор зобов'язаний був передати відповідачу усі документи та інформацію, що є важливою для здійснення прав відповідачем за укладеним договором про відступлення прав вимоги за кредитним договором, а відповідач як новий кредитор повинен мати належні та допустимі докази - первинні бухгалтерські документи, що підтверджують заборгованість позивача саме у тій сумі про яку стверджує представник відповідача - 5001511,28 грн. Заборгованість позивача за кредитним договором у сумі 3 305 119,89 грн. є приюдицією, оскільки саме така сума заборгованості встановлена рішенням суду. Позивач має право висувати заперечення щодо нарахованої відповідачем заборгованості. Таким чином, укладання первинним кредитором з відповідачем договору про відступлення прав вимоги за кредитним договором засвідчує лише факт заміни кредитора, проте, не може встановлювати беззаперечний розмір заборгованості позивача. Крім того, поданням позову про стягнення усієї суми заборгованості за кредитним договором кредитор втрачає право нараховувати відсотки. Наявність рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 24.01.2018 року про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором свідчить про закінчення строку дії договору, а отже і про відсутність права кредитора нараховувати проценти за користування кредитними коштами. Під час проведення державної реєстрації права власності на предмет іпотеки державний реєстратор повинен встановити відповідність заявлених прав і поданих документів. Проте, державний реєстратор у порушення приписів ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» на момент прийняття рішення про державну реєстрацію права не перевірив у пакеті документів, наданих відповідачем для державної реєстрації права власності на предмет іпотеки, наявності необхідних для цього документів, зокрема, документа, що засвідчує перехід права власності на предмет іпотеки від Іпотекодавця до Іпотекодержателя - письмового рішення іпотекодержателя про придбання предмета іпотеки у власність. Також звернула увагу на той факт, що представником відповідача у відзиві проігноровано посилання позивача на непослідовність дій державного реєстратора, зокрема, те, що реєстрація права власності відбулась за чотири дні до прийняття рішення про реєстрацію права власності. На підставі викладеного, просила суд задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі.
У відповідь на це, представником відповідача було подано заперечення на відповідь на відзив, в якому зазначено, що відповідна заява товариства про реєстрацію права власності на домоволодіння, подана ним державному реєстратору і є тим самим письмовим рішенням, на відсутність якого посилається позивач, оскільки саме в ньому міститься вільне волевиявлення товариства на придбання предмету іпотеки у свою власність. Товариство не визнавало та не визнає факту відсутності вказаного письмового рішення. Твердження позивача щодо розповсюдження дії норм ЗУ «Про мораторій» у даному випадку є безпідставними. Крім того, отримавши лист про заміну кредитора та заяву про усунення порушень основного зобов'язання, позивач мав змогу висунути усі свої заперечення щодо розміру його заборгованості та уникнути в подальшому такої ситуації, коли відповідач був вимушений звернути стягнення на будинок, як предмет іпотеки. Що ж стосується суперечливості запису про право власності, то товариство відзначає, що воно не є особою, яка ані приймала оскаржуване рішення, ані вчиняла оскаржуваний запис, і такі завдання не покладені на нього чинним законодавством України. Відтак, в зазначеному питанні ці суперечності можуть бути роз'яснені виключно державним реєстратором, але не товариством. Проте, такі суперечності, на думку товариства, взагалі не можуть розглядатись в якості підстав для задоволення позовних вимог, адже вони не визначені в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення ані в законі про реєстрацію прав, ані в порядку, а протилежне не було доведене позивачем. На підставі викладеного, просив суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.
Крім того, директором відповідача ТОВ «Схід Фінанс» додатково були подані особисті письмові пояснення по суті позову, в яких зазначено, що позивач посилається на рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 24.01.2018, однак вказане рішення до теперішнього часу не виконано та борг не погашено. За змістом зазначеного рішення суду, у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором звернуто стягнення на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом продажу банком від свого імені будь-якій особі покупцю. В той же час, виконання рішення суду відстрочено на нас дії ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». Якби на підставі вказаного рішення суду було здійснено звернення стягнення на предмет іпотеки, то позивач втратив би право власності на предмет іпотеки, як і в наслідок оскаржуваних дій відповідача - задоволення забезпеченої іпотекою вимоги шляхом набуття права власності на предмет іпотеки в порядку ст. 37 Закону України «Про іпотеку». При цьому, вказане рішення суду не має преюдиційного значення для відповідача, оскільки ТОВ «Схід Фінанс» не був учасником справи, в рамках якої ухвалено вказане рішення. Станом на даний час, за умови набуття відповідачем права власності на предмет іпотеки, у ТОВ «Схід Фінанс» за кредитним договором відсутні вимоги до позивача. Слід зазначити, що у разі задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , у відповідача відновиться право стягнення з позивача суми боргу в розмірі придбаного у первісного кредитора та первісного іпотекодержатедя права вимоги. Крім того, відповідач має право у подальшому реалізувати своє право на заміну сторони у справі № 206/6039/16-ц та виконати рішення у вказаній справі. У разі недостатності суми, відповідач може реалізувати своє право на звернення до суду із позовом про стягнення решти суми заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою суду від 30 вересня 2021 року відмовлено у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову.
Ухвалою суду від 30 вересня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 10 грудня 2021 року залучено до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійним вимог щодо предмету спору ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк».
Ухвалою суду від 01 лютого 2022 року закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.
Ухвалою суду від 08 квітня 2022 року відмовлено у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 , просив суд їх задовольнити та надав суду пояснення, аналогічні викладеним у позові та відповіді на відзив.
Представник відповідача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав у повному обсязі, просив суд відмовити у задоволенні позову та надав суду пояснення, аналогічні викладеним у відзиві та запереченнях на відповідь на відзив.
Треті особи чи їх представникив судове засідання не з'явились за невідомими суду причинами, про день та час розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином, про що є підтвердження в матеріалах справи. Письмових пояснень по суті спору чи заяв про розгляд справи за їх відсутності до суду не надходило.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, врахувавши фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, надавши належну оцінку доказам та аргументам, суд прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 23 жовтня 2006 року між ВАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 190/в, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 35000,00 дол. США на купівлю житла терміном користування до 22 жовтня 2024 року зі сплатою 13,2% річних за користування кредитом. (а.с. 28-30)
Відповідно до п. 1.3 кредитного договору, забезпеченням виконання зобов'язань позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, неустойки (штраф, пеня), відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, а також інших витрат банка, виступає договір іпотеки.
В забезпечення виконання зобов'язань позичальника за цим договором в 5 (п'ятиденний) строк з моменту підписання цього договору укладається договір (договори) іпотеки/поруки між банком та позичальником та/або його майновим поручителем. Умови передачі майна в заставу та звернення стягнення на заставлене майно регулюються нормами чинного законодавства України і відповідним договором іпотеки (п. 1.4 Кредитного договору).
Згідно додатку № 1 до Кредитного договору № 190/в від 23.10.2006 сторонами кредитного договору погоджено графік погашення кредиту щомісячними платежами у розмірі 163 дол. США, а останній платіж у розмірі 118 дол. США, у строк до жовтня 2024 року. (а.с. 133-135)
02 листопада 2006 року, з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 190/в від 23.10.2006 та додаткових договорів до нього, між ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки № 1, відповідно до умов якого позивач передав в іпотеку банку нерухоме майно - домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 18-21)
Згідно п. 6.1 вказаного договору іпотеки, у випадку невиконання або неналежного виконання Іпотекодержателем зобов'язань за кредитним договором та/або за цим договором, в цілому або в тій чи іншій його частині, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання, а в разі невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.
Пунктом 6.2 Договору передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі: рішення суду; виконавчого напису нотаріуса; переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов'язання по кредитному договору в порядку, встановленому статтею 37 ЗУ «Про іпотеку» та умовами цього договору; продажу іпотекодержателем від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 ЗУ «Про іпотеку» та умовами цього договору.
Іпотекодержатель має право на свій розсуд обрати порядок звернення стягнення на Предмет іпотеки в межах, передбачених п. 6.2 цього Договору (п. 6.3)
Відповідно до пп. 6.4.1 п. 6.4 Договору, за рішенням іпотекодержателя задоволення його вимог може здійснюватися в позасудовому порядку, у тому числі шляхом переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання згідно з цим застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя відповідно до наведених нижче умов.
У випадку набуття іпотекодержателем права звернення стягнення на предмет іпотеки іпотекодавець цим договором іпотеки підтверджує свою згоду на передачу у власність іпотекодержателю предмета іпотеки. При цьому, ціною придбання у власність предмета іпотеки є сума заборгованості позичальника перед іпотекодержателем за кредитним договором на дату прийняття іпотекодержателем одностороннього рішення про придбання предмета іпотеки у власність. Іпотекодержатель також має право на свій розсуд вказати у своєму односторонньому рішенні про придбання предмета іпотеки у власність вартість предмета іпотеки, визначену на підставі здійсненої на його замовлення експертної оцінки предмета іпотеки та/або на підставі зафіксованої в цьому договорі оцінки предмета іпотеки сторонами та/або на підставі балансової вартості предмета іпотеки, що значиться в балансі іпотекодавця.
Підписанням цього договору іпотекодавець засвідчує, що він надає іпотекодержателю згоду на прийняття іпотекодержателем одностороннього рішення про перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя (придбання предмету іпотеки у власність) у випадку виникнення у іпотекодержателя права звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до умов цього договору та вимог чинного законодавства України.
Іпотекодавець підписанням цього Договору також засвідчує, що наявності будь-яких інших документів, крім цього договору та письмового рішення іпотекодержателя про придбання предмета іпотеки у власність, для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки не вимагається. Цей договір та письмове рішення іпотекодержателя про придбання предмета іпотеки у власність мають силу правовстановлюючих документів та засвідчують перехід права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іпотекодержателя. Право власності на предмет іпотеки переходить до іпотекодержателя з дати прийняття ним письмового рішення про придбання предмета іпотеки у власність.
31 березня 2008 року між ВАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду № 1 до Кредитного договору № 190/в від 23.10.2006, відповідно до умов якої банк надав позичальнику транш у розмірі 44000,00 доларів США та загальна сума кредиту склала 79000,00 доларів США, на споживчі потреби зі сплатою 14% річних за користування кредитними коштами, комісії у розмірі 1% від суми кредиту за перегляд кредитного ліміту та комісії у розмірі 0,07% щомісяця за користування кредитом. Крім того, сторонами погоджено новий графік погашення кредиту (а.с. 136-138)
Того ж дня, 31 березня 2008 року між ВАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду № 1 до Іпотечного договору № 1, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Чернишовим С.О., від 02.11.2006 року та зареєстрованого в реєстрі за № 3298, відповідно до умов якого, сторони погодили внесення змін до положень договору іпотеки, а саме, що цей договір укладено з метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 , що випливають з Кредитного договору № 190 /в від 23.10.2006 року, згідно з яким Позичальнику надається кредит в сумі 79 000,00 дол. США, зі сплатою процентів за ставкою 14 % річних, терміном повернення до 22 жовтня 2024 року, з наступними змінами та доповненнями, а також в забезпечення можливих неустойок і штрафних санкцій у розмірах та випадках, передбачених Кредитним договором (а.с. 144)
За умовами п. 1.1. додаткової угоди ОСОБА_1 передав в іпотеку банку окрім домоволодіння, ще й земельну ділянку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
20 серпня 2008 року між ВАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір до кредитного договору № 190/в від 23.10.2006, відповідно до умов якого сторони погодили внесення змін до положень кредитного договору щодо сплати неустойки за неналежне виконання позичальником грошових зобов'язань за кредитним договором (а.с. 139)
Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 28.01.2018 позов ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено частково. В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» за кредитним договором № 190/в від 23.10.2006 року, що становить 3305119,89 грн. та складається: 75797,86 дол. США (еквівалентно - 2035172,54 грн.) - заборгованість за кредитом, 45339,54 дол. США (еквівалентно 1217366,65 грн.), заборгованість за відсотками, 14671,27 грн. - заборгованість по сплаті щомісячної комісії, 52580,70 грн. - штраф за несвоєчасне погашення кредиту (неустойка),звернуто стягнення на нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 , предмет іпотеки - домоволодіння та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом їх продажу ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» від свого імені будь-якій особі-покупцю за початковою ціною 1181237,00 грн. В іншій частині позову - відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» судовий збір у розмірі 1378,00 грн. Відстрочено виконання рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки на час дії ЗУ «Про стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 03.06.2014. (а.с. 33-36)
Зі змісту вказаного рішення суду також вбачається, що ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк», звертаючись до суду із вказаним позовом, просили звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором у розмірі, що становить в гривневому еквіваленті 4203740,01 грн.
Проте, у зв'язку з тим, що в ході судового розгляду вказаної справи відповідачем було заявлено про застосування позовної давності, судом було розраховано відповідну суму заборгованості із застосуванням положень законодавства щодо позовної давності, а також з урахуванням рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 30.03.2011, яким з ОСОБА_1 на користь банку вже було стягнуто заборгованість за вказаним кредитним договором у загальному розмірі 738955,57 грн., отже судом було визначено суму заборгованості відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором станом на 22.02.2016 саме у розмірі 3305119,89 грн.
Як вбачається з копії протоколу електронного аукціону № UА-ЕА-2019-05-31-000037-b 21 червня 2019 року ТОВ «Схід Фінанс» стало переможцем електронних торгів лоту № GL3N24435 з продажу кредитного портфелю ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк», що складається з прав вимоги за 116 кредитними договорами, що забезпечені іпотекою, за ціною продажу у розмірі 8 318 164,24 грн. (а.с. 158)
На підтвердження проведення розрахунку за вказаним електронним аукціоном ТОВ «Схід Фінанс» надано копію платіжного доручення № 7 від 15липня 2019 року про сплату на користь ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» грошової суми у розмірі 8 318 164,24грн. (а.с. 159)
19 липня 2019 року між ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» та ТОВ «Схід Фінанс» було укладено договір про відступлення прав вимоги № 24435, відповідно до умов якого ТОВ «Схід Фінанс» набуло права вимоги банку до позичальників/іпотекодавців, у тому числі і право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 190/в від 23.10.2006, згідно Додатку №1 до цього Договору. (а.с. 145-146)
Сторони домовились, що відступлення банком новому кредитору прав вимоги за договорами іпотеки, що були укладені в забезпечення виконання зобов'язань боржників за основними договорами та були посвідчені нотаріально, відбувається за окремим договором, який укладається між сторонами одночасно із укладенням цього договору та підлягає нотаріальному посвідченню (п. 1.2 Договору)
Крім того, згідно додатку № 1 до договору відступлення прав вимоги від 19.07.2019 № 24435 «Реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами», заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором зазначена у загальному розмірі 5001511,28 грн. (п. 111 Реєстру) (а.с. 147-149)
Того ж дня, 19 липня 2019 року між ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» та ТОВ «Схід Фінанс» було укладено нотаріально посвідчений договір про відступлення прав вимоги за іпотечними договорами б/н, відповідно до умов якого в порядку та на умовах, визначених додатком № 1 до Договору про відступлення прав вимоги № 24435 від 19.047.2019, предметом якого є відступлення прав вимоги за кредитними договорами відповідно до укладеного договору, ТОВ «Схід Фінанс» набуло всіх прав, належних банку/первісному іпотекодержателю за договорами іпотеки, які забезпечують виконання зобов'язань за кредитними договорами, у тому числі і за договором іпотеки, що укладений між банком та ОСОБА_1 02.11.2006 року, посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Чернишовим С.О. за реєстровим № 3298, згіднододатку № 1 до цього Договору ( «Реєстр договорів іпотеки») (а.с. 152-155)
Згідно Додатку № 2 до договору відступлення прав вимоги за іпотечними договорами «Акту прийому-передачі» від 19.07.2019 ТОВ «Схід Фінанс» отримало від ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» оригінали іпотечних договорів, в тому числі й оригінал іпотечного договору від 02.11.2006 та додаткових угод до нього (а.с. 156-157)
Також, 19 липня 2019 року між ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» та ТОВ «Схід Фінанс» було укладено нотаріально посвідчений договір про відступлення прав вимоги за договорами застави б/н, відповідно до умов якого ТОВ «Схід Фінанс» набуло всіх прав, що належали первісному заставодержателю (ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк») за договорами застави, які забезпечують виконання зобов'язань за кредитними договорами та перелічені у Додатку №1 до цього договору.
Згідно акту прийому-передачі за договором № 24435 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 19.07.2019 ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» передало, а ТОВ «Схід Фінанс» прийняло документи кредитних справ за кредитними договорами, у тому числі і документи кредитної справи ОСОБА_1 за кредитним договором № 190/в від 23.10.2006, зокрема і оригінали кредитного та іпотечного договорів (а.с. 150-151)
Після укладення вказаних договорів відступлення прав вимоги ТОВ «Схід Фінанс» було направлено на адресу ОСОБА_1 листа від 19.07.2019 вих. № 01-2/5132 з повідомленням про заміну кредитора за кредитним договором № 190/в від 23.10.2006 із зазначенням реквізитів нового кредитора за якими необхідно здійснювати платежі за вказаним кредитним договором (а.с. 160)
29 липня 2019 року за вих. № 75-2907/19 відповідачем ТОВ «Схід Фінанс» було направлено на адресу позивача ОСОБА_1 письмову заяву (вимогу) про порушення основного зобов'язання (усунення порушень), в якій повідомлено про необхідність протягом тридцяти денного строку з дати отримання цієї вимоги сплатити на користь ТОВ «Схід Фінанс» у повному обсязі всю суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 5001511,28 грн., а також зазначено, що вказана сума підлягає уточненню на дату фактичного повернення коштів та попереджено, що у випадку невиконання або несвоєчасного виконання вимоги, товариство буде змушене розпочати процедуру примусового стягнення заборгованості шляхом прийняття у свою власність предмета іпотеки у відповідності зі статтею 37 ЗУ «Про іпотеку». (а.с. 27)
19 листопада 2019 року державним реєстратором прав на нерухоме майно виконавчого комітету Троїцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області Колтуновою О.О. за результатами розгляду заяви представника ТОВ «Схід Фінанс» Бутюгіна М.О. від 15.11.2019, прийнято рішення № 49749832 про проведення державної реєстрації права приватної власності на домоволодіння розташованого у АДРЕСА_1 за ТОВ «Схід Фінанс» з відкриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об'єкт нерухомого майна. (а.с. 22)
В матеріалах справи також наявна копія внутрішнього опису документів реєстраційної справи № 1964764112101, з якої вбачається, що з метою реєстрації за собою права власності на іпотечне майно - домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , відповідачем ТОВ «Схід Фінанс» було подано державному реєстратору: друковану форму заяви, відомості за результатом пошуку інформації, рішення, витяг в процедурі реєстрації речового права (права власності), Іпотечний договір, договір Іпотеки № 1, додаткову угоду до Іпотечного договору № 1, свідоцтво про реєстрацію фінансової установи ТОВ «Схід Фінанс», статут, наказ, виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, договір про відступлення прав вимоги за іпотечними договорами та заяву (вимогу) про порушення основного зобов'язання (усунення порушень). (а.с. 13)
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 273858158 від 09.09.2021 право власності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 15.11.2019, номер запису про право власності 34212630, зареєстровано за ТОВ «Схід Фінанс» державним реєстратором виконавчого комітету Троїцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області Колтуновою О.О. на підставі іпотечного договору від 02.11.2006, додаткової угоди до іпотечного договору № 1 від 02.11.2006 та договору про відступлення прав вимоги за іпотечними договорами. Запис про право власності внесено на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Троїцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області Колтунової О.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 49749832 від 19.11.2019 (а.с. 14-16).
Таким чином, судом встановлено, що між позивачем ОСОБА_1 та ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» було укладено кредитний договір з подальшими додатковими угодами до нього, згідно якого позивач отримав кредит у доларах США на купівлю житла та в забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між позивачем та банком було укладено договір іпотеки з подальшими додатковими угодами до нього, відповідно до якого позивач передав в іпотеку банку домоволодіння та земельну ділянку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином відступлення права вимоги.
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
В подальшому, між банком та відповідачем ТОВ «Схід Фінанс» було укладено договори відступлення прав вимоги за кредитними та іпотечними договорами, в тому числі і за кредитним та іпотечним договором, що були укладені між банком та позивачем ОСОБА_1 , отже у даних правовідносинах відбулась заміна кредитора та іпотедодержателя. Факт відступлення прав вимоги сторонами не оспорюється.
Судом також встановлено, що позивачем ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконуються, первісний кредитор ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» двічі звертався до суду із позовами до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а також про звернення стягнення на предмет іпотеки, та станом на 22.02.2016 заборгованість позивача за кредитним договором в загальному розмірі складає 3305119,86 грн., що встановлено рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 24.01.2018, яке набрало законної сили.
Станом на теперішній час, вказане рішення суду позивачем не виконано та після відступлення прав вимоги за кредитним договором на користь ТОВ «Схід Фінанс», погашення заборгованості за кредитним договором позивачем також не здійснювалось.
Так, статтею 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 цього Кодексу).
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (стаття 575 ЦК України).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Статтею 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Порядок звернення стягнення на предмет іпотеки визначено нормами статей 35-37 Закону України «Про іпотеку».
Відповідно до частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
Стаття 36 Закону України «Про іпотеку» передбачає, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений у будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
За змістом частини першої, другої статті 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя чи іпотечний договір, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, є документами, що підтверджують перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя та є підставою для внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до ч. 3 ст. 10 цього Закону державний реєстратор, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (стаття 11 Закону).
За змістом статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.
Згідно з пунктом 57 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, для державної реєстрації права власності та інших речових прав на майно, яке набувається у зв'язку з виконанням умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення таких прав, також подається документ, що підтверджує наявність факту виконання відповідних умов правочину.
Відповідно до пункту 61 Порядку, для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, подаються: копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотеко держателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; документ, що підтверджує наявність факту завершення тридцятиденного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).
Отже, на державного реєстратора під час вчинення такої реєстраційної дії законом покладено обов'язок не тільки формально перевірити наявність поданих документів за переліком, передбаченим пунктом 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (у редакції, чинній на момент вчинення реєстраційної дії), необхідних для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, а й, передусім, встановити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства. Такий обов'язок покладено на державного реєстратора згідно з правилом частини третьої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
У наведених правових нормах визначено перелік обов'язкових для подання документів та обставин, що мають бути ними підтверджені, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за договором, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, і з огляду на закріплені у статтях 10, 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та статті 37 Закону України «Про іпотеку» порядок державної реєстрації та коло повноважень державного реєстратора у ході її проведення, ця особа приймає рішення про державну реєстрацію прав лише після перевірки наявності необхідних для цього документів та їх відповідності вимогам законодавства.
Підпунктом 1 пункту 1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» передбачено, що не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно зі статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно зі статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:
- таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуваєв іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно;
- загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв.м. для квартири та 250 кв.м. для житлового будинку.
Пунктом 4 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» передбачено, що протягом дії цього Закону інші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм.
Законом України «Про іпотеку» передбачено, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, є одним із шляхів звернення стягнення на предмет іпотеки.
Підписавши іпотечне застереження, сторони визначили лише можливі шляхи звернення стягнення, які має право використати іпотекодержатель. Стягнення є примусовою дією іпотекодержателя, направленою до іпотекодавця з метою задоволення своїх вимог. При цьому, до прийняття Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» право іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки (як у судовому, так і в позасудовому способі) не залежало від наявності згоди іпотекодавця, а залежало від наявності факту невиконання боржником умов кредитного договору.
Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» ввів тимчасовий мораторій на реалізацію права іпотекодержателя відчужувати майно іпотекодавця без згоди останнього на його відчуження.
Подібні за змістом висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 802/1340/18-а (провадження № 11-474апп19), від 19 травня 2020 року у справі№ 644/3116/18-ц (провадження № 14-45цс20), Верховного суду від 07 липня 2021 у справі № 369/5589/19 (провадження № 61-5097св21).
Так, судом достовірно встановлено, що позивач зареєстрований та постійно проживає в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 194,6 кв.м., який є предметом іпотеки за договором іпотеки, укладеним у забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 за споживчим кредитом, наданим позивачу в іноземній валюті - доларах США, будь-яке інше нерухоме житлове майно у власності позивача відсутнє.
Отже, аналізуючи фактичні обставини справи та наведені вище норми законодавства, суд виходить із того, що на спірний житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , не може бути примусово звернуто стягнення під час дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», у тому числі і шляхом визнання за ТОВ «Схід Фінанс» права власності на предмет іпотеки.
Крім того, судом достовірно встановлено, що умовами іпотечного договору від 02.11.2006 № 190/в сторонами визначено, що для реєстрації права власності банку на предмет іпотеки не вимагається будь-яких інших документів, крім цього договору та письмового рішення іпотекодержателя про придбання предмета іпотеки у власність. Цей Договір та письмове рішення іпотекодержателя про придбання предмета іпотеки у власність мають силу правовстановлюючих документів та засвідчують перехід права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іпотекодержателя. Право власності на предмет іпотеки переходить до Іпотекодержателя з дати прийняття ним письмового рішення про придбання предмета іпотеки у власність.
Отже, умовами іпотечного договору визначено, що у разі прийняття іпотекодержателем рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом реєстрації права власності на предмет іпотеки є обов'язковим прийняття іпотекодержателем відповідного письмового рішення.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Після укладення договорів відступлення прав вимоги за кредитними та іпотечними договорами та заміни кредитора у зобов'язанні, умови іпотечного договору є обов'язковими і для ТОВ «Схід фінанс», як нового кредитора та іпотекодержателя у спірних правовідносинах.
Проте, судом достовірно встановлено, фактично не оспорювалось представником відповідача у відзиві та безпосередньо в судовому засіданні, що з метою задоволення своїх вимог відповідачем не приймалось такого окремого письмового рішення про придбання предмета іпотеки у власність, як це передбачено умовами договору, і, відповідно, таке рішення державному реєстратору для проведення реєстрації права власності на предмет іпотеки відповідачем також надано не було.
Доводи представника відповідача про те, що таким письмовим рішенням була відповідна заява про вчинення державної реєстрації, суд не може прийняти до уваги, оскільки така заява є процесуальним документом, який подається безпосередньо державному реєстратору для вчинення реєстраційних дій щодо об'єкту нерухомості, яка виражає волевиявлення правонабувача на вчинення державним реєстратором певних реєстраційних дій.
Отже, хоча норми чинного законодавства і не містять визначення поняття письмового рішення іпотекодержателя про придбання предмета іпотеки у власність та порядку його оформлення, проте заява про вчинення процесуальних дій до державного реєстратора не може розцінюватися судом, як форма такого рішення.
Про те, що таке письмове рішення має бути оформлено окремим письмовим документом іпотекодержателя до моменту звернення до державного реєстратора, також свідчать і положення іпотечного договору, в яких визначено, що іпотекодержатель на свій розсуд може вказати у своєму односторонньому рішенні про придбання предмета іпотеки у власність вартість предмета оцінки на підставі відповідного експертного висновку.
Отже, враховуючи відсутність такого письмового рішення, залишення державним реєстратором без перевірки наявності чи відсутності факту виконання відповідних умов правочину, з яким закон пов'язує можливість переходу права власності, дії державного реєстратора щодо реєстрації за ТОВ «Схід Фінанс» права власності на спірне домоволодіння, власником якого залишався позивач, не можна вважати законними.
Не можливо залишити поза увагою і той факт, що в матеріалах справи взагалі відсутня інформація про вартість майна, за якою відбулося зарахування вимог.
Так, згідно ст. 37 ЗУ «Про іпотеку» іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.
Положеннями іпотечного договору визначено, що ціною придбання у власність предмета іпотеки є сума заборгованості позичальника перед іпотекодержателем за кредитним договором на дату прийняття іпотекодержателем одностороннього рішення про придбання предмета іпотеки у власність.
Іпотекодержатель також має право на свій розсуд вказати у своєму односторонньому рішенні про придбання предмета іпотеки у власність вартість предмета іпотеки, визначену на підставі здійсненої на його замовлення експертної оцінки предмета іпотеки та/або на підставі зафіксованої в цьому договорі оцінки предмета іпотеки сторонами та/або на підставі балансової вартості предмета іпотеки, що значиться в балансі іпотекодавця.
Так, рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 24.01.2018 встановлено суму заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором у розмірі 3305119,89 грн. з урахуванням строку позовної давності, про що було заявлено ОСОБА_1 в ході розгляду даної цивільної справи.
При цьому, зі змісту вказаного рішення також вбачається, що загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором без урахування строків позовної давності, станом на момент звернення ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» до суду із позовом складала 4203740,01 грн.
В той же час, з письмової вимоги ТОВ «Схід Фінанс» вбачається, що станом на 19.07.2019 розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором зазначено вже у розмірі 5001511,28 грн., що є значно більшим, аніж сума заборгованості, встановлена рішенням суду та яку ТОВ «Схід Фінанс» вимагав сплатити на його користь, як нового кредитора, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором.
Згідно додатку № 1 до договору про відступлення прав вимоги № 24435 від 19.07.2019, загальний залишок заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором, право вимоги за яким відступається зазначено у розмірі 189746,15 дол. США, тобто розмір заборгованості без урахування рішення суду від 24.01.2018.
Позивач у позові та його представник в судовому засіданні заперечували проти суми заборгованості у розмірі 5001511,28 грн. та наполягали на тому, що загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором вже була визначена рішенням суду у розмірі 3305119,89 грн.
Представник відповідача у відзиві та в судовому засіданні зазначав, що вимогу про погашення заборгованості було пред'явлено до ОСОБА_1 у тому розмірі, в якому до ТОВ «Схід Фінанс» перейшло право вимоги за кредитним договором, відповідно до умов договору відступлення прав вимоги. При цьому, зазначав, що ТОВ «Схід Фінанс» не було стороною під час розгляду справи в суді за позовом ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, і взагалі не було обізнано про існування такого рішення, отже вказане рішення суду від 24.01.2018 не є обов'язковим для відповідача, а сума заборгованості, що зазначена у письмовій вимозі є більшою, аніж встановлена рішенням суду, оскільки кредитор не позбавлений можливості в подальшому нараховувати відповідні відсотки та неустойку.
Вказані доводи представника відповідача суд не може прийняти до уваги, оскільки, згідно усталеної судової практики, в тому числі і чисельних правових позицій Верховного Суду право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Тобто, припинення нарахування передбачених договором процентів можливо у двох випадках: закінчення строку кредитування, який визначений договором, та пред'явлення вимоги в порядку ч. 2 ст. 1050 ЦК України.
Що стосується неустойки за прострочення виконання зобов'язання, то сам представник відповідача зазначав, що ТОВ «Схід Фінанс» було пред'явлено вимогу до ОСОБА_1 виключно у розмірі, в якому було відступлене право вимоги за кредитним договором, не зазначаючи про нарахування новим кредитором будь-яких штрафних санкцій.
Також, згідно реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами (додаток № 1 до договору відступлення прав вимоги № 24435 від 19.07.2019), зазначено також і відомості щодо претензійно судової роботи за кредитним договором № 190/в від 23.10.2006, а саме про знаходження справи у виконавчій службі.
Крім того, представник відповідача зазначав, що після укладення договору відступлення прав вимоги ТОВ «Схід Фінанс» отримало від ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» усі первинні документи кредитної справи ОСОБА_1 , в тому числі й оригінали кредитного та іпотечного договору з відповідними додатками до них, що також підтверджується відповідним актом прийому-передачі від 19.07.2019.
Отже, ТОВ «Схід Фінанс» було достеменно відомо про існування судового рішення у кредитній справі ОСОБА_1 , проте вимогу про погашення заборгованості до позивача заявлено без урахування вказаного рішення суду.
Оскільки ціна набуття права власності на предмет іпотеки є істотною обставиною і повинна погоджуватися з власником майна, з урахуванням того, що позивач категорично заперечує суму заборгованості за кредитним договором, зазначену у письмовій вимозі ТОВ «Схід Фінанс», а матеріали справи не містять будь-якого експертного висновку щодо оцінки вартості предмета іпотеки на момент здійснення переходу права власності до ТОВ «Схід Фінанс», тобто у разі відсутності інформації про вартість майна, за якою відбулося зарахування вимог, вважається, що при реєстрації права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем було порушено вимоги закону. Такі правові висновки викладені й у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 306/2053/16-ц.
Що стосується послідовності дії державного реєстратора під час реєстрації права власності на спірне нерухоме майно за ТОВ «Схід Фінанс», суд зазначає, що порядок проведення державної реєстрації прав чітко визначений нормами статті 18 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Зокрема, державна реєстрація прав проводиться в такому порядку:
1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;
2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;
3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;
4) перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;
5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);
6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав;
7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;
8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.
Крім того, відповідно до п. 19 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державний реєстратор за результатом прийнятого рішення щодо державної реєстрації прав відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав.
Отже, з аналізу вказаних норм вбачається, що державний реєстратор після отримання заяви про державну реєстрацію прав, відповідних документів та проведення перевірки спочатку приймає рішення про державну реєстрацію прав та тільки після цього, за результатом прийнятого рішення, вносить відомості про речові права на нерухоме майно до державного реєстру з відкриттям розділу або без такого.
Тобто, внесення відомостей до державного реєстру не може передувати прийняттю рішення державним реєстратором, проте, у даному випадку, відомості про право власності до державного реєстру було внесено державним реєстратором 15.11.2019, в той час коли рішення про державну реєстрацію було прийнято лише 19.11.2019, тобто через 4 дні після внесення відомостей до державного реєстру прав власності, що також є порушенням.
При цьому, слід зауважити, що державний реєстратор виконавчого комітету Троїцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області Колтунова О.О. за викликом суду жодного разу не з'явилась та будь-яких письмових пояснень з цього приводу суду не надала.
Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що рішення державного реєстратора виконавчого комітету Троїцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області Колтунової О.О. індексний номер 49749832 від 19.11.2019 згідно з яким 15.11.2019 внесено до державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про державну реєстрацію права власності надомоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 за ТОВ «Схід Фінанс», дійсно прийнято з чисельними порушення вимог закону, у зв'язку з чим є протиправним та підлягає скасуванню.
При цьому, суд звертає увагу, що задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у частині скасування рішення державного реєстратора не призведе до суттєвого порушення прав відповідача, як нового кредитора та іпотекодержателя, адже ТОВ «Схід Фінанс» не позбавлено права в інший спосіб задовольнити свої вимоги, про що також зазначав і директор ТОВ «Схід Фінанс» у своїх письмових поясненнях, або повторно реалізувати своє право на реєстрацію за собою права власності на іпотечне майно з дотриманням вимог закону.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.
У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.
Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
За таких обставин, суд вважає за необхідне скасувати оспорюване рішення державного реєстратора з одночасним припиненням права власності відповідача ТОВ «Схід Фінанс» на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .
В той же час, з метою уникнення прогалин у відомостях державного реєстру прав власності на нерухоме майно внаслідок скасування рішення державного реєстратора та припинення прав власності відповідача, а також з метою ефективного захисту прав позивача, суд також вважає за необхідне поновити право власності позивача ОСОБА_1 на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .
Питання судових витрат суд вирішує на підставі статті 141 ЦПК України та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 908,00 грн.
Керуючись ст.ст. 3-13, 141, 235, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Троїцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області Колтунової Ольги Олександрівни індексний номер 49749832 від 19.11.2019 згідно з яким 15.11.2019 внесено до державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис № 34212630 про державну реєстрацію права власності надомоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Схід Фінанс» (ЄДРПОУ 38421401, місцезнаходження 03039, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, буд. № 42-А).
Припинити право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід Фінанс» на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , яке складається з житлового будинку літ.А-1, житловою площею 99,8 кв.м, загальною площею 194,6 кв.м. та земельної ділянки площею 600 кв.м.
Поновити запис про право власності на домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід Фінанс», (ЄДРПОУ 38421401, місцезнаходження 03039, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, буд. № 42-А) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 908,00 гривень.
Повний текст рішення складено 04 липня 2022 року.
Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України подається до Дніпровського апеляційного суду через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після завершення апеляційного перегляду.
Головуючий суддя: Кушнірчук Р.О.