Справа 206/463/22
Провадження 2/206/454/22
"04" липня 2022 р. Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Румянцева О.П.
при секретарі Бакум І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпро в порядку загального позовного провадження матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, -
07 лютого 2022 року позивач звернулася до Самарського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином.
В судові засіданні призначені на 21.04.2022 року, 08.06.2022 року та 04.07.2022 року позивач, який повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, не надав інформації про причини поважності неявки.
Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.50 року (далі - Конвенція), яка набрала чинності для України з 11.09.97 року та відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Ратифікуючи зазначену Конвенцію Україна взяла на себе обов'язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в ній, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
У своєму рішенні від 15.07.2002 року у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.
У рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
З аналізу практики ЄСПЛ вбачається, що питання про порушення ст.17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів принцип неприпустимості зловживання правами у даному конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання позивачем наданими їй правами та обов'язками.
Згідно п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи той факт, що неявка позивача ОСОБА_1 перешкоджає розгляду справи, заяв про розгляд справи без її участі не надходило, суд приходить до висновку про необхідність залишити позов без розгляду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 257-260, 353-354 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином - залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя О.П.Румянцев