Справа № 466/902/22 Головуючий у 1 інстанції: Єзерський Р.Б.
Провадження № 33/811/551/22 Доповідач: Галапац І. І.
29 червня 2022 року Львівський апеляційний суд в складі:
судді Галапаца І.І.,
розглянувши у судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу захисника правопорушника ОСОБА_1 - адвоката Цімура Яромира Володимировича на постанову судді Шевченківського районного суду м.Львова від 14 квітня 2022 року,
з участю захисника правопорушника ОСОБА_1
- адвоката Цімура Я.В.
цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 17000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави, з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів терміном на 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень, 20 копійок.
Згідно постанови судді, 23 січня 2022 року о 00:40 год. ОСОБА_1 у м. Львові-смт. Брюховичі на вул. Курортній, 20А, керував транспортним засобом марки «Ford Fusion», н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку з використанням приладу «Drager Alcotest 6810», № ARСЕ - 0243, тест №2507, результат 0.90 % проміле, чим порушив п. 2.9а ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник правопорушника ОСОБА_1 - адвокат Цімур Я.В. покликається на те, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням та недоведеністю обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у постанові дійсним обставинам, неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, крім цього, ОСОБА_1 працівники поліції не роз'яснили його права та обов'язки. При цьому, апелянт стверджує, що працівниками поліції порушено порядок огляду водія на стан сп'яніння та Інструкцію з порядку огляду водія на стан сп'яніння. Вважає, що відеозапис події не може вважатися належним доказом, так як такий проведено не повно. Звертає увагу на те, що матеріали справи не містять доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, крім цього, працівники поліції не відсторонювали останнього від керування транспортним засобом.
Просить оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Заслухавши виступ захисника правопорушника ОСОБА_1 - адвоката Цімура Я.В. про розгляд справи у відсутності правопорушника та про задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку що така не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, суд першої інстанції обґрунтовано, на підставі досліджених доказів дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Такий висновок суду підтверджується зібраними по справі доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серія ААБ №054210 від 23 січня 2022 року, в якому викладена суть адміністративного правопорушення; роздруківкою з приладу «DRAGER», згідно якого встановлено у ОСОБА_1 наявний вміст алкоголю - 0,90 ‰ проміле; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; відеозаписом події та іншими наявними в матеріалах справи доказами, яким суддя районного суду дав належну правову оцінку в своїй постанові, з чим погоджується і апеляційний суд.
Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції обгрунтовано визнав їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.
Наявний в матеріалах справи протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №054210 від 23 січня 2022 року, складений щодо ОСОБА_1 за своєю формою та змістом відповідає вимогам чинного законодавства, містить у собі усі необхідні дані щодо обставин вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та особи-порушника, чим спростовуються твердження апелянта.
Як зазначено в протоколі, права та обов'язки згідно зі ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП ОСОБА_1 були роз'яснені, проте, від підпису та пояснень останній відмовився, про що було зроблено відповідні відмітки в протоколі.
Крім того, апеляційним судом враховується також і те, що правопорушник ОСОБА_1 дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення не оскаржував.
Відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобам у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху.
Вказані положення повністю узгоджуються з положеннями п. 2.9а Правил дорожнього руху України, яким водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебувати під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Що стосується доводів апелянта щодо порушення проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, то такі суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, виходячи з наступного.
Так, відповідно до п.2.5 «Правил дорожнього руху», водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно з вимогами ч.2 ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським, а в разі неможливості застосування таких засобів, огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Вказаних вимог Закону, працівниками поліції було дотримано у повному обсязі, оскільки було застосовано технічні засоби відеозапису та матеріали відеозапису були долучені до протоколу про адміністративне правопорушення. Відтак, апеляційний суд не вбачає в діях працівників поліції порушення вимог Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МОЗ та МВС України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, у зв'язку з чим твердження в апеляційній скарзі в цій частині є необґрунтованими.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що наявний в матеріалах справи відеозапис містить лише фрагменти події, то апеляційний суд зазначає, що для вирішення справи важливими є лише ті фактичні дані, зафіксовані за допомогою відеокамери поліцейського, які свідчать про вчинення адміністративного правопорушення, або про протилежне. Відповідно до наданого відеозапису, на ньому відображено проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Що стосується доводів апелянта в частині недоведення факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом 23 січня 2022 року, то такі спростовуються зібраними та дослідженими по справі доказами, як в суді першої так і апеляційної інстанцій, а невизнання ним своєї вини у скоєному в апеляційній скарзі, слід розцінити як спосіб уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення, та відхиляє їх.
Доводи адвоката Цімура Я.В. в апеляційній скарзі про те, що працівники поліції не відсторонили ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, не впливають на обсяг вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і не є підставою для скасування оскаржуваного рішення судді.
Таким чином, докази здобуті працівниками поліції, згідно встановленого законом порядку, перевірені під час розгляду в суді апеляційної інстанції і в своїй сукупності дають належні підстави вважати, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, сумніву у їх достовірності, законності та належності у суду апеляційної інстанції не має.
Твердження апелянта про те, що постанова суду є незаконною та необгрунтованою, не в повній мірі відповідає вимогам закону, матеріалам та обставинам справи, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки при розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245 та 280 КУпАП повно і всебічно з'ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи.
При цьому, апеляційний суд з врахуванням вищенаведеного вважає, що стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік накладене на правопорушника з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП та відповідає характеру вчиненого правопорушення, особі порушника, ступеню його вини та є необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети виховного впливу та запобігання вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень.
З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді немає.
Отже, з огляду на викладене, апеляційний суд вважає за необхідне відмовити адвокату Цімуру Я.В. в задоволенні його апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції стосовно ОСОБА_1 залишити без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,-
апеляційну скаргу захисника правопорушника ОСОБА_1 - адвоката Цімура Я.В. - залишити без задоволення, а постанову судді Шевченківського районного суду м.Львова від 14 квітня 2022 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 17000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави, з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів терміном на 1 (один) рік - залишити без зміни.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Галапац І.І.