Справа № 712/14234/21
Провадження № 2/712/1119/22
30 червня 2022 року Соснівський районний суд міста Черкаси у складі:
головуючого судді Токової С.Є.
при секретарі Тітовій С.Є.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику ( повідомлення) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, -
29.12.2021року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зміну розміру стягуваних аліментів.
Посилався на те, що рішенням Соснівського районного суду міста Черкаси від 21.12.2016 року з нього на користь ОСОБА_2 стягнуто на утримання доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти в розмірі 1/4 всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 23 листопада 2016 року і до досягнення дитиною повноліття, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Відповідно до рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 05 вересня 2017 року № 915 ОСОБА_2 надано дозвіл на зміну прізвища малолітній ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , з " ОСОБА_4 " на " ОСОБА_5 ".
Рішенням Соснівського районного суду міста Черкаси від 11.11.2020 року задоволено позов ОСОБА_6 до нього про стягнення аліментів та вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь останньої аліменти на утримання дочки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку , починаючи з 03.08.2020 року та до досягнення нею повноліття.
Відтак, він має двох малолітніх дочок , на утримання яких має сплачувати аліменти. В свою чергу, він є інвалідом другої групи. В період з 24.06.2021 року - 05.07.2021 року перебував на лікуванні в ДУ " Територіальне медичне об"єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області" з діагнозом гіпертонічна енцефалопатія, остехондроз хребта та гіпертанзивна ангіопатія сітківки обох очей. Також повторно лікувався в даній лікарській установі з 26.11.2021 року по 06.12.2021 року.
З метою недопустимості погіршення власного стану здоров"я , він змушений витрачати кошти на лікування, що значно погіршує його матеріальний стан. Крім цього, сплачує аліменти ще на одну дитину ОСОБА_7 у розмірі 1/6 частнии усіх видів заробітку. А тому не має можливостей сплачувати аліменти на дитину від першого шлюбу , в розмірі, визначеному рішенням суду.
Просив суд зменшити розмір аліментів, що стягуються на підставі рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 12.12.2016 року на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з 1/4 на 1/6 частки від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з дня набрання рішення законної сили.
Ухвалою від 27 січня 2022 року відкрито провадження у даній цивільній справі та вирішено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін. Заперечень щодо розгляду справи без виклику сторін за наявними матеріалами справи до суду не надходило.
Відповідач візив на позов до суду не направляла.
Відповідно до ч. 1ст.7ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Такий випадок передбачений ч. 13ст. 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки суддею не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається в порядку передбаченому ч. 5ст. 272 ЦПК України.
Судом встановлено, що відповідно до рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 12 грудня 2016 року з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої дитини доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, починаючи з 23 листопада 2016 року і до досягнення дитиною повноліття.
В подальшому, рішенням Соснівського районного суду міста Черкаси від 11 листопада 2020 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 стягнуто аліменти на утримання дочки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/6 частина з усіх видів заробітку, але не менше 50 % прожиткового м інімуму на дитину відповідного віку щомісяця, починаючи з 03.08.2020 року та до досягнення нею повноліття.
Звертаючись до суду з позовом про зміну (зменшення) розміру аліментів, позивач посилався на те, що у нього змінився як сімейний стан, так і матеріальний.
На підтвердження зміни сімейного стану зазначає, що відповідно до свідоцтва про народження від ІНФОРМАЦІЯ_4 у нього народилась донька ОСОБА_7 та на утримання якої з нього стягнуто аліменти в розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімумуму на дитину відповідного віку.
На підтвердження погіршення матеріального стану, позивач посилається на ту обставину, що є інвалідом 2 групи, пероідично проходить лікування та несе затрати у зв"язку із необхідністю придбання лікарських препаратів.
У частині першій статті 3 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенція) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Частинами першою та другою статті 27 Конвенції встановлено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства»).
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Однак, суд вважає, що позивач не надав суду будь яких доказів того, що його матеріальний стан погіршився виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме пенсійного посвідчення позивача( а.с.18) відповідно до якого йому встановлена 2 група інвалідності, дата його видачі 08.09.2015 року, тобто на час ухвалення рішення суду від 12.12.2016 року про стягнення аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 вказана обставина вже існувала.
Крім того, судом не бере до уваги як належний доказ погіршення стану здоров"я внаслідок чого змінився матеріальний стан позивача виписку із медичної карти стаціонарного хворого ( а.с.21,22) від 06.12.2021 року , оскільки з її змісту вбачається що характер захворювань у нього є хронічним.
Долучені до позову три чеки від 21.12.2021 року на суму 93 грн.; 23.12.2021 року на суму 114 грн; від 25.12.2021 року на суму 110 грн.( а.с. 23) не є належними доказами, оскільки будь-якої інформації щодо предмета доказування в собі не несуть, а зазначені у них лікарські препарати не входять у перелік призначень у наданій ним виписці з історії хвороби.
Аналогічно не є доказом на підтвердження позовних вимог в посилання позивача на зміну прізвища малолітньої ОСОБА_3 з " ОСОБА_4 " на " ОСОБА_5 " відповідно до рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 05.09.2017 року № 915. ( а.с. 14)
Більше того, позивач не вказав у позові та не надав суду доказів його реальних доходів (заробітку), які б свідчили, що його доходи зменшились.
Суд не бере до уваги долучені до заяви від 03.05.2022 року виписки з історії хвороби від 02.05.2022 року та долучені до неї чеки; аптечний чек долучений до заяви від 09 травня 2022 року та чек долучений до заяви від 18 травня 2022 року; чеки , долучені до заяви від 29.06.20922 року (а.с. 36-49) як такі , що подані з порушенням вимог ст. 83 ЦПК України, відповідно до якої позивач повинен подати докази разом з позовною заявою . Докази не подані у встановлений законом строк , до розгляду судом не приймаються.
Що стосується, посилання позивача на зміну його сімейного стану, суд зазначає наступне.
Статтею 192СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.
При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійної, не залежної від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.
Проте, окремо факт народження ще однієї дитини не змінює сімейний стан та не свідчить про погіршення матеріального стану.
Із матеріалів справи, вбачається , що рішенням Соснівського районного суду міста Черкаси від 11 листопада 2020 року задоволено позов ОСОБА_6 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів та стягнуто з останнього аліменти на утриманння доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 в розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового м інімуму для дитини відповідного віку. При цьому, визначаючи розмір аліментів, суд взяв до уваги наявність у позивача дитини від першого шлюбу, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на утримання якої він сплачує аліменти в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку, зазначив, що ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи та визначив аліменти в розмірі 1/6 , який просила позивач ОСОБА_6 .
Суд також враховує, що виховування дитини одним із батьків, коли інший проживає окремо, створює додаткове навантаження по догляду та вихованню дитини, а особливо на перших роках її життя, у зв'язку з чим, певним чином, з'являється дисбаланс між зусиллями, які мають прикладати обоє батьків для розвитку дитини, таким чином, що тягар здебільшого лягає лише на одного, в даному випадку матір.
Таким чином, позивачем належними та допустимими доказами не підтверджено погіршення його майнового стану, у тому числі, у зв'язку із стягненням з нього аліментів на утримання дитини від іншого шлюбу. Крім того, батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою.
До таких висновків дійшов Верховний суд у постанові від 16.09.2020 року справа №565/2071/19.
Отже, визначений рішенням Соснівського районного суду міста Черкаси 12.12.2016 року у справі № 712/13120-16-ц розмір аліментів відповідає вимогам сімейного законодавства, а його зменшення у зв'язку з тим, що позивач має на утриманні двох дітей, без доведення погіршення його майнового становища, не буде спрямовано на належне забезпечення дитини від шлюбу з ОСОБА_2 - дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та суперечитиме її інтересам.
Оскільки належними та допустимими доказами позивачем не підтверджено погіршення його майнового стану суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.
Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно матеріалів справи позивач звільнений від сплати судового при подачі подачі позову, як інвалід 2 групи, суд відмовляє у задоволенні позову, а тому судові витрати слід віднести на рахунок держави.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 180-182,184,192 СК України, 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 279, 354 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів - відмовити.
Судові витрати віднести на рахунок держави .
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони у справі:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .
Відповідач : ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення суду складено 30 червня 2022 року.
Головуючий : С.Є. Токова