Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
Справа № 695/874/22
номер провадження 1-р/695/3/22
01 липня 2022 рокум. Золотоноша
Слідчий суддя Золотоніського міськрайонного суду
Черкаської області - ОСОБА_1 ,
за участі: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву начальника Драбівського відділу Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_4 про уточнення порядку виконання ухвали слідчого судді від 20.05.2022, постановленої за результатами розгляду скарги ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осібДрабівського відділу Золотоніської окружної прокуратури щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
До Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області надійшла скарга ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осібДрабівського відділу Золотоніської окружної прокуратури щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідуваньза її заявою від 14.04.2022.
В обґрунтування скарги зазначено, що ОСОБА_5 14.04.2022 рекомендованим листом на адресу уповноважених осібДрабівського відділу Золотоніської окружної прокуратури надіслала заяву в порядку ст. 214 КПК України про вчинення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканкою с. Степанівка Золотоніського району кримінальних правопорушень за ознаками, передбаченими ч. 1 ст. 129, ч. 1 ст. 296 КК України.Однак, всупереч положенням ст. 214 КПК України, уповноважені особи Драбівського відділу Золотоніської окружної прокуратури не внесли відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінальних правопорушень за вказаною заявою.
Ухвалою слідчого судді від 20.05.2022 скаргу ОСОБА_5 задоволено повністю: зобов'язано уповноважених осібДрабівського відділу Золотоніської окружної прокуратури внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_5 про вчинення кримінальних правопорушеньвід 14.04.2022, яка зареєстрована в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» за №862 від 21.04.2022, та розпочати досудове розслідування, про що проінформувати заявника.
У подальшому начальник Драбівського відділу Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_4 звернулась до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області із заявою про уточнення порядку виконання ухвали слідчого судді від 20.05.2022, в якій просить вказати точну кваліфікацію кримінального правопорушення та/або кримінальних правопорушень з урахуванням Загальної та Особливої частин КК України, за якими необхідно внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_5 про вчинення кримінальних правопорушеньвід 14.04.2022, яка зареєстрована в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» за №862 від 21.04.2022, та розпочати досудове розслідування.
У судовому засіданні прокурор на задоволенні заяви наполягав, посилаючись на обставини викладені в заяві начальник Драбівського відділу Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_4
ОСОБА_5 у судове засідання з розгляду даної заяви не прибула, надіславши до суду перед початком судового засідання заяву, в якій просить провести судове засідання за її відсутності, при розгляді вказати заявнику попередню кваліфікацію за ч. 1 ст. 129, ч. 1 ст. 296 КК України.
Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши заяву начальника Драбівського відділу Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_4 про уточнення порядку виконання ухвали слідчого судді від 20.05.2022, а також скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно з ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Положеннями статті 214 КПК України визначено, що слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Якщо відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені прокурором, він зобов'язаний протягом п'яти робочих днів з дня внесення таких відомостей з дотриманням правил підслідності передати наявні у нього матеріали до відповідного органу досудового розслідування та доручити проведення досудового розслідування (ч. 7 ст. 214 КПК України).
Згідно з ч. 2 ст. 60 КПК України заявник має право отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію; отримувати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Ухвалою слідчого судді від 20.05.2022 скаргу ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осібДрабівського відділу Золотоніської окружної прокуратури щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - задоволено повністю: зобов'язано уповноважених осібДрабівського відділу Золотоніської окружної прокуратури внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_5 про вчинення кримінальних правопорушеньвід 14.04.2022, яка зареєстрована в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» за №862 від 21.04.2022, та розпочати досудове розслідування, про що проінформувати заявника.
Постановляючи вказану ухвалу слідчий суддя вказав, що з наданого до суду матеріалу перевірки за зверненням ОСОБА_5 слідчим суддею достовірно встановлено, що 19.04.2022 до Золотоніської окружної прокуратури надійшла заява ОСОБА_5 про вчинення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканкою с. Степанівка Золотоніського району кримінальних правопорушень за ознаками, передбаченими ч. 1 ст. 129, ч. 1 ст. 296 КК України. Заява зареєстрована в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» за №862 від 21.04.2022 та супровідним листом від 20.04.2022 № 51/1-114-р-22 направлена в порядку ст. 214 КПК України до Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області.
Ухвала слідчого судді від 20.05.2022 у справі № 695/874/22 (провадження № 1-кс/695/216/22) в апеляційному порядку не оскаржувалась та набрала законної сили.
Відповідно до ч. 2 ст. 21 КПК України вирок та ухвала суду, що набрали законної сили в порядку, визначеному цим Кодексом, є обов'язковими і підлягають безумовному виконанню на всій території України.
У статті 8 КПК України закріплено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з усталеною практикою Європейського Суду одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (рішення Суду у справах:Sovtransavto Holding v. Ukraine,№48553/99, п. 77, від 25 липня 2002 року;Ukraine-Tyumen v. Ukraine, №22603/02, п. 42 та 60, від 22 листопада 2007 року).
Відповідно до пунктів 33, 34 рішення Європейського суду з прав людини від 19 лютого 2009 року у справі «Христов проти України» (Khristov v. Ukraine) №24465/04 одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (справа «Брумареску проти Румунії», п. 61). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.
Відтак, з урахуванням положень ч. 2 ст.21 КПК України, принципу res judicata та зважаючи на те, що за ухвалою слідчого судді від 20.05.2022 у справі № 695/874/22 розглянуто скаргу ОСОБА_5 , слідчий суддя зауважує, що повторний розгляд скарги порушить принцип правової визначеності.
Щодо посилання начальника Драбівського відділу Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_4 на необхідність зазначити точну кваліфікацію кримінального правопорушення та/або кримінальних правопорушень з урахуванням Загальної та Особливої частин КК України, за якими необхідно внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_5 про вчинення кримінальних правопорушеньвід 14.04.2022, яка зареєстрована в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» за №862 від 21.04.2022, та розпочати досудове розслідування, слідчий суддя зауважує про таке.
Порядок внесення відомостей до ЄРДР регламентований статтею 214 КПК та Положенням про ЄРДР, порядок його формування та ведення (затверджене наказом Офісу Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020).
Відповідно до пунктів 4, 5 частини 5 статті 214 КПК до ЄРДР вносяться короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела, а також попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність. З цими вимогами узгоджуються приписи Положення про ЄРДР, з огляду на які до реєстру вносяться відомості про, зокрема, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення та попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Реєстр утворений та ведеться відповідно до вимог КПК з метою забезпечення: реєстрації кримінальних правопорушень (проваджень) та обліку прийнятих під час досудового розслідування рішень, осіб, які їх учинили, та результатів судового провадження; оперативного контролю за додержанням законів під час проведення досудового розслідування; аналізу стану та структури кримінальних правопорушень, вчинених у державі; інформаційно-аналітичного забезпечення правоохоронних органів (пункт 3 розділу 1 Положення про ЄРДР).
Згідно з п. 1 розділу 2 Положення про ЄРДР до Реєстру вносяться відомості про: час та дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; передачу матеріалів та відомостей іншому органу досудового розслідування, дізнання або за місцем проведення досудового розслідування (частина п'ята статті 36, частина сьома статті 214, статті 216, 218, пункт 4 частини другої статті 301 КПК України); прізвище, ім'я, по батькові керівника органу прокуратури, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, детектива, керівника органу дізнання, дізнавача (уповноваженої особи інших підрозділів), який вніс відомості до Реєстру та/або розпочав досудове розслідування та/або здійснює досудове розслідування чи процесуальне керівництво; дату та час затримання особи (звільнення); обрання, зміну та скасування запобіжного заходу (статті 176-178, 200, 202, 299, 492, 493, 508 КПК України); час та дату повідомлення про підозру, зміну, скасування повідомлення про підозру, особу, яку повідомлено про підозру, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (частина четверта статті 278, стаття 279, частина перша статті 298-4, частина друга статті 307 КПК України); час та дату складання повідомлення про підозру, особу, стосовно якої складено повідомлення про підозру, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність у разі неможливості повідомлення такій особі про підозру з об'єктивних причин (стаття 277, частина перша статті 298-4 КПК України); юридичну особу, щодо якої можуть застосовуватися заходи кримінально-правового характеру (частина восьма статті 214 КПК України, стаття 96-3 КК України); дату та підставу здійснення (скасування) спеціального досудового розслідування (частина шоста статті 297-4 КПК України); зупинення та відновлення досудового розслідування (частина четверта статті 280, частина друга статті 281, частина третя статті 282, частина третя статті 298-5 КПК України); оголошення розшуку підозрюваного (стаття 281 КПК України); об'єднання та виділення матеріалів досудових розслідувань (стаття 217 КПК України); продовження строків тримання під вартою та досудового розслідування (статті 197, 199, 219, 294, частина перша статті 298-5 КПК України); встановлені, відшкодовані матеріальні збитки, суми пред'явлених позовів у кримінальному провадженні, вартість арештованого майна; закінчення досудового розслідування (частина третя статті 283, стаття 301 КПК України); інші відомості, передбачені в електронних картках.
Відповідно до п. 3 розділу 2 Положення про ЄРДР внесення відомостей здійснюється на підставі матеріалів кримінального провадження шляхом фіксації Реєстратором інформації в Реєстрі та вибору даних у довідниках для заповнення електронних карток про: кримінальне правопорушення, що містить реквізити, передбачені у додатку 1 до цього Положення; наслідки досудового розслідування кримінального правопорушення, що містить реквізити, передбачені у додатку 2 до цього Положення; заподіяні збитки, результати їх відшкодування та вилучення предметів кримінально протиправної діяльності, що містить реквізити, передбачені у додатку 3 до цього Положення; особу, яка вчинила кримінальне правопорушення та яка підозрюється у його вчиненні, що містить реквізити, передбачені у додатку 4 до цього Положення; рух кримінального провадження, що містить реквізити, передбачені у додатку 5 до цього Положення.
При цьому слідчий суддя зауважує, що власником і розпорядником Реєстру є держава в особі Офісу Генерального прокурора. Володільцем інформації, що обробляється в Реєстрі, є Офіс Генерального прокурора. Реєстраторами Реєстру, зокрема є прокурори, у тому числі керівники органів прокуратури.
З системного аналізу наведених норм очевидним є те, що саме на сторону обвинувачення покладено повноваження щодо правової кваліфікації події кримінального правопорушення, відомості про яку наведені у відповідних заявах про вчинене кримінальне правопорушення.
Водночас слідчий суддя звертає увагу, що пункт 5 частини 5 статті 214 КПК містить поняття «попередня правова кваліфікація». Це свідчить про те, що кваліфікація не є статичною, це динамічний процес, який у цьому аспекті розпочинається з правової кваліфікації, яка є саме попередньою і яка, зокрема, у ході ефективного досудового розслідування може зазнавати змін з урахуванням розширення можливостей для сторони обвинувачення встановити дійсні обставини відповідної події. Так, на початку досудового розслідування наявний лише обмежений обсяг відомостей про події. У ході досудового розслідування кількість, обсяг та якість виявлених відомостей збільшуються, і на момент завершення досудового розслідування справи відповідний суб'єкт кваліфікації повинен володіти всіма суттєвими, необхідними й достатніми даними про скоєне діяння (поведінку).
Точність правової кваліфікації кримінального правопорушення має суттєве значення для кримінального провадження, зокрема, для цілей визначення належної його підслідності, підсудності, визначення правового режиму здійснення негласних слідчих (розшукових) дій в конкретному кримінальному провадженні, застосування запобіжних заходів тощо.
Уточнення або зміна правової кваліфікації кримінального правопорушення, що є юридичною оцінкою вчиненого, наряду з можливими змінами фактичної сторони розслідуваного кримінального правопорушення, відбувається й через зміну раніше повідомленої підозри. Стаття 277 КПК не передбачає вимогу наводити у повідомленні про підозру (зміну раніше повідомленої підозри) обґрунтування прийняття такого процесуального рішення. При цьому КПК не містить умов для прийняття прокурором, слідчим такого рішення або ж умов щодо обсягу дій, які вони мають вчинити для того, щоб прийняти таке рішення (постанова ККС ВС у справі № 578/789/19 від 21.04.2021). Тобто необхідність зміни правової кваліфікації не завжди обумовлена встановленням нових фактичних даних, які на неї впливають, іноді вона викликана необхідністю виправити допущену помилку при встановленні попередньої кваліфікації злочину.
Здійснення судового контролю з боку слідчого судді за діями слідчого, прокурора щодо правильності правової кваліфікації (у тому числі попередньої кваліфікації при внесенні відомостей заяви про кримінальне правопорушення до ЄРДР) на етапі досудового розслідування до повідомлення особи про підозру КПК не передбачено. Виправлення допущених слідчим помилок на цьому етапі можливе прокурором в рамках процесуального керівництва досудовим розслідуванням.
Зміна правової кваліфікації тих же самих фактичних обставин, які розслідуються у межах кримінального провадження, не потребує реєстрації нового кримінального провадження (окремого внесення відомостей про це до ЄРДР), що б фактично відбулося за умови задоволення скарги.
Самостійне визначення особою у заявах про злочин наявності певної статті КК та бажаної кваліфікації без наведення достатніх відомостей не може автоматично свідчити про те, що було вчинено саме ці злочини. Крім того, слідчий, прокурор не зобов'язаний вносити відомості до реєстру у точній відповідності зі змістом заяви в частині обраної заявником правової кваліфікації.
Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій. Під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків (частини 1, 3, 5 статті 22 КПК). Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК.
Відтак, слідчий суддя відхиляє як безпідставні та необґрунтовані посилання начальника Драбівського відділу Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_4 на те, що резолютивна частина ухвали слідчого судді від 20.05.2022 не містить посилання на те, за якою кваліфікацією необхідно внести відомості до ЄРДР, що унеможливлює її виконання.
При цьому, слідчий суддя зауважує, що окремою формою судової діяльності відповідно до КПК України є судовий контроль за додержанням законів органами досудового розслідування, який реалізує слідчий суддя. Зміст і характер судового контролю в межах кримінального процесу пов'язаний передусім із необхідністю забезпечення прав і свобод людини на стадії досудового розслідування.
Згідно з пунктом 18 частини першої статті 3 КПК слідчий суддя наділений повноваженнями здійснювати судовий контроль лише у порядку, що регламентований цим Кодексом.
Зі змісту поданої заяви начальника Драбівського відділу Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_4 вбачається, що вона подана на етапі виконання уже винесеного слідчим суддею судового вирішення.
Стаття 129-1 Конституції України передбачає, що контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Однак, ця стаття не визначає у якому порядку такий контроль судом здійснюється, чи необхідно задля цього постановляти ще одну ухвалу, чи такий контроль презюмується в силу так званого «первинного» судового рішення, яким, серед іншого, зобов'язано особу вчинити певні дії.
У свою чергу, звертаючись до слідчого судді із клопотанням про встановлення контролю за виконанням судового рішення шляхом визначення порядку його виконання, начальник Драбівського відділу Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_4 не зазначає у чому полягає зміст такого контролю та необхідність його регламентації окремим судовим рішенням.
Частинами 1 та 2 статті 534 КПК встановлено, що у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає безумовному виконанню.
Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у кримінальному провадженні, вирішує суддя суду першої інстанції одноособово, якщо інше не передбачено цим Кодексом (ч. 5 ст. 534 КПК).
Слідчий суддя вкотре наголошує, що постановляючи ухвалу від 20.05.2022 у справі № 695/874/22 (провадження № 1-кс/695/216/22) слідчий суддя вказав, що з наданого до суду матеріалу перевірки за зверненням ОСОБА_5 слідчим суддею достовірно встановлено, що 19.04.2022 до Золотоніської окружної прокуратури надійшла заява ОСОБА_5 про вчинення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканкою с. Степанівка Золотоніського району кримінальних правопорушень за ознаками, передбаченими ч. 1 ст. 129, ч. 1 ст. 296 КК України. Заява зареєстрована в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» за №862 від 21.04.2022 та супровідним листом від 20.04.2022 № 51/1-114-р-22 направлена в порядку ст. 214 КПК України до Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області.
Ухвала слідчого судді від 20.05.2022 у справі № 695/874/22 (провадження № 1-кс/695/216/22) в апеляційному порядку не оскаржувалась та набрала законної сили.
Відтак ухвала слідчого судді від 20.05.2022 у справі № 695/874/22 (провадження № 1-кс/695/216/22) підлягає безумовному виконанню без необхідності дублювання тверджень відповідного змісту у тексті ухвали, постановленої за результатами розгляду заяви про уточнення порядку її виконання.
Крім цього, постановлена ухвала слідчого судді від 20.05.2022 у справі № 695/874/22 (провадження № 1-кс/695/216/22) містить усі необхідні реквізити, що законом ставляться до такого виду процесуального документа. За невиконання ж рішення настає встановлена законом відповідальність.
Таким чином, на підставі викладеного вище слідчий суддя вважає, що питання, які ставляться у поданій заяві начальника Драбівського відділу Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_4 виходять за межі компетенції слідчого судді. Такі питання стосуються поваги сторін процесу до принципу обов'язковості судового рішення (res judicata), а не випливають зі змісту, неповноти ухвали.
Відтак, враховуючи, що чинним кримінальним процесуальним законом не передбачено порядку повторного зобов'язання слідчого або прокурора внесення за тією ж самою заявою про скоєння кримінальних правопорушень відомостей до ЄРДР або змінити формулювання вже здійсненої дії щодо внесення відомостей до ЄРДР, слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви начальника Драбівського відділу Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_4 про уточнення порядку виконання ухвали слідчого судді постановленої за результатами розгляду скарги ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осібДрабівського відділу Золотоніської окружної прокуратури щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Керуючись ст. 2, 7, 26, 214, 303, 305, 306, 307, 309, 534 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні заяви начальника Драбівського відділу Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_4 про уточнення порядку виконання ухвали слідчого судді постановленої за результатами розгляду скарги ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осібДрабівського відділу Золотоніської окружної прокуратури щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення (ухвали).
Слідчий суддя ОСОБА_7