Справа № 127/11803/21
Провадження № 22-ц/801/1079/2022
Категорія: 70
Головуючий у суді 1-ї інстанції Сичук М. М.
Доповідач:Копаничук С. Г.
01 липня 2022 рокуСправа № 127/11803/21м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
Головуючого : Копаничук С.Г.
Суддів: Медвецького С.К., Оніщука В.В.
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідач: ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи в м. Вінниці апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 27 жовтня 2021 року, постановленого у приміщенні того ж суду під головуванням судді Сичука М.М. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини,-
У травні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини. Вказала, що вона перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, від якого мають двох дітей: дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Вінницького міського суду від 06.11.2013 року з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу) до досягнення старшою дитиною повноліття. Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 13.10.2016 року шлюб було розірвано. Рішенням Вінницького міського суду від 01.03.2017 року змінено розмір аліментів, присуджений вищевказаним рішенням та стягнуто з відповідача на користь позивача на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з відповідача на користь позивача додаткові витрати на дітей у розмірі 1372 грн. Вважає, що на даний час в зв'язку з хворобою сина є необхідність зобов'язати відповідача взяти участь у додаткових витратах ,що викликані особливими обставинами, які вона понесла на діагностику і лікування сина ,що пов'язане з його хворобами ,та купівлею сину телефону вартістю 6048,90 грн., куртки вартістю 519 грн., джинсів вартістю 449 грн., набору 2 в 1 Avants/Aspor A828 micro USB 20 S, вартістю 195 грн. Просила суд стягнути з відповідача на її користь додаткові витрати на сина ОСОБА_4 у сумі 13 009,86 грн. та витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 5000 грн.
Рішенням Вінницького міського суду від 27.10.2021 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2546, 48 грн. додаткових витрат на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати, пов'язані з наданням правничої допомоги, у розмірі 1500 грн. Вирішено питання судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просила рішення суду у частині не задоволення їй вимог про стягнення додаткових витрат на купівлю мобільного телефону, захисної плівки і стартового пакету ,а також витрат на професійну правничу допомогу скасувати, через порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування обставин справи і ухвалити у цій частині нове рішення про стягнення додаткових витрат на утримання сина у розмірі 6048,90 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн. Вказала на неправильність висновку суду про те, що купівля одягу та мобільних телефонів не відноситься до тих особливих обставин, що передбачають стягнення додаткових витрат з батьків на утримання дитини. Зазначила, що придбання сину мобільного телефону було зумовлене запровадженням карантинних обмежень через розповсюдження гострої респіраторної хвороби COVID-19 та переведення дітей на дистанційну форму навчання. Тому відсутність телефону унеможливила б ефективний процес навчання сина та отримання ним освітніх послуг. Крім того, невірним є висновок, щодо необгрунтованості адвокатом Вдовцовою Л.К. затраченого нею часу на надання послуг професійної правничої допомоги та завищеного розміру витрат на професійну правничу допомогу, оскільки до справи надано акт виконаних робіт №21 від 04.08.2021 року, в якому чітко зазначена вартість послуг адвоката відповідно до виконаних ним робіт за договором у даній цивільній справі.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Апеляційна скарга на підставі статті 369 ЦПК України розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Частинами 1, 2 статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Рішення суду в частині стягнення додаткових витрат, пов'язаних із лікуванням дитини у розмірі 2546, 48 грн. не оскаржується та судом апеляційної інстанції не переглядається.
Зазначеним вимогам рішення суду в оскаржуваній частині відповідає.
Суд встановив, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 13.10.2016 року розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .У вказаному рішенні судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 у сторін народився син ОСОБА_4 .
Син проживає разом із позивачем по АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання особи від 20.03.2017 року № 6771, № 6772.
Рішенням Вінницького міського суду від 01.03.2017 року було змінено розмір аліментів, присуджених за рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 06.11.2013 року у справі № 127/23313/13-ц. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти в розмірі ј всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісяця, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання даним рішення суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 додаткові витрати на дітей в розмірі 1372,00 грн. Вирішено питання про судові витрати.
У відповідача ОСОБА_2 від другого шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася дочка ОСОБА_7 .
ОСОБА_2 з 2018 року перебуває під динамічним наглядом у лікаря - терапевта з діагнозом : гіпертонічна хвороба ІІ ступеня, ризик 4. Ішемічна хвороба серця, дифузний кардіосклероз. Недостатність мі трального клапану ІІІ ст. на фоні часткового відриву хор задньої стулки. Недостатність трикуспідального клапану І ст. з легеневою гіпертензією І ст. СН ІІ А ст. ІІ ФК. Гастро - езофагельног рефлексна хвороба: катаральний, рефлекс - езофагіт, кандидоз стравоходу. Ерозвривний гастродуоденіт, НР (-). Подаграничний артрит правого гомілково - ступеневого суглобу.
Позивач понесла додаткові витрати на надання сину ОСОБА_4 медичних послуг та ліків на загальну суму 5092,96 грн. : консультації дитячого офтальмолога у КНП «ВМКЛ «Центр матері та дитини», купівля лінз та оправи вартістю 1645,00 грн., (квитанція від 18.03.2021 року оптика «ВАШ ЗІР»); взяття крові одноразовими системами Кальцій іонізований (сироватка), вартість 170,00 грн. (чек № 18480, ТОВ «Сінево Україна»); ультразвукове дослідження периферичних судин з кольоровим допплерівським картуванням (вени), ультразвукове дослідження периферичних судин з кольоровим допплерівським картуванням (артерії), вартість 344,00 грн. (довідка про кошти № 51 від 27.04.2021 року, КП «Міський лікувально - діагностичний центр»); 04.02.2021 року ОСОБА_4 було зроблено МРТ поперекового - крижового відділу хребта, за яким встановлено, що у нього остеохондроз та спондилоартроз поперекового - крижового відділу хребта. Кила диску Th L4-5 із радікулопатією лівого корінця L5. Протрузії дисків L3-4 L5-S1, на що було витрачено 1300,00 грн. (квитанція від 04.02.2021 року ТОВ «Лікувально - діагностичний центр «Меділюкс»); 02.02.2021 року ОСОБА_4 поставлено діагноз посттравматичний остеохондроз. Рекомендувано обмеження фізичного навантаження, дієта, ЛФК в індивідуальному режимі, пояс, фурасемід та інші ліки, на що було витрачено 400,00 грн. та контрольний огляд через 10 днів, що був проведений 19.02.2021 року, вартість 250,00 грн. (квитанції від 02.02.2021 року ТОВ «Центр медичної реабілітації та спортивної медицини») і було призначено ліки та медпрепарати на загальну суму 733,96 грн., що підтверджується відповідними квитанціями, а також було проведено контрольний огляд 22.03.2021 року, вартість 250 грн., що підтверджено квитанцією.
Постановляючи рішення у справі суд виходив з того, що витрати у розмірі 5092,96 грн. відповідачем не спростовані, зумовлені хворобами сина ОСОБА_4 та понесені з урахуванням медичних показань, тому їх половина у розмірі 2546,48 грн. підлягає стягненню з відповідача.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення додаткових витрат на купівлю одягу та мобільного телефону, суд виходив з того, що купівля одягу (курток, джинсів), мобільних телефонів, не відносяться до тих особливих обставин , які передбачають можливість стягнення додаткових витрат з батьків на утримання дитини. Вказані витрати зумовлені звичайними (поточними) потребами дітей, які покриваються за рахунок щомісячного розміру аліментів, які надаються на харчування, лікування, одяг, придбання речей, необхідних для розвитку й виховання дитини, реалізації її здібностей, та аналогічної суми коштів за рахунок позивача, а тому не можуть бути стягнуті з відповідача у якості додаткових витрат.
Задовольняючи частково позовні вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд виходив з того, що адвокатом Вдовцовою Л.К. не в повній мірі обґрунтовано зазначений час на надання цих послуг і їх об'єм, а тому визначена представником позивача сума витрат на правову допомогу у розмірі 5000 грн. є неспівмірною і завищеною. Враховуючи засади виваженості, розумності та справедливості та часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов до висновку про часткове задоволення вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу з ОСОБА_2 в розмірі 1500 грн.
Колегія суддів вважає, що суд вірно встановив обставини справи, які перевірив наданими доказами, оціненими в порядку ст.89 ЦПК України, правильно визначив спірні правовідносини та застосував до них норми права і дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні стягнення додаткових витрат на купівлю одягу та мобільного телефону та у частковому відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1500 грн.
Доводи апеляційної скарги про те, що купівля мобільного телефону відноситься до тих особливих обставин, що передбачають стягнення додаткових витрат на утримання дитини, оскільки його відсутність унеможливила б ефективний процес навчання сина та отримання ним освітніх послуг, не заслуговують на увагу.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Згідно з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 16.10.2019 року у справі № 219/1766/18, такі особливі обставини можуть бути зумовлені як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті (постанова від 16.10.2019 року).
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 26.09.2018 року по справі № 761/6933/17.
Відповідно до ч. 2 ст. 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
У п. 18 постанови Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що відповідно до ст. 185 СК України до участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках йдеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.
Додаткові витрати на утримання дитини мають бути викликані особливими обставинами ,якими є розвиток здібностей дитини, тяжка хвороба, каліцтво дитини, тощо ,на що потрібні значні додаткові витрати, тому розмір додаткових витрат, що стягується, повинен визначатися залежно від дійсно понесених або передбачуваних витрат.
Участь у додаткових витратах на дитину є не правом, а обов'язком батьків незалежно від сплати ним аліментів. Чинним законодавством не передбачена можливість повного звільнення особи від участі в таких витратах, а обставини, що мають істотне значення, враховуються лише при визначенні судом розміру участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору.
Отже, додаткові витрати на дитину присуджуються за наявності в одного з батьків, з яким проживає дитина, витрат, викликаних особливими обставинами, зокрема необхідністю розвитку певних здібностей у дитини , талантів, чи необхідністю лікування ,реабілітації у зв'язку з її хронічною хворобою, лікуванням, каліцтвом тощо. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини - аліментів, які стягуються на утримання дитини, тобто на звичні для неї потреби - харчування ,одяг, розваги, тощо. Наявність і потребу в додаткових витратах має довести особа, що заявляє позовні вимоги про стягнення додаткових витрат.
При цьому, розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо).
Аналіз відповідних норм закону вказує на те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.
Апеляційний суд вважає, що витрати на купівлю одягу та мобільного телефону середнього цінового сегменту не зумовлені особливими обставинами, зокрема, вони не покликані розвивати здібності дитини, чи її таланти, не викликані тяжкою хворобою чи каліцтвом дитини у розумінні статті 185 СК України і не виходять за рамки звичайних витрат на утримання дитини, а тому висновок суду про відмову у задоволенні цієї частини позовних вимог є обгрунтованим.
Доводи скарги щодо неправильності висновку про необгрунтованість адвокатом витраченого часу на надання правничої допомоги та завищеного розміру таких витрат ,не заслуговують на увагу з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, між ОСОБА_1 та адвокатом Вдовцовою Л.К. було укладено договір № 45 від 27.07.2021 року про надання правової допомоги у цивільному провадженні про стягнення додаткових витрат на дитину. Гонорар адвоката складає 5000 грн.
На підтвердження надання правничої допомоги і понесених позивачем витрат на неї адвокатом Вдовцою Л.К. надано акт виконаних робіт № 21 від 04.08.2021 року, квитанцію № 21 про оплату послуг у сумі 5000 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).
Таким чином , суд не зобов'язаний присуджувати стороні всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Спірні правовідносини між сторонами у справі виникли у зв'язку із стягненням додаткових витрат на утримання дитини у розмірі 13 009,86 грн.
Даний спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, відноситься до категорії малозначних справ, судова практика щодо яких є сталою і передбачуваною. Великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.
Зважаючи на те , що ціна позову у даній цивільній справі становить 13 009,86 грн., заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу - 5 000 грн. є завищеними порівняно з вартістю послуг з правничої допомоги в таких категоріях спору так як матеріали справи не потребували і не містять великої кількості документів для підготовки позовної заяви та клопотання, дана справа є не складною, враховуючи усталену практику. Колегія суддів вважає, що визначений сторонами до відшкодування гонорар, є завищеним і не являється співмірним, обгрунтованим і пропорційним об'єму здійсненої роботи та наданої послуги, складності справи ,а також є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг у аналогічних справах, а тому висновок суду про необхідність зменшення розміру його відшкодування до 1500 грн. ,є законним і обгрунтованим.
Враховуючи викладене та виходячи з критеріїв розумності розміру таких витрат на оплату послуг адвоката із обставинами конкретної справи, правовідносини у якій не є складними, враховуючи невеликий об'єм наданих послуг та велику питому вагу вартості таких послуг , порівняно з ціною позову , колегія суддів вважає, що суд дійшов вірного висновку про неспівмірність їх розміру вказаним критеріям. Відтак , враховуючи наведене , суд вірно дійшов висновку про часткове відшкодування витрат на професійну правничу допомогу і зменшення їх розміру до 1500 грн.
Інші доводи апеляційної скарги зводяться до наведення норм матеріального права і не містять посилання на конкретні допущені судом їх порушення.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Отже, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги правильних висновків суду першої інстанції не спростовують, суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ст. 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін.
Відповідно до ч. 1. ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає ,що у відповідності до ст.141 ЦПК України, сплачений позивачем судовий збір за подання апеляційної скарги підлягає залишенню за останньою.
На підставі викладеного, керуючись ст. 375, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-
Постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 27 жовтня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною, касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий С.Г. Копаничук
Судді: С.К. Медвецький
В.В. Оніщук