Справа № 133/2169/21
Провадження № 33/801/350/2022
Категорія: 155
Головуючий у суді 1-ї інстанції Пєтухова Н. О.
Доповідач:Береговий О. Ю.
30 червня 2022 рокуСправа № 133/2169/21м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Берегового О.Ю.,
за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Сєчко Валерія Леонардовича,
розглянув апеляційну скаргу захисника адвоката Сєчко Валерія Леонардовича на постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 22 квітня 2022 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №463145 від 08 липня 2021 року, цього ж дня о 02:40 год. в м. Козятин по вул. Г. Майдану, водій грн. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Сітроен С4 Пікассо» д.н.з. НОМЕР_1 , в якого не освітлювався правий габаритний ліхтар в темну пору доби, та водій мав ознаки алкогольного сп'яніння, а саме мав хитку ходу, почервоніння обличчя, різкий запах алкоголю з порожнини рота, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Постановою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 22 квітня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з нього судовий збір в сумі 454 грн. в дохід держави.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що вина ОСОБА_1 доведена матеріалами справи: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 463145 від 08 липня 2021 року, протоколом АА № 072726 про адміністративне затримання за ч. 1 ст. 130 КУпАП від 08 липня 2021 року, актом огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 08 липня 2021 року, направленням на огляд водія транспортного засобу від 08 липня 2021 року о 04:00 год., поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, диском з відеозаписом.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Сєчко В.Л. подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, а також через порушення ним норм матеріального і процесуального права просив оскаржувану постанову скасувати, провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Апеляційна скарга мотивована тим, що на переконання заявника працівники поліції не надали ОСОБА_1 скористатися послугами адвоката на проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння. Поряд з цим, вважає, що відеозапис, який міститься в матеріалах справи не є належним і допустимим доказом, оскільки отриманий з порушенням норм Інструкції. Протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №463145 від 08 липня 2021 року та акт огляду на тимчасове затримання транспортного засобу є фальсифікованими, оскільки містить розбіжності у часі їх складання. Також, на думку заявника, місцевим судом помилково не взято до уваги висновок медичного огляду №12 від 08 липня 2021 року з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, який зроблений на думку сторони захисту в межах 2 год. із часу адміністративного затримання ОСОБА_1 о 05:10 год. 08 липня 2021 року. Водночас, вказує, що суд першої інстанції розглянув справу без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника адвоката Сєчка В.Л., які підтримали вимоги викладені в апеляційній скарзі, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, співставивши їх з наявними в матеріалах справи доказами, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст.ст. 251, 252 КУпАП, зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Вивченням матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що суддя, діючи у відповідності до вимог ст.ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, всебічно, повно та об'єктивно дослідив обставини вчиненого адміністративного правопорушення, докази, які містяться в матеріалах справи на предмет їх належності, достатності та допустимості, за результатами чого дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху, що є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суд апеляційної інстанції вважає такий висновок суду законним і обґрунтованим, з огляду на наступне.
При апеляційному розгляді встановлено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №463145 від 08 липня 2021 року, цього ж дня о 02:40 год. в м. Козятин по вул. Г. Майдану, водій гр. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Сітроен С4 Пікассо» д.н.з. НОМЕР_1 , в якого не освітлювався правий габаритний ліхтар в темну пору доби, та водій мав ознаки алкогольного сп'яніння, а саме мав хитку ходу, почервоніння обличчя, різкий запах алкоголю з порожнини рота. Водій гр. ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився в присутності двох свідків.
Даний протокол відповідає вимогам ст.256 КУпАП, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила.
За змістом частин 3, 4 ст. 256 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а згідно ч. 2 цієї статті обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Як видно з протоколу про адміністративне правопорушення, в графі особа, яка ознайомлена з місцем та часом розгляду справи, а також графа пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності наявні записи «відмовився», підпис особи, яка притягується до адміністративної відповідальності наявний запис «від підпису відмовився». Згідно ст.266 КУпАП водія гр. ОСОБА_1 від керування транспортним засобом відсторонено. Будь-яких зауважень щодо їх змісту чи клопотань останній не заявляв. Права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП йому були роз'яснені.
Вказані обставини, також підтверджуються технічним записом з нагрудної камери працівника поліції, на якому зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від підпису протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №463145 від 08 липня 2021 року та протоколу АА №072726 про адміністративне затримання за ч.1 ст. 130 КУпАП. від 08 липня 2021 року (підтверджується відеофайлом 0000000_00000020210708044858_0018).
За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Як передбачено п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена ст.130 КУпАП.
Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно вимог ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року, та регулюється «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року.
Так згідно з пунктом 2 розділу І зазначеної Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейського) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Пунктом 6 розділу І Інструкції передбачено, що огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Відповідно до п.7 розділу І Інструкції встановлено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
Отже, у випадку відмови від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду водію надано право пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Проте, як вбачається з обставин справи та наявних технічних записів з нагрудної камери поліцейського (а.с.27), зафіксовано, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 неодноразово відмовлявся в присутності свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від пропозиції патрульного поліцейського щодо проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу алкотестер Драгер на місці зупинки та проїхати до закладу охорони здоров'я. Крім того, не заперечував, що він вживав лікарські препарати на основі спирту «Софрадекс».
Вказані дії останнього є самостійною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Жодного доказу, який би піддавав сумніву достовірність складення протоколу стосовно ОСОБА_1 , факту керування ним транспортним засобом та відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, не надано.
Слід зазначити, що ОСОБА_1 мав реальну можливість з часу зупинки його транспортного засобу 02:40 год. 08 липня 2021 року до 05:00 год. цього ж дня пройти освідування на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестера Драгер, як на місці зупинки так і проїхати до медичного закладу, що працівники поліції йому неодноразово пропонували, однак він категорично відмовився проходити таке освідування.
Що стосується доводів про те, що судом не взято до уваги висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №12 від 08 липня 2021 року, який на думку сторони захисту зроблений в межах двох годин із часу адміністративного затримання ОСОБА_1 , а саме о 05:10 год. 08 липня 2022 року, суд апеляційної інстанції вважає їх безпідставними, оскільки вказаний огляд був проведений поза межами двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення, без пристуності працівників поліції, як те визначено ч.4 ст.266 КУпАП.
Посилання сторони захисту на те, що долучені судом першої інстанції до справи сд-диски з відеозаписом події, яка сталася 08 липня 2021 року особою, яка не має відповідних повноважень та які не досліджувались судом, а тому не можуть бути доказом у справі, не заслуговують на увагу, оскільки дані відеозаписи відповідають вимогам ст. 251 КУпАП, що визначають ознаки доказів, оскільки вони містять відомості щодо вчиненого правопорушення; такі докази надані уповноваженою особою відділу поліції, тобто особою, яка відповідно до ст. 255 КУпАП уповноважена на складання протоколу, про що вірно вказав місцевий суд.
Крім того, вказані обставини підтверджуються також і показами свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а тому доводи в цій частині є неспроможними і не спростовують висновків місцевого суду.
Покликання сторони захисту про те, що протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №463145 від 08 липня 2021 року та акт огляду на тимчасове затримання транспортного засобу є фальсифікованими, оскільки містять розбіжності у часі їх складання і складені без присутності адвоката, не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, що доведено сукупністю належних та допустимих доказів, наявних в матеріалах справи.
Доводи апеляційної скарги про те що суд попередньої інстанції не встановив обставини, які мають значення для правильного розгляду справи не є слушними, оскільки спростовуються викладеними висновками в оскаржуваному рішенні суду з наданням належної оцінки кожному наявному доказу в матеріалах справи.
Таким чином враховуючи вищенаведені обставини, висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи.
Поряд з цим, в рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Інші доводи апеляційної скарги носять формальний характер та на увагу не заслуговують.
При накладені адміністративного стягнення судом відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Врахувавши вказані обставини суд призначив ОСОБА_1 стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке за своїм видом і мірою є справедливим.
Порушень застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права під час розгляду справи в суді першої інстанції, що є безумовною підставою скасування судового рішення, не встановлено.
З огляду на викладене, проаналізувавши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд першої інстанції з яким погоджується суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУАП.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
постановив:
Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Сєчко Валерія Леонардовича залишити без задоволення.
Постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 22 квітня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Вінницького
апеляційного суду О.Ю. Береговий