Справа № 743/1282/21
Провадження №1-кп/743/14/22
29 червня 2022 року Ріпкинський районний суд Чернігівської області
у складі: головуючої - судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю: прокурора ОСОБА_3 , захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_4 , обвинуваченої ОСОБА_5 , законного представника недієздатної потерпілої ОСОБА_6 - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Ріпки об'єднані під час судового розгляду кримінальні провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021275470000090 від 02.09.2021 та №12021275470000119 від 17.11.2021 про обвинувачення
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Чернігів, громадянки України, не працюючої, незаміжньої, з середньою спеціальною освітою, інваліда 2 групи з дитинства, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої в силу ст.89 КК України,
у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 2 ст. 125 КК України,
30.08.2021, приблизно о «08» годині «30» хвилин, ОСОБА_5 , знаходячись у приміщенні комунального закладу «Замглайський психоневрологічний інтернат», розташованого по вул. Центральна, 19, в смт. Замглай, Ріпкинської селищної ради, Чернігівського району, Чернігівської області, діючи умисно, з мотивів раптово виниклих особистих неприязних відносин, з метою спричинення тілесних ушкоджень, нанесла ОСОБА_6 не менше одного удару дерев'яною шваброю в область голови, чим спричинила потерпілій тілесні ушкодження у вигляді забійної рани тім'яної ділянки голови зліва, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Умисні дії ОСОБА_5 , які виразилися в умисному заподіянні легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я потерпілої, підлягають кваліфікації за ч. 2 ст. 125 КК України.
Крім того, 16.11.2021, приблизно о «09» годині «10» хвилині, ОСОБА_5 , перебуваючи в комунальному закладі «Замглайський психоневрологічний інтернат», що розташований по вул. Центральна, 19, смт. Замглай, Ріпкинської селищної ради, Чернігівського району, Чернігівської області, в приміщенні їдальні, вступила у словесний конфлікт з ОСОБА_6 .
В ході конфлікту ОСОБА_5 , з мотивів раптово виниклих особистих неприязних відносин, з метою спричинення тілесних ушкоджень, взявши металевий кухоль до рук, який знаходився на столі, та діючи умисно, кинула його у ОСОБА_6 . В результаті чого потерпілій ОСОБА_6 було спричинено тілесні ушкодження у вигляді забійної рани лівої скроневої ділянки голови, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Умисні дії ОСОБА_5 , які виразилися в умисному заподіянні легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я потерпілої, підлягають кваліфікації за ч. 2 ст. 125 КК України.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 вину у вчиненні інкримінованих їй правопорушень не визнала. Пояснивши, що самі факти завдання тілесних ушкоджень ОСОБА_6 визнає в повному обсязі, але винною себе ні в чому не вважає. Суду показала, що дійсно двічі завдавала потерпілій ОСОБА_8 тілесних ушкоджень за обставин, викладених у обвинувальних актах, проте у вчиненому не розкаюється. Вважає, що зробила все правильно, але не змогла пояснити причину агресивної поведінки відносно потерпілої. Вважає нормою завдання тілесних ушкоджень більш слабким дівчатам у інтернаті, зазначила: “від цього ще ніхто не вмер”. На майбутнє не відмовляється від намірів поводитися агресивно та завдавати тілесних ушкоджень іншим людям на свій розсуд.
Крім визнання обвинуваченою ОСОБА_5 фактичних обставин кримінальних проступків, її винуватість у завданні тілесних ушкоджень потерпілій повністю доведена в судовому засіданні дослідженими та перевіреними судом доказами, які визнані належними та допустимими.
Допитаний в судовому засіданні законний представник недієздатної потерпілої ОСОБА_6 - ОСОБА_7 суду дав наступні покази. Він працює директором Замглайського будинку - інтернату, тому за посадою він є опікуном підопічних, що визнані судом недієздатними. Обвинувачена має неврівноважений характер, постійно конфліктує з підопічними та персоналом інтернату. Потерпіла ОСОБА_6 має вади розумового розвитку, є глухонімою, але вона спокійна дівчина та своєю поведінкою не викликає агресії. Просив призначити дієве покарання, так як попереднє покарання не вплинуло на ОСОБА_5 і остання не припинила своїх агресивних випадів в бік підопічних інтернату та співробітнків після вчинення й цих, інкримінованих ій правопорушень
Допитана свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні показала, що вона працює нянькою в інтернаті. Про випадок, що стався в серпні їй нічого не відомо. 16.11.2021 вона була присутньою в столовій, коли ОСОБА_5 ганялася за ОСОБА_6 , кидала в потерпілу ложками та металевими кружками. Кинувши в ОСОБА_10 металевий кухоль, Осьмирко розбила їй голову. Характеризувала обвинувачену з негативної сторони, пояснила, що ОСОБА_5 проживає на поверху з більш слабшими дівчатами, які мають серйозні вади розумового розвитку, а як наслідок і фізичного. Таким чином, ОСОБА_5 , відчуваючи себе сильною в такому колективі, постійно ображає та б'є дівчат, розуміючи, що ніхто не дасть “здачі”.
Крім наведених показів, судом досліджені письмові докази з яких встановлено наступне.
02.09.2021 до ВП № 2 Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області надійшла заява директора КЗ «Замглайський психоневрологічний інтернат» ОСОБА_7 про те, що ОСОБА_5 спричинила тілесні ушкодження ОСОБА_6 .
На підставі вказаної заяви 02.09.2021 були внесені дані до ЄРДР за № 12021275470000090 та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні з юридичною кваліфікацією ч. 2 ст. 125 КК України.
У відповідності до висновку судово - медичної експертизи № 430 від 15.09.2021 у громадянки ОСОБА_6 виявлено тілесне ушкодження у вигляді забійної рани тім'яної ділянки голови зліва, котре виникло внаслідок ударної дії тупого твердого предмету і відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я відповідно до п.2.3.1а. 2.3.2а 2.3.3. 4.6 «Правил судово - медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу МОЗ України №6 від 17.01.1995р «Про розвиток та вдосконалення судово - медичної служби України». Не виключається можливість його утворення 30.08.2021 року. Виходячи з кількості зовнішніх ушкоджень, описаних в наданій на експертизу медичній документації на ім'я ОСОБА_8 , їх характеру та локалізації, експерт припускає, що ОСОБА_6 могла піддаватися впливу як мінімум однієї травмуючої дії. Тілесне ушкодження, наявне у ОСОБА_8 , могло утворитися одномоментно. Зважаючи на морфологічні характеристики тілесного ушкодження, наявного у ОСОБА_8 , експерт вважає, шо воно виникло від дії тупого твердого предмету, яким в тому числі могло бути дерев'яне руків'я швабри. Утворення ж вищевказаного тілесного ушкодження від нанесення удару рукою (кулаком) експерт вважає неможливим. Приймаючи до уваги характер та локалізацію тілесного ушкодження, виявленого у ОСОБА_8 , утворення його при падінні на площину з висоти власного зросту, в тому числі і при попередньому наданні тілу прискорення виключається.
16.11.2021 до ВП № 2 Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області надійшла заява директора КЗ «Замглайський психоневрологічний інтернат» ОСОБА_7 про те, що ОСОБА_5 спричинила тілесні ушкодження ОСОБА_6 .
На підставі вказаної заяви 17.11.2021 були внесені дані до ЄРДР за № 12021275470000119 та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні з юридичною кваліфікацією ч. 2 ст. 125 КК України.
У відповідності до висновку судово - медичної експертизи № 562 від 01.12.2021 у громадянки ОСОБА_6 виявлено тілесне ушкодження у вигляді забійної рани лівої скроневої ділянки голови, котре виникло внаслідок ударної дії тупого, твердого предмету, по давності утворення може відповідати даті 16.11.2021 р, як на це вказано в описовій частині даної постанови і відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, відповідно до п.2.3.1а, 2.3.2а, 2.3.3, 4.6 «Правил судово - медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу МОЗ України №6 від 17.01.1995 р «Про розвиток та вдосконалення судово - медичної служби України». Виходячи з кількості зовнішніх ушкоджень, описаних в наданій на експертизу медичній документації на ім'я ОСОБА_8 , їх характеру та розташування, можна припустити, що вони могли утворитися як мінімум від 1 (однієї) травмуючої дії. Виявлене у підекспертної тілесне ушкодження, могло утворитися одномоментно.Тілесне ушкодження, наявне у ОСОБА_8 , виникло від дії тупого, твердого предмету, яким, в тому числі, могла бути металева чашка. Приймаючи до уваги характер та локалізацію тілесного ушкодження, виявленого у підекспертної, утворення його при падінні з висоти власного зросту на площину, в тому числі при попередньому наданні тілу прискорення, експерт вважає, неможливим.
У відповідності до висновків судово - психіатричних експертиз № 479 від 12.10.2021 та № 608 від 23.12.2021 ОСОБА_5 виявляла та виявляє ознаки легкої розумової відсталості, яка не позбавляла її здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними в період часу, до якого відноситься кримінальне правопорушення, у вчиненні якого вона підозрюється і застосування примусових заходів медичного характеру їй не показане. За своїм психічним станом на теперішній час здатна правильно сприймати обставини, що мають значення для даного кримінального провадження та давати про них правильні свідчення.
Як вбачається з довідки МСЕ та рішення Ріпкинского районного суду Чернігівської області від 26.05.2006 потерпіла ОСОБА_6 являється інвалідом 1 групи з дитинства у зв'язку з хронічним психічним захворюванням через що визнана судом недієздатною.
Таким чином, на думку суду, винність обвинуваченої ОСОБА_5 в умисному заподіянні 30.08.2021 та 16.11.2021 на ґрунті неприязних стосунків легких тілесних ушкоджень недієздатній потерпілій ОСОБА_8 , повністю знайшла своє підтвердження на підставі доказів, що досліджені судом та визнані належними та допустимими, тому вона повинна нести відповідальність за кримінальні проступки, передбачені ч.2 ст. 125 КК України.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченій, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особу винної та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Суд, враховуючи покази обвинуваченої ОСОБА_5 , а також її психічне ставлення до скоєного не може прийняти до уваги таку пом'якшуючу покарання обставину, як визнання вини. В даному випадку суд, враховуючи співпрацю обвинуваченої із дізнанням щодо встановлення фактичних обставин кримінальних проступків вважає за можливе прийняти до уваги як пом'якшуючу покарання обставину сприяння розкриттю кримінальних проступків.
Обставинами, що обтяжує покарання обвинуваченої ОСОБА_5 , є вчинення кримінального проступку відносно особи з інвалідністю та яка має вади розумового розвитку.
ОСОБА_5 негативно характеризується по місцю проживання в будинку - інтернаті, на час вчинення кримінального проступку не притягувалася до адміністративної відповідальності, хоча вважається раніше не судимою в силу ст. 89 КК України, але слід зауважити, що ОСОБА_5 притягалася до кримінальної відповідальності за аналогічне кримінальне правопорушення, а саме за завдання тілесних ушкоджень іншій підопічній інтернату, яка також мала ввади розумового розвитку. ОСОБА_5 перебуває на обліку у лікарня психіатра, у лікаря нарколога не перебуває, є інвалідом 2 групи.
Беручи до уваги наведені обставини, враховуючи те що обвинувачена була засуджена за аналогічне кримінальне правопорушення, проте не стала на шлях виправлення та не зробила відповідних висновків для себе, вважає свою поведінку нормою, категорично заперечує протиправність своїх дій, вини у вчиненому не відчуває і не виключає повторення в майбутньому. Отже, ОСОБА_5 повністю заперечує загально прийняті правила поведінки у суспільстві, зневажає норми моралі та співжиття, знецінює спокій та здоров'я оточуючих, користується уразливим станом потерпілих для власного ствердження, застосовуючи насильство до підопічних інтернату, які мають тяжкі вади розумового розвитку.
Зважаючи на наведене, суд доходить висновку, що для виправлення ОСОБА_5 та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, необхідним і достатнім буде покарання у виді арешту, оскільки виправні роботи не можуть бути призначені через те, що обвинувачена не працює офіційно, а громадські роботи, оскільки обвинувачена є інвалідом 2 групи. Більш м'яке покарання у виді штрафу, яке відносно обвинуваченої раніше застосовувалося, не мало ніякого виховного впливу на неї та не забезпечило виправлення обвинуваченої.
Запобіжний захід щодо обвинуваченої не обирався, тому враховуючи що обвинувачена має постійне місце проживання, суд не вбачає підстав для обрання обвинуваченій запобіжного заходу до набрання вироком чинності.
Цивільний позов не заявлявся, процесуальні витрати відсутні. Речовими доказами слід розпорядитися у відповідності до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 373-376 КПК України, суд -
ОСОБА_5 визнати винною у вчиненні кримінальних проступків, передбачених частиною 2 статті 125 КК України і призначити їй покарання у виді арешту на строк 2 (два) місяці.
Речові докази: оптичні носії з відеозаписами слідчих експериментів залишити зберігатися в матеріалах судової справи; дерев'яну швабру залишити у розпорядженні директора КЗ «Замглайський психоневрологічний інтернат» ОСОБА_7 .
На вирок може бути подано апеляцію до Чернігівського апеляційного суду, через Ріпкинський районний суд, протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1