Постанова від 30.06.2022 по справі 556/942/22

Справа 556/942/22

Номер провадження 3/556/518/2022

П ОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.06.2022 року Володимирецький районний суд Рівненської області

в складі головуючого - судді Котик Л.О.

при секретарі - Басик Г.Т.

за участю особи, відносно якої складено Протокол про адміністративне правопорушення - ОСОБА_1

свідка - ОСОБА_2

адвоката -Мізюк Ю.С.

розглянувши матеріали, що надійшли від Вараського РВ ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , працює у БарБерШопі м. Вараш,

за ст.173 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно Протоколу про адміністративне правопорушення від 12.05.2022 року серії ВАВ №408771, 12 травня 2022 року біля 21:20 год., ОСОБА_1 перебуваючи на блок -посту №1 «Рідне місто», що знаходиться на а/д Т-1808, в п'яному вигляді, кричав, висловлювався нецензурною лайкою, поводив себе неадекватно, намагався вчинити бійку зі своїми друзями. Даними діями ОСОБА_2 всіляко привертав до себе увагу сторонніх громадян, чим порушив громадський порядок та спокій громадян. Ображав честь та гідність ЗСУ та НПУ, нехтував громадською мораллю, чим вчинив правопорушення , передбачене ст. 173 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення відповідальність, за яке передбачена ст. 173 КУпАП, не визнав та суду пояснив, що 12.05.2022р. він з братом і друзями повертався з села в м. Вараш. На блок-посту №1 «Рідне місто», автомобіль, яким вони їхали, був зупинений військовими. Запропонували надати документи, які він показав. Потім попросили вийти з автомобіля, коли він вийшов через декілька хвилин приїхали працівники поліції і забрали їх з братом до військомату. Вручили повістку. Протокол при ньому не складали.

Аналогічні покази дав суду і свідок ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель м. Вараш, Рівненської області.

Захисник ОСОБА_2 - адвокат Мізюк Ю.С. у судовому засіданні просив закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Крім того, зазначив, що поняття громадського місця визначено в ст. 178 КУпАП. Громадське місце - це частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під'їзди, а також підземні переходи, стадіони. Аналогічну позицію викладено в постанові Кабінету Міністрів України №211 від 11 березня 2020 року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», де зазначено, що громадське місце - це частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під'їзди, а також підземні переходи, стадіони. Поліцейським СРПП Вараського РВ ГУНП в Рівненській області при складані протоколу не було вказано об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, як того вимагає законодавство, чи є місце вчинення адміністративного правопорушення громадським місцем. З положень чинного законодавства, яке визначає поняття громадського місця, блок - пост №1 «Рідне місто» розташований на ділянці автодороги Т-1808, який знаходяться за містом Вараш Вараського району і не може відноситися до громадського місця. Отже, відсутня обов'язкова складова ознака складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП - об'єктивна сторона правопорушення. Також ОСОБА_1 не було роз'яснено прав, передбачених ст. 268 КУпАП.

Заслухавши учасників процесу,дослідивши матеріали справи, які надіслані до суду, суд приходить до висновку про відсутність передбачених законом підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП.

Суди повинні неухильно виконувати вимоги ст. 268 КУпАП щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

При розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Як передбачено ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає адміністративній відповідальності та встановити інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Склад адміністративного правопорушення включає в себе ознаки, які характеризують зовнішній прояв поведінки особи, його спрямованість та наслідки; ознаки, що характеризують правопорушника і його психічне ставлення до скоєного. Відповідно ознаки складу адміністративного правопорушення об'єднаються у чотири групи (елементи): об'єкт адміністративного правопорушення, об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, суб'єкт адміністративного правопорушення та суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення. Всі зазначені елементи складу адміністративного правопорушення є обов'язковими. Суб'єктивна сторона відображає психічне ставлення особи до скоєного діяння і наслідків, що наступають в результаті цього діяння. Вина особи є необхідним елементом суб'єктивної сторони.

Фабулою ст. 173 КУпАП визначено, що адміністративна відповідальність наступає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.

Суть даного правопорушення зводиться до вчинення таких дій, що привели до порушення громадського порядку і спокою громадян.

Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а тож підприємств, установ та організацій.

Основним елементом об'єктивної сторони є спосіб вчинення адміністративного правопорушення, який характеризується нецензурною лайкою, образливим чіплянням до громадян чи іншими діями

Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого даною нормою, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.

Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під'їзди, а також підземні переходи, стадіони (ст. 1 Закон України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення"» від 22.09.2005 p. № 2899-IV).

Крім того, як зазначено в Інструкції «Про організацію патрульно-постової служби Військовою службою правопорядку у Збройних Силах України» затвердженої Наказом Міністерства оборони України 10.10.2016 №515, … громадське місце -будівля (споруда) або будь-яка її частина з вільним доступом до неї населення або за запрошенням, або за плату, або постійно, або періодично, зокрема під'їзди, підземні переходи, стадіони тощо…

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що зазначені у протоколі обставини не доведені належними та допустимими доказами та не відповідають диспозиції ст.173 КУпАП, що інкримінується ОСОБА_1 .

З матеріалів справи вбачається, що конфлікт стався на блок-посту №1 «Рідне місто»,який знаходиться на а/д Т-1808, що не є громадським місцем. Будь-які інші докази, які б вказували на посягання громадського порядку та спокою громадян, при вчиненні правопорушення в матеріалах справи відсутні.

При підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 278 КУпАП суддя вирішує питання, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

У рішеннях від 30.05.2013 року у справі № 36673/04 «Малофєєва проти Росії» та від 20.09.2016 року у справі № 926/08 «Карелін проти Росії», Європейський суд з прав людини зауважив, що формулювання правопорушення, викладене у фабулі постанови про адміністративне правопорушення, слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведена не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За змістом завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення та загальних норм Конституції України та Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути доведена належними доказами, а будь-які сумніви і протиріччя повинні трактуватися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в матеріалах справи відсутні достатні дані, які б свідчили про те, що 12.05.2022 р. мали місце дії ОСОБА_1 , спрямовані на порушення громадського порядку та спокою громадян з хуліганських мотивів. Відсутня обов'язкова складова ознака складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП - об'єктивна сторона правопорушення. А тому суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 , який притягується до адміністративної відповідальності, складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, про яке йдеться у протоколі серії ВАВ №408843 від 12.05.2022 р.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, згідно положень ст. 62 Конституції Україниусі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАПпровадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Вислухавши в судовому засідання покази ОСОБА_1 , свідка ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, а тому справу про адміністративне правопорушення відносно останнього за ст. 173 КУпАП слід закрити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.173, 283, 274, 284, 285 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення за ст. 173 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови, до Рівненського апеляційного суду через Володимирецький районний суд Рівненської області.

Суддя:

Попередній документ
105053146
Наступний документ
105053148
Інформація про рішення:
№ рішення: 105053147
№ справи: 556/942/22
Дата рішення: 30.06.2022
Дата публікації: 12.07.2022
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Володимирецький районний суд Рівненської області
Категорія справи: Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку; Дрібне хуліганство