Справа 556/943/22
Номер провадження 3/556/519/2022
30.06.2022 року Володимирецький районний суд Рівненської області
в складі головуючого - судді Котик Л.О.
при секретарі - Басик Г.Т.
за участю особи, відносно якої складено Протокол про адміністративне правопорушення - ОСОБА_1
свідка - ОСОБА_2
адвоката -Мізюк Ю.С.
розглянувши матеріали, що надійшли від Вараського РВ ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , працює у барі «Севен» м. Вараш,
за ст.173 КУпАП,
Згідно Протоколу про адміністративне правопорушення від 12.05.2022 року серії ВАВ №408843, 12 травня 2022 року біля 21:20 год., ОСОБА_1 перебуваючи на блок -посту №1 «Рідне місто», що знаходиться на а/д Т-1808, в п'яному вигляді, кричав, висловлювався нецензурною лайкою, поводив себе неадекватно, намагався вчинити бійку зі своїми друзями. Даними діями ОСОБА_1 всіляко привертав до себе увагу сторонніх громадян, чим порушив громадський порядок та спокій громадян. Ображав честь та гідність ЗСУ та НПУ, нехтував громадською мораллю, чим вчинив правопорушення , передбачене ст. 173 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення відповідальність, за яке передбачена ст. 173 КУпАП, не визнав та суду пояснив, що 12.05.2022р. він з братом і друзями повертався з села в м. Вараш. На блок-посту №1 «Рідне місто», автомобіль, яким вони їхали, був зупинений військовими. Запропонували надати документи, які він показав. Військові попросили його брата ОСОБА_2 вийти з машини, через декілька хвилин приїхали працівники поліції і забрали їх з братом до військомату. Вручили повістку. Протокол при ньому не складали.
Аналогічні покази дав суду і свідок ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель м. Вараш, Рівненської області.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Мізюк Ю.С. у судовому засіданні просив закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Крім того, зазначив, що поняття громадського місця визначено в ст. 178 КУпАП. Громадське місце - це частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під'їзди, а також підземні переходи, стадіони. Аналогічну позицію викладено в постанові Кабінету Міністрів України №211 від 11 березня 2020 року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», де зазначено, що громадське місце - це частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під'їзди, а також підземні переходи, стадіони. Поліцейським СРПП Вараського РВ ГУНП в Рівненській області при складані протоколу не було вказано об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, як того вимагає законодавство, чи є місце вчинення адміністративного правопорушення громадським місцем. З положень чинного законодавства, яке визначає поняття громадського місця, блок - пост №1 «Рідне місто» розташований на ділянці автодороги Т-1808, який знаходяться за містом Вараш Вараського району і не може відноситися до громадського місця. Отже, відсутня обов'язкова складова ознака складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП - об'єктивна сторона правопорушення. Також ОСОБА_1 не було роз'яснено прав, передбачених ст. 268 КУпАП.
Заслухавши учасників процесу,дослідивши матеріали справи, які надіслані до суду, суд приходить до висновку про відсутність передбачених законом підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП.
Суди повинні неухильно виконувати вимоги ст. 268 КУпАП щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
При розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як передбачено ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає адміністративній відповідальності та встановити інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Склад адміністративного правопорушення включає в себе ознаки, які характеризують зовнішній прояв поведінки особи, його спрямованість та наслідки; ознаки, що характеризують правопорушника і його психічне ставлення до скоєного. Відповідно ознаки складу адміністративного правопорушення об'єднаються у чотири групи (елементи): об'єкт адміністративного правопорушення, об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, суб'єкт адміністративного правопорушення та суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення. Всі зазначені елементи складу адміністративного правопорушення є обов'язковими. Суб'єктивна сторона відображає психічне ставлення особи до скоєного діяння і наслідків, що наступають в результаті цього діяння. Вина особи є необхідним елементом суб'єктивної сторони.
Фабулою ст. 173 КУпАП визначено, що адміністративна відповідальність наступає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
Суть даного правопорушення зводиться до вчинення таких дій, що привели до порушення громадського порядку і спокою громадян.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а тож підприємств, установ та організацій.
Основним елементом об'єктивної сторони є спосіб вчинення адміністративного правопорушення, який характеризується нецензурною лайкою, образливим чіплянням до громадян чи іншими діями
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого даною нормою, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під'їзди, а також підземні переходи, стадіони (ст. 1 Закон України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення"» від 22.09.2005 p. № 2899-IV).
Крім того, як зазначено в Інструкції «Про організацію патрульно-постової служби Військовою службою правопорядку у Збройних Силах України» затвердженої Наказом Міністерства оборони України 10.10.2016 №515, … громадське місце -будівля (споруда) або будь-яка її частина з вільним доступом до неї населення або за запрошенням, або за плату, або постійно, або періодично, зокрема під'їзди, підземні переходи, стадіони тощо…
Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що зазначені у протоколі обставини не доведені належними та допустимими доказами та не відповідають диспозиції ст.173 КУпАП, що інкримінується ОСОБА_1 .
З матеріалів справи вбачається, що конфлікт стався на блок-посту №1 «Рідне місто», який знаходиться на а/д Т-1808, що не є громадським місцем. Будь-які інші докази, які б вказували на посягання громадського порядку та спокою громадян, при вчиненні правопорушення в матеріалах справи відсутні.
При підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 278 КУпАП суддя вирішує питання, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
При вивченні протоколу про адміністративне правопорушення, складеного стосовно ОСОБА_1 встановлено, що протокол не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 №1376, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2015 р. за №1496/27941 (далі Інструкція).
Відповідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі..
Згідно до пунктів 6, 9 розділу ІІ Інструкції усі реквізити протоколу про адміністративне правопорушення заповнюються чорнилом чорного або синього кольору, розбірливим почерком, державною мовою; при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема: у графі "посада, найменування органу поліції, звання, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол" - прізвище, ім'я, по батькові посадової особи, яка склала протокол (повністю, без скорочень); у графі «назва документа, серія, №, ким і коли виданий» - документ, що посвідчує особу (серія, номер паспорта, дата видачі і назва органу, що його видав, або серія, номер іншого документа, що посвідчує особу, яка вчинила правопорушення (службове чи пенсійне посвідчення, студентський квиток тощо), дата видачі і найменування органу (установи, підприємства, організації), що його видав(ла)); у графі "дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення" - суть адміністративного правопорушення (повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол).
До протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення) (п. 15 розділу ІІ Інструкції).
В протоколіпро адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 в порушення вимог ст. 256 КУпАП та Інструкції:
- в графі «свідки чи потерпілі» не зазначено свідків та місце їх проживання, хоча в матеріалах справи мають місце пояснення свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
Протокол повинен містити виклад фактичних обставин адміністративного правопорушення, оскільки особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право знати які конкретно її дії або бездіяльність призвели до порушення законодавства, що ставиться їй в провину, з метою належного забезпечення їй права на захист та права на справедливий і публічний розгляд її справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, що відповідає приписам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У рішеннях від 30.05.2013 року у справі № 36673/04 «Малофєєва проти Росії» та від 20.09.2016 року у справі № 926/08 «Карелін проти Росії», Європейський суд з прав людини зауважив, що формулювання правопорушення, викладене у фабулі постанови про адміністративне правопорушення, слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведена не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За змістом завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення та загальних норм Конституції України та Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути доведена належними доказами, а будь-які сумніви і протиріччя повинні трактуватися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в матеріалах справи відсутні достатні дані, які б свідчили про те, що 12.05.2022 р. мали місце дії ОСОБА_1 , спрямовані на порушення громадського порядку та спокою громадян з хуліганських мотивів. Відсутня обов'язкова складова ознака складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП - об'єктивна сторона правопорушення. А тому суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 , який притягується до адміністративної відповідальності, складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, про яке йдеться у протоколі серії ВАВ №408843 від 12.05.2022 р.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, згідно положень ст. 62 Конституції Україниусі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАПпровадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Вислухавши в судовому засідання покази ОСОБА_1 , свідка ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, а тому справу про адміністративне правопорушення відносно останнього за ст. 173 КУпАП слід закрити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.173, 283, 274, 284, 285 КУпАП,
Провадження в справі про адміністративне правопорушення за ст. 173 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови, до Рівненського апеляційного суду через Володимирецький районний суд Рівненської області.
Суддя: