Справа 556/1632/21
Номер провадження 2/556/67/2022
19.05.2022 року. смт.Володимирець
Володимирецький районний суд Рівненської області в складі:
головуючої судді Іванків О.В.
при секретарі Кньовець Н.П.,
з участю позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача адвоката Таргонія В.М.
представника відповідача адвоката Яковчук О.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в режимі відеоконференції в смт.Володимирець справу за позовом ОСОБА_1 , до Акціонерного товариства «Українська Залізниця» про відшкодування моральної шкоди, -
Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Таргоній Вадим Миколайович звернувся до суду з позовом до відповідача Акціонерного товариства «Українська Залізниця» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров"я.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 15.01.2020 року на станції Рафалівка поїздом №142 Львів - Бахмут (2М62у №058 ТЧ-7 Коростень, ТЧМ-7) його було травмовано і він отримав важкі травми, від яких тривалий час лікувався.
16.01.2020 року за фактом настання цієї події було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020180230000031 та розпочато досудове розслідування.
Постановою слідчого Володимирецького відділення поліції Вараського відділу поліції ГУНП в Рівненської області від 14.02.2020 кримінальне провадження, внесене до ЄРДР під № 12020180230000031 закрито.
Як вбачається з Постанови слідчого про закриття кримінального провадження від 14.02.2020 року, внесеного до ЄРДР під № 12020180230000031, в ході досудового розслідування встановлено, що в даному випадку має місце і перший і другий елемент необхідні для відшкодування шкоди. Отже, між наїздом на ОСОБА_1 (тобто дією джерела підвищеної небезпеки в розумінні ст.1187 ЦК України) та отриманням останнім важких травм, наявний причинно-наслідковий зв'язок.
Власником поїзду №142 Львів - Бахмут (2М62у №058 ТЧ-7 Коростень, ТЧМ-7) є Акціонерне товариство "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (далі - АТ "Укрзалізниця"), а ОСОБА_2 , який керував поїздом, працює в АТ "Укрзалізниця" на посаді машиніста, що підтверджується листом-відповіддю на адвокатський запит від АТ “Укрзалізниця” від 14.05.2021 року вих. № ЦЦТех-08/132 та Довідкою № 1056 від 13.05.2020 року.
Також посилався на те, що в результаті вищевказаної події та наслідків від неї, позивачу було завдано моральну шкоду, що і стало підставою для звернення до суду.
На підставі викладеного, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Вказана позовна заява ОСОБА_1 , надійшла до Володимирецького районного суду Рівненської області 19.08.2021 року.
Ухвалою суду від 06 вересня 2021 року відкрито спрощене позовне провадження по даній справі.
Не погоджуючись з пред'явленими вимогами, 05 жовтня 2021 року представником відповідача Акціонерного товариства «Українська Залізниця» було подано відзив на цивільний позов, в якому просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі оскільки вина та протиправність дій відповідача відсутні, так як в силу закону в даному випадку відповідач не несе цивільно - правову відповідальність, оскільки травмування потерпілого настало через його власну необережність, внаслідок порушення вимог Правил безпеки громадян на залізничному транспорті.
Ухвалою суду від 04.11.2021 року було задоволено клопотання представника відповідача, постановлено ухвалу про перехід до загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання у даному провадженні, а також задоволено заяву про витребування доказів.
Ухвалою суду від 13.12.2021 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
Також судом задоволено клопотання представників сторін про проведення судових засідань в режимі відеоконференції. Будь-яких інших процесуальних дій не вчинялося та заяв до суду не надходило.
Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві. Позивач пояснив, що він страждає на епілептичні напади, 15.01.2020 року він перебував на залізничній станції "Рафалівка", відчув наближення чергового нападу, подій аварії внаслідок цього не пам"ятає. До себе прийшов в лікарні, куди був госпіталізований, тривалий час лікувався, також його прооперували. Внаслідок травмування стан його здоров"я погіршився, він зазнав фізичних та моральних страждань, порядок його життя був істотно порушений, і він, і члени його сім"ї втрачали час та зусилля для його відновлення.
Представник відповідача АТ «Українська залізниця» в судовому засіданні заперечила проти позову з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву. Пояснила, що позивач ОСОБА_3 отримав травму внаслідок власних дій, перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння, крім того, позивач мав відповідну групу інвалідності і до аварії, тобто його захворювання не пов"язане із отриманими травмами. Просила відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши обставини справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Частиною 1 ст.2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
В ч.1 ст. 5 ЦПК України, вказано, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Судом встановлено, що 15.01.2020 року на станції Рафалівка поїздом №142 Львів - Бахмут (2М62у №058 ТЧ-7 Коростень, ТЧМ-7) було травмовано гр. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який внаслідок цього отримав важкі травми, що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 296 Травматологічного відділення КНП «Володимирецька ЦРЛ»
16.01.2020 року за фактом настання цієї події було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020180230000031 та розпочато досудове розслідування.
Постановою слідчого Володимирецького відділення поліції Вараського відділу поліції ГУНП в Рівненської області від 14.02.2020 кримінальне провадження, внесене до ЄРДР під № 12020180230000031 закрито.
Постановою слідчого Володимирецького ВП Вараського ВП ГУНП в Рівненській області лейтенанта поліції Кньовець Н., від 14.02.2020 року кримінальне провадження №12020180230000031, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.01.2020 року, на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.276 КК України.
Також судом встановлено, що між наїздом на ОСОБА_1 , та отриманням ним тілесних ушкоджень наявний причинно-наслідковий зв'язок.
Відповідно до ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.
Згідно ст.1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Володільцем об'єкта, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, є юридична або фізична особа, що експлуатує такий об'єкт в силу наявності права власності, користування (оренди), повного господарського відання, оперативного управління або іншого речового права. Не вважається володільцем об'єкта, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з таким володільцем (водій, машиніст, оператор тощо).
Власником поїзду №142 Львів - Бахмут (2М62у №058 ТЧ-7 Коростень, ТЧМ-7) є Акціонерне товариство "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (далі - АТ "Укрзалізниця"). Відтак, АТ «Українська залізниця», як власник джерела підвищеної небезпеки та як підприємство, з яким машиніст поїзда перебував у трудових відносинах, має нести відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки.
Головною особливістю відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є те, що володілець небезпечного об'єкта зобов'язаний відшкодувати шкоду незалежно від його вини. Перед потерпілим несуть однаковий обов'язок відшкодувати завдану шкоду, як винні, так і невинні володільці об'єктів, діяльність з якими є джерелом підвищеної небезпеки.
Разом із цим, відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, має свої межі, за якими відповідальність виключається. До них належать непереборна сила та умисел потерпілого.
Під умислом потерпілого слід розуміти усвідомлене бажання особи заподіяти шкоду. При цьому особа повинна розуміти значення своїх дій та мати змогу керувати ними.
Обов'язок доведення умислу потерпілого або наявності непереборної сили законом покладається також на володільця джерела підвищеної небезпеки, оскільки діє цивільно-правова презумпція заподіювача шкоди.
Доводи, вказані стороною відповідача у відзиві на позовну заяву, з приводу того, що потерпілий ОСОБА_1 , нехтуючи Правилами безпеки громадян на залізничному транспорті, мав умисел, який призвів до його травмування, є непереконливими, оскільки не підтверджуються належними та допустимими доказами.
Дії позивача, в т.ч. його перебування на залізничній станції після вживання спиртних напоїв, на думку суду, не свідчать про наявність в його діях умислу на отримання тілесних ушкоджень. Такий висновок суду грунтується також і на досліджених судом матеріалах кримінального провадження, в ході розслідування якого встановлено, що ОСОБА_3 травмувався внаслідок особистої необережності (а.с.12,13, 16-17).
Що стосується притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності, то таких доказів суду не надано, в той же час сам позивач пояснив суду, що будь-яких протоколів відносно нього не складалось і до відповідальності він не притягувався.
Таким чином, у спірному випадку шкода позивачу заподіяна внаслідок діяльності джерела підвищеної небезпеки - залізничного транспорту, та можливої необережної поведінки потерпілого, а не внаслідок умислу потерпілого, як про це стверджує відповідач.
В пункті 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року зазначено, що моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.
Відповідно до ст.23 ЦК України, кожна особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права. Моральна шкода підлягає відшкодуванню незалежно від майнової шкоди та розміру її відшкодування. Розмір відшкодування моральної шкоди позивачу визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, пов'язаних з противоправною поведінкою та страждань у зв'язку із пошкодженням майна, ступеня вини відповідача, який завдав шкоду.
Якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого, якщо інше не встановлено законом, розмір відшкодування з особи, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, має бути зменшено (частина друга статті 1193 ЦК України).
З урахуванням викладеного, визначаючи суму грошового відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд враховує, що факт травмування ОСОБА_1 , стався внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки - поїзда, і з урахуванням обставин події вбачає підстави для зменшення розміру шкоди до 75000 грн, яку вважає обґрунтованою та співрозмірною із ступенем та характером заподіяної шкоди
Так, суд погоджується з тим, що позивачу завдано моральну шкоду, яка пов'язана з отриманням фізичного болю та страждань, необхідністю лікуватись, витрачати багато часу і зусиль для відновлення попереднього стану, емоційним стресом через отримані травми, порушенням звичного укладу його життя та життя сім"ї позивача, погіршенням його фінансового стану.
З урахуванням викладеного вище, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є доведеними та обґрунтованими і підлягають частковому задоволенню.
Згідно з ч.ч.1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а враховуючи, що позивач при подачі позову був звільнений від сплати судового збору, з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір в розмірі 992 грн. 40 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 23, 1167-1168, 1172, 1187, 1191, 1193 ЦК України, ст. ст. 141, 246, 259, 268, 354 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 , до Акціонерного товариства «Українська Залізниця» про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства Українська залізниця (03680, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, ЄДРПОУ 40075815) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , 75000 (сімдесят п"ять тисяч) гривень у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з Акціонерного товариства Українська залізниця (03680, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, ЄДРПОУ 40075815) в дохід держави судовий збір у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 40 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: О.В. Іванків
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , мешканець АДРЕСА_1 .
Відповідач: Акціонерного товариства «Українська Залізниця», код юридичної особи 40075815, юридична адреса: 03680, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд.5.