Провадження № 2-а/242/24/22
Справа № 242/766/22
Іменем України
04 липня 2022 року Селидівський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Черкова В.Г., при секретарі Уварові М.В., розглянувши матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
Позивач звернувся до суду з позовом про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, в якому зазначив, що 31.10.2021 року поліцейським СРПП відділу поліції № 3 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області було винесено постанову БАБ № 852626, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП та піддано штрафу у розмірі 510 грн. Вказує, що свідки правопорушення відсутні, поліцейським безпідставно було зупинено автомобіль. Щодо строку на оскарження постанови вказує, що копію постанови було отримано у відділі ДВС тільки 10.02.2022 року, тому було пропущено строк на звернення до суду. На підставі цього просить поновити строк для звернення до суду з позовом, визнати дії поліцейського СРПП № 3 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області щодо винесення постанови неправомірними, постанову скасувати та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 17.02.2022 року відкрито провадження у справі.
Від представника ГУНП в Донецькій області надійшли клопотання про зупинення розгляду справи та про відкладення розгляду справи, яке мотивоване тим, що Указом Президента України з 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан, який продовжено, тому вказане перешкоджає представнику відповідача в повній мірі використовувати свої процесуальні права. В подальшому представником відповідача надане клопотання про розгляд справи за відсутності представника.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд виходить з наступного.
Згідно частини другої ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Поряд з цим, частиною першою ст. 121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України (в редакції, чинній з 17.07.2020) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Таким чином, строк звернення до суду, який закінчився у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України та під час дії пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України підлягає поновленню лише за наявності двох умов: 1) якщо причини його пропуску є поважними; 2) вказані причини є такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
При цьому граматичне тлумачення пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що наявність сполучника "і" вказує на обов'язкову наявність двох вищенаведених умов.
Отже, виходячи з наведених законодавчих приписів сам факт встановлення карантину не може слугувати причиною для поновлення процесуального строку звернення до суду, а можливість поновлення процесуального строку визначається у взаємозв'язку зі встановленням поважності причин пропуску строку та їх зумовленості обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Критеріями оцінки причин поважності пропуску строку звернення до суду є: 1) обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк (є причиною); 2) обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла або тривала протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Тому, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 14.08.2020 у справі № 536/2248/17.
Так, копія постанови була отримана позивачем 31.10.2021 року (в день ухвалення, що свідчить наявність на копії постанови підпису позивача), до суду із позовом про її скасування позивач звертається тільки 15.02.2022 року. Долучені до позову копії медичний документів хвороби дружини (з 18.11.2021 року по 23.12.2021 року), копія свідоцтва про її смерть (померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ), хоча й мали дуже несприятливі, особисті обставини для позивача, але діяли вже після спливу строку, встановленого для звернення до суду. Також, постанова про відкриття виконавчого провадження була винесена 17.01.2022 року, надіслана позивачу, що ним вказано у позові, він звернувся 01.02.2022 року до відділу ДВС для отримання копії оскаржуваної постанови, яку, за його позицією, було отримано тільки 10.02.2022 року, а до суду подано позов тільки 15.02.2022 року.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).
В свою чергу, позивачем не наведено достатніх та переконливих аргументів на підтвердження наявності об'єктивних, непереборних та істотних перешкод на звернення до суду протягом встановленого законом строку їх оскарження.
За таких обставин, суд вважає, що наведене у позові клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом не є поважними для поновлення позивачеві пропущеного строку звернення з даним позовом.
Відповідно до ч. 4 ст. 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
За змістом пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, зокрема: з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу;
Оскільки, зазначені в позові причини клопотання про поновлення пропущеного строку є неповажними, тому позовну заяву слід залишити без розгляду.
У зв'язку із залишенням позовної заяви без розгляду та отримання судом клопотання про розгляд справи без участі представника, суд вважає відмовити у задоволенні клопотань представника відповідача про зупинення розгляду справи та про її відкладення.
Керуючись ст. 123, 240 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - залишити без розгляду.
Залишення позову без розгляду не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в загальному порядку.
У задоволенні клопотань представника ГУНП в Донецькій області про зупинення розгляду справи та про її відкладення - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Ухвала набирає законної сили у строки, визначені ст. 256 КАС України.
Суддя Черков В.Г.