Справа № 495/2791/22
№ провадження 2/495/1580/2022
ІМЕНЕМ УКрАЇНи
30 червня 2022 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд у складі:
головуючого одноособово - судді Прийомової О.Ю.
за участю секретаря Саханов О.А.,
справа №495/2791/22,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Білгород-Дністровському Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, Білгород - Дністровський РВ ДМС України в Одеській області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
13 травня 2022 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, Білгород - Дністровський РВ ДМС України в Одеській області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Стислий виклад позиції позивача.
Так, вимоги позивача мотивовані тим, що згідно з договором купівлі-продажу серії НРС № 615487 від 07.05.2022 року, вона є власником квартири
АДРЕСА_1 .
За вказаною адресою зареєстрований ОСОБА_2 , який є племінником колишнього власника, не проживає з грудня 2021 року.
Між ними не укладалося жодних угод щодо користування житловою площею і зобов'язань перед відповідачем щодо надання житлової площі вона не має.
ОСОБА_2 особистих речей у вищевказаній квартирі не залишив, будь-яких платежів на утримання квартири та будинку не сплачує. Поштова кореспонденція на ім'я відповідача не надходить.
Реєстрація відповідача у її будинку перешкоджає її праву розпорядження та володіння своїм майном, доводиться додатково сплачувати за відповідача комунальні послуги.
З урахуванням наведеного, вона і звернулася до суду з позовом за захистом своїх прав.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
18 травня 2022 року Ухвалою Білгород - Дністровського міськрайонного суду провадження по вказаній справі було відкрито с призначенням її підготовчого розгляду.
16 червня 2022 року Ухвалою Білгород - Дністровського міськрайонного суду підготовче провадження по справі було закрито та вона призначена до судового розгляду по сутті.
Представник позивача - адвокат Садовський Василь Євгенович в судове засідання надав заяву про розгляд справи за його відсутності, з проханням позовні вимоги задовольнити, проти винесення рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, але надав заяву про розгляд справи за його відсутності, з позовними вимогами згоден, проти позову не заперечує.
Так, у відповідності до ч.1 п.2 ст. 131 ЦПК України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться..
Суд розглядає справу за відсутність належним чином повідомлених сторін, відповідно наданих заяв, за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Фактичні обставини справи встановлені судом.
Судом встановлено, що дійсно згідно з договором купівлі-продажу, серії НРС № 615487 від 07.05.2022 року ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 . /л.с. 7-9/
Матеріалами справи встановлено, що відповідно до акту «ЖЕО № 1» про фактичне місце проживання від 15 червня 2022 року, зазначено, що власницею квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 на підставі договору купівлі - продажу.
За вказаною адресою зареєстрований племінник колишнього власника з 26 квітня 2007 року ОСОБА_2 , 1991 року народження.
Зі слів свідків ОСОБА_2 не проживає за місцем реєстрації з грудня 2021 року.
Факт не проживання ОСОБА_2 підтверджують свідки: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Виходячи з положень ст. ст. 16, 391, 386 Цивільного кодексу України, власник має право звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який ураховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право.
На підставі ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Ч. 1 ст. 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ч. 1 ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.
Згідно з ч. 2 ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Статтею 387 ЦК України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
На підставі ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним.
Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю.
При цьому не має значення, ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.
Відповідно до ст. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.
У відповідності до ст. 72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
У відповідності до ст. 150 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їхніх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
У ч.2 ст.7 Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” зазначено, що зняття з реєстрації здійснюється в день звернення особи.
Положеннями ст.7 Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” закріплено, що судове рішення, що набрало законної сили, є самостійною підставою для зняття з реєстрації.
Враховуючи вищевикладене, а саме зареєстроване у встановленому порядку право приватної власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 , ту обставину, що ОСОБА_2 не проживає за вказаною адресою з грудня 2021 року, що станом на день винесення рішення перевищує встановлені чинним законодавством строки відсутності проживання, враховуючи також, що реєстрація відповідача у спірному житловому приміщенні порушує право власності позивача, суд приходить до висновку про те, що є усі законні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням.
На підставі викладеного та керуючись ст. 150 ЖК України, ст. 319, 391, 405,406 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 83, 263, 264, 265, 354 ЦПК України , суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такими, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
Повний текст рішення складений 30 червня 2022 року.
Суддя: