Cправа № 127/13818/22
Провадження № 1-кс/127/5761/22
Іменем України
01 липня 2022 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді: ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання: ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора: ОСОБА_3 ,
підозрюваного: ОСОБА_4 ,
захисника: адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, раніше не судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -
Старший слідчий четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому ОСОБА_6 01.07.2022 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо підозрюваного ОСОБА_4 .
Клопотання мотивовано тим, що слідчими четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) ТУ ДБР у м. Хмельницькому здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022020000000192, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.05.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що відповідно до наказу директора державного підприємства «Вінницьке лісове господарство» № 91-к від 30.12.2021, ОСОБА_4 з 04.01.2022 переведено з посади помічника лісничого Тиврівського лісництва на посаду лісничого Тиврівського лісництва державного підприємства «Вінницьке лісове господарство» (далі по тексту - Лісництво) по теперішній час.
Відповідно до п. 1 Загальних положень Посадової інструкції лісничого Тиврівського лісництва ДП «Вінницьке лісове господарство» (далі по тексту - Інструкція), затвердженої 22.07.2013 директором державного підприємства ОСОБА_7 та з якою ОСОБА_4 ознайомлений 04.01.2022, лісничий являється організатором лісогосподарського виробництва.
Згідно п. 3 Загальних положень Інструкції лісничий несе повну відповідальність за матеріальні цінності.
Крім того, Інструкцією визначені обов'язки лісничого, зокрема: п. 1 забезпечує виконання встановлених лісництву планів і завдань по всіх кількісних і якісних показниках; п. 4 забезпечує адміністративно-господарський контроль і приймає необхідні міри по усуненню виявлених недоліків; п. 5 забезпечує ведення в лісництві установленої технічної документації, належний облік і достовірність представленої звітності, збереження товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів; п. 18 своєчасно та якісно організовує або проводить приймання на облік заготовлену лісопродукцію згідно діючих інструкцій із застосуванням електронних засобів маркування та обліку деревини, забезпечує її зберігання та охорону; п 19 проводить відпуск заготовленої деревини згідно діючих інструкцій; п. 27 забезпечує своєчасне і правильне складання працівниками лісової охорони лісництва актів, протоколів про порушення лісового та мисливського законодавства.
Також, Інструкцією визначені права лісничого, зокрема п.3 затримувати в лісі або на шляху вивезення з лісу незаконно добутого лісопорушником лісоматеріалу, незаконно добутої дичини; п. 4 складати акти, протоколи про лісопорушення, лісові пожежі, порушення правил полювання і направляти протоколи до лісгоспу для притягнення винних до відповідальності.
Інструкцією також визначено, що за не виконання покладених на лісничого обов'язків він несе відповідальність згідно чинного трудового законодавства.
Таким чином, ОСОБА_4 обіймає посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих обов'язків, яка відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб'єктом відповідальності за вчинення корупційних правопорушень та відповідно до п. 2 Примітки до ст. 368 КК України, останній є службовою особою, яка займає відповідальне становище.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» ОСОБА_8 являючись працівником правоохоронного органу а саме, державної лісової охорони, отримав неправомірну вигоду, за вчинення останнім в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій з використанням наданого ОСОБА_8 службового становища., за наступних обставин.
Так, 12.05.2022 ОСОБА_4 , являючись відповідно до примітки 1 ст. 364 КК України службовою особою, яка займає відповідальне становище, діючи з єдиним злочинним наміром незаконного збагачення шляхом одержання неправомірної вигоди, у порушення вимог ст. 3, 22 Закону України «Про запобігання корупції», та положень Інструкції, 21.06.2022, знаходячись на території Лісництва за адресою: АДРЕСА_1 , умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення у ході спілкування з ОСОБА_9 , висунув прохання надати йому неправомірну вигоду у розмірі 13000 (тринадцять тисяч) гривень, за незаконний відпуск деревини загальною кількістю два вантажних автомобілі.
Того ж дня, близько 07 год. 30 хв. знаходячись на території Лісництва за адресою: смт. Тиврів, вул. Слобожанська, 54, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на отримання неправомірної вигоди, діючи з тих же мотивів та з тією ж метою, використовуючи надане службове становище, одержав від ОСОБА_9 для себе раніше обумовлену суму неправомірної вигоди у розмірі 13000 (тринадцять тисяч) гривень за незаконний відпуск деревини загальною кількістю два вантажних автомобілі.
В подальшому, продовжуючи свої злочинні дії спрямовані на отримання неправомірної вигоди, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_9 про необхідність в подальшому передачі неправомірної вигоди у розмірі 13000 (тринадцять тисяч) гривень за незаконний відпуск деревини загальною кількістю два вантажних автомобілі.
Як наслідок, продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на одержання неправомірної вигоди, ОСОБА_4 , являючись службовою особою правоохоронного органу, маючи намір на одержання неправомірної вигоди для себе, умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою особистого збагачення, з корисливих мотивів, використовуючи надане службове становище, 29.06.2022 о 7 год. 30 хв., перебуваючи на території Лісництва за адресою: смт. Тиврів, вул. Слобожанська, 54, реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на отримання неправомірної вигоди, діючи з тих же мотивів та з тією ж метою, одержав від ОСОБА_9 для себе частину раніше обумовленої суми неправомірної вигоди у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень за незаконний відпуск деревини загальною кількістю два вантажних автомобілі.
Надалі, 29.06.2022 о 15 год. 21 хв. ОСОБА_4 , знаходячись в своєму службовому кабінеті в приміщені Лісництва за адресою смт. Тиврів, вул. Слобожанська, 54 отримав від ОСОБА_9 решту частини раніше обумовленої неправомірної вигоди в розмірі 3000 (три тисячі) гривень за незаконний відпуск деревини загальною кількістю два вантажних автомобілі.
З огляду на вищеописані обставини, а також беручи до уваги наявність здобутих доказів, які в сукупності є достатніми для прийняття відповідного рішення, 30.06.2022 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено достатньо доказів, які дають підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні ним вищевказаного кримінального правопорушення.
Такі обставини підтверджуються наступними матеріалами кримінального провадження:
-заявою ОСОБА_9 про вчинення кримінального правопорушення від 19.05.2022;
-протоколом допиту свідка та протоколами додаткових допитів свідка ОСОБА_9 ;
-протоколом обшуку від 29.06.2022;
-протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_4 у вчиненні злочину від 29.06.2022;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 29.06.2022;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 29.06.2022;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 29.06.2022;
-іншими матеріалами кримінального провадження, які отримані у встановленому КПК України порядку у їх сукупності.
Підставами для застосування до ОСОБА_4 заходу у вигляді тримання під вартою є обставини, які свідчать про наявність ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що в ході застосування більш м'якого запобіжного заходу підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищувати, ховати або спотворювати речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому, з метою забезпечення кримінального провадження та виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Так, в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 проживає у смт Тиврів, перебуваючи на волі, зможе переховуватися від слідства, зокрема перетнувши державний кордон України, а також вчинив інкримінований йому тяжкий злочин, за який законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі. Наведене дає підстави вважати, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Крім того, ОСОБА_4 є діючим працівником правоохоронного органу, добре обізнаний з формами та методами правоохоронної роботи, що в свою чергу може призвести до незаконної протидії органу досудового розслідування, шляхом впливу на свідків та знищенням речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження.
Таким чином встановлено ризик, передбачений п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, який виражається в тому, що підозрюваний ОСОБА_4 буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
При цьому, на даний час не встановлено та не допитано усіх осіб, яким відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, а тому з врахуванням суспільного резонансу через скоєний ОСОБА_4 , злочин, останній, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, матиме можливість незаконно впливати свідків злочину, яких наразі не допитано.
Таким чином встановлено ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, який виражається в тому, що підозрюваний ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків.
Із урахуванням вищевказаних ризиків, які виникли внаслідок дій ОСОБА_4 жоден інший більш м'який запобіжний захід, передбачений ст. 176 КПК України не забезпечить належну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 , виконання ним процесуальних рішень слідчого або прокурора та не унеможливлять спробам останнього перешкоджати кримінальному провадженню.
Зокрема, перебуваючи під домашнім арештом чи іншим запобіжним заходом, крім тримання під вартою, ОСОБА_4 матиме можливість спілкуватися із своїми колегами по службі та свідками кримінального провадження, зокрема за допомогою телефонних дзвінків чи в інший спосіб та надавати їм вказівки щодо надання органу досудового розслідування виправдувальних для нього показів, тобто здійснювати на них виплив, зустрічатися з ними за місцем проживання останнього тощо.
Враховуючи неможливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, слідчий просив клопотання задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав, просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави в розмірі 384 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 998400,00 грн.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечували, щодо поданого клопотання, просили застосувати до підозрюваного запобіжний захід не пов'язаний із позбавлення волі або ж визначити заставу в мінімальному розмірі відповідно до вимог ст. 182 КПК України, посилаючись на те, що на утриманні у підозрюваного наявні 2 неповнолітніх дітей та дружина. Разом з тим, адвокат ОСОБА_5 звернувся до суду з скаргою, в порядку ст. 206 КПК України, на незаконне тримання підозрюваного під вартою, оскільки наявна ухвала слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 01.07.2022 якою клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишено без задоволення.
Відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.
Суд, дослідивши вказане клопотання, матеріали кримінального провадження №42022020000000192 від 19.05.2022, заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного та його захисника, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з часиною першою статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
За приписами частини другої статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Статтею 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що 19.05.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022020000000192 внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Зокрема, досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до наказу директора державного підприємства «Вінницьке лісове господарство» № 91-к від 30.12.2021, ОСОБА_4 з 04.01.2022 переведено з посади помічника лісничого Тиврівського лісництва на посаду лісничого Тиврівського лісництва державного підприємства «Вінницьке лісове господарство» (далі по тексту - Лісництво) по теперішній час.
Відповідно до п. 1 Загальних положень Посадової інструкції лісничого Тиврівського лісництва ДП «Вінницьке лісове господарство» (далі по тексту - Інструкція), затвердженої 22.07.2013 директором державного підприємства ОСОБА_7 та з якою ОСОБА_4 ознайомлений 04.01.2022, лісничий являється організатором лісогосподарського виробництва.
Згідно п. 3 Загальних положень Інструкції лісничий несе повну відповідальність за матеріальні цінності.
Крім того, Інструкцією визначені обов'язки лісничого, зокрема: п. 1 забезпечує виконання встановлених лісництву планів і завдань по всіх кількісних і якісних показниках; п. 4 забезпечує адміністративно-господарський контроль і приймає необхідні міри по усуненню виявлених недоліків; п. 5 забезпечує ведення в лісництві установленої технічної документації, належний облік і достовірність представленої звітності, збереження товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів; п. 18 своєчасно та якісно організовує або проводить приймання на облік заготовлену лісопродукцію згідно діючих інструкцій із застосуванням електронних засобів маркування та обліку деревини, забезпечує її зберігання та охорону; п 19 проводить відпуск заготовленої деревини згідно діючих інструкцій; п. 27 забезпечує своєчасне і правильне складання працівниками лісової охорони лісництва актів, протоколів про порушення лісового та мисливського законодавства.
Також, Інструкцією визначені права лісничого, зокрема п.3 затримувати в лісі або на шляху вивезення з лісу незаконно добутого лісопорушником лісоматеріалу, незаконно добутої дичини; п. 4 складати акти, протоколи про лісопорушення, лісові пожежі, порушення правил полювання і направляти протоколи до лісгоспу для притягнення винних до відповідальності.
Інструкцією також визначено, що за не виконання покладених на лісничого обов'язків він несе відповідальність згідно чинного трудового законодавства.
Таким чином, ОСОБА_4 обіймає посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих обов'язків, яка відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб'єктом відповідальності за вчинення корупційних правопорушень та відповідно до п. 2 Примітки до ст. 368 КК України, останній є службовою особою, яка займає відповідальне становище.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» ОСОБА_8 являючись працівником правоохоронного органу а саме, державної лісової охорони, отримав неправомірну вигоду, за вчинення останнім в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій з використанням наданого ОСОБА_8 службового становища., за наступних обставин.
Так, 12.05.2022 ОСОБА_4 , являючись відповідно до примітки 1 ст. 364 КК України службовою особою, яка займає відповідальне становище, діючи з єдиним злочинним наміром незаконного збагачення шляхом одержання неправомірної вигоди, у порушення вимог ст. 3, 22 Закону України «Про запобігання корупції», та положень Інструкції, 21.06.2022, знаходячись на території Лісництва за адресою: АДРЕСА_1 , умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення у ході спілкування з ОСОБА_9 , висунув прохання надати йому неправомірну вигоду у розмірі 13000 (тринадцять тисяч) гривень, за незаконний відпуск деревини загальною кількістю два вантажних автомобілі.
Того ж дня, близько 07 год. 30 хв. знаходячись на території Лісництва за адресою: смт. Тиврів, вул. Слобожанська, 54, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на отримання неправомірної вигоди, діючи з тих же мотивів та з тією ж метою, використовуючи надане службове становище, одержав від ОСОБА_9 для себе раніше обумовлену суму неправомірної вигоди у розмірі 13000 (тринадцять тисяч) гривень за незаконний відпуск деревини загальною кількістю два вантажних автомобілі.
В подальшому, продовжуючи свої злочинні дії спрямовані на отримання неправомірної вигоди, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_9 про необхідність в подальшому передачі неправомірної вигоди у розмірі 13000 (тринадцять тисяч) гривень за незаконний відпуск деревини загальною кількістю два вантажних автомобілі.
Як наслідок, продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на одержання неправомірної вигоди, ОСОБА_4 , являючись службовою особою правоохоронного органу, маючи намір на одержання неправомірної вигоди для себе, умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою особистого збагачення, з корисливих мотивів, використовуючи надане службове становище, 29.06.2022 о 7 год. 30 хв., перебуваючи на території Лісництва за адресою: смт. Тиврів, вул. Слобожанська, 54, реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на отримання неправомірної вигоди, діючи з тих же мотивів та з тією ж метою, одержав від ОСОБА_9 для себе частину раніше обумовленої суми неправомірної вигоди у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень за незаконний відпуск деревини загальною кількістю два вантажних автомобілі.
Надалі, 29.06.2022 о 15 год. 21 хв. ОСОБА_4 , знаходячись в своєму службовому кабінеті в приміщені Лісництва за адресою смт. Тиврів, вул. Слобожанська, 54 отримав від ОСОБА_9 решту частини раніше обумовленої неправомірної вигоди в розмірі 3000 (три тисячі) гривень за незаконний відпуск деревини загальною кількістю два вантажних автомобілі.
29.06.2022 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення.
30.06.2022 ОСОБА_4 повідомлено про підозру, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України тобто прохання надати та одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище неправомірної вимоги, за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій з використання службового становища.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд зважає на те, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Також, суд звертає увагу на те, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування (рішення у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984).
Проаналізувавши зміст клопотання про застосування запобіжного заходу, а також доданих до клопотання доказів, а саме: витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №42022020000000192; заяви ОСОБА_9 про вчинення кримінального правопорушення від 19.05.2022; протоколу допиту свідка та протоколів додаткових допитів свідка ОСОБА_9 ; протоколу обшуку від 29.06.2022; протоколу затримання підозрюваного ОСОБА_4 у вчиненні злочину від 29.06.2022; протоколу допиту свідка ОСОБА_10 від 29.06.2022; протоколу допиту свідка ОСОБА_11 від 29.06.2022; протоколу допиту свідка ОСОБА_12 від 29.06.2022; інших матеріалів кримінального провадження; пояснень підозрюваного наданих в судовому засіданні, слідчий суддя дійшов висновку, що на час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України обґрунтована.
У відповідності з пунктом 4 частини другої статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 має постійне місце реєстрації та проживання, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше не судимий.
В той же час, органом досудового розслідування ОСОБА_4 оголошено про підозру у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.
Таким чином, враховуючи обставини кримінального правопорушення, його суспільну небезпеку та наслідки, тяжкість покарання за злочин по якому оголошено підозру, особу підозрюваного, суд під час розгляду клопотання дійшов висновку, що підозрюваний ОСОБА_4 перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Суд також враховує вік та стан здоров'я підозрюваного та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
При вирішенні питання щодо обґрунтованості клопотання слідчий суддя враховує, що слідчим та прокурором доведено, що встановлені під час розгляду клопотання обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, а тому дійшов висновку про доцільність задоволення клопотання та застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім того, слідчим суддею врахована практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Посилання ж підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 на те, що ОСОБА_4 має місце реєстрації та постійне місце проживання, одружений та має на утриманні двох неповнолітніх дітей не спростовує наявності ризиків, зазначених слідчим у клопотанні та доведених прокурором в судовому засіданні.
Відповідно до вимог частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених названим Кодексом, а тому слідчий суддя вважає, що, з метою надання права на альтернативний вид запобіжного заходу, ОСОБА_13 необхідно визначити заставу.
Згідно з частиною четвертою статті 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Пунктом 2 частини п'ятої статті 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно. (абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК)
Обґрунтовуючи виключність випадку та відповідно розмір застави в сумі 998 400,00 грн. прокурором в судовому засіданні було зазначено про те, що визначаючи саме таку суму застави прокурор виходив із способу життя підозрюваного ОСОБА_4 та наявності у його власності двох автомобілів.
Однак, жодних доказів на підтвердження наведених тверджень ні слідчим до клопотання ні прокурором у судовому засіданні не надано.
Крім того, на думку суду, наявність на праві власності майна та фінансовий стан підозрюваного не є виключним випадком, в розумінні статті 182 КПК України, для визначення підозрюваному застави, що перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на вищевикладене, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення та особу підозрюваного, наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей, розмір пенсії дружини та розмір допомоги на утримання дитини, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному заставу, з урахуванням вимог статті 182 КПК України, а саме шістдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 156 000,00 грн.
Що стосується скарги адвоката ОСОБА_5 , поданої в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 , в порядку ст. 206 КПК України, на незаконне тримання підозрюваного під вартою, суд зазначає наступне.
Як слідує з матеріалів справи, зокрема з протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 29.06.2022, 29 червня 2022 року о 15 год. 21 хв. в службовому кабінету Тиврівського лісництва ДП «Вінницьке лісове господарство», за адресою: Вінницький район, смт Тиврів, співробітниками УСР у Вінницькій області ДСР НП України, відповідно до вимог ст.ст. 208-209 КПК України у кримінальному провадженні №42022020000000192 від 19.05.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, проведено фізичне затримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до частини першої та другої статті 211 КПК України строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду не може перевищувати сімдесяти двох годин з моменту затримання, який визначається згідно з вимогами статті 209 цього Кодексу. Затримана без ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше шістдесяти годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до суду для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу.
Згідно з частиною третьою статті 206 КПК України слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.
Однак, судом встановлено, що 30 червня 2022 року о 10:28 год., тобто в межах строку встановленого статтею 211 КПК України, старший слідчий четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому ОСОБА_6 звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо підозрюваного ОСОБА_4 .
Розгляд клопотання було призначено на 11:00 год. 30.06.2022, проте, за наслідками розгляду вказаного клопотання, ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 01.07.2022 по справі №127/13760/22 клопотання старшого слідчого четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниця) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження №42022020000000192 внесеного до ЄРДР 19.05.2022, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - залишено без задоволення.
Разом з тим, як пояснив у судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 , щодо чого не заперечував адвокат ОСОБА_5 , на розгляд вказаного клопотання підозрюваний ОСОБА_4 , у зв'язку із затримкою конвоювання, доставлений не був та на запитання головуючого судді при розгляді клопотання про можливість розглядати клопотання без участі підозрюваного прокурор та адвокат заперечували, що і слугувало підставою для постановлення ухвали про залишення клопотання без задоволення.
При цьому, з пояснень прокурора та захисника слідує, що слідчим суддею не заслуховувалися пояснення прокурора та захисника по суті клопотання та фактично клопотання по суті не розглядалося, а лише контатувалося те, що підозрюваний в судове засідання не був доставлений, що виключає можливість розгляду клопотання.
За таких обставин ухвала слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 01.07.2022 по справі №127/13760/22 не може слугувати підставою для негайного звільнення підозрюваного, оскільки судом не надавалася оцінка обгрунтованості підозри та не вирішувалося питання наявності чи відсутності ризиків передбачених статтею 177 КПК України, а відтак і не вирішувалося питання наявності або відсутності підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При цьому, суд звертає увагу на те, що 30.06.2022 слідчим ОСОБА_6 повторно, однак з дотриманням строків встановлених статтею 211 КПК України, подано до суду клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та забезпечено доскавку підозрюваного в приміщення суду, а відтак відсутні підстави для твердження про незаконне перебування ОСОБА_4 під вартою 30.06.2022 в період з 12:48 год. (час постановлення ухвали у справі №127/13760/22) до 16:00 год. (час початку судового засідання у даній справі)
Враховуючи викладені обставини, слідчий суддя вважає що скарга адвоката ОСОБА_5 , подана в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 , в порядку ст. 206 КПК України, на незаконне тримання підозрюваного під вартою, є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 182, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 206-208, 211, 309, 372, 400 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесяти) днів з моменту затримання ОСОБА_4 , тобто до 15:21 год. 27 серпня 2022 року.
Строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 27 серпня 2022 року.
Одночасно визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі шістдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 156 000,00 грн. (сто п'ятдесят шість тисяч грн.), яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленим Кабінетом Міністрів України.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , у разі внесення застави, наступні обов'язки:
1. прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою у визначений ними час;
2. утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні, працівниками Тиврівського лісництва державного підприємства «Вінницьке лісове господарство», за винятком проведення слідчих дій з одночасною участю підозрюваного та зазначених вище осіб;
3. не відлучатися з населеного пункту в якому він зареєстрований чи проживає, без дозволу слідчого, прокурора чи суду;
4. здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків покладених судом, у разі внесення застави визначити на час дії ухвали суду.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
У разі невиконання ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_5 , поданої в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 , в порядку ст. 206 КПК України, на незаконне тримання підозрюваного під вартою, відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя