Справа № 127/10687/22
Провадження №3/127/3500/22
"01" липня 2022 р. м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Ковальчук Л.В., розглянувши матеріали, які надійшли від УПП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшли дві справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 з протоколами № 334427, № 337141 від 23.05.2022 року за ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
Враховуючи положення ст. 36 КУпАП, з метою не порушення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд вважає за необхідне об'єднати дані справи та розглядати їх одночасно, присвоївши справі судовий номер 127/10687/22.
23.05.2022 року о 00:30 год. водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Audi Q5», д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Д. Нечая, 67 в м. Вінниця не виконала вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський здійснив шляхом увімкнення проблискового маячка синього і червоного кольорів та звукового сигналу. При цьому, ОСОБА_1 керувала вказаним автомобілем з ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовилася.
Своїми діями ОСОБА_1 скоїла правопорушення передбачені ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, тобто невиконання водієм вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу, та ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася з невідомих суду причин, хоча про час та місце розгляду справи судом повідомлялася завчасно та належним чином.
Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_1 свідомо проігронорувала виклик до суду, не з'явилася в судове засідання без поважних причин, чим проявила неповагу до суду та намагалася затягнути розгляд справи.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках, коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип верховенство права, зокрема, проводити судове засідання у відсутності особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
В рішенні від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Крім того, КУпАП визначені випадки, коли справа не може розглядатися за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (ст. 268 КУпАП), однак розгляд справи за ч. 1 ст. 130 КУпАП, за якою особа притягується до адміністративної відповідальності, не належить до цих випадків.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Враховуючи принцип судочинства, зазначений у практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, з урахуванням скорочених строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
В судовому засіданні захисник Люлик Р.І. заявив клопотання про закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, яке мотивував наступним. На думку захисту, ОСОБА_1 не керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. Однак, після зупинки транспортного засобу працівник поліції не запропонував ОСОБА_1 пройти огляд одразу на місці зупинки, чим порушив права останньої. Крім цього, протоколи відносно ОСОБА_1 було складено без участі свідків. Також, захисник повідомив, що ОСОБА_1 просто не помітила сигнал поліцейських про зупинку, тому вчасно не зупинилася. Після зупинки працівниками поліції ОСОБА_1 хвилювалася, тому, можливо, у неї і було виявлено тремтіння пальців рук, однак даний факт не свідчить про те, що його підзахисна перебувала в стані алкогольного сп'яніння.
В судовому засіданні було переглянуто відеозапис з нагрудних камер поліцейських, на яких зафіксовані події, які відбулися на місці зупинки транспортного засобу. Так, на відео видно, як працівники поліції на службовому автомобілі наздоганяють автомобіль білого кольору, який зупиняється лише після створення йому штучного затору автомобілем поліцейських. Після цього водій вказаного автомобіля - ОСОБА_1 неодноразово повідомляє працівникам поліції, що вона дійсно вживала алкогольні напої, але від проходження огляду на стан сп'яніння відмовляється. Крім цього, ОСОБА_1 не заперечує, що порушила ПДР України та не зупинила транспортний засіб на вимогу поліцейських. Свою протиправну поведінку ОСОБА_1 пояснила складними життєвими обставинами.
Таким чином, з поведінки ОСОБА_1 вбачається, що у працівників поліції були всі підстави вимагати у ОСОБА_1 проходження огляду на стан сп'яніння, від якого остання відмовилася.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з пунктом 2 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Зі змісту наведеної норми слідує, що відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає не лише за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, що і мало місце в даному випадку.
Винуватість ОСОБА_1 підтверджується даними протоколів про адміністративні правопорушення від 23.05.2022 року, рапортами, направленням, а також відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції.
На підставі викладеного, суд вважає, що у справі зібрано достатньо доказів в підтвердження винуватості ОСОБА_1 у скоєнні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП. Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання захисника про закриття справи та вважає, що ОСОБА_1 слід визнати винною у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП та, враховуючи положення ст. 36 КУпАП, застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено ставку судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому з ОСОБА_1 на користь держави необхідно стягнути судовий збір в розмірі 496,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 36, ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130, 283, 284, 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» суд, -
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі сімнадцять тисяч гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі чотириста дев'яносто шість гривень 20 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з моменту її проголошення.
Суддя :