Справа № 187/260/22
2/0187/239/22
"29" червня 2022 р. смт. Петриківка
Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Говорухи В.О., за участю секретаря судового засідання Годзь Т.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справуза позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, треті особи: приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна та приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Макаренко Анна Сергіївна, -
Встановив:
02.03.2022 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява адвоката Терехова А.В. представника позивача ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору: приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Макаренко Анна Сергіївна, про визнання виконавчого напису № 82950, виданого 12.06.2021 приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. незаконним та таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування своїх вимог адвокат зазначив, що ОСОБА_1 отримав копію постанови приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Макаренко Анни Сергіївни від 14.01.2022 ВП № 68168812 про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого напису №82950, виданого 12.06.2021 приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною про стягнення з нього на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості у розмірі 26 849,56 грн.
В рамках виконавчого провадження ВП № 68168812 приватним виконавцем стягнуто із ОСОБА_1 основну винагороду приватного виконавця у сумі 26849,95 грн та суму мінімальних витрат у розмірі 700 грн.
Позивач вважає виконавчий напис № 82950, виданий 12.06.2021 приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. незаконним та таким, що не підлягає виконанню.
До подання позовної заяви, 10 лютого 2022 року до Петриківського районного суду Дніпропетровської області надійшла заява адвоката Терехова А.В. представника ОСОБА_1 про забезпечення позову, яка ухвалою судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 10.02.2022 задоволена, шляхом зупинити стягнення на підставі виконавчого напису, що вчинений приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною 12.06.2021 зареєстрований у реєстрі за № 82950 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», що перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Макаренко Анни Сергіївни за виконавчим провадженням № 68168812.
Одночасно з позовною заявою представник позивача адвокат Терехов А. подав клопотання про витребування доказів у приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., а саме належним чином завірені копії матеріалів нотаріальної справи про вчинення виконавчого напису № 82950, виданого 12.06.2021, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» грошових коштів у розмірі 26199,56 грн. Оскільки адвокатський запит був залишений без відповіді, а наявність вказаних документів має значення для правильного вирішення спору.
Ухвалою судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 03.03.2022 провадження у справі відкрито, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження та задоволено клопотання представник позивача про витребування доказів.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Терехов А.В. в позові заявив клопотання з проханням розглянути справу за відсутності позивача та його представника.
Відповідачу - ТОВ «Вердикт Капітал» направлялась позовна заява з додатками, ухвала про відкриття провадження у справі. Вказане поштове відправлення повернулось до суду 16.06.2022, з поштовою відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Макаренко А.С. у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.
Третя особа: приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. до суду не прибула, судом направлялась позовна заява з додатками, ухвала про відкриття провадження у справі. Вказане поштове відправлення повернулось до суду 12.05.2022, з поштовою відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
В ухвалі про відкриття спрощеного позовного провадження від 03.03.2022 відповідачу був наданий строк в 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, відзиву на позовну заяву та роз'яснено право подати заяву із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідач, який належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, не скористався своїм процесуальним правом та не направив до суду зазначених клопотань та відзиву на позовну заяву, із викладеними запереченнями проти позову.
Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Судом були встановлені наступні обставини і визначені відповідно до них такі правовідносини.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Частиною 3 статті 12 ЦПК України та частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до положень статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною 2 статті 95 ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
При таких обставинах суд визнав неявку представника відповідача неповажною та розглянув справу у його відсутності, провівши на підставі вимог ст. 281 ЦПК України, заочний розгляд справи.
Небажання відповідача надавати докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову, зокрема з причини ухилення від участі в судових засіданнях, дає суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає положенням ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
Суд, ознайомившись із позовною заявою, за відсутності заперечень відповідача проти позову, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 08.02.2014 позивачем ОСОБА_1 підписана анкета-заява про акцепт публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в рамках продукту «Максимум-готівка».
З матеріалів справи слідує, що 12.06.2021 приватним нотаріусом Бучанського (Києво-Святошинського) районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. вчинений виконавчий напис № 82950, яким стягнуто зі ОСОБА_1 , що є боржником за Кредитним договором № 630087627 від 08.02.2014, укладеним з АТ «Альфа-Банк», правонаступником усіх прав та обов'язків якого на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами № 1 від 21.06.2016 є Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», правонаступником усіх прав та обов'язків якого на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами № 2019-1КІ/ВЕСТА від 26.12.2018 є ТОВ «ФК Інвестохіллс Веста», правонаступником усіх прав та обов'язків якого на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами № 16-01/19/1 від 16.01.2019 є ТОВ «Вердикт Капітал», заборгованість за період з 16 січня 2019 року по 07 червня 2021 року в загальному розмірі 26199,56 грн, з яких простроченої заборгованості за сумою кредиту - 8457,06 грн; строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 11663,52 грн; строкова заборгованість за штрафами і пенями - 6078,98 грн.
За вчинення даного виконавчого напису також стягується плата в розмірі 650 грн, яка також підлягає стягненню з боржника на користь стягувача.
Загальна сума, що підлягає стягненню з боржника становить 26849,36 грн.
14.01.2022 на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. від 12.06.2021 № 82950, приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Макаренко А.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 26849,56 грн.
Для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість (ст. 87 Закону України «Про нотаріат»). Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Відповідно до ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
Згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість; перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Зважаючи, що позивач виконав всі передбачені процесуальним законом вимоги щодо надання доказів, суд не може відмовляти у задоволенні позову з підстав ненадання позивачем доказів на доведення своїх позовних вимог, оскільки позивач не може довести ту обставину, існування якої він заперечує, отже у нього не може існувати матеріальних доказів наявності певної обставини, а саме відсутності у нього боргових зобов'язань перед ТОВ «Вердикт Капітал».
За правилами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Верховний Суд в постанові від 27.08.2020 р. у справі № 419/2304/18 зазначив, що суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін, а, з'ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору. Необхідність цього принципу підтверджена і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц, (провадження № 14-473цс18), в якій зазначено, що «згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») неправильна юридична кваліфікація учасниками справи спірних правовідносин не звільняє суд від обов'язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм». З аналізу наведених норм процесуального права убачається, що саме на суд покладено обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для ухвалення рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.
Отже, незважаючи на те, що в силу вищезазначених обставин суд був позбавлений можливості надати оцінку доводам позивача, суд має право самостійно визначити правову кваліфікацію щодо спірних правовідносин та застосувати для прийняття рішення ті норми матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини та які позивачем самостійно в позовній заяві не зазначалися.
Так, з тексту оспорюваного виконавчого напису від 12.06.2021 № 82950 встановлено, що приватний нотаріус при вчиненні нотаріальної дії керувався ст. 87 Закону України "Про нотаріат" та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 за № 1172.
Відповідно п. 2 Переліку (із змінами внесеними Постановою КМУ від 26.11.2014 № 662 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів"), для одержання виконавчого напису по кредитним договорам, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями подається: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» у тому числі, в частині доповнення Переліку новим розділом «2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями».
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року залишено без змін.
Резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21 березня 2017 року № 23; резолютивну частину ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року у справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 24 листопада 2017 року № 92.
Постановою Великої Палати Верховного Суду № 11-174ас18 від 20.06.2018 року у задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року відмовлено.
З огляду на викладене до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 в редакції від 29 листопада 2001 року.
Пунктом 1 зазначеного Переліку в редакції від 29 листопада 2001 року передбачено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються:
- оригінал нотаріально посвідченої угоди;
- документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Також, підпунктом 5.1. пункту 5 глави 16 «Вчинення виконавчих написів» розділу ІІ «Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, встановлено, що виконавчий напис вчинюється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість.
Така позиція суду узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 29 січня 2019 року, справа № 910/13233/17.
Як встановлено судом, кредитний договір від 08.02.2014 № 630087627 був укладений в простій письмовій формі та нотаріально не посвідчений, що виключає можливість вчинення виконавчого напису нотаріуса.
Отже, приватним нотаріусом при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису не враховано тієї обставини, що норми, які визначають перелік документів, що підтверджують безспірність заборгованості по кредитним договорам, за якими боржниками допущено прострочення платежів, вже не чинні.
Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову та визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Грисюк О.В. від 12.06.2021 № 82950.
Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
З урахуванням положення ст. 141 ЦПК України з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на користь позивача необхідно стягнути судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 496,20 грн та за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 496,20 грн, а всього: 992,40 грн. Доказів щодо сплати витрат на правову допомогу до матеріалів справи не долучено.
Згідно ч. 7 ст. 158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Керуючись ст. ст. 10, 12, 77, 78, 141, 158, 265, 268, 280, 284 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, треті особи: приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна та приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Макаренко Анна Сергіївна - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 82950 від 12.06.2021, вчинений приватним нотаріусом Бучанського (Києво-Святошинського) районного нотаріального округу Грисюк О.В., яким стягується зі ОСОБА_1 , 1964 р.н., на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 630087627 від 08.02.2014 за період з 16 січня 2019 року по 07 червня 2021 року в загальному розмірі 26849,56 грн (двадцять шість тисяч сто дев'яносто дев'ять гривень 56 копійок), з яких простроченої заборгованості за сумою кредиту - 8457,06 грн (вісім тисяч чотириста п'ятдесят сім гривень 06 копійок); строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 11663,52 грн (одинадцять тисяч шістсот шістдесят три гривні 52 копійки); строкова заборгованість за штрафами і пенями - 6078,98 грн (шість тисяч сімдесят вісім гривень 98 копійок); за вчинення виконавчого напису нотаріусом 650,00 грн (шістсот п'ятдесят гривень 00 копійок).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (код ЄДРПОУ 36799749, адреса: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, 5-Б) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 496,20 грн та 496,20 грн, а всього: 992,40 грн (дев'ятсот дев'яносто дві гривні 40 копійок).
Заходи забезпечення позову, застосовані за ухвалою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 10 лютого 2022 року у виді зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, що вчинений приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною 12.06.2021 зареєстрований у реєстрі за № 82950 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», що перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Макаренко Анни Сергіївни за виконавчим провадженням № 68168812, продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: В. О. Говоруха