"29" червня 2022 р.
Справа № 150/211/22 Провадження № 3/150/128/22
29 червня 2022 року с.Мазурівка
Суддя Чернівецького районного суду Вінницької області Кушнір Б.Б., розглянувши матеріали, які надійшли від Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, роз'яснивши права, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАБ №771158 від 27.05.2022 року, 27.05.2022 року о 13 год. 20 хв. ОСОБА_1 перебуваючи в громадському місці у АДРЕСА_3 , виражався нецензурною лайкою в адресу ОСОБА_2 , внаслідок чого порушив громадський порядок і спокій громадян, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП.
У вказаному протоколі потерпілою в результаті вчиненого правопорушення визначено ОСОБА_3 , свідками ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , ОСОБА_1 вину свою не визнав, зазначивши, що надасть пояснення в суді.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав, обставини, зазначені в протоколі заперечив. Суду показав, що 26.05.2022 року він поїхав до лікарні в смт.Чернівці для проходження медогляду як військовозобов'язаний. В цей день його дружина ОСОБА_4 повідомила йому, що збирається піти від нього. Повернувшись додому, побачивши відсутність деяких його особистих речей та трьохсот доларів, при цьому зазначив, що дружина ОСОБА_4 неодноразово виносила з будинку придбані ОСОБА_1 речі. З огляду на дані обставини, ОСОБА_1 26.05.2022 викликав поліцію. На наступний день, 27.05.2022 ОСОБА_1 зранку поїхав у смт.Чернівці для продовження проходження медогляду та з метою явки у військомат, близько 12:00 годин повернувся у село Борівка. Вподальшому, його перша дружина по телефону повідомила його про те, що в центр села прийдуть їхні спільні діти для зустрічі з ним і він перед 13:00год. пішов їм назустріч. Вийшовши зі свого подвір'я, бачив як ОСОБА_2 стояла з сусідом ОСОБА_6 на його подвір'ї, однак, заперечив факт розмови чи сварки з ОСОБА_2 . Вказав, що біля 13 години 27.05.2022 в центрі села він зустрів двох своїх дітей від першої дружини, з якими сидів біля магазину ФОП « ОСОБА_7 » й пригощав своїх дітей морозивом до 16 години 30 хвилин, після чого донька ОСОБА_8 пішла до себе додому, а син ОСОБА_9 пішов із ним до свого додому. Прийшовши додому приїхала поліція. Дані обставини можуть підтвердити свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .
Окрім того, на підтвердження своїх пояснень долучив до матеріалів справи копію Електронного направлення КНП «Чернівецька районна лікарня Чернівецької селищної ради» з датою виписки 27.05.2022 року 09:49годин, а також картку обстеження та медичного огляду.
Допитана ОСОБА_2 суду показала, що зранку 27.05.2022 року на території домоволодіння ОСОБА_1 мала конфлікт із ОСОБА_1 на ґрунті негідної його поведінки відносно її невістки - ОСОБА_12 (доньки ОСОБА_4 та сестри ОСОБА_5 ) та малолітньої доньки ОСОБА_5 , в результаті чого ОСОБА_1 висловлювався в її адресу нецензурною лайкою. Після даного конфлікту ОСОБА_2 викликала поліцію. Вказала, що поліція приїхала ввечері.
Свідок ОСОБА_4 , дружина ОСОБА_1 , в судовому засіданні показала, що в травні 2022 року (точної дати не пам'ятає) до 10 години ранку з подвір'я її доньки - ОСОБА_5 , чула та бачила як між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 велась розмова на підвищених тонах, після чого ОСОБА_1 почав обзивати ОСОБА_2 нецензурними словами, що стало підставою для того, що ОСОБА_2 викликала поліцію.
Свідок ОСОБА_5 (донька ОСОБА_4 ) в судовому засіданні показала, що 27.05.2022 до 10години ранку була свідком, як між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виникла суперечка, під час якої ОСОБА_1 обзивав ОСОБА_2 та погрожував їй фізичною розправою. Після цього ОСОБА_2 викликала поліцію.
Працівник поліції Антонюк В.А., яким складався протокол серії ВАБ №77115, в судовому засіданні показав, що в протоколі в частині визначення години інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення, зазначив годину, яку вказали свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а саме - 27.05.2022року близько 13:00години.
Свідок ОСОБА_11 , сусід ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , суду показав, що 27.05.2022 року до обіду був на своєму городі в АДРЕСА_2 , і не чув жодних сварок між сусідами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Приблизно у 12-13 годині вказаного дня на своєму подвір'ї мав розмову з ОСОБА_2 , про конфлікт між нею в ОСОБА_1 вона йому не повідомляла. Окрім того, зазначив, що йому відомо про постійні суперечки між подружжям ОСОБА_13 , провокатором яких є дружина ОСОБА_1 - ОСОБА_4 .
Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні показав, що 27.05.2022 року біля 13 години він приїхав в центр села Борівка до магазину ФОП « ОСОБА_7 » і бачив як ОСОБА_1 сидів із дітьми - ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та їли морозиво. ОСОБА_10 присів біля них і ОСОБА_1 повідомив, що його викликали в військомат і він проходив медичну комісію. Разом просиділи приблизно півтори години до 15 години. ОСОБА_10 відомо, що ОСОБА_4 , її доньки та сваха постійно провокують ОСОБА_1 на конфлікти, забирають у нього всі зароблені кошти.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що подія та склад вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, не знайшов свого підтвердження, оскільки в судовому засіданні не здобуто доказового підтвердження часу та складу вчинення ним дрібного хуліганства, що не дозволяє суду належним чином кваліфікувати дії ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП.
Згідно зі статтею 1 КУпАП, завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їхньої компетенції відповідно до закону.
Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 251 КупАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 173 КУпАП, дрібне хуліганство - це нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
При цьому такі дії мають вчинятися безпричинно, з неповаги до громадського порядку і спокою громадян. Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства. Суть даного правопорушення зводиться до вчинення таких дій, що привели до дестабілізації стану суспільства.
Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства. Тобто, дрібне хуліганство відноситься до правопорушень, які посягають на суспільний порядок.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку. Громадський порядок це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Громадська небезпека дій правопорушників проявляється в тому, що дрібне хуліганство певною мірою дезорганізує весь комплекс суспільних відносин, що склалися, а дії правопорушників спрямовані проти забезпечення нормального життя, суспільно-політичної діяльності громадян.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Основними елементами об'єктивної сторони вчинення адміністративного правопорушення, який характеризується нецензурною лайкою, образливим чіплянням до громадян чи іншими діями.
Також з диспозиції статті вбачається, що одним з елементів об'єктивної сторони є місце вчинення правопорушення - громадські місця, тобто місця скупчення громадян, проведення громадських заходів тощо.
Тобто, громадське місце є обов'язковою ознакою, яка підлягає доказуванню під час розгляду справи про адміністративні правопорушення. Громадським місцем визначається вільна в доступі необмеженому колу осіб територія нежитлового та невиробничого призначення, яка використовується для задоволення особистих потреб, у межах якої здійснюється державне регулювання суспільних відносин з охорони громадського порядку. Отже громадське місце є публічним і знаходиться у вільному доступі для необмеженого кола осіб, незалежно від соціальної, групової чи іншої належності й без будь-яких спеціальних дозволів.
Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, характеризується умислом (прямим або непрямим), а також явною неповагою до моральних засад суспільства.
Разом з тим, як встановлено в ході розгляду справи між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наявні тривалі неприязні відносини. При цьому, як з матеріалів справи так і в ході судового розгляду справи не здобуто доказів нецензурної лайки ОСОБА_1 в громадському місці, чим порушено громадський порядок та спокою громадян, оскільки під час вищевказаного конфлікту ОСОБА_1 перебував на власному подвір'ї, що вбачається з протоколу та не спростовується матеріалами справи.
Суд критично оцінює покази свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , оскільки такі протирічать в частині визначення години вчиненого правопорушення з протоколом про адміністративне правопорушення, та їхніми письмовими поясненнями від 27.05.2022 року, доданими до матеріалів правопорушення.
Окрім того, подія такого правопорушення 27.05.2022 року як близько 10:00годин, так і близько 13:20годин спростовується показами свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , а також долученим до матеріалів справи Електронним направленням КНП «Чернівецька районна лікарня Чернівецької селищної ради» з датою виписки 27.05.2022 року 09:49годин.
Інших об'єктивних та допустимих доказів, які б вказували на вчинення ОСОБА_1 дрібного хуліганства, матеріали справи не містять.
Отже, приймаючи наведені обставини, вважаю, що матеріали справи не містять прямих, безспірних, безсумнівних та достатніх доказів того, що ОСОБА_1 вчинялися протиправні дії в розумінні як об'єктивної так і суб'єктивної сторони ст.173 КУпАП, а також доказів події вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, в ході розгляду справи не здобуто.
Згідно ч. 2 і ч. 3 ст.62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Аналогічні положення Конституції України поширюються і на осіб, які обвинувачуються у вчиненні правопорушень, передбачених КУпАП.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015року №5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу Українипро адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
У відповідності до роз'яснень, які містяться в ч.2 п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини. Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, у відповідності до положень ст.252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, вважаю, що у даному, конкретному випадку не доведено подія та склад адміністративного правопорушення, передбачений ст.173 КУпАП, оскільки вину обґрунтовано на недостатніх доказах, що є неприйнятим та суперечить, як нормам національного і міжнародного законодавства.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, тому справа підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 247, п.3 ч.1 ст. 284 КУпАП -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення за ст. 173 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Б.Б.Кушнір