Справа № 766/1900/20
1-і/214/56/22
Іменем України
11 травня 2022 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кривому Розі, в режимі відеоконференції, клопотання прокурора Херсонської обласної прокуратури Херсонської області ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 в об'єднаному кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12020230020001204 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч.2 ст.186, ч.2 ст.187 КК України, -
16.03.2022 року до суду надійшло клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 на 60 днів.
В обґрунтування свого клопотання прокурор зазначила про те, що ОСОБА_5 13.07.2020 року приблизно о 15-00 годині, перебуваючи біля залізничного мосту, що розташований за адресою: м. Херсон. провулок Силікатний, звернувшись до потерпілого ОСОБА_6 надати мобільний телефоном «Samsung Galaxy A70», imei НОМЕР_1 , вартість якого згідно з висновком експерта Херсонського НДЕКЦ №1541-МТ від 21.07.2020 складає 9349 гривень 15 копійок, з метою зателефонувати, на що останній передав мобільний телефон. Утримуючи в руках майно потерпілого ОСОБА_6 , переслідуючи прямий умисел та корисливий мотив, спрямований на порушення права власності іншої особи, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, повторно, відкрито для останнього заволодів чужим майном, усвідомлюючи що його дії потерпілим викрито, на реагуючи на дії потерпілого, покинув місце скоєння злочину. В результаті чого спричинив матеріальний збиток потерпілому ОСОБА_6 на вказану суму.
Крім того, ОСОБА_5 , 01.06.2020 року приблизно о 01-30 годині, перебуваючи навпроти під'їзду №1 будинку АДРЕСА_1 , переслідуючи прямий умисел та корисливий мотив, спрямований на порушення права власності іншої особи, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, повторно, із застосуванням фізичного насильства, штовхнувши потерпілу ОСОБА_7 рукою в область спини, від поштовху потерпіла впала на асфальт, та продовжуючи дії шляхом нанесення ударів потерпілій ОСОБА_7 головою об асфальт, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи №372 від 16.06.2020 відносяться до легких тілесних ушкоджень, відкрито, шляхом ривку з рук потерпілої заволодів жіночою сумкою (матеріальної цінності для потерпілої не має) разом з майном, що знаходилось в сумці, а саме: мобільний телефон «Samsung A 50», чорно-білого кольору, imei 1: НОМЕР_2 , imei 2: НОМЕР_3 , ринкова вартість якого згідно з висновком експерта Херсонського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №1256-МТ від 11.06.2020 становить 5366 гривень 33 копійки та прилад для паління «IQOS 2.4 Plus», чорного кольору, ринкова вартість якого згідно з висновком експерта Херсонського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №1256-МТ від 11.06.2020 становить 516 гривень 67 копійки, та інше майно, що цінності не представляє для потерпілої, покинув місця скоєння злочину та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_7 , матеріальний збиток на загальну суму 5883 гривні 00 копійок
Продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_5 , 06.07.2020 року приблизно 01-00 годині, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки, переслідуючи прямий умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень іншій людині, у ході раптово виниклого конфлікту, наніс кулаком руки два удари в область обличчя потерпілому ОСОБА_8 , в результаті чого спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді: синців обличчя, виникли від травматичних дій тупими предметами не виключено 06.07.2020 року відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 447 від 22.07.2020 відносяться до легких тілесних ушкоджень
Крім того, продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_5 , 06.07.2020 приблизно о 01 годині 00 хвилин, перебуваючи біля будинку АДРЕСА_2 , разом із ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , переслідуючи прямий умисел та корисливий мотив, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, вчинили кримінальне правопорушення з метою заволодіння майном потерпілих: ОСОБА_10 та ОСОБА_8 , при наступних обставинах.
З метою заволодіння майном потерпілих, ОСОБА_5 , наніс один удар кулаком руки в область обличчя потерпілій ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , в цей час відкрито, шляхом ривку, заволодів чоловічою сумкою марки «Polo», яка знаходилась у ОСОБА_10 на плечі, та належить потерпілому ОСОБА_8 , (яка для потерпілого ОСОБА_8 матеріальної цінності не представляє), в якій знаходився мобільний телефон «Apple Iphone» модель: 5S A 1457 бувший у використанні, вартість якого згідно з висновком товарознавчої експертизи №1427-МТ від 10.07.2020 складає1850 гривень.
Продовжуючи, злочинний намір, діючи узгоджено, ОСОБА_5 , з метою подолання опору потерпілої, оскільки тримаючи свою жіночу сумку та недаючі можливості ОСОБА_9 заволодіти нею, застосував відносно потерпілої ОСОБА_10 фізичне насильство, а саме здійснив загиб правої руки за спину потерпілої, таким чином подолавши її опір, у цей час ОСОБА_9 , дієчи узгоджено з ОСОБА_5 наніс один удар кулаком правої руки в область обличчя потерпілій ОСОБА_10 та заволодів жіночою сумкою ( яка для потерпілої ОСОБА_10 матеріальної цінності не представляє), яка висіла через плече у ОСОБА_10 , та майном, що перебувало у сумці, а саме: мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi Note 7 Neptune Blue» бувший у використанні, вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 1427-МТ від 10.07.2020 могла становити 3500 гривень. У результаті протиправних дій, ОСОБА_5 та ОСОБА_9 згідно висновку судово-медичної експертизи № 448 від 22.07.2020, ОСОБА_10 спричинили тілесні ушкодження у вигляді: струс головного мозку, синці обличчя, правої верхньої кінцівки, садна обличчя, травматичний сколу 13 зуба, виникли від дій тупих предметів, не виключено 06.07.2020. Струс головного мозку, синці обличчя, правої верхньої кінцівки, садна обличчя, травматичний сколу 13 зуба, відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Синці правої верхньої кінцівки відносяться до легких тілесних ушкоджень. Після чого ОСОБА_5 разом з ОСОБА_9 покинули місце вчинення злочину із викраденим майном та розпорядилися ним на власний розсуд, спричинивши матеріальні збитки потерпілому ОСОБА_8 на суму 1850 гривень, а потерпілій ОСОБА_10 на суму 3500 гривень.
Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч.2 ст.186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), яке не є небезпечним для здоров'я потерпілого, вчинене повторно; ч.1 ст.125 - умисне легке тілесне ушкодження, ч.2 ст.187 КК України - напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), за попередньою змовою групою осіб.
Окрім доказів причетності до інкримінованого злочину, органами досудового розслідування також вивчено особу ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є: уродженцем м. Херсон, українцем, громадянином України, неодружений, проживає за адресою: АДРЕСА_3 , раніше неодноразово судимий, останній раз вироком Херсонського міського суду Херсонської області від 12.03.2019 за ч.1 ст.187 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки.
Ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 15.07.2020 до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У подальшому строки дії застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою були продовжені як під час досудового слідства, так і при розгляді обвинувального акту у суді.
Ухвалою Херсонського міського суду від 24.01.2022, під час судового розгляду кримінального провадження, продовжено строк дії запобіжного заходу ОСОБА_5 , строк дії якого спливає 24.03.2022 року (включно).
На даному етапі судового розгляду ризики відповідно до ст.177 КПК України, які були враховані слідчим суддею при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишились незмінними та актуальними.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувачений ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні ряду тяжких злочинів, пов'язаним із відкритим заволодінням чужим майном та застосуванням насилля за попередньою змовою групою осіб, за які передбачено покарання строком від 7 до 10 років позбавлення волі, крім того підсудний кожного разу місце вчинення кримінального правопорушення покидав з викраденим майном потерпілих, що у сукупності дає обґрунтовані підстави вважати про наявність ризиків, передбачених п.1 ч.1 ст.177 КПК України (обвинувачений може переховуватися від суду).
Крім того, наявні ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме: обвинувачений ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення, так як останній офіційно не працевлаштований, законні джерела доходів у нього відсутні; можливість впливу на свідків та потерпілого у вказаному кримінальному провадженні, з огляду на те, що вони ще не допитані у ході судового розгляду; ризик переховування від суду.
Також, родини або утриманців у ОСОБА_5 немає, до затримання працівниками поліції, останній ніде не був працевлаштований, що вказує у сукупності саме на відсутність у останнього міцних соціальних зв'язків.
Характер вчиненого кримінального правопорушення та особа обвинуваченого вказують на наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України (обвинувачений може незаконно впливати на свідків та потерпілих), оскільки останні у ході судового розгляду не допитані та є його знайомими. Як факт, на даному етапі судового розгляду свідки не допитані та обвинувачений з метою схиляти останніх надавати неправдиві покази, так як особисто з ними знайомий і перебуваючи на волі, обвинувачений матиме можливість психологічно впливати на поведінку свідків, щоб вони надавали неправдиві покази, з метою уникнення відповідальності та покарання.
Також існує і ризик повторення протиправної поведінки, оскільки ОСОБА_5 обвинувачується у ряді кримінальних правопорушень, у тому числі тяжких з застосуванням насильства відносно жінок та інвалідів, дані кримінальні правопорушення вчинив відбуваючи покарання з випробуванням, у період не знятої та не погашеної у передбаченому порядку судимості за вчинення корисливого злочину з застосуванням насильства.
Крім того мотивом вчинення злочину є отримання незаконного джерела доходу, так як особа ніде не працює, коштів для забезпечення своїх потреб не має. Також, враховуючи зухвалість вчиненого кримінального правопорушення, а саме те, що події відбувались у громадському місці з застосуванням насильства відносно жінок та інвалідів та обвинувачений кожного разу з місця вчинення кримінального правопорушення втікав.
Вказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_5 є особою, схильною до протиправної поведінки і продовжує існувати ризик, що останній у разі зміни йому запобіжного заходу на більш м'який ніж тримання під вартою, здатний буде продовжувати свою протиправну поведінку та вчиняти кримінальні правопорушення.
За таких обставин, обґрунтованим є продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, а застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти вищезазначеним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченому ОСОБА_5 .
Беручи до уваги вищевикладене з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, зважаючи на те, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні, прокурор звернувся до суду з вказаним клопотанням.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного щодо ОСОБА_5 .
Обвинувачений ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання прокурора.
Захисник в судовому засіданні, підтримав думку обвинуваченого, просив змінити йому запобіжний захід на такий, що не пов'язаний з триманням під вартою.
Вислухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання та додатки, суд приходить до висновку про необхідність і доцільність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 строком на 60 днів, виходячи з такого.
В провадженні Херсонського міського суду Херсонської області перебуває об'єднане кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12020230020001204 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч.2 ст.186, ч.2 ст.187 КК України.
У відповідності до Розпорядження Голови Верховного Суду від 06.03.2022 № 1/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» у зв'язку із неможливістю Херсонським міським судом Херсонської області здійснювати правосуддя під час воєнного стану змінено територіальну підсудність судових справ на Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Згідно з ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 24.01.2022 року строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 продовжено до 24.03.2022 року.
Окрім того, ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.03.2022 року було визнано неможливість розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 та роз'яснено, що в разі неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в установленому КПК України порядку, обраний обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання судом, але не більше, ніж на два місяці.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.331 КПК України, під час судового розгляду, суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
У відповідності до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно зі ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу обвинуваченого, його репутацію, міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців.
Відповідно до ст.29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Також Європейський суд з прав людини в рішенні «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , суд зважає на попередню оцінку окремих фактичних обставин, здійснену Херсонським міським судом Херсонської області при вирішенні попереднього клопотання у цьому кримінальному провадженні в ухвалі від 24.01.2022 року.
Встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є уродженцем м. Херсон, українцем, громадянином України, неодружений, проживає за адресою: АДРЕСА_3 , раніше неодноразово судимий, останній раз вироком Херсонського міського суду Херсонської області від 12.03.2019 за ч.1 ст.187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з іспитовим строком на 2 роки.
Так, ОСОБА_11 обвинувачується у вчинені у вчинені ряду тяжких злочинів, пов'язаних із відкритим заволодінням чужим майном та застосуванням насилля за попередньою змовою групою осіб, за які передбачено покарання строком від 7 до 10 років позбавлення волі, крім того підсудний кожного разу місце вчинення кримінального правопорушення покидав з викраденим майном потерпілих, що у сукупності дає суду обґрунтовані підстави вважати про наявність ризиків, передбачених п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ризик того, що обвинувачений може переховуватися від суду.
Судом встановлені обставини, наявність яких може свідчити про ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме: обвинувачений ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення, так як останній офіційно не працевлаштований, законні джерела доходів у нього відсутні; можливість впливу на свідків та потерпілого у вказаному кримінальному провадженні, з огляду на те, що вони ще не допитані у ході судового розгляду; ризик переховування від суду.
Також, родини або утриманців у ОСОБА_5 немає, до затримання працівниками поліції, останній ніде не був працевлаштований, що вказує у сукупності саме на відсутність у останнього міцних соціальних зв'язків, що підтверджує ризик переховування від суду.
Окрім того, характер вчиненого кримінального правопорушення та особа обвинуваченого вказують на наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість незаконно впливати на свідків та потерпілих, оскільки останні в ході судового розгляду не допитані та є його знайомими.
Також, на думку суду, існує ризик повторення обвинуваченим протиправної поведінки, оскільки ОСОБА_5 обвинувачується у ряді кримінальних правопорушень, у тому числі тяжких з застосуванням насильства відносно жінок та інвалідів, дані кримінальні правопорушення вчинив відбуваючи покарання з випробуванням, у період не знятої та не погашеної у передбаченому порядку судимості за вчинення корисливого злочину з застосуванням насильства.
Вказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_5 є особою, схильною до протиправної поведінки і продовжує існувати ризик, що останній у разі зміни йому запобіжного заходу на більш м'який ніж тримання під вартою, здатний буде продовжувати свою протиправну поведінку та вчиняти кримінальні правопорушення.
За таких обставин, обґрунтованим є продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, а застосування більш м'якого запобіжного заходу, як на цьому наполягав обвинувачений та його захисник, не зможе запобігти вищезазначеним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_5 .
Отже, запобіжний захід був обґрунтовано застосований з урахуванням даних про особу обвинуваченого, тяжкості злочинів, які йому інкримінуються та інших обставин, з якими закон пов'язує можливість обрання такого запобіжного заходу, передбачених ст.ст.176-178, 183, 193-194, 196 КПК України, оскільки вищевказане в своїй сукупності, вказує на наявність ризиків, які були підставами для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і не перестали існувати, а тому застосування більш м'якого запобіжного заходу, не зможе запобігти ризикам його можливого продовження кримінального правопорушення, у якому він обвинувачується.
Суд вважає, що ступінь ризиків, які стали підставою для обрання запобіжного заходу щодо обвинуваченого у вигляді взяття під варту, на даному етапі провадження не зменшились.
Вказані вище обставини, на думку суду, в сукупності, беззаперечно свідчать про необхідність продовження обраного щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що забезпечить належну процесуальну поведінку останнього.
Керуючись ст.ст.110, 176-178, 183, 184, 331, 369, 371 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 60 (шістдесят) днів, тобто до 10.07.2022 року.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складений 16.05.2022 року.
Суддя ОСОБА_1