01 липня 2022 року
м. Київ
справа №640/11699/21
адміністративне провадження №К/990/16051/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єресько Л.О.,
суддів: Губської О.А., Загороднюка А.Г.,
перевіривши касаційну скаргу Апарату Верховної Ради України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2022 року у справі № 640/11699/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Апарату Верховної Ради України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду першої інстанції з позовом до Апарату Верховної Ради України (далі - відповідач), в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Апарату Верховної Ради України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за період роботи з 03 грудня 2007 року по 23 травня 2008 року;
- стягнути з Апарату Верховної Ради України на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки в сумі 4 330, 52 грн.
- зобов'язати Апарат Верховної Ради України виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки виплати компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки з 23 травня 2008 року по день фактичного розрахунку.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2022 року, позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Апарату Верховної Ради України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки за період роботи з 03 грудня 2007 року по 23 травня 2008 року. Зобов'язано Апарат Верховної Ради України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні основної щорічної та додаткової відпусток за період з 03 грудня 2007 року по 23 травня 2008 року. Зобов'язано Апарат Верховної Ради України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку; у задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Частиною першою статті 334 КАС України передбачено, що за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставою для відкриття касаційного провадження у справі № 640/11699/21 є оскарження судових рішень перелік яких визначений у пункті 2 частини четвертої статті 328 КАС України, з посиланням у касаційній скарзі на необхідність відступити від висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 757/9144/16-ц та застосовані судом апеляційної інстанції.
Також, підставою для відкриття касаційного провадження у справі є оскарження судових рішень перелік яких визначений у пункті 1 частини четвертої статті 328 КАС України, з посиланням у касаційній скарзі на те, що в оскаржуваних судових рішеннях суди попередніх інстанцій застосували статті 116, 117 КЗпП України без урахування висновку у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 28 листопада 2019 року у справі № 360/1159/19, від 25 червня 2020 року у справі № 440/2896/19, від 09 вересня 2020 року у справі № 826/3730/16, від 17 липня 2019 року у справі № 524/5572/16-а, а також у постановах Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постановах від 26 лютого 2020 року у справі № 821/1083/17 та від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц.
Відкриваючи провадження у цій справі суд першої інстанції дійшов висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Водночас, пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2021 року відкрито провадження у цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Разом з тим, у касаційній скарзі скаржник зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а суд першої інстанції помилково відніс справу до категорії справ незначної складності.
Суд, проаналізувавши доводи касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами, приходить до висновку про наявність в даному випадку обставин, наведених у підпунктах "а", "г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Ураховуючи доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі.
Скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 329-330, 334, 335, 338 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Апарату Верховної Ради України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2022 року у справі № 640/11699/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Апарату Верховної Ради України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Витребувати з Окружного адміністративного суду міста Києва справу № 640/11699/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Апарату Верховної Ради України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Роз'яснити, що особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень. У разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи, інакше суд не враховує такі доповнення чи зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Л.О. Єресько
О.А. Губська
А.Г. Загороднюк
Судді Верховного Суду