01 липня 2022 рокуЛьвівСправа № 464/466/22 пров. № А/857/7822/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Глушка І.В.,
суддів: Хобор Р.Б., Шавеля Р.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сихівського районного суду міста Львова від 10 лютого 2022 року, ухвалене суддею Теслюк Д.Ю. у м.Львові у справі №464/466/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов по справах про адміністративні правопорушення,-
26 січня 2022 року позивач - ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до відповідача - Державної служби України з безпеки на транспорті, у якому просила визнати протиправними та скасувати постанови у справах про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі: серії ВМ №00008448 від 18.01.2022, серії ВМ №00008582 від 19.01.2022, серії ВМ №00008615 від 20.01.2022, серії ВМ №00008495 від 19.01.2022, якими на неї накладено адміністративні стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51000,00 грн за вчинення адміністративний правопорушень, відповідальність за які передбачена ч.2 ст. 132-1 КУпАП.
Рішенням Сихівського районного суду міста Львова від 10 лютого 2022 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, позивач оскаржила його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.
Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.
У відповідності до статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає оскаржуване рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (далі - Положення №103), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Пунктом 4 Положення №103 передбачено, що основними завданнями Укртрансбезпеки, зокрема, є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті.
Згідно пп. 15, 27 п.5 Положення №103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, а також здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, вживає заходів щодо стягнення під час здійснення габаритно-вагового контролю.
З огляду на викладене, Укртрансбезпека під час здійснення своїх повноважень діє як суб'єкт владних повноважень, а також є органом наділеним спеціальною компетенцією, якому надано повноваження щодо реалізації політики держави з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування.
Судом першої інстанції достовірно встановлено та підтверджується матеріалами справ, що постановою серії ВМ №00008448 від 18.01.2022 старшого державного інспектора відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Савченко В.О., відповідальну особу ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 51 000 грн за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, оскільки встановлено, що 21.11.2021 о 9 год. 35 хв. за адресою М-22, км 74+810, Полтавська область, зафіксовано транспортний засіб SHACMAN SX3318- DT366, р.н. НОМЕР_1 із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР: навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 41,8 % (11,016 тон).
Постановою серії ВМ №00008582 від 19.01.2022 головного спеціаліста відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті ОСОБА_2 , відповідальну особу ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 51 000 грн за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, оскільки встановлено, що 01.12.2021 о 6 год. 40 хв. за адресою М-22, км 74+810, Полтавська область, зафіксовано транспортний засіб SHACMAN SX3318- DT366, р.н. НОМЕР_1 , із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР: навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 31,3 % (9,028 тон).
Постановою серії ВМ №00008495 від 19.01.2022 старшого державного інспектора відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Колєснік Н.Г., відповідальну особу ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 51 000 грн за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, оскільки встановлено, що 02.12.2021 о 6 год. 37 хв. за адресою М-22, км 74+810, Полтавська область, зафіксовано транспортний засіб SHACMAN SX3318- DT366, р.н. НОМЕР_1 , із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР: навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 35,6 % (9,847 тон).
Постановою серії ВМ №00008615 від 20.01.2022 старшого державного інспектора відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Савченко В.О., відповідальну особу ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 51 000 грн за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, оскільки встановлено, що 01.12.2021 о 14 год. 23 хв. за адресою М-22, км 74+810, Полтавська область, зафіксовано транспортний засіб SHACMAN SX3318-DT366, р.н. НОМЕР_1 , із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР: навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 39,8 % (10,63 тон).
Позивач, вважаючи постанови Державної служби України з безпеки на транспорті у справах про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі: серії ВМ №00008448 від 18.01.2022, серії ВМ №00008582 від 19.01.2022, серії ВМ №00008615 від 20.01.2022, серії ВМ №00008495 від 19.01.2022 протиправними, звернулась до суду з вимогами про їх скасування.
Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права, з огляду на таке.
Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулює Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року № 2344-ІІІ (далі - Закон № 2344-ІІІ).
Статтею 5 Закону № 2344-ІІІ серед основних завдань державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту визначено створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.
Відповідно до частини чотирнадцятої статті 6 Закону № 2344-ІІІ державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, зокрема, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок № 1567).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Згідно пункту 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення вантажів.
Наказом Міністерства транспорту України «Про затвердження Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні» від 14 жовтня 1997 року №363 на водія та перевізника покладено ряд обов'язків щодо навантаження, розміщення, закріплення та перевезення сипучого вантажу.
Згідно з пунктом 12.1 Глави 12 Правил № 363 при транспортуванні вантажів необхідно дотримувати вимог Правил дорожнього руху України.
Виходячи з вимог безпеки руху, водій зобов'язаний перевірити відповідність габаритів вантажу розмірам, що зазначені у ПДР (пункт 8.21 Глави 8 Правил № 363).
Отже, водій, який здійснює вантажні перевезення, зобов'язаний дотримуватись встановлених правил з метою уникнення порушень законодавства про автомобільний транспорт та створення небезпеки для пішоходів та інших учасників дорожнього руху. Тобто, обов'язок забезпечення належного розміщення та кріплення вантажу, яке б унеможливлювало його зміщення під час руху покладається на водія, який перевозить вантаж. Водночас зміщення вантажу і, як наслідок, перевищення встановлених вагових обмежень, є порушенням вимог чинного законодавства.
Відповідно до п.п. 3, 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року №30, транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, визначено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
За нормами п.16 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки можливе: здійснення габаритно-вагового контролю.
Відповідно до ч.2 статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - КУпАП) перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.
Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Виходячи із змісту пункту 1 статті 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Зазначена норма встановлює обов'язок суб'єкта владних повноважень щодо доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності. Оскільки позивач проти вчинення правопорушення заперечує, відповідач зобов'язаний подати докази на спростування таких заперечень.
В силу ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
В розумінні ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з статтею 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
В обгрунтування протиправності оскаржуваної постанови позивач покликається на відсутність доказів наявності вчинення ним правопорушення.
Однак, наведені позивачем доводи, зокрема щодо відсутності доказів на підтвердження вчинення адміністративного правопорушення, спростовуються матеріалами справи.
З наявних у матеріалах справи доказів слідує, що транспортний засіб SHACMAN SX3318-DT366, р.н НОМЕР_1 належить ТзОВ «Тригал Транс» (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 ). Згідно з відомостями з Рестру юридичних осіб керівником юридичної особи ТзОВ «Тригал Транс» є Цехмейструк Єдіта Іллівна.
Суд встановив, що габаритно-ваговий контроль проводився у пункті автоматичного комплексу габаритно-вагового контролю, який розміщений на автомобільній дорозі М-22, км. 74+810 Полтавської області.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, який визначає механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування (далі - Порядок).
Відповідно до пунктів 12, 13 Порядку № 879 вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.
Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.
Відповідачем до відзиву на позовну заяву надані сертифікат відповідності, який свідчить про те, що за результатами проведених досліджень та випробувань встановлено, що прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі WAGA-WIM35 із зазначеними у пункті 2 цього сертифіката модифікаціями і заводським номером відповідає затвердженому типу, описаному у сертифікаті перевірки типу та застосовним вимогам Технічного регламенту (чинний до 17.06.2022); сертифікат перевірки типу від 13.04.2021 №SIZE-WIM35 (у складі автоматичного пункту ваго-габаритного контролю WAGA), чинний до 12.04.2031.
Отже, на дати проведення зважування транспортних засобів засіб вимірювальної техніки відповідав загальним технічним вимогами державних стандартів.
Водночас спірними постановами підтверджується, що транспортний засіб рухався із перевищенням нормативних вагових параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР, зокрема із перевищенням навантаження на строєні осі транспортного засобу на 41,8% (11,016 тон), 31,3% (9,028 тон), 35,6% (9,847 тон), 39,8 % (10,63 тон).
Судом слушно зауважено, що зміст постанов, що є предметом оскарження, відображає всі істотні ознаки складу адміністративного правопорушення, а тому доводи позивача про відсутність у рішеннях суб'єкта владних повноважень необхідного обсягу інформації є необгрунтованими.
Також відповідачем на розгляд суду надано докази фіксації правопорушення, об'єктивна сторона якого викладена в оскаржених постановах у справі про адміністративне правопорушення та за скоєння якого позивача притягнуто до адміністративної відповідальності.
З огляду на наведене, відповідачем було встановлено всі фактичні дані справи, у повному обсязі досліджені обставини справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, як це передбачено ст. 252 КУпАП, при винесенні постанови про притягнення ОСОБА_1 - відповідальної особи - керівника ТзОВ «Тригал Транс» (ст. 14-3 КУпАП) до адміністративної відповідальності відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
При цьому, матеріали справи не містять жодних доказів, які б свідчили про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП.
Слід зазначити, що оскаржувана постанова складена повноважною особою, за своєю формою і змістом відповідає нормам чинного законодавства, розмір штрафу відповідає санкції ч.2 ст.132-1 КУпАП.
Доказів упередженості відповідача щодо позивача перед судом не доведено. Підстав для сумніву щодо об'єктивності відповідача щодо позивача не вказано.
Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції.
Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.
Судові витрати розподілу не підлягають з огляду результат вирішення апеляційної скарги, характер спірних правовідносин та виходячи з вимог ст.139 КАС України.
Керуючись статтями 242, 272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Сихівського районного суду міста Львова від 10 лютого 2022 року у справі №464/466/22- без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І. В. Глушко
судді Р. Б. Хобор
Р. М. Шавель