Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16
тел. 230-31-77
Іменем України
"09" жовтня 2007 р. Справа № А6/435-07
10:35 год.
Господарський суд Київської області в складі:
головуючого судді Маляренка А.В.
при секретарі Коломієць М.В.
розглянувши адміністративну справу № А6/435-07
за позовом Державної податкової інспекції у Оболонському районі м.Києва, м. Київ
до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Київ
про стягнення 815,36 грн.
Представники:
від позивача Сизоненко С.А.(дов.7984/9/10 -021 від 11.09.2007р.);
від відповідача не з'явився
Обставини спору:
Державна податкова інспекція Київської області (далі - позивач) звернулась з адміністративним позовом до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення 815,36 грн.
Провадження у справі було відкрите відповідно до ухвали від 17.09.2007 року за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України).
Позовні вимоги ґрунтуються на порушенні відповідачем Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», внаслідок чого за ним утворився податковий борг перед бюджетом.
Представник відповідача без поважних причин в судове засідання не з'явився, письмовий відзив на позов та інші витребувані документи ухвалою суду від 17.09.2007р. не подав, хоча про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується реєстрами відправки вихідної рекомендованої кореспонденції суду від 19.09.07р. за № 842.
Таким чином, відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду.
Відповідно до вимог ст. 128 КАС України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутністю відповідача та його відзиву на позовну заяву.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд,
встановив:
Відповідно до ст. 4 Закону України “По систему оподаткування» від 25.06.1991 року № 1251-ХІІ (далі -Закон № 1251-ХІІ) платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).
Відповідач є платником податків і зборів передбачених Законом України “ Про систему оподаткування» і станом на 11.05.2007р. має податковий борг по єдиному податку в сумі 815,36 грн., який виник у зв'язку з несплатою ним єдиного податку у 2006 році, а саме:
20 квітня 2006р.: недоїмка 205,49 грн.;
22 травня 2006р.: недоїмка 405,49 грн.;
25 травня 2006р.: зменшення недоїмки до 205,49 грн. у зв'язку зі сплатою 200,00 грн.;
20 червня 2006р.: недоїмка 405,49 грн.;
26 червня 2006р.: зменшення недоїмки до 206,59 грн. у зв'язку зі сплатою 200,00 грн.;
20 липня 2006р: недоїмка 406,59 грн.;
21 липня 2006р.: зменшення недоїмки до 208,23 грн. у зв'язку зі сплатою 200,00 грн.,
21 серпня 2006р.: недоїмка 408,23 грн.;
20 вересня 2006р.: недоїмка 608,23 грн.;
22 вересня 2006р.: зменшення недоїмки до 409,37 грн. у зв'язку зі сплатою 200,00 грн.;
20 жовтня 2006р.: недоїмка 609,37 грн.;
20 листопада 2006р.: недоїмка 809,37 грн.;
Також станом на 12.02.2007р. на особовому рахунку Відповідача рахується пеня у розмірі 5,99 грн.
Згідно п. 1.3. ст. 1 Закону України № 2181 податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку.
Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, згідно підпункту 2.3.1. п. 2.3. ст. 2 Закону є виключно податкові органи.
Підпунктом 5.3.1. пункту 5.3. статті 5 Закону України № 2181-ІІІ передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку. У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування. Коли ж податкове зобов'язання визначено контролюючим органом за підставами, зазначеними у п. п. «а»-«в»п. п. 4.2.2. п. 4.2 ст. 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення.
У разі, коли платник податків, як це передбачено підпунктом 6.2.1. пункту 6.2. ст. 6 Закону України № 2181-ІІІ не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Так, як СПД ОСОБА_1самостійно заборгованість перед бюджетом не сплатив, позивачем у відповідності до Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог, затвердженого наказом ДПА України № 266 від 03.07.2001р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.05.2006р. відповідачу було виставлено першу податкову вимогу № 1/1467 на суму боргу 205,49 грн.
Згідно п.п. 6.3.2 п.6.3 ст.6 Закону у разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містить суму консолідованого боргу. При цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється.
Консолідованим вважається борг, визначений у першій податковій вимозі, збільшений на суму нового податкового боргу, що виник до виставлення другої податкової вимоги.
Оскільки після направлення першої податкової вимоги ОСОБА_1не погасив суму податкового боргу, до нього було направлено другу податкову вимогу №2/1997 від 13.06.2006р. на суму попереднього боргу, що виник після направлення першої податкової
вимоги - разом 207,73 грн.
Податкові вимоги на суму боргу в розмірі 815,36 грн. не направлялися оскільки зі змісту п.п.6.3.2 п.6.3 ст.6 Закону 2181 вбачається, що можливе направлення першої і другої податкових вимог, а у разі непогашення суми боргу визначеного у другій податковій вимозі податкові вимоги на суму боргу, який виник після направлення другої податкової вимоги не надсилаються.
Також, відповідно до Закону відносно Відповідача заступником начальника ДПІ у Оболонському районі м. Києва було прийняте рішення № 43 від 05.06.2006р. про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу. Однак, після проведених ДПІ заходів податковий борг ОСОБА_1залишився несплаченим.
Ці факти свідчать про неспроможність Відповідача погасити борг перед державним бюджетом.
Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню в повному розмірі.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Статтею 167 КАС України передбачено, що копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення направляється лише особі, яка бере участь у справі, але не була присутня в судовому засіданні. У разі проголошення в судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частини постанови суд повідомляє час виготовлення постанови суду в повному обсязі. Особи, які беруть участь у справі, можуть отримати копію постанови чи ухвали в суді.
Зважаючи на вищенаведене та керуючись ст.ст. 17, 94, 160, 162, 163, п. 6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України,
постановив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на розрахунковий рахунок 34213379700006, код платежу16050200, одержувач 26077916 ВДК у Оболонському районі м. Києва, банк одержувача УДК у м. Києві, МФО 820019.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Київської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня складення у повному обсязі та наступної подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана без подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду, якщо скарга подається протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-ти денний строк після подання заяви, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги у встановлений строк постанова суду набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду скарги і залишення її без задоволення, а постанови суду - без змін.
Суддя Маляренко А.В.