01 липня 2022 рокуЛьвівСправа № 140/7351/21 пров. № А/857/19795/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Обрізко І.М.,
суддів Онишкевича Т.В., Шинкар Т.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2021 року, прийняте суддею Андрусенко О.О. у місті Луцьку у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
встановив:
ФОП ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (надалі - ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.05.2021 року №0028920705.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2021 року відмовлено в задоволенні позову.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що підставою для звернення до суду з даним позовом стало те, що постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07.06.2021 року у справі №161/8484/21 позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 164 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення. На його думку, притягнення останнього до відповідальності згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є подвійною відповідальністю за одне й те ж порушення.
Однак, фінансова відповідальність та адміністративна відповідальність є різними за своєю правовою природою, порядком та підставами притягнення та реалізуються за окремими процедурами, врегульованими різними нормативно-правовими актами. Відтак, притягнення позивача до адміністративної відповідальності згідно частини першої статті 164 КУпАП не звільняє останнього як фізичну особу-підприємця від відповідальності за податкове правопорушення.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ФОП ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення суду та прийняти постанову, якою задовольнити позов.
В обґрунтування апеляційної скарги звертає увагу на те, що позивачем вживались заходи для отримання відповідних ліцензій для оптової та роздрібної торгівлі певними рідинами, а тому ще в першому кварталі 2021 року подано відповідні документи до ГУ ДПС у Волинській області. У подальшому, 06.05.2021 року на всі магазини ним отримано ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами. Крім того, 04.04.2021 року отримано ліцензію на право оптової торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах. За таких обставин ОСОБА_1 фактично відвернув шкідливі наслідки правопорушення.
Маються покликання на висновки Об'єднаної Палати Верховного Суду від 22.12.2020 року у справі №260/1743/19, де зазначено, що фізична особа - підприємець не може бути одночасно притягнута до відповідальності за ч.2 ст.265 КЗпП України та ч.3 ст.41 КУпАП в частині допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору у зв'язку із порушенням принципу «non in idem» як складового елементу принципу верховенства права.
ГУ ДПС у Волинській області у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що за порушення норм Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального» за оптову (включаючи імпорт та експорт) і роздрібну торгівлю тютюновими виробами без наявності ліцензії встановлено два види юридичної відповідальності, яка застосовується до різних суб'єктів: фінансова відповідальність - до суб'єктів господарювання та адміністративна відповідальність.
Відповідно по п.3 ч.1 ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 05.11.2018 року, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Працівниками ГУ ДПС у Волинській області на підставі наказу від 09.04.2021 року № 1119 та направлень на перевірку від 12.04.2021 року №1099/03-20-07-05, №1098/03-20-07-05 проведено фактичну перевірку господарської одиниці - магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 , з питань дотримання вимог Податкового кодексу України, Кодексу законів про працю, Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Закону Україну «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», Закону України «Про оплату праці», Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 року № 148.
За наслідками проведення перевірки складено Акт від 20.04.2021 року реєстраційний №3542/03-20-07-05/ НОМЕР_1 , яким встановлено порушення позивачем, зокрема вимог статті 15 Закону Україну «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» а саме: факт реалізації рідин, що використовуються в електронних сигаретах «CHASER NEW» смородина з ментолом 50 мг, ємністю, 10 мл. за ціною 99,00 грн. без наявності відповідної ліцензії на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах.
Не погоджуючись з висновками, викладеними в Акті перевірки від 20.04.2021 року №3542/03-20-07-05/3290907415, представник позивача подав заперечення. Листом від 21.05.2021 року №8574/6/03-20-07-05-06 ГУ ДПС у Волинській області повідомило, що подане заперечення не спростовує висновків перевірки в частині порушення, зокрема вимог статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
На підставі вказаного вище Акту перевірки ГУ ДПС у Волинській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.05.2021 року №0028920705, яким за порушення вимог статті 15 вказаного Закону до позивача застосовано фінансові санкції (штраф) у розмірі 17000,00 грн.
Судом також встановлено, що постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07.06.2021 року у справі №161/8484/21 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 164 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. без конфіскації вилучених рідин, що використовуються для електронних сигарет.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України та Податковим кодексом України (далі - ПК України).
При цьому, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Відповідно до підпунктів 20.1.4, 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначає Закон №481/95-BP.
Згідно з вимогами статті 15 Закону №481/95-BP роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Згідно зі статтею 1 Закону №481/95-BP ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.
Відповідно до абзацу п'ятого частини другої статті 17 Закону №481/95-BP до суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом), - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.
Таким чином, зазначені приписи законодавства зобов'язують суб'єктів господарської діяльності діяти згідно встановлених правил, невиконання яких зумовлює юридичну відповідальність, зокрема, застосування фінансових санкцій.
Відповідно до статті 111 ПК України за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова; адміністративна, кримінальна.
Фінансова відповідальність є формою реалізації державно-владного примусу, що виникає у разі порушення приписів фінансово-правових норм і полягає у застосуванні спеціально уповноваженими державними органами до правопорушника передбачених законом санкцій.
Фінансові санкції, передбачені Законом, застосовуються саме до суб'єктів господарювання за порушення норм цього Закону.
Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами.
Верховний Суд у постанові від 29.09.2021 року у справі №240/10904/19 погодився із висновками судів попередніх інстанцій про те, що положеннями ПК України передбачено різні види відповідальності за порушення законів з питань оподаткування, застосування якої відбувається як у порядку, визначеному ПК України, так і у порядку, визначеному іншими законами.
Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, що у спірних правовідносинах мало місце притягнення ФОП ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності згідно частини першої статті 164 КУпАП не звільняє останнього як фізичну особу-підприємця від відповідальності за податкове правопорушення, передбачене абзацом п'ятим частини другої статті 17 Закону №481/95-BP (торгівля рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без наявності ліцензії), та не спростовує наявності правових підстав для винесення спірного податкового повідомлення-рішення.
Колегія суддів не бере до уваги покликання апелянта на висновок Об'єднаної Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 22.12.2020 року у справі №260/1743/19, оскільки правовідносини у цих двох справах не є подібними, зокрема, різний склад учасників справи та різні предмети позову.
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та дають підстави для висновку про правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до правильного вирішення справи.
Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2021 року у справі № 140/7351/21 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. М. Обрізко
судді Т. В. Онишкевич
Т. І. Шинкар
Повне судове рішення складено 01.07.2022 року.