22 червня 2022 рокуЛьвівСправа № 140/2052/22 пров. № А/857/6500/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Обрізко І.М.,
суддів Онишкевича Т.В., Сеника Р.П.,
за участю секретаря судового засідання Кушик Ю.Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Володимир-Волинського на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 березня 2022 року, прийняте суддею Андрусенко О.О. у місті Луцьку у справі за позовом Управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Володимир-Волинського до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про визнання дії та бездіяльності протиправними,-
встановив:
Управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Володимир-Волинського (надалі - позивач) звернулося з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) (надалі - відповідач) про визнання дій протиправними старшого державного виконавця Відділу ПВР УЗПВР Новосада О. Ю. щодо винесення постанови від 19.01.2022 року про стягнення виконавчого збору у розмірі 92959,000 грн. у межах виконавчого провадження №64336527; скасування постанови Відділу ПВР УЗПВР від 19.01.2022 року ВП №64336527 про стягнення виконавчого збору у розмірі 92959,000 грн.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 16 березня 2022 року відмовлено в задоволенні позову.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд зазначив, що позивач не погоджується з постановою Відділу ПВР УЗПВР від 19.01.2022 року ВП №64336527 про стягнення виконавчого збору у розмірі 92959,000 грн. з тих підстав, зокрема, що відповідачем таку постанову винесено без врахування фактично сплачених коштів позивачем, які були обумовлені в мировій угоді №1 від 02.02.2021 року, зміст якої було доведено до відома відповідача.
Зі змісту відзиву на позовну заяву слідує, що у матеріалах виконавчого провадження ВП №64336527 на момент прийняття оскаржуваної постанови була відсутня мирова угода № 1 від 02.02.2021 року та лише після надходження на адресу відділу даної позовної заяви з додатками до неї державним виконавцем відділу було встановлено, що на момент відкриття виконавчого провадження боржником було частково погашено заборгованість за виконавчим документом.
23.02.2022 року винесено постанову про виправлення помилки у процесуальному документі у межах виконавчого провадження ВП №64336527, відповідно до якої внесено зміни до постанови про стягнення виконавчого збору від 19.01.2022 року, а саме: стягнення виконавчого збору замість 92959,000 грн. зазначити 61984,80 грн.
Отже, станом на день розгляду даної справи виконавчий збір, який підлягає стягненню згідно постанови від 19.01.2022 року ВП №64336527, становить 61984,80 грн.
Вході розгляду справи встановлено, що оскаржувана постанова від 19.01.2022 року ВП №64336527 про стягнення виконавчого збору дійсно винесена не одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження від 02.02.2021 року, однак вказане, не є підставою для її скасування.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Володимир-Волинського подало апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із порушенням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що відповідно до змісту постанови про стягнення виконавчого збору, 02.02.2021 року відповідачем було відкрито провадження з виконання наказу №903/137/20-1, виданого 28.12.2020 року Господарським судом Волинської області, а постанова про стягнення виконавчого збору була винесена лише 19.01.2022 року, тобто через 351 день з моменту відкриття виконавчого провадження, що суперечить нормам, передбаченим ч.4 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження».
Постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження.
Просить скасувати рішення суду та ухвалити постанову, якою задовольнити позов.
В судове засідання для розгляду апеляційної скарги учасники справи не прибули, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а тому відповідно до ч.4 ст. 229, ст. 313 КАС України апеляційний суд ухвалив розгляд апеляційної скарги здійснити за відсутності учасників справи та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що Господарським судом Волинської області 23.12.2020 року видано наказ №903/173/20-1 про примусове виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.12.2020 року у справі № 903/137/20 про стягнення з Управління водопровідно-каналізаційного господарства м.Володимира-Волинського на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» 635347,70 грн. заборгованості за поставлену електроенергію, 136043,08 грн. пені, 124510,39 грн. відсотків річних, 15835,97 грн. інфляційних витрат та 17852,83 грн. витрат на оплату судового збору за подання позовної заяви.
На підставі цього наказу та заяви стягувача 02.02.2021 року державним виконавцем Володимир-Волинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) (далі Володимир-Волинський MРB ДВС) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №64336527 з примусового виконання вказаного наказу Господарського суду Волинської області №903/137/20-1 від 28.12.2020 року.
09.02.2021 року державним виконавцем Володимир-Волинського MРB ДВС винесено постанову у межах виконавчого провадження ВП №64336527 про передачу виконавчого провадження, відповідно до якої передано виконавчий документ - наказ Господарського суду Волинської області №903/137/20-1 від 28.12.2020 року до Відділу ПВР УЗПВР.
19.01.2022 року старшим державним виконавцем Відділу ПВР УЗПВР Новосадом О. Ю. у межах виконавчого провадження ВП №64336527 винесено постанову про стягнення з боржника Управління водопровідно-каналізаційного господарства м.Володимир-Волинський виконавчого збору у розмірі 92959,000 грн.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII (надалі - Закон № 1404-VIII ) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з ч.1 ст.18 вказаного Закону виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (п.1 ч.2 ст.18 вказаного Закону).
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Як передбачено частиною 5 статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Положеннями ст.27 наведеного Закону визначено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України (ч.1 цієї статті).
Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів (ч.2 цієї статті).
За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи (ч.3 цієї статті).
Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) (ч.4 цієї статті).
Проаналізувавши положення статей 26, 27 Закону № 1404-VIII в аспекті спірних правовідносин колегія суддів дійшла висновку, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов'язується з початком примусового виконання. Останнє розпочинається з прийняттям постанови про відкриття виконавчого провадження, у якій, з-поміж іншого, державний виконавець зобов'язаний зазначити суму виконавчого збору, яка підлягає стягненню.
Як вбачається із матеріалів справи, постановою державного виконавця від 02.02.2021 року відкрито виконавче провадження № 64336527.
Державним виконавцем одночасно з відкриттям виконавчого провадження не приймалась постанова про стягнення виконавчого збору. Така постанова винесена державним виконавцем лише 19.01.2022 року.
Однак, відповідно до ч.5 ст.13 Закону № 1404-VIII порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.
Відтак, враховуючи те, що винесення постанови про стягнення виконавчого збору є обов'язком державного виконавця, а також те, що судом не встановлено порушення процедури прийняття оскаржуваної постанови, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для її скасування.
З приводу зазначення позивачем про те, що оскаржувану постанову винесено без урахування врахування фактично сплачених коштів позивачем, які були обумовлені в мировій угоді №1 від 02.02.2021 року, зміст якої було доведено до відома відповідача, колегія суддів зазначає наступне.
Матеріалами справи підтверджено, що 02.02.2021 року між Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (стягувач) та Управлінням водопровідно-каналізаційного господарства м.Володимира-Волинського (боржник) укладено мирову угоду № 1, пунктом 2 якої сторони підтвердили, що боржником до моменту укладення цієї мирової угоди добровільно сплачено 220000,00 грн. заборгованості за поставлену електричну енергію та 89742,00 грн. за зобов'язаннями стягувача в рахунок виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.12.2020 року в справі № 903/137/20.
Вказана угода була затверджена ухвалою Господарського суду Волинської області від 17.02.2021 року в справі №903/137/20.
Однак, матеріали справи не містять жодних доказів надсилання відповідачу вказаної мирової угоди № 1 від 02.02.2021 року. Як вірно звернув увагу суд першої інстанції, зазначення у пункті 7 вказаної мирової угоди про те, що вона складена в чотирьох примірниках, в тому числі один примірник для Відділу ПВР УЗПВР, не свідчить про її надсилання відповідачу.
23.02.2022 року старшим державним виконавцем Відділу ПВР УЗПВР Новосадом О. Ю. винесено постанову про виправлення помилки у процесуальному документі у межах виконавчого провадження ВП №64336527, відповідно до якої внесено зміни до постанови про стягнення виконавчого збору від 19.01.2022 року, а саме: стягнення виконавчого збору замість 92959,000 грн. зазначити 61984,80 грн.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що право на стягнення суми основної винагороди, визначеної у постанові про стягнення основної винагороди, залежить від того чи виконане рішення в повному або частковому обсязі внаслідок дій приватного виконавця.
Отже, станом на день розгляду даної справи виконавчий збір, який підлягає стягненню з боржника Управління водопровідно-каналізаційного господарства м.Володимира-Волинського згідно постанови від 19.01.2022 року ВП №64336527, становить 61984,80 грн., що відповідає вимогам частини 2 статті 27 Закону №1404-VIII - у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що помилка у постанові про стягнення виконавчого збору не є підставою для скасування цієї постанови. Дана описка в подальшому була виправлена відповідачем.
Зазначене відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 19 вересня 2019 року у справі №420/1373/19.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 272, 287, 310, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу Управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Володимир-Волинського залишити без задоволення, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 березня 2022 року у справі №140/2052/22 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя І. М. Обрізко
судді Т. В. Онишкевич
Р. П. Сеник
Повне судове рішення складено 01.07.2022 року.