Справа № 279/503/22
01 липня 2022 року м. Вінниця
Суддя-доповідач Сьомого апеляційного адміністративного суду Кузьмишин В.М., розглянувши клопотання Державної служби України з безпеки на транспорті про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 28 лютого 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови по справі про адміністративні правопорушення,
Відповідно до рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 28 лютого 2022 року позов задоволено.
Не погодившись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 14 червня 2022 року залишив її без руху та запропонував скаржнику в строк протягом десяти днів з моменту вручення копії ухвали виконати її вимоги та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги.
27 червня 2022 року до Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання представника Державної служби України з безпеки на транспорті про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги у зв'язку з відсутністю коштів для сплати судового збору.
Розглянувши подане клопотання, суд приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
В свою чергу, відповідно до ч.1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Водночас, єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є майновий стан заявника.
При цьому майновий стан сторони слід оцінювати як елемент права фізичної особи - заявника на доступ до суду, що передбачено п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи вищенаведене, обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України не є підставою для відстрочення сплати судового збору.
Крім того, згідно з ч.1, 3 ст.45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Відповідно до ст.129 Конституції України та ст.8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
А тому, відсутність коштів на рахунку відповідача не може бути підставою для продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
Щодо посилань представника відповідача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18, суд зазначає наступне.
Так, у вищевказаній постанові Велика Палата Верховного Суду наголосила, що частина перша статті 133 КАС визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України «Про судовий збір» конкретизує порядок, умови такого звільнення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору. При цьому, як уже зазначалось, із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, тому підстав для розгляду апеляційним судом питання про звільнення юридичної особи від сплати судового збору не було.
Велика Палата Верховного Суду вважає правильним висновок суду апеляційної інстанції щодо відсутності обставин, які б свідчили про наявність умов, предметних та суб'єктних критеріїв, за яких суд може розглянути питання про звільнення від сплати судового збору з огляду на майновий стан сторони, а відтак - і про повернення апеляційної скарги у зв'язку із неусуненням скаржником недоліків апеляційної скарги в установлений строк шляхом подання документа про сплату судового збору.
З огляду на наведене та враховуючи висновки, викладені постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору.
Разом з тим, відповідно до ч.2 ст.121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
При цьому, враховуючи положення ст. 169 КАС України, строк для усунення недоліків апеляційної скарги не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на вказані обставини вважаю за необхідне продовжити скаржнику строк усунення недоліків апеляційної скарги та надати десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги з моменту отримання копії цієї ухвали.
Керуючись ст.ст.121, 298 КАС України, суд
1. У задоволенні клопотання Державної служби України з безпеки на транспорті про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги відмовити.
2. Продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги, передбачених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху від 14 червня 2022 року.
3. Запропонувати особі, яка подала апеляційну скаргу, виконати вимоги даної ухвали та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання ухвали суду, шляхом сплати судового збору у повному розмірі.
4. Роз'яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що в разі неусунення недоліків, зазначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, апеляційна скарга буде повернута особі, яка подала апеляційну скаргу
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Кузьмишин В.М.