Справа № 640/26929/20 Суддя (судді) першої інстанції: Вєкуа Н.Г.
01 липня 2022 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Кучми А.Ю.,
суддів Аліменка В.О., Мельничука В.П.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної аудиторської служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 лютого 2022 року (м. Київ, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом Міністерства оборони України до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку,-
Міністерство оборони України звернулося з позовом до суду, в якому просить визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу закупівлі за процедурою UA-2020-06-30-003734-а мережевого обладнання (32420000-3) (Цифрові комутатори), проведеної Міністерством оборони України, в частині встановлення порушень законодавства та зобов'язань щодо усунення виявлених порушень.
Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю оскаржуваного висновку, який ґрунтується на невірно встановлених відповідачем обставинах щодо не опублікування Міністерством оборони України оголошення про проведення процедури закупівлі англійською мовою, відповідно до вимог частини сьомої статті 3 Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони», оскільки в дійсності таке оголошення оприлюднене. Наголосив, що цінова пропозиція учасника відповідала вимогам розділу 9 щодо забезпечення виконання договору про закупівлю.
Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечував проти задоволення позову, зазначив про правомірність встановлених у висновку порушень позивачем вимог законодавства, зокрема, в частині не опублікування оголошення англійською мовою, прийняття цінової пропозиції учасника, яка не відповідала розділу 10 оголошення, а також відсутність електронної адреси замовника в оголошенні про закупівлю, що у сукупності свідчить про порушення позивачем процедури закупівлі.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 лютого 2022 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування усіх фактичних обставин у справі. Апелянт вказує, що замовник зазначивши в оголошенні контактну особу - ОСОБА_1 , її телефон та електронну адресу, виконав п.11 ч.4 ст.3 Закону №1356-VIII, але не зазначив інформацію, яка є обов'язковою відповідно до п.1 ч.4 ст.3 Закону №1356-VIII - електронну адресу замовника. Також звертає увагу, що замовником не оприлюднено оголошення англійською мовою, та не зазначив у звіті інформацію про результати проведення закупівлі, а саме: місцезнаходження замовника та застосовані критерії оцінки.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено про безпідставність доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її скасування та відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.
Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що Міністерством оборони України було розміщено в електронній системі закупівель PROZORRO оголошення про проведення процедури закупівлі UA-2020-06-30-003734-а мережевого обладнання (32420000-3) (Цифрові комутатори).
22.09.2020 Державною аудиторською службою України прийнято рішення у формі наказу №267 «Про початок моніторингу процедур закупівель», відповідно до якого розпочато моніторинг закупівлі, зокрема, UA-2020-06-30-003734-а мережевого обладнання (32420000-3) (Цифрові комутатори), який оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель 30.06.2020 року.
За результатами вказаного моніторингу Державною аудиторською службою України складено висновок про результати моніторингу закупівлі від 19.10.2020 №957, в якому зазначено про наступні виявлені порушення, а саме: порушення вимог пункту 1 частини четвертої та сьомої статті 3 Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони», пункту 3 частини першої статті 4 вказаного вище Закону.
Позивач, вважаючи такий висновок протиправним, а свої права порушеними, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходи з того, що зазначені відповідачем у спірному висновку порушення норм чинного законодавства відповідачем не доведені та не підтвердженими належними та допустимими доказами
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2012 № 922-VІІІ (далі - Закон № 922-VІІІ) в редакції, чинній на час спірних правовідносин, установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Відповідно до положень ст. 1 Закону № 922-VІІІ договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару; моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель; найбільш економічно вигідна тендерна пропозиція/пропозиція - тендерна пропозиція/пропозиція, що визнана найкращою за результатами оцінки тендерних пропозицій/пропозицій відповідно до статті 29 цього Закону; переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі; предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції / пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Частиною 4 ст. 3 Закону № 922-VІІІ передбачено, що відносини, пов'язані із сферою публічних закупівель, регулюється виключно цим Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону № 922-VIII моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання. Моніторинг закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону № 922-VIII рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об'єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.
Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-ХІІ.
Статтею 2 Закону № 2939-ХІІ передбачено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
Відповідно до ст. 5 Закону № 2939-ХІІ контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Згідно ст. 8 Закону № 2939-ХІІ орган державного фінансового контролю: 1) здійснює державний фінансовий контроль та контроль за: виконанням функцій з управління об'єктами державної власності; цільовим та ефективним використанням коштів державного і місцевих бюджетів; цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), одержаних під державні (місцеві) гарантії; достовірністю визначення потреби в бюджетних коштах при складанні планових бюджетних показників; відповідністю взятих бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі); веденням бухгалтерського обліку, а також складанням фінансової і бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі), кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету; станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів; усуненням виявлених недоліків і порушень; 2) розробляє пропозиції щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому; 3) вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб; 4) здійснює інші повноваження, визначені законами України та покладені на нього Кабінетом Міністрів України.
Зокрема, згідно з п.п. 7, 8, 9 ст. 10 Закону № 2939-ХІІ органу державного фінансового контролю надається право: пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; накладати у випадках, передбачених законодавчими актами, на керівників та інших службових осіб підконтрольних установ адміністративні стягнення.
Відповідно до ч. 6 та ч. 7 ст. 8 Закону № 922-VІІІ за результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
У висновку обов'язково зазначаються: 1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження; 2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі; 5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі. Якщо за результатами моніторингу закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Як зазначив в оскаржуваному висновку відповідач, згідно з частиною сьомою статті 3 Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони» (далі також - Закон №1356-VIII), оголошення про проведення відбору обов'язково додатково оприлюднюється через авторизовані електронні майданчики на веб-порталі Уповноваженого органу англійською мовою, якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму для товарів і послуг - 35 тисяч євро. Моніторингом встановлено, що замовник здійснює закупівлю товару, очікувана вартість якого за офіційним курсом Національного банку України перевищує 35 000,00 грн (29 071 054,10 грн). Враховуючи зазначене, замовник в порушення вимог частини сьомої статті 3 вищевказаного Закону не оприлюднив на веб-порталі Уповноваженого органу оголошення про проведення відбору англійською мовою.
Відповідно до частини третьої статті 3 Закону №1356-VIII) в оголошенні про проведення відбору обов'язково зазначаються: 1) найменування замовника, його код ЄДРПОУ, місцезнаходження, електронна адреса та посилання на офіційний веб-сайт замовника; 2) найменування предмета закупівлі, код відповідно до державного класифікатора, що діє на момент проведення закупівлі; 3) технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі з урахуванням вимог пункту 3 частини другої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі»; 4) очікувана вартість предмета закупівлі із зазначенням інформації про включення до очікуваної вартості податку на додану вартість; 5) кількість товару та місце його поставки; місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяг; строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; 6) дата і час закінчення періоду подання цінових пропозицій; 7) розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону у відсотках або грошових одиницях (не менше 1 відсотка очікуваної вартості товару, роботи, послуги) та математична формула, що буде застосовуватися при проведенні електронного аукціону для визначення показників інших критеріїв оцінки (у разі їх обрання замовником); 8) перелік критеріїв та методика оцінки цінової пропозиції із зазначенням питомої ваги критеріїв (у разі їх обрання замовником); 9) розмір та умови надання, умови повернення та неповернення забезпечення цінової пропозиції (у разі якщо замовник вимагає його надати); 10) розмір, строк, вид та умови надання, умови повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (у разі якщо замовник вимагає його надати); 11) прізвище, ім'я та по батькові, посада та адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв'язок з учасниками; 12) один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі», вимоги, встановлені статтею 17 Закону України «Про публічні закупівлі», та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством; 13) необхідність подання одиниці товару (у разі якщо замовник вимагає її надати); 14) тривалість рамкової угоди та перелік предметів закупівлі (у разі наміру замовника укласти рамкову угоду); 15) у разі закупівлі робіт - інформація відповідно до вимог пункту 17 частини другої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі»; 16) інша необхідна інформація залежно від предмета закупівлі.
Аналогічні вимоги вказаного Закону стосуються оголошення, що публікується замовником, як українською мовою, так і англійською мовою.
Разом із тим, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується оприлюднення позивачем на вебпорталі Уповноваженого органу оголошення українською та англійською мовою про процедуру закупівлі.
При цьому позивач у позові не заперечував, що опубліковане англійською мовою оголошення містило не усю інформацію, опубліковану в оголошенні українською мовою, стверджуючи, що інтерфейс електронного майданчику та платформи Prozorro не передбачає технічної можливості заповнення (зазначення) таких пунктів англійською мовою як: вид предмету закупівлі, адреса поставки, проте має незмінні дані про замовника в частині його найменування, відповідальної особи та можливості внесення інформації виключно до назви предмета закупівлі.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що встановлені відповідачем в оскаржуваному висновку обставини щодо не опублікування позивачем на вебпорталі Уповноваженого органу оголошення про процедуру закупівлі англійською мовою не відповідають дійсним обставинам та спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи.
Суд вірно не взяв до уваги в якості доказу посилання позивача на рішення Постійно діючої комісії з питань розгляду скарг Антимонопольного комітету України за №3231-з/пк-пз від 20.03.2019, оскільки рішення стосувалось іншої процедури закупівлі, а відмова у задоволенні скарги аргументована тим, що скаржник не довів, яким чином оформлення оголошення англійською мовою порушує права та законні інтереси скаржника, пов'язані із участю у процедурі закупівлі.
Апелянт вказує, що зазначений обов'язковий перелік інформації в оголошенні Замовником не оприлюднений англійською мовою (крім назви предмета закупівлі: «Network equipment (32420000-3) (Digital switches)».
Разом іт тим, твердження позивача про те, що інтерфейс електронного майданчику та платформи Prozorro не передбачає технічної можливості заповнення (зазначення) таких пунктів англійською мовою як: вид предмету закупівлі, адреса поставки, проте має незмінні дані про замовника в частині його найменування, відповідальної особи та можливості внесення інформації виключно до назви предмета закупівлі, спростовано не було. Тобто позивач не може нести відповідальність через неможливість самої системи внести відповідну інформацію.
З цього приводу апелянтом не зазначено жодних заперечень та пояснень та не доведено протилежного.
Крім того, в якості порушення процедури закупівлі відповідач зазначає про відсутність електронної адреси замовника в оголошенні.
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції вірно не погодився із таким висновком відповідача, оскільки в оголошенні, яке оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу, зазначено всю інформацію, згідно пункту 1 частини 4 статті 3 Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони», зокрема контактну особу - ОСОБА_1 , телефон та електронну адресу.
Тобто, вказане відповідачем порушення спростовано наявними в справі доказами.
Доводи апелянта, що замовник зазначивши в оголошенні контактну особу - ОСОБА_1 , її телефон та електронну адресу, виконав п.11 ч.4 ст.3 Закону №1356-VIII, але не зазначив інформацію, яка є обов'язковою відповідно до п.1 ч.4 ст.3 Закону №1356-VIII - електронну адресу замовника не спростовують того факту, що оголошення, яке оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу, містило всю інформацію, яка вимагається законодавством (зокрема і в частині зазначення електронної адреси).
Відносно тверджень відповідача про те, що цінова пропозиція учасника ТОВ «АЙТІ-СОЛЮШНС» не відповідає вимогам розділу 10 оголошення в частині підтвердження подання забезпечення цінової пропозиції, колегія суддів зазначає наступне.
ТОВ «АЙТІ-СОЛЮШНС» було надано забезпечення цінової пропозиції, відповідно до п.9 оголошення про проведення відбору учасників.
Відповідно до підпункту 9.4 пункту 9 оголошення, строк дії забезпечення цінової пропозиції повинно складати не менше 120 календарних днів, починаючи з кінцевого терміну подання цінової пропозиції.
У складі цінової пропозиції ТОВ «АЙТІ-СОЛЮШНС» було подано електронну банківську гарантію №201495/19-21/78 від 15.07.2020, видану Акціонерним товариством «Банк Січ», строк дії якої складає 141 календарних днів, починаючи з кінцевого терміну подання цінової пропозиції (з 15.07.2020 до 02.12.2020 (включно), що відповідало вимогам замовника.
Відтак, встановлені відповідачем порушення в цій частині проведення процедури закупівлі є необґрунтованими.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, що банківська гарантія, яку надав учасник ТОВ «Айті-Солюшнс» діє по 02.12.2020 (включно), а строк дії договору - 31.12.2020, що свідчить про порушення розділу 10 оголошення з огляду на те, що розділ 10 оголошення містить вимоги, які застосовуються під час укладення договору, тобто процедурі, що слідує після визначення переможця, натомість в даному випадку банківська гарантію №201495/19-21/78 від 15.07.2020 подавалась ТОВ «Айті-Солюшнс» саме як учасником, а не переможцем
З приводу посилань апелянта на порушення позивачем вимог п.п.1 та 5 ч.1 ст.19 Закону №922, колегія суддів вказує, що оскаржуваний висновок в Розділі 2 «Висновок про наявність (із зазначенням переліку статей, пунктів нормативно-правових актів, що були порушені) або відсутність порушення (порушень) законодавства» не містить посилань контролюючого органу про таке порушення.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновок Державної аудиторської служби України про результати моніторингу закупівлі за процедурою UA-2020-06-30-003734-а мережевого обладнання (32420000-3) (Цифрові комутатори) є протиправним та підлягає скасуванню.
Твердження апелянта щодо відсутності підстав для стягнення судового збору є необґрунтованими, оскільки частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Враховуючи наведене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Державної аудиторської служби України - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 лютого 2022 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 01.07.2022.
Головуючий суддя: А.Ю. Кучма
В.О. Аліменко
В.П. Мельничук