Справа № 320/8264/20
30 червня 2022 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Вівдиченко Т.Р. та суддів Костюк Л.О., Кузьмишиної О.М., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 червня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Терра" до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії, -
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко Терра" звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10 червня 2021 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2022 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 червня 2021 року залишено без руху, через її невідповідність вимогам ст. 295 КАС України, а саме, зокрема, запропоновано усунути вказані недоліки апеляційної скарги шляхом подання заяви (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження та надати докази на їх підтвердження.
Копію ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2022 року про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом отримано 02 лютого 2022 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
На виконання вимог ухвали суду від 24 січня 2022 року, відповідачем подано клопотання на усунення недоліків, в якому, зокрема, просить поновити строк на апеляційне оскарження та зазначає про необхідність врахування судом майнового стану сторони, оскільки, майнове становище не має бути перепоною доступу до суду. Також, апелянт зазначає, що Управлінням правової роботи ГУ ДПС у Київській області здійснено усі залежні від нього дії по сплаті судового збору, а саме подано службову записку до управління інфраструктури га бухгалтерського обліку щодо сплати судового збору № 3177/10-36-20-08 від 24.06.2021. Крім того, відповідач зазначає, що листами Державної казначейської служби № 7-06-08/8867 від 14.09.2021, № 7-06-06/10548 від 02.11.2021 було повідомлено ГУ ДПС у Київській області, що на даний час не проводяться платежі за платіжними дорученнями боржника або бюджетної установи, щодо операцій, пов'язаних із централізованим обслуговуванням боржника, за всіма рахунками, кодами класифікації видатків бюджету.
З огляду на зазначене, апелянт вказує, що відповідач в даному випадку може підтвердити своїми фактичними діями власний намір оскаржити судове рішення своєчасно - пропущений процесуальний строк на відповідне апеляційне оскарження має бути визнаним судом, як такий, що стався з поважних причин.
Перевіривши подане клопотання, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Таким чином, позивач або відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, щодо надання документа про сплату судового збору, для чого, як особа, зацікавлена поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Водночас, державні органи, які є рівними перед законом і судом поряд з іншими учасниками справи, зобов'язанні діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі, при оскарженні судових рішень в апеляційному порядку, у зв'язку з чим, будь-які зволікання останніх зі сплатою судового збору у строк, встановлений процесуальним законом для оскарження судового рішення або судом для усунення недоліків апеляційної скарги, як і звернення з клопотаннями про поновлення і продовження через це вказаних строків, відстрочення або звільнення від сплати судового збору, не свідчать про неухильне виконання покладених на нього обов'язків як учасника справи і намір добросовісної реалізації права на апеляційний перегляд справи, який, при цьому, мав можливість планування і здійснення видатків бюджету, а в разі потреби їх перерозподілу протягом усього бюджетного року таким чином, щоб забезпечити своєчасне і у повному обсязі проведення необхідних платежів.
Колегія суддів зазначає, що дотримання строків оскарження судового рішення є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права. Такі строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
Виконання обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми, змісту і строку подання апеляційної скарги покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі необхідні для цього дії.
При цьому, поважними причинами пропуску процесуального строку звернення до суду визнаються лише ті, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Матеріали справи свідчать, що ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2021 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 червня 2021 року повернуто особі, яка її подала.
Колегія суддів наголошує на тому, що із апеляційною скаргою Головне управління ДПС у м. Києві звернулося повторно до суду засобами поштового зв'язку 30 грудня 2021 року, тобто, більше ніж через чотири місця після повернення апеляційної скарги.
На переконання колегії суддів, невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.
Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду у постановах від 26 січня 2021 року у справі № 280/3159/19, від 16 березня 2021 року у справі №640/7145/19 та від 26 квітня 2018 року у справі № 814/1646/16.
Щодо посилання апелянта на відсутність коштів для сплати судового збору, як на поважну причину пропуску строків звернення до суду з апеляційною скаргою, слід зазначити наступне.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Так, особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не є поважною причиною при вирішенні питання про поновлення чи продовження строку, встановленого законом або судом.
Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду в ухвалах від 21 січня 2020 року у справі №640/19706/18.
Крім цього, у постанові від 21 листопада 2019 року у справі №804/3200/18 Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду підкреслив, що довготривала процедура сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду й у постанові від 10 вересня 2020 року у справі № 815/6482/15.
У постанові від 24 вересня 2020 року у справі №200/6725/19-а Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду наголосив, що відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.
На підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження Головним управлінням у ДПС у м. Києві надано службову записку до управління інфраструктури га бухгалтерського обліку щодо сплати судового збору № 3177/10-36-20-08 від 24.06.2021 року.
Водночас, колегія суддів наголошує на тому, що апелянтом не надано доказів вчинення ним будь-яких дій, спрямованих на отримання коштів для сплати судового збору по даній справі у період після повернення ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2021 року апеляційної скарги по 30 грудня 2021 року - день звернення з повторною апеляційною скаргою.
При цьому, надані апелянтом до клопотання відповіді Державної казначейської служби від 14.09.2021 року та 02.11.2021 року на запити відповідача стосуються інших справ, не пов'язаних з даною.
Доводи апелянта про те, що КАС України передбачає право апелянта звернутись зі скаргою протягом одного року, якщо тридцятиденний строк пропущений з поважної причини, колегія суддів вважає безпідставними та свідчать про самостійне (довільне) тлумачення ним норм процесуального права, якими визначено присічний строк на апеляційне оскарження судових рішень суб'єктами владних повноважень незалежно від поважності причин пропуску строку.
Даний висновок узгоджується з висновком Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеним в ухвалі від 26 січня 2022 року у справі № 240/10188/20.
Щодо посилання апелянта на те, що в період дії карантину, штатна чисельність працівників управління супроводження судових справ невпинно зменшується. В органі відбуваються постійні кадрові зміни, звільнення працівників, а кількість справ, де стороною виступає податковий орган ДПС у Київській області тільки зростає, слід зазначити наступне.
Недоліки в організації робочого процесу не є об'єктивними та непереборними обставинами, які перешкоджають оскаржити судове рішення в межах встановленого законодавством строку.
Крім цього, на відповідача в особі керівника, який, в силу наданих йому повноважень, має обов'язок забезпечити належний рівень здійснення претензійно-позовної роботи з урахуванням, окрім іншого, структурних особливостей установи, обсягу навантаження на працівників та перерозподілу їх службових обов'язків, кадрових питань та пов'язаних із цим факторів для виконання покладених на них обов'язків.
Колегія суддів звертає увагу на те, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.
З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає, що наведені причини пропуску строку оскарження рішення не можуть бути визнані поважними та не є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі "Креуз проти Польщі", "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Колегія суддів, також, враховує висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі "Лелас проти Хорватії", відповідно до яких, держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.
Крім того, у справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.
У свою чергу, згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ практику Суду як джерело права.
Таким чином, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи зобов'язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.
При цьому, обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
У рішенні Європейського Суду з прав людини від 08.11.2005 року по справі "Смірнова проти України" зазначено, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст. 6 даної Конвенції.
Судом апеляційної інстанції, також, враховано, що за приписами статті 129 Конституції України, статті 2 КАС України, одним із завдань адміністративного судочинства є своєчасне вирішення судом спорів, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою, кожен має право на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Згідно частини 2 статті 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Тобто, законодавцем визначено, що десятиденний строк є достатнім для усунення як недоліків позовної заяви, так і апеляційної скарги.
Колегія суддів зазначає, що судом апеляційної інстанції було надано апелянту максимальний визначений законодавцем строк для усунення недоліків.
Однак, станом на 30 червня 2022 року, ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду 24 січня 2022 року про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом не виконана.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи те, що апелянт в установлений судом строк, недоліки в апеляційній скарзі не усунув, колегія суддів вважає необхідним відмовити у відкритті апеляційного провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст., 299, 325, 328 КАС України, -
У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Київській області про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 червня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Терра" до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.
Судді Костюк Л.О.
Кузьмишина О.М.