Справа № 420/4341/22
01 липня 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третя особа - Обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернулася до суду із вказаним позовом, в якому просить суд визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Одеській області щодо поновлення позивачці виплати пенсії, як члену сім'ї, яка має право на пенсію в разі втрати годувальника; зобов'язати відповідача поновити позивачці виплату у встановленому на час винесення судового рішення розмірі пенсії, як члену сім'ї, яка має право на пенсію в разі втрати годувальника.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона отримувала пенсію протягом періоду з 01.09.1944 по 31.12.2001 в разі втрати годувальника - батька ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 . В листопаді 2021 р. позивач звернулася до органу ПФУ із проханням поновити виплату пенсії, проте у відповідь отримала відмову, яка обґрунтована відсутністю в органах ПФУ пенсійної справи позивачки. Позивач вважає таку бездіяльність органів ПФУ протиправною та такою, що порушує її права та інтереси, що зумовило її звернутися до суду із даним позовом.
Ухвалою судді від 10.03.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
05.05.2022 до суду від ГУ ПФУ в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що Головне управління призначає/перераховує пенсії лише на підставі документів, які надходять від уповноважених органів, оскільки розрахунок вислуги років та визначення розміру грошового забезпечення військовослужбовців чи окремих його складових для обчислення/перерахунку пенсії до компетенції органів Пенсійного фонду не належить. Первинні документи, які містять відомості щодо розміру грошового забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб наявні лише у органів, де проходили службу зазначені особи. Позивач та її батько ОСОБА_2 на обліку у відділі з питань призначення та перерахунків пенсій військовослужбовців та деяких інших категорій громадян управління застосування пенсійного законодавства не перебували і пенсія відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" Головним управлінням не виплачувалась. Пенсійна справа Позивача в Головному управлінні відсутня. Одеським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки Головному управлінню не надано подання про право позивача на перерахунок пенсії згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб". Крім того, позивачем пропущено строки встановленні КАС України та позовні вимоги підлягають залишенню без розгляду відповідно до ст. 240 КАС України.
Відповідь на відзив від позивача до суду не надійшла.
Ухвалою суду від 06.05.2022 витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області копію припиненої пенсійної справи ЮО 19652 на 22 аркушах, яка направлена Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області листом Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 03.11.2021 № 943/14258.
На виконання ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 06.05.2022 по справі № 420/4341/22 13.05.2022 ГУ ПФУ в Одеській області повідомлено суд, що пенсійна справа ОСОБА_1 повернута до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, у зв'язку з тим, що у справі відсутні відповідні документи для призначення пенсії.
Ухвалою суду від 16.05.2022 витребувано від Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки копію припиненої пенсійної справи ЮО 19652 на 22 аркушах.
Однак на момент вирішення справи вимоги ухвали суду від 16.05.2022 третьою особою - Одеським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки не виконані, а також не надано до суду пояснень щодо позову / відзиву.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, що підтверджується посвідченням від 13.03.1996 № НОМЕР_1 .
Згідно довідки Одеського обласного військового комісаріату від 02.06.2000 № 19652, ОСОБА_1 є пенсіонером Міністерства оборони України, є донькою-інвалідом дитинства та отримує пенсією по втраті годувальника - батька ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 , проявив героїзм. Підстава: пенсійна справа № ЮО 19652.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є донькою-інвалідом дитинства та щомісячно до 01.01.2002 отримувала пенсію по втраті годувальника - батька ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 , проявив геройство, згідно довідки Одеського обласного військового комісаріату від 16.06.2017 № 4194.
З 01.01.2002 виплату пенсії по втраті годувальника позивачці обласним комісаріатом було припинено через те, що з 01.01.2002 змінилося правове регулювання виплати таких пенсій, а саме відповідні обов'язки покладено на органи Пенсійного фонду України, замість Міністерства оборони України.
В травні 2021 р. позивач звернулася до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою щодо поновлення виплати пенсії, виплату якої було зупинено з 01.01.2002, на що отримала лист-відповідь від 19.05.2021 № 8034-7653/Г-02/8-1500/21, згідно з якою заявниця на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області не перебувала і пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» їй не виплачувалася; пенсійна справа в Управління відсутня. Запропоновано звернутися до уповноваженого структурного підрозділу, де знаходиться пенсійна справа, тобто до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
15.09.2021 представник позивача звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою щодо поновлення виплати пенсії, на що листом від 12.10.2021 № 18785-18148/Г-02/8-1500/21 надано відповідь, згідно якої ОСОБА_1 на обліку у відділі з питань призначення та перерахунків пенсії військовослужбовців та деяких інших категорій громадян управління застосування пенсійного законодавства не перебувала і пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» Головним управлінням не виплачувалась. Пенсійна справа ОСОБА_4 в ГУ ПФУ в Одеській області відсутня.
При цьому, відповідно до копії супровідного листа Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 03.11.2021 № 943/14258, спрямованому начальнику ГУ ПФУ в Одеській області, у зв'язку із тим, що згідно ст. 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії призначаються (перераховуються) органами ПФУ, - до ГУ ПФУ в Одеській області надіслано припинену пенсійну справу ЮО 19652 на 22 аркушах.
Вважаючи бездіяльність органів державної влади протиправною, внаслідок чого позивача позбавлено пенсії, та зважаючи на безрезультатність спроб задля відновлення виплати пенсії, позивач звернулася за судовим захистом із даним позовом.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.
На момент припинення виплати пенсії позивачці порядок призначення та виплати в Міністерстві оборони України державних пенсій і допомог військовослужбовцям та членам їх сімей був регламентований Положенням, затвердженим наказом Міністра оборони України від 8 серпня 1994 р. N 205.
Так, пунктом 2 цього Положення визначалося, що згідно з чинним законодавством Міністерством оборони України здійснюється пенсійне забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, інших військових формувань (крім підвідомчих Міністерству внутрішніх справ України, Службі безпеки України, Командуючому Національною гвардією України, Державному комітету у справах охорони державного кордону України, Управлінню державної охорони України), осіб командного складу партизанських загонів і з'єднань, підпільних організацій та груп, визнаних такими законодавством України, осіб офіцерського складу, які в період Великої Вітчизняної війни проходили службу у складі 1-го Чехословацького армійського корпусу під командуванням Л.Свободи, а також членів їх сімей.
Пунктом 57 цього Положення визначено, що незалежно від перебування на утриманні годувальника право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні діти.
Згідно з пунктом 71 Положення № 205 пенсія в разі втрати годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім'ї померлого вважається непрацездатним (пункт 55 цього Положення), а членам сім'ї, які досягли віку, зазначеного в підпункті "б" пункту 55 цього Положення, довічно (з урахуванням вимог пунктів 75 і 77 цього Положення).
Відповідно до п. 122 Положення районні військові комісаріати зобов'язані всіляко сприяти військовослужбовцям, звільненим з військової служби, та членам сімей військовослужбовців і пенсіонерів з числа військовослужбовців, які втратили годувальника, у витребуванні документів, необхідних для призначення пенсій і допомог, а також давати їм роз'яснення з питань пенсійного забезпечення, соціального обслуговування пенсіонерів, надання їм встановлених чинним законодавством пільг.
Відповідно до ст. 10 Закону № 2262-12 (в редакції від 11.02.2001) пенсійне забезпечення військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей відповідно до цього Закону здійснюється органами соціального захисту населення. В такому ж порядку здійснюється пенсійне забезпечення осіб офіцерського складу, прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членів їх сімей при призначенні їм пенсій на умовах і за нормами, встановленими Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Пенсійне забезпечення осіб офіцерського складу, прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членів їх сімей згідно з цим Законом здійснюється Міністерством оборони України, Державним комітетом у справах охорони державного кордону України, Управлінням державної охорони, органами управління інших військових формувань, Службою безпеки України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною податковою адміністрацією України, Державним департаментом України з питань виконання покарань в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
В наступній редакції Закону № 2262-12 (від 17.01.2002) стаття 10 визначала, що пенсійне забезпечення військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України. В такому ж порядку здійснюється пенсійне забезпечення осіб офіцерського складу, прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членів їх сімей при призначенні їм пенсій на умовах і за нормами, встановленими Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у поточній редакції) право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні.
Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби.
Згідно з ч. 1 ст. 31 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» члени сім'ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Непрацездатними членами сім'ї вважаються: батьки та дружина (чоловік), якщо вони досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV, або є інвалідами.
За змістом статті 36 Закону №2262-XII пенсії в разі втрати годувальника призначаються в таких розмірах: членам сімей військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули (померли) внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи або виконанні інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з'єднаннях та підпільних організаціях і групах, визнаних такими законодавством України, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи участю у бойових діях у мирний час, які є непрацездатними та перебували на утриманні загиблого (померлого) годувальника (при цьому дітям та іншим особам, зазначеним в абзаці другому статті 30 цього Закону, незалежно від того, чи перебували вони на утриманні загиблого (померлого) годувальника), - 70 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника на одного непрацездатного члена сім'ї. Якщо на утриманні загиблого (померлого) годувальника перебували двоє і більше членів сім'ї, пенсія призначається у розмірі 90 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника, що розподіляється між ними рівними частками, але не менше ніж 40 процентів на кожного непрацездатного члена сім'ї. У таких самих розмірах, незалежно від причини смерті годувальника, обчислюються пенсії членам сімей померлих інвалідів війни та членам сімей, до складу яких входять діти, які втратили обох батьків.
Згідно з ч. 2 ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.
Відповідно до п. 2.8 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України гарантовано, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03.05.1996, ратифікована Законом України від 14.09.2006 N 137-V, яка набрала чинності з 01.02.2007, визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (п. 23 ч. I). Ратифікувавши вказану Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов'язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині I Хартії.
Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов'язаннями України.
Вирішуючи спір, суд виходить із того, що право громадянина України на пенсійне забезпечення є беззаперечним та становить складову гарантованого Конституцією права на соціальний захист для всіх осіб, що мають право на отримання пенсії у старості. Відповідне право не може пов'язуватись, зокрема, з такою умовою, як неналежне виконання суб'єктом владних повноважень обов'язків щодо ведення пенсійного обліку пенсіонерів, що в даному випадку й мало місце.
Держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, в Україні чи за її межами; рівно як і незалежно від того, як змінилося правове регулювання, - відповідні державні органи повинні забезпечити безперешкодне отримання особою належних їй виплат.
Зважаючи на це, а також контекст спірних правовідносин, що склались між сторонами, суд вважає за необхідне вказати, що правова процедура («fair procedure» - справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади.
Правова процедура встановлює межі вчинення повноважень органом публічної влади і, в разі її неналежного дотримання, дає підстави для оскарження таких дій особою, чиї інтереси вона зачіпає, до суду.
Встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.
Ця правова процедура спрямована на забезпечення загального принципу юридичної визначеності, складовою якої є принцип легітимних очікувань як один з елементів принципу верховенства права, тобто особа правомірно очікує отримати у передбачений законом спосіб відповідь на порушене перед суб'єктом, якому адресовано звернення, питання відповідно та у спосіб, передбачений законом.
При цьому між сторонами фактично відсутній спір щодо наявності у позивачки права на отримання пенсії в разі втрати годувальника - батька позивачки, що загинув 26.08.1944, проявив геройство. Натомість порушення прав позивачки, що полягає в припиненні виплати пенсії та відмови у поновленні такої виплати на відповідне звернення пенсіонерки, обумовлено тривалою бездіяльністю пенсійного органу щодо прийняття та оформлення пенсійної справи ОСОБА_1 ЮО 19652 на 22 аркушах, в результаті чого справа в пенсійному органі не обліковується.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що відповідь ГУ ПФУ в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті пенсії є протиправною бездіяльністю, а порушені права позивача підлягають поновленню у заявлений стороною позивача спосіб.
Доводи відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду суд вважає необґрунтованими, оскільки в силу ч. 2 ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. Крім того, суд приймає до уваги, що отримавши відмову в перерахунку пенсії, позивач своєчасно, в межах шестимісячного строку звернувся за захистом своїх порушених прав.
Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 263 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (м. Одеса, вул. Канатна, 83; ЄДРПОУ 20987385), третя особа - Обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України (вул. Пироговська, 6, м. Одеса, 65044; ЄДРПОУ 08402040) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо поновлення ОСОБА_1 виплати пенсії, як члену сім'ї, яка має право на пенсію в разі втрати годувальника.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області поновити ОСОБА_1 виплату пенсії, як члену сім'ї, яка має право на пенсію в разі втрати годувальника.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя І.В. Завальнюк