Справа № 420/4342/22
30 червня 2022 року Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левчук О.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження в місті Одесі справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “С-МОНТАЖ ГРУП” до Головного управління в Одеській області, Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить суд визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління в Одеській області № 2628 від 10.02.2022 року про відповідність товариства з обмеженою відповідальністю “С-МОНТАЖ ГРУП” критеріям ризиковості платника, на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку; зобов'язати Головне управління в Одеській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю “С-МОНТАЖ ГРУП” з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ТОВ “С-МОНТАЖ ГРУП” не здійснювались та не здійснюються ризикові операції, а підприємство не відповідає жодному з критеріїв, які перераховані у додатку № 1 до Порядку № 1165. При цьому, в рішенні повинна були зазначена підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості, проте в оскаржуваному рішенні не зазначено, яка саме податкова інформація наявна у контролюючого органу, про які саме факти вона свідчить, якими процесуальними документами, що мають доказове значення вона підтверджується та під час яких саме процесів провадження поточної діяльності така інформація стала відома. Крім того, оскаржуване рішення не відповідає критеріям чіткості, обґрунтованості та зрозумілості акта індивідуальної дії, що породжує його неоднозначне трактування та впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податку виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.
Представником відповідача Головного управління в Одеській області до суду надано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову та вказує, що оскаржуване рішення прийнято у зв'язку з відповідністю ТОВ “С-МОНТАЖ ГРУП” п. 8 Критерії ризиковості платника податку у зв'язку із придбанням товару у суб'єктів господарювання з ознаками ризиковості. За результатами проведеного моніторингу ТОВ “С-МОНТАЖ ГРУП” податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН та даних інших інформаційно-аналітичних систем встановлені операції з ознаками ризиковості. За результатами моніторингу реєстрації ТОВ “С-МОНТАЖ ГРУП” податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН за період з 04.01.2021 по 25.01.2022 встановлено, що податковий кредит ТОВ “С-МОНТАЖ ГРУП” сформовано шляхом придбання товару послуг у контрагентів: ТОВ «ЮГ-ПРОФІ», ТОВ «ГІЛЬЄРС ДЕЛАЙТ», ТОВ «ДРАТ ЛТД», ТОВ «САРГАНТРЕЙД ЛТД», яких віднесено до переліку ризикових. Представник відповідача вказує, що ГУ ДПС в Одеській області доведено обґрунтованість виникнення підстав для віднесення позивача до критеріїв ризиковості платника податку на підставі наявної податкової інформації, яка спростовує твердження позивача про дотримання податкового законодавства при здійсненні господарської діяльності.
Ухвалою суду від 28 лютого 2022 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 19 квітня 2022 року відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження по справі № 420/4342/22, в повному обсязі.
Ухвалою суду від 19 квітня 2022 року витребувано від Головного управління ДПС в Одеській області інформацію та належним чином засвідчені копії документів, на підставі яких прийнято рішення № 2628 від 10.02.2022 року про відповідність товариства з обмеженою відповідальністю “С-МОНТАЖ ГРУП” п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, в тому числі протоколу засідання Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС в Одеській області, та податкової інформації (копій документів), яка слугувала підставою для включення ТОВ “С-МОНТАЖ ГРУП” до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості та розглядалась на засіданні вказаної комісії під час прийняття оскаржуваного рішення, та зупинено провадження по справі для одержання витребуваних документів.
Ухвалою суду від 30 червня 2022 року поновлено провадження по справі.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 22.07.2013 року проведено державну реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю “С-МОНТАЖ ГРУП” (код ЄДРПОУ 38847144) (а.с. 16-17 т. 1).
16 листопада 2021 року комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області прийнято рішення № 4054 про відповідність платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю “С-МОНТАЖ ГРУП” критеріям ризиковості платника податку (а.с. 42 т. 1, 38 т. 2).
07 грудня 2021 року ТОВ “С-МОНТАЖ ГРУП” повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку № 1 (а.с. 37 т. 2).
29 грудня 2021 року комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій документів від 07.12.2021 року № 1, прийнято рішення № 20956 про відповідність платника податку на додану вартість ТОВ “С-МОНТАЖ ГРУП” критеріям ризиковості платника податку (а.с. 49 т. 1, а.с. 36 т. 2).
01 лютого 2022 року ТОВ “С-МОНТАЖ ГРУП” повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку № 2 (а.с. 50-53 т. 1, а.с. 35 т. 2).
10 лютого 2022 року комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій документів від 01.02.2022 року № 2, прийнято рішення № 2628 про відповідність платника податку на додану вартість ТОВ “С-МОНТАЖ ГРУП” критеріям ризиковості платника податку (а.с. 54 т. 1, а.с. 34 т. 2).
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.
Згідно п. 185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов'язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165.
Згідно п. 3 Порядку № 1165 податкові накладні/ розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.
Відповідно до п. 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення. У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення. За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
Додатком 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165, затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
Згідно додатку 4 Порядку № 1165 рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить формулювання - «рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку».
Як вбачається з матеріалів справи, рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку ТОВ “С-МОНТАЖ ГРУП” № 2628 від 10.02.2022 року прийнято з підстав відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, а саме п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку (а.с. 34 т. 2).
Пунктом 8 критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість визначено - у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Згідно додатку 4 Порядку № 1165 в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов'язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.
Загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Вирішуючи питання про правомірність рішення комісії про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 2628 від 10.02.2022 року, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, яким вироблена позиція, за якою за загальним правилом національні суди повинні утриматися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак все ж суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об'єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (п.111 рішення від 31.07.2008 року у справі «Дружстевні заложна пріа та інші проти Чеської Республіки»(CASE OF DRUЋSTEVNН ZБLOЋNA PRIA AND OTHERS v. THE CZECH REPUBLIC); п.156-157, 159 рішення від 21.07.2011 року у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. Проти Кіпру» (CASE OF SIGMA RADIO TELEVISION LTD. v. CYPRUS); п.44 рішення від 22.11.1995 року у справі «Брайєн проти Об'єднаного Королівства» (CASE OF BRYAN v. THE UNITED KINGDOM); п.4 рішення Європейської комісії з прав людини щодо прийнятності від 08.03.1994 року у справі «ISKCON та 8 інших проти Об'єднаного Королівства» (ISKCON and 8 Others against the United Kingdom); п.47-56 рішення від 02.12.2010 року у справі «Путтер проти Болгарії» (CASE OF PUTTER v. BULGARIA).
При цьому, ключовим питанням спору є існування тих фактів та обставин, які вказують на наявність у контролюючого органу податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
В той же час, з'ясування таких фактів та обставин повинно здійснюватися на підставі наданих сторонами доказів.
Разом з тим, оскаржуване рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку ТОВ “С-МОНТАЖ ГРУП” № 2628 від 10.02.2022 року не містять чіткої причини його прийняття та розшифровку яка безпосередньо податкова інформація слугувала підставою для віднесення ТОВ “С-МОНТАЖ ГРУП” до переліку ризикових платників податку (а.с. 34).
В оскаржуваному рішенні в рядку «Податкова інформація» не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції.
Відповідно до п. 26, 27 Порядку № 1165 комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном. Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком. Комісія контролюючого органу в своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України, Податкового кодексу України та законів, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також цим Порядком.
Згідно п. 40, 42, 43, 44, 45, 46 Порядку № 1165 засідання комісії контролюючого органу проводиться у разі наявності матеріалів для розгляду. Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. Рішення, прийняті комісіями контролюючих органів, підлягають реєстрації засобами інформаційних систем ДПС. Матеріали засідання комісії контролюючого органу зберігаються десять років. Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні). Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу. У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.
Таким чином, Порядком № 1165 встановлена послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платнику податку.
При цьому, вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.
Тобто, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.
Отже, питання відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має розглядатись комісією регіонального рівня за наслідками подання для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом в постанові від 30 листопада 2021 року по справі №340/1098/20.
Верховний Суд в постанові від 05 січня 2021 року по справі № 640/11321/20 зазначив, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 липня 2021 року по справі № 520/480/20 (№ К/9901/26405/20).
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Ухвалами суду від 28.02.2022 року та від 19.04.2022 року витребувано від Головного управління ДПС в Одеській області інформацію та належним чином засвідчені копії документів, на підставі яких прийнято рішення № 2628 від 10.02.2022 року про відповідність товариства з обмеженою відповідальністю “С-МОНТАЖ ГРУП” п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, в тому числі протоколу засідання Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС в Одеській області, та податкової інформації (копій документів), яка слугувала підставою для включення ТОВ “С-МОНТАЖ ГРУП” до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості та розглядалась на засіданні вказаної комісії під час прийняття оскаржуваного рішення.
На виконання ухвал суду представником відповідача Головного управління в Одеській області до суду надано копії рішень про включення ТОВ “С-МОНТАЖ ГРУП” до переліку ризикових платників податку, повідомлення про надання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, які надавались ТОВ “АРТІФІКО” до податкового органу, а також витяг з протоколу засідання комісії від 10.02.2022 року № 27/15-32 разом з таблицями (а.с. 26-189 т. 2).
При цьому, у витязі з протоколу засідання комісії від 10.02.2022 року № 27/15-32 року в графі «матеріали, що розглядались» вказано - документи отримані від платника податків та інформація з баз даних (а.с. 33 т. 2).
В той же час, ані оскаржуване рішення, ані витяг з протоколу засідання комісії не містять будь-яких даних щодо того, що саме надані представником відповідача таблиці слугували підставою для прийняття рішення від 10.02.2022 року № 2628 про відповідність ТОВ “С-МОНТАЖ ГРУП” п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Надані представником відповідача, суб'єкта владних повноважень, таблиці не містить жодних даних щодо особи, яка їх склала, дати їх складання, з використанням яких ресурсів та за результатом якої діяльності податкового органу її були створено, зокрема у процесі провадження поточної діяльності чи за результатами (наслідками) подання платником податку податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації.
Крім того, надані таблиці не є доказом того, що позивач та/або його контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій.
При цьому, податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні КАС України. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень на які посилається контролюючий орган.
Верховний Суд в постанові від 04 червня 2020 року по справі № 340/422/19 (№ К/9901/33095/19) зазначив, що будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб'єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02 квітня 2020 року по справі № 160/93/19 (№ К/9901/25783/19).
З матеріалів справи вбачається, що рішення № 2628 від 10.02.2022 року прийнято за результатами розгляду документів, які наданні ТОВ “С-МОНТАЖ ГРУП” задля підтвердження невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку № 2 після отримання рішення про відповідність критеріях ризиковості платника податку від 29.12.2021 року № 26956 (а.с. 50-53 т. 1, а.с. 35 т. 2).
В рішенні № 2628 від 10.02.2022 року зазначено - «подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості».
В той же час, в рішеннях від 16 листопада 2021 року № 4054, від 29 грудня 2021 року № 20956 про відповідність платника податку на додану вартість ТОВ “С-МОНТАЖ ГРУП” критеріям ризиковості платника податку, не було зазначено, які саме документи та по яким господарським операціям слід надати для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про невідповідністю платника податку критеріям ризиковості платника податку.
При цьому, можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження провадження фінансово-господарської діяльності підприємства залежить від чіткого формулювання фіскальним органом, що прямо впливає на можливість надання платником податку в подальшому відповідних документів, достатніх для прийняття рішення про невідповідністю платника податку критеріям ризиковості платника податку.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ “С-МОНТАЖ ГРУП” надано до контролюючого органу 01 лютого 2022 року повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку № 2, з яких можливо встановити зміст і обсяг господарських операцій (а.с. 50-53 т. 1, а.с. 35, 39-189 т. 2).
Разом з тим, з витягу з протоколу засідання комісії від 10.02.2022 року № 27/15-32 року не вбачається, що комісіє контролюючого органу відповідно до приписів Порядку № 1165 було перевірено подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації.
Будь-яких доказів на підтвердження того, що надані ТОВ “С-МОНТАЖ ГРУП” документи містять неповні, недостовірні та (або) суперечливі, відповідачем, суб'єктом владних повноважень, не надано.
Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на те, що за результатами моніторингу реєстрації ТОВ “С-МОНТАЖ ГРУП” податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН за період з 04.01.2021 по 25.01.2022 встановлено, що податковий кредит ТОВ “С-МОНТАЖ ГРУП” сформовано шляхом придбання товару послуг у контрагентів: ТОВ «ЮГ-ПРОФІ», ТОВ «ГІЛЬЄРС ДЕЛАЙТ», ТОВ «ДРАТ ЛТД», ТОВ «САРГАНТРЕЙД ЛТД», яких віднесено до переліку ризикових, оскільки ані оскаржуване рішення № 2628 від 10.02.2022 року, ані витяг з протоколу засідання комісії від 10.02.2022 року № 27/15-32 року не містять будь-яких даних щодо того, що саме операції з ознаками ризиковості ТОВ «ЮГ-ПРОФІ», ТОВ «ГІЛЬЄРС ДЕЛАЙТ», ТОВ «ДРАТ ЛТД», ТОВ «САРГАНТРЕЙД ЛТД» слугували підставою для віднесення ТОВ “С-МОНТАЖ ГРУП” до п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Будь-яких доказів на підтвердження того, що станом на дату прийняття оскаржуваного рішення № 2628 від 10.02.2022 року підприємства ТОВ «ЮГ-ПРОФІ», ТОВ «ГІЛЬЄРС ДЕЛАЙТ», ТОВ «ДРАТ ЛТД», ТОВ «САРГАНТРЕЙД ЛТД», з якими, як вказує відповідач, ТОВ “С-МОНТАЖ ГРУП” проводило господарську діяльність, були включені до переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, ГУ ДПС в Одеській області суду не надано.
Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на те, що ГУ ДПС в Одеській області доведено обґрунтованість виникнення підстав для віднесення позивача до критеріїв ризиковості платника податку на підставі наявної податкової інформації, оскільки будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження наявності у податкового органу інформації з наявністю якої п. 8 критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість пов'язує можливість включення підприємства до переліку платників податку на додану вартість, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, суду не надано.
Податковими органами, не надано жодних доказів на підтвердження того, що позивачем було порушено податкове законодавство, а також не зазначено інших обставин, які могли б свідчити про порушення позивачем законодавства України.
Статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.
Зокрема, Європейський Суд наголосив на тому, що особа на користь якої органом влади прийняте певне рішення, має повне право розумно очікувати, що якщо місцевий орган влади вважає, що в нього є певна компетенція, то така компетенція дійсно існує, а тому визнання незаконності дій органу влади не повинно змінювати відносини прав, які виникли внаслідок такої дії органу влади.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.10.2011 у справі "Рисовський проти України" Суд підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Beyeler v. Italy", "Oneryildiz v. Turkey", "Megadat.com S.r.l. v. Moldova", і "Moskal v. Poland"). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах "Lelas v. Croatia", і "Toscuta and Others v. Romania") і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (рішення у справі "Lelas v. ").
За таких підстав, суд дійшов висновку, що рішення комісій про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 2628 від 10.02.2022 року прийнято необґрунтовано та без урахування всіх обставин, що мали значення для його прийняття, а тому підлягає скасуванню.
Відповідно до п. 6 Порядку № 1165 включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
З таких підстав, суд дійшов висновку, що порушенні права позивача підлягають судовому захисту шляхом зобов'язання Головного управління ДПС в Одеській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю “С-МОНТАЖ ГРУП” (код ЄДРПОУ 38847144) з переліку ризикових платників податків.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених фактів, суд вважає, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю “С-МОНТАЖ ГРУП” слід стягнути сплачений судовий збір у розмірі 2481,00 грн.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 14000,00 грн.
Представник відповідачів у відзиві на позовну заяву зазначив, що розмір гонорару адвоката з урахуванням категорії справи та витраченого часу адвокатом є завищеним і не відповідає ринковим цінам на адвокатські послуги.
Згідно ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Так, ч. 1, 3 ст. 134 КАС України встановлено, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 7, 8 ст. 137 КАС України у разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).
Згідно п. 1, 2, 6 ч. 1, 2 ст. 19 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Згідно ст. 28 Правил адвокатської етики, затверджених 09.06.2017 року з'їздом адвокатів України, формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту є гонорар.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання), розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Частиною 3 статті 30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При вирішенні питання щодо стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з правничою допомогою суд враховує, що на підтвердження понесених витрат до суду надано копії договору про надання правової допомоги (а.с. 421-425 т. 1), додатку до договору (а.с. 426-427 т .1), квитанції до прибуткового касового ордеру (а.с. 428 т. 1) та ордер (а.с. 419 т. 1).
Відповідно до додатку до договору про надання правової допомоги від 14.01.2022 року відповідно до договору сторони визначають розмір гонорару адвоката:
- Зустріч, консультація клієнта, узгодження плану дії та правової позиції - 2000,00 грн.
- Збір доказів, вивчення документів первинного бухгалтерського обліку клієнта, підготовка позовної заяви, клопотань, що подаються одночасно з позовною заявою, подача позовної заяви до суду - 7000,00 грн.
- Вивчення судової практики - 2000,00 грн.
- Підготовка відповіді на відзив відповідачів, в разі його подання, подання відповіді на відзив до суду, надсилання іншим сторонам по справі - 3000,00 грн.
- Участь у судових засіданнях (у разі їх проведення) - 2000,00 грн. судодень.
- Підготовка відзиву на апеляційну скаргу у суді апеляційної інстанції, у разі подання апеляційної скарги відповідачем - 5000,00 грн.
- Підготовка клопотання про видачу судових рішень першої та апеляційної інстанції, а також виконавчих листів по справі, отримання зазначених документів - 2000,00 грн.
В постанові від 24.01.2019 року по справі № 910/15944/17 Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Згідно висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 24.01.2022 року по справі № 911/2737/17 метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі № 420/4820/19 тощо). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, необхідно виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.
В постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року у справі № 750/2055/20 вказано, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Разом з тим в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц та в постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Аналогічні висновки наведено також в постановах Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 та від 11 листопада 2020 року у справі № 673/1123/15-ц.
В той же час, згідно практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
У рішенні ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04, зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (п. 268, 269).
Крім того, згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
В постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.
Позивач просить суд стягнути з відповідача понесені витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 14000,00 грн., проте витрати на оплату послуг адвоката у вказаному розмірі не є співмірними із складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а їх розмір не є обґрунтованим.
За таких підстав, з урахуванням принципу пропорційності та співмірності, оцінюючи обґрунтованість доводів позивача щодо суми витрат, пов'язаних з розглядом даної справи, суд дійшов висновку, що з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ТОВ “С-МОНТАЖ ГРУП” слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн..
Керуючись ст. ст. 2, 6, 8, 9, 12, 77, 90, 132, 139, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю “С-МОНТАЖ ГРУП” (код ЄДРПОУ 38847144, адреса місцезнаходження: 65496, Одеська область, Овідіопольський район, с. Лиманка, “Радужний” масив ж/масиву “Ульянівка”, 16/4, каб. 63) до Головного управління в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166, адреса місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5), Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління в Одеській області (адреса місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області № 2628 від 10.02.2022 року про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
Зобов'язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю “С-МОНТАЖ ГРУП” (код ЄДРПОУ 38847144) з переліку ризикових платників податків.
Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166, адреса місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю “С-МОНТАЖ ГРУП” (код ЄДРПОУ 38847144, адреса місцезнаходження: 65496, Одеська область, Овідіопольський район, с. Лиманка, “Радужний” масив ж/масиву “Ульянівка”, 16/4, каб. 63) сплачений судовий збір у розмірі 2481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 00 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. (п'ять тисяч гривень 00 копійок).
Рішення може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 КАС України.
Суддя О.А. Левчук