29 червня 2022 р. Справа № 400/10451/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020,
про:визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії по стажу за період роботи в місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі ОСОБА_1 і в зарахуванні в пільговому обчисленні (у полуторному розмірі за один рік і шість місяців) з 26.09.1983 року по 31.12.1990 рік, починаючи з 10.06.2021 року та відмови при здійсненні перерахунку пенсії по заробітній платі, розбити її по місяцям у зв'язку із нарахуванням її за результатами рейсу за період роботи з вересня 1983 року по грудень 1992 рік у місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі, починаючи з 10.06.2021 року;
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати ОСОБА_1 в пільговому обчисленні (у полуторному розмірі за один рік і шість місяців) стаж роботи у місцевості прирівняної до районів Крайньої Півночі з 26.09.1983 року по 31.12.1990 рік, починаючи з 10.06.2021 року, та провести перерахунок пенсії по заробітній платі, а саме, розбити помісячно суму нарахованої заробітної плати за результатами рейсу (періоду), починаючи з 10.06.2021 року за період роботи з вересня 1983 року по грудень 1992 рік у місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі і у разі збільшення коефіцієнту заробітної плати виплачувати у подальшому.
Ухвалою від 03.11.2021 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідачем не враховано, що період роботи до 01.01.1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях прирівняних до Крайньої Півночі зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року. Тобто, позивач має право на зарахування трудового стажу роботи у вищезазначених районах, місцевостях прирівняних до Крайньої Півночі у 1,5 розмірі (за один рік і шість місяців) до 31.12.1990 року включно, починаючи з 26.09.1983 року.
Відповідач надав відзив, в якому у задоволенні вимог позивача просив відмовити. Заперечуючи проти вимог позивача ГУ ПФУ зазначило, що для розрахунку розміру пенсії позивача враховано найбільш вигідний варіант заробітної плати з грудня 2002 року по листопад 2020 року, відповідно до вимог ст. 40 Закону України № 1058.
Крім того, для отримання права на пільги, передбачені наведеною статтею, особа повинна була укласти строковий трудовий договір. Позивачем не було надано трудового договору про роботу в районах Крайньої Півночі, тому неможливо зарахувати періоди роботи з 01.02.1981 року по 01.01.1991 року до страхового стажу в пільговому обчисленні. Наявність лише запису у трудовій книжці про факт роботи в районах Крайньої Півночі не є достатньою підставою для обчислення стажу з урахуванням кратності. Зокрема, Тимчасовою Угодою між Урядом України і Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, в галузі пенсійного забезпечення від 15.01.1993 року встановлені спеціальні правила врахування таких періодів роботи лише при визначенні права на пенсію, а не при обчисленні розміру стажу.
Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
З'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
Позивач перебуває на обліку у ГУ ПФУ та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, обчислену відповідно до Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі та раніше за текстом - Закон України № 1058).
10.06.2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії.
До заяви позивачем надано: довідку про заробітну плату від 04.05.2021 року № 06-06/212.2, довідку, яка підтверджує стаж роботи, від 04.05.2021 року № 06-¬06/212.2, видані адміністрацією Радянсько-Гаваньського муніципального району Хабаровського краю, та довідку від 18.01.2021 року № 18/16/206-21.
З 01.01.2021 року позивачу здійснено перерахунок пенсії та зараховано до страхового стажу період з 26.02.1998 року по 01.08.1998 року на підставі довідки від 18.01.2021 року № 18/16/206-21, виданої Миколаївським обласним центром зайнятості.
Крім того, перерахунок по заробітній платі за період роботи у місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі, за період з вересня 1983 року по грудень 1992 року проведено, але вказані періоди були враховані як « 0».
Не погоджуючись з вказаним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII (далі - Закон України № 1788) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України № 1058 період роботи до 01.01.91 в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.
Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10.02.60 № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.60 «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26.09.67 «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».
Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.
Відповідно до абз.у 2 ч. 2 п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, за період роботи до 01.01.1991 на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього СРСР, а також на острові Шпіцберген надаються договори або інші документи, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
З аналізу наведених норм вбачається, що обчислення пільгового страхового стажу під час трудової діяльності в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі здійснюється на підставі трудової книжки, в якій повинно бути зазначено період роботи та користування пільгами або письмового трудового договору чи довідки, що містять такі відомості.
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції; стосовно жінок, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами на підприємствах сільського господарства (в тому числі в колгоспах) - про виконання встановлених норм обслуговування; стосовно жінок, які працюють на вирощуванні, збиранні та післязбиральному обробленні тютюну, - про зайнятість на перелічених роботах протягом повного сезону.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Порядок надання пільг особам, які працювали в районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до цих районів, було встановлено Указами Президії Верховної Ради СРСР «Про пільги для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі» від 01.08.1945 року, «Про впорядкування пільг для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» від 10.02.1960 року та «Про розширення пільг для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» від 26.09.1967 року, а також Інструкцією про порядок надання пільг, затверджений постановою Держкомпраці і Президії ВЦРПС від 16.12.1967 року.
Відповідно до Указу Президії Верховної Ради СРСР «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» від 10.02.1960 року, постанови Ради Міністрів СРСР № 148 від 10.02.1960 року «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.60 «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26.09.1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
Пунктом «д» статті 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» постановлено, що робітникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей держави, при умові укладення ними трудових договорів на роботу в цих районах на строк 5 років, надавати додаткові наступні пільги: зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності. Пільги, які передбачені цією статтею, надаються також особам, які прибули в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за власним бажанням і які уклали строковий договір про роботу в цих районах.
Відповідно до статті 3 Указу Президії Верховної Ради СРСР «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» від 26.09.1967 року постановлено скоротити тривалість трудового договору, що дає право на отримання пільг, передбачених статтею 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» з п'яти до трьох років.
Надавати зазначені пільги особам, які прибули в ці райони і місцевості за власною ініціативою, за умови укладення ними трудових договорів на термін три роки, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки.
Відповідно до абз. 1 п. 2 Інструкції про порядок надання пільг, затвердженої постановою Держкомпраці і Президії ВЦРПС N 520/П-28 від 16.12.1967 року, пільги, передбачені статтями 1, 2, 3, 4 Указу від 10.02.1960 року, з урахуванням змін та доповнень, внесених Указом від 26.09.1967 року, надавалися незалежно від наявності письмового трудового договору.
Згідно з пунктом 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у якості документів про стаж, які передбачені вищезазначеним Порядком підтвердження наявного трудового стажу, за період роботи до 01.01.91 на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген можуть надаватись договори або інші документи, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.
Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» від 10.02.1960 року, постанови Ради Міністрів Союзу РСР «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР» від 10.02.1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» № 148 від 10.02.1960 року, Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» від 26.09.1967 року.
Перелік районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, на яких розповсюджується дія Указів Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 року і від 26.09.1967 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» визначений постановою Ради Міністрів СРСР № 1029 від 10.11.1967 року.
При цьому, питання врахування періодів роботи в районах Крайньої Півночі (колишнього СРСР, а потім Російської Федерації) після 01.01.1991 року до стажу при призначенні пенсій на території України регулюється нормами міжнародних угод, підписаних Україною та Російською Федерацією.
З 01.01.1992 року по 31.12.2001 року на території РФ діяв Закон РРСФР «Про державні пенсії в РРСФР» від 20.11.1990 року № 340-1, на підставі якого всі періоди роботи в районах Крайньої Півночі зараховуються в трудовий стаж в полуторному розмірі.
Частиною 4 ст. 1 Закону України № 1788 передбачено, що у тих випадках, коли договорами (угодами) між Україною та іншими державами передбачено інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, то застосовуються правила, встановлені цими договорами (угодами).
Згідно з частиною другою статті 6 Угоди «Про гарантії прав громадян держав-учасників Співдружності незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення» від 13.03.1992 року, укладеної між Україною і Росією, для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасників угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР до набрання сили вказаної угоди.
Відповідно до абз. 2, 3 ст. 6 Угоди між Урядом України і Урядом РФ «Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн» від 14.01.1993 року трудовий стаж, включаючи стаж який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визнається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність. Сторонами визнаються дипломи, свідоцтво, інші документи державного зразка про рівень освіти і кваліфікації, які видані відповідними компетентними органами Сторін, без легалізації.
Частиною 2 статті 4 Угоди «Про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудівників - мігрантів» від 15.04.1994 року, підписаної Урядами Азербайджанської Республіки, Республіки Вірменія, республіки Білорусь, Республіки Грузія, Республіки Казахстан, Киргизької Республіки, Республіки Молдова, РФ, Республіки Таджикистан, Туркменістану, Республіки Узбекистан, України, передбачено, що трудовий стаж, зокрема стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами.
З вищенаведених норм міжнародних угод, підписаних Україною та РФ, слідує, що обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої відбувалась трудова діяльність, а пільговий стаж, набутий на території однієї з цих двох держав, визнається іншою державою.
Таким чином, якщо певний період роботи особи на території РФ згідно з законодавством цієї держави повинен обчислюватися на пільгових підставах, то в такому ж порядку цей же стаж повинен враховуватись щодо цієї людини і в Україні. Відтак, стаж позивача має бути обчислений згідно із законодавством держави, на території якої відбувалась трудова діяльність особи.
Згідно записів у трудовій книжці позивача у період з 26.09.1983 року по 16.01.1993 року позивач працював в районах Крайної Півночі та у місцевостях, прирівняних до Крайньої Півночі, а саме на Радянсько-Гаванській базі океанічного риболовства (Совганська БОР).
Так, 26.09.1983 року позивача прийнято матросом у плавсклад Совганської БОР; 17.01.1984 року позивача направлено матросом на БМРТ «Вулкан»; 28.05.1984 року позивача направлено матросом на ПР «Монгол»; 05.06.1984 року позивача направлено матросом на БМРТ «Медик»; 20.12.1985 року позивача направлено матросом на БАТМ «Баганово»; 01.04.1986 року позивача направлено матросом на БМРТ «Ургал»; 27.08.1987 року позивача направлено матросом на БАТМ «Семиозерное».
Згідно архівної довідки від 04.05.2021 року № 06-06/212.1, рибопромислові судна, що належать Совганській БОР - БММРТ «Вулкан», ПР «Монгол», БММРТ «Медик», БАТМ «Баганово», БМРТ «Ургал», БММРТ «Тылман», БАТМ «Семиозерное», БМРТ «Июнь-Корань», БАТМ «Капитан Кузнецов» - у період з 1983 року по квітень 1995 року булизареєстровані (порт приписки) у морському рибному порті Маго, розташованому у селищі Маго Миколаївського району Хабаровського краю, який відноситься до місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі.
При цьому, суд зазначає, що з огляду на вищенаведені норми права, для обчислення пільгового стажу при роботі в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, повинні бути надані або трудова книжка або письмовий трудовий договір або довідка, в якій зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Тобто достатньо одного із перерахованих документів, а не їх сукупність.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі № 302/662/17-а від 03.07.2018 року.
Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, стаж роботи позивача в районі Крайньої Півночі за трудовим договором підтверджується матеріалами справи, зокрема, записами у трудовій книжці та архівними довідками.
При цьому, суд звертає увагу, що необхідність подання саме трудового договору для пільгового розрахунку трудового стажу на роботі в районах Крайньої Півночі, суперечить вимогам діючого законодавства.
За встановлених обставин, коли факт роботи позивача в районах Крайньої Півночі підтверджується записами в трудовій книжці, які також безпосередньо кореспондуються з записами у відповідних довідках, то спірний період роботи позивачки в районах Крайньої Півночі підлягає пільговому розрахунку як один рік роботи за один рік шість місяців.
Крім того, і відповідно до ч. 1 ст. 21 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Згідно ч. 3 ст. 24 КЗпП України укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.
Таким чином, враховуючи, що період роботи позивача в районі Крайньої Півночі повністю підтверджується трудовою книжкою, суд дійшов висновку про те, що позивач має право на зарахування періоду роботи періоду роботи з 26.09.1983 року по 31.12.1990 року із розрахунку один рік за один рік шість місяців.
Щодо вимог зобов'язати ГУ ПФУ провести перерахунок пенсії по заробітній платі, а саме, розбити помісячно суму нарахованої заробітної плати за результатами рейсу (періоду), починаючи з 10.06.2021 року за період роботи з вересня 1983 року по грудень 1992 рік у місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі і у разі збільшення коефіцієнту заробітної плати виплачувати у подальшому, суд зазначає наступне:
Перерахунок по заробітній платі за період роботи у місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі, за період з вересня 1983 року по грудень 1992 року проведено, але вказані періоди були враховані як « 0».
Згідно ч. 1 ст. 40 Закону України № 1058 для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року, та за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Одночасно з цим, відповідно до наданої позивачем довідки від 04.05.2021 року № 06-06/212.2, сума рейсового заробітку проставлені у місяці завершення промислового рейсу, так як заробітна плата працівникам плавскладу нараховувалась за результатами рейсу (періоду). Тобто, рейс міг тривати і три місяці, і півроку, а заробітна плата вказувалась не за місяць роботи, а загальною сумою за період.
Внесення у графу заробітку за періоди роботи позивача з вересня 1983 року по грудень 1992 року « 0» спричиняє зменшення коефіцієнту заробітної плати.
Відповідно до положень ч. 1 та 2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно п. 1 р. 4 Указу Президента України «Про Концепцію вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів» від 10.05.2006 року № 361/2006 адміністративне судочинство спрямоване на захист прав особи у публічно-правових відносинах від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За своїм статусом у суспільстві учасники таких правовідносин перебувають у нерівних умовах, тому адміністративний суд має вжити всіх передбачених законом заходів, щоб захистити порушені органом влади права особи, в тому числі збирати докази з власної ініціативи, виходити за межі вимог сторін тією мірою, наскільки це необхідно для повного захисту прав особи.
Оскільки до компетенції суду не належить здійснення перерахунку пенсії, а здійснюється лише контроль легальності рішень, дій або бездіяльності відповідача щодо вказаних питань, суд з метою ефективного та повного захисту прав позивача, відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України вважає за необхідне
Визнати протиправними дії відповідача щодо здійснення перерахунку пенсії позивача за період роботи з вересня 1983 року по грудень 1992 року у місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі, з врахуванням показника заробітної плати « 0» та зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії позивача з 10.06.2021 року з урахуванням заробітної плати за період роботи з вересня 1983 року по грудень 1992 року у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до архівної довідки від 04.05.2021 року № 06-06/212.2, виданої адміністрацією Радянсько-Гаваньського муніципального району Хабаровського краю, з урахуванням раніше здійснених виплат.
Щодо вимог «у разі збільшення коефіцієнту заробітної плати виплачувати у подальшому», суд звертає увагу, що здійснює захист лише порушеного права позивача. Зазначені вимоги є передчасними, а отже задоволенню не підлягають.
На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
У відповідності до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 19, 77, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159) - задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови у здійсненні з 10.06.2021 року перерахунку пенсії ОСОБА_1 за період роботи з 26.09.1983 року по 31.12.1990 року у пільговому обчисленні, з розрахунку один рік роботи в районах Крайньої Півночі та в місцевостях, прирівняних до Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців.
3. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 за період роботи з вересня 1983 року по грудень 1992 року у місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі, з врахуванням показника заробітної плати «0».
4. Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159) провести з 10.06.2021 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) за період роботи з 26.09.1983 року по 31.12.1990 року у пільговому обчисленні, з розрахунку один рік роботи в районах Крайньої Півночі та в місцевостях, прирівняних до Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців, з урахуванням раніше здійснених виплат.
5. Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159) провести перерахунок пенсії позивача з 10.06.2021 року з урахуванням заробітної плати за період роботи з вересня 1983 року по грудень 1992 року у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до архівної довідки від 04.05.2021 року № 06-06/212.2, виданої адміністрацією Радянсько-Гаваньського муніципального району Хабаровського краю, з урахуванням раніше здійснених виплат.
6. В решті позовних вимог - відмовити.
7. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати у сумі 454,00 грн. (чотириста п'ятдесят чотири гривні 00 коп.).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 29.06.2022 року.
Суддя О.В. Малих