про залишення позовної заяви без руху
14 червня 2022 р. № 400/2738/22
м. Миколаїв
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Малих О.В., ознайомившись з матеріалами
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020,
про:визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, в якому просить суд:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області у здійсненні перерахунку ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, викладену у листі від 22.04.2022 року за вих. № 3826-3957/Ш-02/8-1400/22;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області провести з 01.12.2019 перерахунок, нарахування та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-ХІІІ та з врахуванням положень постанов Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 13.02.2008 року № 45 та «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11.11.2015 року № 988 на підставі довідки державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Миколаївській області» від 18.04.2022 року № 33/35-Ш-16, починаючи з 01.12.2019 року, з урахування здійснених раніше виплат.
Ухвалою від 13.05.2022 року суд відкрив провадження у справі.
14.06.2022 року судом встановлено, що позивачем не сплачено судовий збір.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Спеціальним законом, що визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України «Про судовий збір».
Згідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закон України «Про судовий збір» за подання фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру передбачено сплату судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2022 року становить 2481,00 грн.
Тобто, судовий збір становить 992,40 грн.
Позивачем разом з позовом надано клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання позову до ухвалення рішенння суду.
В обгрунтування клопотання позивач посилається на тяжкий матеріальний стан у зв'язку з впровадженням військового стану. Пенсія позивача, як він зазначає, необхідна для забезпечення потреб першої необхідності його родини в умовах воєнного стану.
Вирішуючи питання про відстрочення сплати судового збору, суд виходить з наступного:
У відповідності до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно положень ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Крім того, у постанові від 31.07.2019 року у справі № 821/1896/15-а Верховний Суд звернув увагу на практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), за якою національні суди надають звільнення від судових зборів тим заявникам, які можуть довести свою погану фінансову ситуацію. На переконання ЄСПЛ, при оцінюванні розміру судового збору необхідно обов'язково враховувати питання фінансової спроможності заявника його сплатити, а також обставини конкретної справи та стадію провадження; підставою для рішення суду про звільнення від сплати судового збору може бути майновий (фінансовий) стан особи.
У зв'язку з цим Верховний Суд зазначив, що питання перевірки реальної спроможності заявників-фізичних осіб сплатити судовий збір у спорах з суб'єктами владних повноважень набуває особливої актуальності та має детально перевірятися судами у випадку, якщо заявники ставлять питання про звільнення, зменшення та/чи розстрочення/відстрочення сплати судового збору. За наявності таких питань суди повинні вказувати, які конкретно докази заявник має надати на підтвердження факту свого незадовільного майнового стану, у разі якщо наданих доказів недостатньо або вони не є належними; повинні надати їм належну оцінку та прийняти вмотивоване рішення, враховуючи, зокрема, суть спору, статус особи заявника, обставини, що призвели до ускладнення можливості сплати судового спору.
У разі звернення до суду із клопотанням про звільнення, зменшення та/чи розстрочення/відстрочення судового збору позивачу належить подати суду докази його майнового стану. Таким доказами є, зокрема, довідка податкового органу (відомості з ДРФО-платників податків) про розмір нарахованого та виплаченого позивачу доходу. Зазначений доказ дозволяє оцінити майнове становище позивача на предмет можливості відстрочення сплати судового збору.
Позивачем доказів скрутного майнового стану не надано. При відсутності таких доказів, суд не вбачає достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору.
Враховуючи викладене, суд відмовляє позивачу в задоволенні його клопотання.
Судовий збір необхідно сплатити на рахунок UA838999980313191206084014478, отримувач коштів: Миколаївське ГУК/тг м. Миколаїв, код отримувача: 37992030, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів: 22030101, найменування збору: Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), наявність відомчої ознаки: « 84» Окружні адміністративні суди, призначення платежу: судовий збір за позовом (ПІБ/назва позивача) до (ПІБ/назва відповідача).
Згідно ч. 13 ст. 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. У задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
2. Позовну заяву залишити без руху.
3. Позивачу у п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати докази сплати судового збору у сумі 992,40 грн.
Ухвала окремо не оскаржується.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею у порядку ст. 256 КАС України.
Суддя О.В. Малих