справа№380/7434/22
30 червня 2022 року
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Крутько О.В.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії
Позивачка звернулась до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, у якому просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо проведення ОСОБА_1 з 19.02.2020 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 68 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, без урахування до стажу роботи судді половини строку навчання за денною формою у Львівському ордена Леніна державному університеті ім. І. Франка з 25.08.1980 по 27.06.1985, що становить 2 роки 05 місяці та 1 день; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , в розмірі 72% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді згідно довідки ТУ ДСА України у Львівській області № 423 від 03.03.2020, виходячи зі стажу 31 повних роки, з урахуванням половини строку навчання за денною формою у Львівському ордена Леніна державному університеті ім. І. Франка - 2 роки 05 місяці та 1 день ( 25.08.1980 по 27.06.1985), починаючи з 19.02.2020, із урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до ухвали від 17 травня 2022 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.
Позов мотивовано тим, що позивачка - ОСОБА_1 , з 04.10.2016 набула статусу судді у відставці, перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ у Львівській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання як суддя у відставці. Згідно рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.01.2021 у справі № 380/8446/20 зобов'язано відповідача виплачувати позивачці довічне грошове утримання судді у відставці у відповідності до довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Львівській області від 03.03.2020 № 423. На виконання рішення суду проведено перерахунок щомісячного довічного утримання судді у відставці ОСОБА_1 , за яким визначено довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 68% суддівської винагороди.
Позивачка стверджує, що відповідач безпідставно не зарахував до стажу роботи судді, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання половини календарного періоду навчання у Львівському державному університеті ім. І.Франка з 25.08.1980 по 27.06.1985, що становить 2 роки 5 місяців 1 день. Таким чином, загальний стаж роботи позивачки, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання становить 31 рік 7 місяців 30 днів (31 повний рік).
Відповідач заперечив проти задоволення позову, подав відзив на позовну заяву, у якому вказав, що за матеріалами пенсійної справи загальний страховий стаж ОСОБА_1 становить 39 років 09 місяців 26 днів, в тому числі період навчання у Львівському ордена Леніна державному університеті ім. І.Франка з 25.08.1980 по 27.06.1985 (2 роки 05 місяців 01 день). Спеціальний стаж для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці становить 29 років 2 місяці 29 днів (з 22.06.1987 по 07.05.1990, 19.06.1990 по 30.09.2016). Виплата щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 проводиться з урахуванням стажу роботи судді 29 повних років та суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, згідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації у Львівській області від 03.03.2020 № 423.
Відповідач зазначає, що нормативними актами, які діяли на час призначення позивачки на посаду судді або на час виникнення права у позивачки на призначення щомісячного довічного грошового утримання не передбачено зарахування до стажу роботи на посаді судді половини строку навчання. Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд виходив з наступного.
ОСОБА_1 є суддею Жидачівського районного суду Львівської області у відставці, з 04.10.2016 перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України. Позивачці призначено та виплачується довічне грошове утримання судді у відставці.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14.01.2021 у справі № 380/8446/20 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 5 від 20.08.2020 року «Про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 ». Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України у Львівській області № 423 від 03.03.2020 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020 року.
На виконання рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду у Львівській області виплата щомісячного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 проводиться згідно із довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України у Львівській області № 423 від 03.03.2020 року у сумі 68609,28 грн. з розрахунку 68 відсотків заробітку судді, враховано, що з матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 загальний стаж її роботи складає 39 років 09 місяців 26 днів, у тому числі стаж роботи на посаді судді - 29 років 02 місяці 29 днів (22.06.1987 - 07.05.1990; 19.06.1990 - 31.12.2003; 01.01.2004 - 30.09.2016).
Не погодившись з діями відповідача в частині визначення розміру довічного грошового утримання судді у відставці, позивачка звернулась до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 126 Основного Закону незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.
Підставою для звільнення судді є, зокрема, подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням (пунктом 4 частини п'ятої статті 126 Конституції України).
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» (далі Закон №1402-VIII визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.
Згідно з пунктом 2 розділу ХІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №1402-VIII визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 №2453-VI (далі Закон №2453-VI), крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.
Відповідно до частини першої статті 142 Закону №1402-VIII судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:
1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року;
2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
При цьому, суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (частина друга статті 142 Закону №1402-VIII).
Згідно з частиною третьою статті 142 Закону №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Пунктом 25 розділу ХІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №1402-VIII встановлено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону №2453-VI. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
Рішенням №2-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 25 розділу ХІІ «Прикінцевих та перехідних» положень Закону №1402-VIII зі змінами.
Таким чином, з 19.02.2020 у позивачки виникло право (підстава) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до Закону №1402-VIII, оскільки фактично відбулась зміна, по відношенню до позивачки, розміру окладу судді, який є складовою суддівської винагороди, що в свою чергу є підставою для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці.
На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.01.2021 у справі № 380/8446/20, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області здійснено перерахунок та виплату ОСОБА_1 довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 68% відповідно до довідки № 423 від 03.03.2020.
Предметом спору у даній справі є оцінка правомірності дій відповідача щодо не зарахування позивачці до стажу роботи на посаді судді, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці періоду роботи: половини періоду навчання у ЛДУ ім. Івана Франка, що становить 2 роки 5 місяців 1 день.
Відповідно до абзацу четвертого пункту 34 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
За правилами частини першої статті 120 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453-VI (далі - Закон №2453) суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається статтею 135 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
Згідно із вимогами статті 135 Закону №2453-VI до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України; члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
До стажу роботи, що дає судді Конституційного Суду України право на відставку і виплату вихідної допомоги, зараховується також стаж іншої практичної, наукової, педагогічної роботи за фахом та стаж державної служби.
Водночас, відповідно до пункту 11 Перехідних положень Закону № 2453-VI (в редакції чинній до 28 березня 2015 року), судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.
До набрання чинності Законом №2453-VI зазначені правовідносини регулювались Законом України від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ «Про статус суддів» (далі - Закон № 2862-ХІІ).
Відповідно до частини першої статті 43 Закону №2862-ХІІ кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов'язків за власним бажанням або у зв'язку з закінченням строку повноважень.
Згідно з пунктом 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року №865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» (чинної на час набуття позивачем стажу роботи безпосередньо на посаді судді 10 років) до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.
Крім того, відповідно до статті 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року №584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» (чинної на час набуття позивачем стажу роботи безпосередньо на посаді судді 10 років) до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
Враховуючи вищевикладене суд зазначає, що законодавством, яке діяло на момент набрання чинності Законом № 2453-VI, було передбачено право судді на зарахування до стажу, яке дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів.
Таким чином, не включення до відповідного стажу роботи на посаді судді, за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів і врахування відповідачем для встановлення (визначення) розміру щомісячного довічного грошового утримання лише періоду роботи на посаді судді є неправомірним.
На підставі вказаного та згідно матеріалів справи, пояснень сторін, зазначених у заявах по суті справи, зокрема розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , сформованої Жидачівським районним судом Львівської області, копії трудової книжки позивачки, ОСОБА_1 має право на зарахування наступних періодів роботи, який дає право на встановлення щомісячного (довічного) грошового утримання судді:
- навчання в ЛДУ ім. Івана Франка з 25.08.1980 (зарах Ѕ) по 27.06.1985 - 2 р. 5 м. 01 дн.;
- судді Кременецького районного народного суду Тернопільської області з 22.06.1987 по 07.05.1990 - 02 роки 10 місяців 16 днів;
- судді Жидачівського районного суду Львівської області з 19.06.1990 по 03.10.2016 - 26 років 03 місяці 15 днів.
Всього станом на 03.10.2016 стаж роботи позивачки становив 31 р. 07 м. 02 дн.
Згідно з частиною третьою статті 142 Закону №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
З врахуванням наявного у позивачки стажу роботи, який дає право на відставку та отримання щомісячного (довічного) грошового утримання ОСОБА_1 має право на отримання довічного грошового утримання у розмірі 72% заробітку діючого на відповідній посаді судді, починаючи з 19.02.2020.
У зв'язку з наведеним, дії відповідача щодо визначення позивачці довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 68% заробітку діючого судді є неправомірними.
З врахуванням наведених доводів та обґрунтувань, позовні вимоги слід задоволити у повному обсязі.
Враховуючи задоволення позову та приписи ст. 139 КАС України, на користь позивача належить стягнути понесені ним судові витрати в сумі 992,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 6, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо проведення ОСОБА_1 з 19.02.2020 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 68 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, без зарахування до стажу роботи, який дає право на встановлення щомісячного (довічного) грошового утримання судді, половини строку навчання за денною формою у Львівському державному університеті ім. І. Франка з 25.08.1980 по 27.06.1985, що становить 2 роки 05 місяці та 1 день.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 у розмірі 72% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді згідно довідки ТУ ДСА України у Львівській області № 423 від 03.03.2020, виходячи зі стажу - 31 повний рік, з урахуванням половини строку навчання за денною формою у Львівському державному університеті ім. І. Франка - 2 роки 05 місяці та 1 день (25.08.1980 по 27.06.1985), починаючи з 19.02.2020, із урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79061, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів) сплачений судовий збір у розмірі 992,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Крутько О.В.