про залишення позовної заяви без руху
01 липня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/2996/22
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Науменко В.В. розглянувши матеріали у справі
за позовом: Управління державного архітектурно-будівельного контролю Кропивницької міської ради (вул. Велика Перспективна, б. 41, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25022, ЄДРПОУ 40131214)
до відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, через уповноваженого представника звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд зобов'язати ОСОБА_1 знести самочинну добудову розміром 3,2х1,57 м., збудовану на земельній ділянці не відведеній для такого будівництва, без дозвільних документів для такого будівництва.
Крім того просить залучити в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - ОСОБА_2 .
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за даним адміністративним позовом, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.2 ч.5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазнаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Так, в порушення зазначеної норми позивачем не вказано у якому місті, якої області проживає ОСОБА_1 . У позовній заяві вказано РНОКПП відповідача НОМЕР_1 , а в документах, складених за результатами перевірки вказано РНОКПП НОМЕР_2 .
Не вказано офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти жодної із сторін.
Тож, позивачеві у позові інформацію про учасників справи необхідно привести у відповідність до вимог пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Як вбачається з матеріалів позову, відповідно до припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 29.11.2021 року № 111 відповідач мав самостійно знести добудову до 29.01.2022 року.
Згідно частини 1 статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
В матеріалах позову відсутня будь-яка інформація стосовно дати або події, з якої позивач дізнався про не виконання ОСОБА_1 припису у встановлений термін.
З адміністративним позовом про протиправність дій та зобов'язання вчинити певні дії позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду 29.06.2022 року, що може свідчити про факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду.
Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Суддя звертає увагу, що дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, а також елементом правової визначеності. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням процесуальними правами, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.
При цьому суддя зазначає, що поважними причинами пропуску такого строку можуть бути визнані лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Таким чином, враховуючи викладене, позивачу необхідно надати матеріали, які б підтверджували настання дати або події, з якої позивач дізнався про не виконання ОСОБА_1 припису у встановлений термін та/або обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.
Вирішуючи питання залучення до розгляду справи в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2 , суд зазначає наступне. Відповідно до вимог частини 4 статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Так, позивач просить залучити в якості третьої особи ОСОБА_2 , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача. Проте, у позові як учасника справи ОСОБА_2 не вказує, обґрунтованого клопотання про залучення третьої особи, з поясненнями яким чином судове рішення у справі може вплинути на права, свободи, інтереси або обов'язки вказаної третьої особи, до позову також не долучає.
Статус третіх осіб, як учасників справи, визначений статтею 49 КАС України. Частиною 2 статті 49 КАС України передбачено, що треті особи які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Наведена норма закону свідчить про те, що необхідною умовою для залучення третіх осіб є наявність факту, що судове рішення у справі може вплинути на права, свободи, інтереси або обов'язки осіб, які не є стороною у справі. Натомість представником позивача у позові жодної інформації з приводу підстав для залучення третьої особи у справі не наведено.
Крім того, матеріали справи не містять передбаченої пунктом 2 частини 5 статті 160 КАС України інформації щодо ОСОБА_3 , необхідної для вчинення процесуальних дій.
Отже, позивачу необхідно надати суду письмові, обґрунтовані пояснення щодо підстав для залучення вказаної у позові третьої особи із зазначенням прав, свобод, інтересів або обов'язків, на які може вплинути судове рішення у справі, або ж вказати третю особу учасником справи у позові та відобразити пояснення щодо такого учасника в описовій частині позову.
Частиною 4 статті 9 КАС України встановлено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з встановленням строку для усунення недоліків.
Керуючись статтями 160, 161, 169 КАС України, суддя, -
Позовну заяву Управління державного архітектурно-будівельного контролю Кропивницької міської ради - залишити без руху.
Повідомити особу, що подала позовну заяву про необхідність виправити вказані в описовій частині ухвали недоліки позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали.
Роз'яснити особі, що подала позовну заяву, що у разі не усунення вказаних недоліків позовної заяви у встановлений строк, остання буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала судді набирає законної сили з моменту її підписання та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду В.В. Науменко