01 липня 2022 року м. Київ Справа № 367/8157/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Харченко С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доУправління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради
провизнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Ірпінського міського суду Київської області з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, що виявилась у невиплаті позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком відповідно до положень статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-XII;
- зобов'язати відповідача здійснити позивачу як учаснику бойових дій виплату недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі 7354,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він є учасником бойових дій, а відтак відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-XII має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Крім того, позивач просить суд зобов'язати відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 03.11.2021 адміністративну справу № 367/8157/21 передано на розгляд Київського окружного адміністративного суду на підставі приписів пункту 2 частини першої статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України.
29.04.2022 наведена вище адміністративна справа надійшла до Київського окружного адміністративного суду та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Харченко С.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.05.2022 відкрито провадження у даній справі та вирішено питання про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Судом встановлено, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження шляхом надсилання тексту судового рішення електронною поштою, про що свідчить наявний в матеріалах справи звіт про успішну доставку електронного листа.
Правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався, жодних доказів поважності причин його неподання суду не надав.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 є учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого позивачу 14.05.2015 Головним управлінням Національної гвардії України.
У 2021 році відповідачем здійснено позивачу виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі 1491,00 грн, про що свідчать дані наявної в матеріалах справи копії довідки Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради від 23.10.2021 № 5482.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, що виявилась у невиплаті щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком відповідно до положень статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-XII, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Правовий статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту визначаються Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-XII (далі - Закон № 3551-XII).
Так, відповідно до статті 12 Закону № 3551-ХІІ (у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 № 367-ХІV) щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Підпунктом «б» підпункту 1 пункту 20 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 № 107-VI частину п'яту зазначеної статті було викладено у новій редакції, відповідно до якої щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом «б» підпункту 1 пункту 20 розділу II Закону України від 28.12.2007 № 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) та втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Таким чином, з 22.05.2008 було відновлено дію частини п'ятої статті 12 Закону № 3551-ХІІ, відповідно до якої розмір щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій становить п'ять мінімальних пенсій за віком.
У подальшому Законом України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» від 28.12.2014 № 79-VIII, який набув чинності 01.01.2015, розділ VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким, зокрема, встановлено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Отже, із набуттям чинності Законом України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» від 28.12.2014 № 79-VIII, Кабінету Міністрів України надано повноваження щодо визначення розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом № 3551-XII.
У подальшому Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020 було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) та втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України в частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551 застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Таким чином, з 27.02.2020 відновлено дію частини п'ятої статті 12 Закону № 3551 у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 № 367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Поряд з цим постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» від 08.04.2021 № 325 (далі - постанова № 325) затверджено Порядок використання коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, в якому визначено, що у 2021 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових дій здійснюється у розмірі 1491,00 грн.
На час виникнення спірних правовідносин постанова № 325, якою виплату разової грошової допомоги до 5 травня у 2021 році учасникам бойових дій затверджено у розмірі меншому, ніж це передбачено частиною п'ятою статті 12 Закону № 3551-XII, є чинною та не визнана Конституційним Судом України неконституційною.
Відтак, на момент виникнення спірних правовідносин одночасно діяли Закон № 3551-XII та постанова № 325, які по-різному встановлювали розмір щорічної допомоги до 5 травня учасникам бойових дій.
За таких обставин суд, виходячи з наведених у частині четвертій статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, дійшов висновку, що для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2021 році слід застосовувати не постанову № 325, а Закон № 3551, який має вищу юридичну силу.
Аналогічні правові висновки висловлені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.01.2021 у зразковій справі № 440/2722/20 (Пз/9901/14/20).
При цьому у вказаному вище судовому рішенні Велика Палата Верховного Суду констатувала, що під час обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня підлягає застосуванню мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частиною першою статті 28 Закону № 1058-ІV.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що відповідальними органами, які зобов'язані завершити процедуру проведення розрахунків шляхом нарахування і виплати разової грошової допомоги до 5 травня, є управління соціального захисту населення за місцем проживання особи або центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.
Суд також наголошує, що відсутність належного бюджетного фінансування не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат, гарантованих державою (Рішення Конституційного Суду України від 20.03.2002 № 5-рп/2002, 17.03.2004 № 7-рп/2004, 01.12.2004 № 20-рп/2004 та 09.07.2007 № 6-рп/2007).
Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач, як учасник бойових дій, має право на перерахунок та виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі, обчисленому відповідно до приписів частини п'ятої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-XII у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 № 367-ХІV.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що бездіяльність відповідача, що виявилась у невиплаті позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком відповідно до положень статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-XII, є протиправною.
При цьому, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача здійснити позивачу як учаснику бойових дій виплату недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі 7354,00 грн (=1769,00 грн (мінімальний розмір пенсії за віком) х 5 - 1491,00 грн (розмір виплаченої позивачу у 2021 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня).
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Стосовно вимог позивача про зобов'язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Враховуючи, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, є не обов'язком суду, а правом, яке може бути використано судом, зважаючи на те, що позивачем не надано суду жодних доказів, які б свідчили про те, що відповідач ухилятиметься від виконання даного судового рішення, суд дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю щодо виконання рішення у даній справі.
Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що він не позбавлений права на звернення до органу державної виконавчої служби, приватного виконавця з метою примусового виконання судового рішення в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII.
Оскільки позивач в силу приписів статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI звільнений від сплати судового збору, а доказів понесення ним інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, суду не надано, судові витрати розподілу та стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1.Адміністративний позов задовольнити.
2.Визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради, що виявилась у невиплаті ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком відповідно до положень статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-XII.
3.Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради (ідентифікаційний код: 03317252, місцезнаходження: Київська область, м. Ірпінь, вул. Дем'яна Попова, буд. 26-Б) здійснити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) як учаснику бойових дій виплату недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі 7354,00 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано в установлені строки.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Харченко С.В.