30 червня 2022 року № 320/566/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення добровільно не сплаченої суми штрафних санкцій
до суду звернулось Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві (код: 40414833, адреса: 04053, м. Київ, вул. Некрасовська, 10/8) з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (код: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) в якому просить суд стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 суму штрафних санкцій згідно з постановою про накладення штрафу від 27.09.2021 №77 у розмірі 68000,00 грн. до державного бюджету України.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що у відношенні відповідача ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві за наявності на те законодавчо передбачених підстав винесено постанову від 27.09.2021 №77 про накладення штрафу у розмірі 68000,00 грн., що відповідачем виконана не була та при цьому не оскаржувалась в судовому порядку.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.01.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Вказана ухвала була надіслана відповідачеві за адресою: АДРЕСА_2 (штриховий ідентифікатор 0113301964438). Однак з 19.02.2022 та станом на час ухвалення рішення відповідно до довідки пошти ухвала суду не вручена під час доставки, тобто не отримана відповідачем з незалежних від суду підстав.
В силу вимог частини 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Станом на час ухвалення рішення відзив на позовну заяву від відповідача не надходив.
Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Таким чином суд визнав за можливе розгляд справи здійснювати за наявними матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
На підставі наказу Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві від 08.09.2021 №4046 та направлення на проведення перевірки від 08.09.2021 року №3280, у період з 08.09.2021 по 09.09.2021 позивачем проведено позапланову перевірку стану виконання суб'єктом господарювання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 29.06.2021 року №04.1-623, №04.1-624.
За результатом перевірки складено акт перевірки стану виконання суб'єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 09.09.2021 року №4046/403, згідно якого рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 29.06.2021 року №04.1-623 - не виконано, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 29.06.2021 року №04.1-624 - виконане повністю. Примірник вказаного акту отримано представником відповідача Трофімовим С.Ю. 09.09.2021.
Позивачем 10.09.2021 складено протокол №75 про виявлене порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», а саме: невиконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 29.06.2021 року №04.1-623.
Протокол від 10.09.2021 року № 75 отримано представником відвідача Трофімовим С.Ю. 10.09.2021 року.
За результатами розгляду матеріалів перевірки позивачем прийнято постанову про накладення штрафу від 27.09.2021 №77 у розмірі 68000, 00 грн.
Вказану постанову було надіслано відповідачу, однак не отримано, у зв'язку із відсутністю адресата за вказаною адресою, що підтверджується довідкою про причини повернення.
У зв'язку з тим, що відповідач у добровільному порядку заборгованість не відшкодував, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 та ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції встановлено Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02 грудня 2010 року №2735-VI (надалі - Закон №2735- VI).
Згідно з частиною 1 статті 10 Закону №2735-VI ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Сфери відповідальності органів ринкового нагляду включають види продукції, що є об'єктами технічних регламентів, і можуть включати види продукції, що не є об'єктами технічних регламентів.
Відповідно до частини другої статті 4 вказаного Закону, метою здійснення контролю продукції є забезпечення відповідності продукції, що ввозиться на митну територію України, встановленим вимогам до моменту її випуску у вільний обіг на митній території України та недопущення ввезення на митну територію України продукції, яка становить серйозний ризик суспільним інтересам.
Відповідно до статті 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Відповідно до частини 1 статті 10 Закону №2735-VI ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Органи ринкового нагляду становлять єдину систему.
Приписами статті 23 Закону №2735-VI встановлено, що органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції. Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції. Перевірка характеристик продукції може бути невиїзною (за місцезнаходженням органу ринкового нагляду) або виїзною. У разі потреби органи ринкового нагляду для перевірки характеристик продукції можуть поєднувати невиїзні та виїзні перевірки.
Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 44 Закону №2735-VI, до розповсюджувача застосовуються штрафні санкції у разі: невиконання або неповного виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, визначених статтею 29 цього Закону, крім усунення формальної невідповідності, передбаченої частиною третьою статті 29 цього Закону, - у розмірі шести тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, та у розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів.
За змістом частини 5 статті 44 Закону №2735-VI справи про накладення штрафів за порушення, визначені цією статтею, розглядаються керівниками органів ринкового нагляду або заступниками таких керівників у межах їх компетенції. Суми штрафів, що накладаються органами ринкового нагляду, перераховуються до Державного бюджету України. Про вчинення порушень, зазначених у цій статті, посадовими особами органів ринкового нагляду, що виявили правопорушення, складається протокол, який разом із поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи та документами, що стосуються справи, передається посадовим особам, уповноваженим розглядати такі справи. Керівник чи заступник керівника органу ринкового нагляду розглядає справу протягом 15 днів з дня отримання відповідних документів. Рішення керівника чи заступника керівника органу ринкового нагляду про накладення штрафу оформляється постановою. Суб'єкт господарювання має сплатити штраф у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення. У разі несплати штрафу в зазначений строк він стягується в судовому порядку.
Рішення про накладення штрафу в справах про порушення, передбачені цією статтею, може бути оскаржено відповідно до цього Закону.
З аналізу наведених норм Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» слідує, що він містить імперативну норму, згідно з якою суб'єкт господарювання зобов'язаний сплатити накладений на нього штраф у 15 (п'ятнадцятиденний) строк з дня отримання постанови, якою такий штраф накладено. Натомість, несплата штрафу у встановлений строк є підставою для стягнення суми штрафу у судовому порядку.
Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів оскарження постанови про накладення штрафних санкцій від 27.09.2021 №77 та фактичної сплати штрафних санкцій у розмірі 4000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 68 000,00 грн.
Зважаючи на те, що ФОП ОСОБА_1 добровільно не сплатила суму штрафу, накладеного на неї постановою Головного управління Держпродспоживслужби у місті Києві від 27.09.2021 року №77, суд дійшов висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача вказаної суми.
Суд звертає увагу відповідача, що у справах, предметом яких є стягнення боргу, суд відповідно до вимог чинного процесуального законодавства не надає правової оцінки обставинам та правовим підставам визначення грошових зобов'язань, несплата яких у встановлені законом строки призвела до утворення боргу.
Дослідженню підлягають виключно ті питання, що стосуються узгодження грошового зобов'язання та наявності підстав, з якими закон пов'язує можливість примусового стягнення.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Таким чином, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень судовий збір стягненню на його користь не підлягає.
Керуючись ст.ст. 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Державного бюджету України штраф за порушення законодавства про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції у розмірі 68 000 (шістдесят вісім тисяч) грн 00 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 30.06.2022.
Суддя Панченко Н.Д.