про забезпечення позову
01 липня 2022 року м. Ужгород№ 260/2316/22
Закарпатський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Плеханової З.Б. розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову подану разом з позовом ДП «Ужгородський лісгосп» до Західного офісу Держаудитслужби в особі Управління Західного офісу Дсржаудитслужби в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування наказу
29 червня 2022 року представник позивача адвокат Никитюк Н.О. звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із заявою про забезпечення позову, якою просить у якості заходів забезпечення позову :
- зупинити дію наказу Західного офісу Держаудитслужби №191 від 21.06.2022 р. «Про внесення змін до наказу Західного офісу Держаудитслужби №152 від 13.04.2022 р.» в частині включення до Плану проведення заходів державного фінансового контролю Західного офісу Держаудитслужби на 11 квартал 2022 р. ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Ужгородське лісове господарство», ідентифікаційний код юридичної особи 22114655. за період роботи з 01.01.2018 р. по 30.06.2022 р.;
- заборонити Західному офісу Держаудитслужби (ідентифікаційний код юридичної особи 40479801, місцезнаходження м. Львів, вул. Тадеуша Костюшка, буд. 8. поштовий індекс 79007.) в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи 40922492. місцезнаходження м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, поштовий індекс 88008) вчиняти дії спрямовані на проведення ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Ужгородське лісове господарство» за період з 01.01.2018 р. по 30.06.2022 р.
Дана заява обґрунтована тим, що початок ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Ужгородське лісове господарство» за період з 01.01.2018 р. по 30.06.2022 р. унеможливить судовий захист прав Державного підприємства «Ужгородське лісове господарство» шляхом визнання судом протиправним та скасування наказу Західного офісу Держаудитслужби №191 від 21.06.2022 р. «Про внесення змін до наказу Західного офісу Держаудитслужби №152 від 13.04.2022 р.» в частині, яка стосується ДП «Ужгородський лісгосп» та визнання протиправними (незаконними) дій Західного офісу Держаудитслужби в особі Управління західного офісу Держаудитслужби у Закарпатській області щодо призначення такої ревізії. У випадку початку проведення ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Ужгородське лісове господарство» за період з 01.01.2018 р. по 30.06.2022 р. незаконність її призначення судом досліджуватися не буде, внаслідок чого ДП «Ужгородське лісове господарство» не зможе реалізувати своє право на судовий захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення фінансового контролю щодо себе. Невжиття заходів забезпечення позову, про які просить ДП «Ужгородське лісове господарство», призведе до формального характеру можливого судового рішення по суті спору і нівелює кінцеву мету правосуддя - реальне поновлення порушених прав підприємства.
В Повідомленні, що надійшло 22.06.22 року на адресу позивача початок перевірки заплановано на 30.06.2022 року, у звязку з чим представником позивача було скеровано адвокатський запит про надання копій документів, на підставі яких запланована перевірка.
Розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову, дослідивши подані письмові докази, суд дійшов до наступного висновку .
Стаття 150 КАСУ визначає підстави забезпечення позову:
1. Суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
2. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
3. Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.
4. Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Згідно ст. 151 КАСУ Позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
2. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
З урахуванням зазначених норм чинного Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
У відповідності до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При розгляді та вирішенні даної заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд надає оцінку обґрунтованості:
- доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; -наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема,
- чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення;
- ймовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів;
- наявності зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.
Виходячи з наведеного, у випадку звернення сторони із вимогою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою вимогою.
З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Так, Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду від 06.03.2008 № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" висвітлено позицію щодо вжиття заходів забезпечення позову в адміністративних справах, зокрема зазначено, що:
- судам необхідно враховувати, забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах: зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; заборони вчиняти певні дії. В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Аналіз наведеної правової норми свідчить на користь висновку, що законодавець встановив наступні підстави для постановляння ухвали про забезпечення позову у справі: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; захист прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності. Забезпечення адміністративного позову можливе виключно за наявності вищевказаних обставин, які підлягають доведенню позивачем та встановленню судом у разі вжиття таких заходів.
У контексті наведеного суд наголошує, що забезпечення позову - це заходи адміністративного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Вони повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову. Значення цього інституту адміністративного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення. Мета забезпечення позову це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику.
Таким чином, заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно будь-якої із сторін у спорі, їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ'я сторін.
Відтак, під час вирішення питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постановах Верховного Суду від 21.11.2018 у справі №826/8556/17, від 25.04.2019 у справі №826/10936/18, від 29.01.2020 у справі №640/9167/19, та враховуються при вирішенні даної заяви.
Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчується, зокрема в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду про задоволення позову. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Судом встановлено наступне.
Відповідно до листа Держаудитслужби України Про внесення змін до плану від 20.06.2022 року №000200/18/4413-2022 зазначено, що Державна аудиторська служба України розглянула лист Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області від 08.06.2022 № 130702-12/1253-2022 та погоджує внесення до Плану проведення заходів державного фінансового контролю Західного офісу Держаудитслужби на II квартал 2022 року ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності зокрема державного підприємства «Ужгородське лісове господарство» за період з 01.01.2018 по 30.06.2022 зі строком проведення із червня по вересень 2022 року, із інформуванням Департамент контролю в аграрній галузі, екології та природокористування Держаудитслужби про хід ревізії кожні 2 тижні після початку заходу.
Наказом Західного офісу Держаудитслужби №191 від 21.06.2022 р. «Про внесення змін до наказу Західного офісу Держаудитслужби №152 від 13.04.2022 затверджено зміни до Плану проведення заходів державного фінансового контролю Західного офісу Держаудитслужби на ІІ квартал 2022 року , затвердженого наказом Західного офісу Держаудитслужби №152 від 13.04.2022 р.
Наведені фактичні обставини дають суду підстави для висновку, що У випадку початку проведення ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Ужгородське лісове господарство» за період з 01.01.2018 р. по 30.06.2022 р. незаконність її призначення судом досліджуватися не буде, внаслідок чого ДП «Ужгородське лісове господарство» не зможе реалізувати своє право на судовий захист .
Невжиття заходів забезпечення позову, про які просить ДП «Ужгородське лісове господарство», призведе до формального характеру можливого судового рішення по суті спору і нівелює кінцеву мету правосуддя - реальне поновлення порушених прав підприємства.
Крім того, суд вважає, що заявниками були надані переконливі докази що, невжиття заходів забезпечення позову призведе до початку проведення планового заходу державного фінансового контролю у формі ревізії, початок якої запланований на 30.06.2022 р., що унеможливить ефективний спосіб судового захисту порушених прав ДП «Ужгородський лісгосп» шляхом оскарження такого наказу та дій, спрямованих на його виконання . Отже, вжиття заходів забезпечення позову суд забезпечить принцип збалансованості інтересів сторін.
Велика Палата Верховного Суду у своєму рішенні 08.09.2021 року по справі № 816/228/17 , в якій оскаржувалися як наказ про проведення перевірки , так і її результати після її проведення, зазначила:
- пунктом 19 частини першої статті 4 КАС визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
- В абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 червня 1997 року № 2-зп у справі № 3/35-313 вказано, що «… за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію».
В нашій справі оскаржуваний наказ не вичерпав свою та дія його починається 30.06.22 року, а тому в разі його незупинення буде мати місце неефективність судового розгляду судового позову та фактична його недоцільність, що призведе до порушення права позивача на захист.
Відповідно до Рекомендацій № (89)8 стосовно тимчасового судового захисту в адміністративних справах Комітету Міністрів Ради Європи від 13.09.98 року :
-У випадку, коли у провадженні суду знаходиться позов проти адміністративного акту, і цей суд ще не виніс стосовно нього свого рішення, заявник може вимагати від цього суду або від іншого компетентного судового органу вжити заходів тимчасового захисту стосовно цього адміністративного акта.
-Заходи тимчасового захисту жодним чином не можуть наперед визначати рішення, що його має прийняти суд у певній справі проти адміністративного акта.
Відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому ЄСПЛ у рішенні від 29.06.2006 у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31.07.2003 у справі Дорани проти Ірландії ЄСПЛ зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні ЄСПЛ, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17.07.2008) ЄСПЛ вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Таким чином, держава Україна несе обов'язок перед заінтересованими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
Крім того суд звертає увагу, що оскільки оскаржуваний наказ є підставою для проведення перевірки, то зупинення інших дій наразі є передчасними.
Згідно ч.1 ст.154 КАСУ заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
У відповідності до вимог ст. 156 КАСУ ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Керуючись статтями 151, 153, 154 КАС України, суд,
1. Заяву представника позивача Никитюк Н.О. про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову - задовольнити частково.
2. Забезпечити позов шляхом:
- зупинити дію наказу Західного офісу Держаудитслужби №191 від 21.06.2022 р. «Про внесення змін до наказу Західного офісу Держаудитслужби №152 від 13.04.2022 р.» в частині включення до Плану проведення заходів державного фінансового контролю Західного офісу Держаудитслужби на 11 квартал 2022 р. ревізії окремих питань фінансово - господарської діяльності Державного підприємства «Ужгородське лісове господарство», ідентифікаційний код юридичної особи 22114655. за період роботи з 01.01.2018 р. по 30.06.2022 р. до набрання рішенням законної сили.
Ухвалу направити учасникам судового розгляду .
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановляння незалежно від її оскарження.
Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адмінсуду протягом п'ятнадцяти днів.
Суддя З.Б.Плеханова