(про закриття провадження у справі)
01 липня 2022 року м. Житомир справа № 240/43366/21
категорія 109040000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Липи В.А.,
розглянувши у письмовому провадженні питання про закриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області, Пиріжківської сільської ради Коростенського району Житомирської області, Шостої Київської державної нотаріальної контори Київського міського нотаріального округу про визнання протиправними та скасування рішення, акту опису майна та записів,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення № 236/06-30-53-17-07 від 12.10.2018 року про опис майна у податкову заставу, винесеного ГУ ДФС у Житомирської області Свєтяш І.В. на прізвище ОСОБА_2 повністю;
- акт опису майна від 31 жовтня № 214/06-30-53-17-04 будинку за адресою АДРЕСА_1 , складеного керуючим ОСОБА_3 на прізвище ОСОБА_2 повністю , виключивши тим самим з опису майна у податковій заставі, майно, яке належить на праві власності позивачу;
- визнати протиправним та скасувати запис, від 02.11.2018 року в Державному реєстрі прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна - номер запису про обтяження 28727260 та визнати протиправним та скасувати запис в Державному реєстрі прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна - номер запису про обтяження 4399Ї451.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 16.02.2022 відкрито провадження у вказаній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 15 березня 2022 року 10:30.
Справа в судовому засіданні не слухалася у зв'язку з указом Президента України №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року).
Чергове засідання призначено на 30.06.2022
30.06.2022 до суду від представника відповідача-ГУ ДПС у Житомирській області надійшла заява про закриття провадження у справі у зв'язку з її віднесенням до цивільного судочинства. В обґрунтування відповідач посилався на те, що вказаний спір не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, а випливає із захисту цивільних прав.
Позивач подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.
Інші учасники справи до суду не прибули, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені у відповідності до норм Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч.ч. 1, 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
За приписами ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За визначенням п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
З огляду на викладене суд вважає за можливе здійснити розгляд справи в письмовому провадженні.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження відповідно до ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши зміст позовних вимог, характер спірних правовідносин та враховуючи суб'єктний склад учасників справи, суд прийшов до висновку, що вказана заява про закриття провадження у справі підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України далі (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
Пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Для розгляду спору адміністративним судом необхідно встановити його публічно-правовий зміст (характер). У свою чергу, для з'ясування характеру спору слід враховувати, що протилежним за змістом є приватноправовий спір. Тобто, це означає, що в основі розмежування спорів лежить поділ права на публічне та приватне.
Правовідносини, що склалися між сторонами не мають ознак публічно-правового спору, навпаки, характер цих правовідносин вказує про наявність приватноправового спору, який полягає у тому, що позивач, який вважає себе власником рухомого майна щодо якого застосовано податкову заставу, просить звільнити це майно від обтяжень, з метою захисту свого права на вільне володіння, користування і розпорядження цим майном. Отже, між сторонами не існує публічно-правового спору, спірні правовідносини фактично стосуються права на майно щодо якого застосовано податкову заставу.
Щодо суб'єктного складу спірних правовідносин, як критерію розмежування справ адміністративної юрисдикції від справ іншої юрисдикції, суд вважає за необхідне зазначити те, що реалізація фіскальним органом таких повноважень, як застосування податкової застави, безумовно віднесено до владних управлінських функцій відповідача, але у спірному випадку такі повноваження відповідачем реалізовано по відношенню до ОСОБА_2 , при цьому, будь-яких владних рішень по відношенню до позивача відповідачем не приймалося.
За приписами статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 391 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що спір у цій справі не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, а випливає із захисту цивільних прав, які позивач вважає порушеними.
Аналогічні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.07.2020 у справі №804/15129/15, в постановах Верховного суду від 31.07.2020 у справі №821/774/17, від 14.01.2021 у справі №809/1035/17.
Пунктом 1 частини 1 статті 238 КАС України визначено, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Керуючись статтями 238, 239, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Закрити провадження в адміністративній справі № 240/43366/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області, Пиріжківської сільської ради Коростенського району Житомирської області, Шостої Київської державної нотаріальної контори Київського міського нотаріального округу про визнання протиправними та скасування рішення, акту опису майна та записів.
Роз'яснити позивачу, що розгляд такої справи віднесений до юрисдикції загального суду у порядку цивільного судочинства.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя В.А. Липа