Україна
Донецький окружний адміністративний суд
30 червня 2022 року Справа№200/18921/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Крилової М.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Херсонській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
22 грудня 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Херсонській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про:
- визнання протиправним та скасування рішення від 06 вересня 2021 року № 914210176151 щодо відмови у переведенні з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника;
- зобов'язати перевести на пенсію по втраті годувальника.
В обґрунтування позову зазначено, що 30 серпня 2021 року позивачка звернулась до органів Пенсійного фонду із заявою про переведення з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника, протее рішенням Головним управління Пенсійного фонду в Херсонській області прийнято рішення про відмову у переведенні з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника. Рішення мотивоване тим, що рішенням по справі №225/1382/21 встановлено факт сумісного проживання але не зобов'язано органи Пенсійного фонду призначити пенсію по втраті годувальника. Вважає рішення протиправним та таким, що порушує її законні права та інтереси.
13 січня 2022 року від Головного управління Пенсійного фонду в Херсонській області надійшов відзив на позовну заяву, зі змісту якого відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обгрунтування своєї позиції зазначив, що для призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальник необхідно дві умови: по-перше, особа повинна бути непрацездатним членом сім'ї померлого годувальника і по-друге, вона повинна бути на утриманні померлого годувальника на день його смерті. В ході розгляду наданих позивачкою документів встановлено спільне проживання, однако не встановлено факт перебування позивача на утриманні. За таких підстав було прийнято рішення про відмову у переведенні з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника.
21 січня 2022 року від Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області надійшов відзив на позовну заяву, зі змісту якого відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обгрунтування своєї позиції зазначив, що у Пенсійного органу відсутні правові підстави для переведення позивачки з пенсії по інвалідності на пенсію по втраті годувальника, оскільки встановлений факт проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано копії та докази.
Ухвалою суду від 25 січня 2022 року залучено до участі у справі №200/18921/21 другим відповідачем - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл.. Соборна, б.3; код ЄДРПОУ 13486010).
Згідно з нормами статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Позивачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 виданий Дзержинським МВ УМВС України в Донецькій області 30 січня 2002 року.
Відповідач -1, Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, код ЄДРПОУ: 21295057, місцезнаходження: м. Херсон, вул.. 28-ї Армії, буд. 6, є суб'єктом владних повноважень, який здійснює у спірних правовідносинах владні управлінські функції.
Відповідач-2, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, код ЄДРПОУ: 13486010, місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3, є суб'єктом владних повноважень, який здійснює у спірних правовідносинах владні управлінські функції.
ОСОБА_1 знаходилась у шлюбі з ОСОБА_2 до 17 травня 2006 року, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу від 17 травня 2006 року скрії НОМЕР_2 .
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 46 років, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 21 липня 2008 року серя НОМЕР_3 .
Згідно з довідкою до акта огляду МСЕК №058022 Серія 12ААБ ОСОБА_1 встановлено 3 групу інвалідності безстроково.
Рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 22 червня 2021 року по справі №225/1382/21, яке набрало законної сили 26.07.2021 року, встановлено факт, що ОСОБА_1 проживала однією сім'єю як чоловік та жінка без укладення шлюбу з ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 2006 року і до моменту його смерті.
Також факт спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтверджено актом про спільне проживання від 03.12.2021 року №б/н.
30 серпня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області із заявою №2838 про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію по втраті годувальника та надала наступні документи: диплом про навчання; довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру померлому годувальнику; довідка про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000 року; довідки, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років; документи про стаж; заява про призначення/перерахунок пенсії; свідоцтво про розірвання шлюбу; розрахунок стажу; розрахунок заробітної плати; рішення суду; протокол розрахунку пенсії; паспорт; свідоцтво про смерть годувальника; трудова книжка.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду в Херсонській області від 06.09.2021 року №914210176151 відмовлено в переведені на пенсію по втраті годувальника за померлого чоловіка відповідно до статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з тим, що судом підтверджено факт спільного проживання, але не зобов'язано призначити пенсію, а згідно ст.. 37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію по втраті годувальника мають непрацездатні члени сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні чоловік (дружина).
Позивачка, вважаючи, протиправною відмову відповідача у переведенні з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника звернулась до суду з даним позовом.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення, принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, врегульовані Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з положеннями абзацу 22 статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсії розуміють як щомісячні регулярні пенсійні грошові виплати, які отримують фізичні особи (або члени сім'ї) від держави та спеціальних фондів після досягнення пенсійного віку, в разі інвалідності чи втрати годувальника.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» одним із видів пенсійних виплат є пенсія у зв'язку із втратою годувальника.
Частиною 1 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Пунктом 1 частини 2 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що непрацездатними членами сім'ї вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Згідно частини 3 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони:
1) були на повному утриманні померлого годувальника;
2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Таким чином, згідно вказаних норм, право на призначення пенсії по втраті годувальника мають непрацездатні члени сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні.
Саме за наявності таких двох складових, як непрацездатність та перебування на утриманні, особа має право на призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, або на перехід на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що позивачка являється інвалідом ІІІ групи, у зв'язку з чим і отримує пенсію по інвалідності.
Разом з цим, рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 22 червня 2021 року по справі №225/1382/21, яке набрало законної сили 26.07.2021 року, встановлено факт, що ОСОБА_1 проживала однією сім'єю як чоловік та жінка без укладення шлюбу з ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 2006 року і до моменту його смерті.
Пунктом 2.3 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу.
Також надаються такі документи: 1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування особи, якій призначається пенсія, та померлого годувальника (подається у разі, якщо особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, має такі документи); 2) свідоцтво про народження або паспорт особи, якій призначається пенсія; 3) довідка про склад сім'ї померлого годувальника та копії документів, що засвідчують родинні стосунки члена сім'ї з померлим годувальником (за наявності); 4) свідоцтво про смерть годувальника, або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення його померлим, або витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт внесення до цього реєстру інформації про безвісне зникнення особи, або інформація з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, отримана в порядку, передбаченому статтею 15 Закону України “Про правовий статус осіб, зниклих безвісти”; 5) документи про вік померлого годувальника сім'ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим; 6) довідки загальноосвітніх навчальних закладів системи загальної середньої освіти, професійно-технічних, вищих навчальних закладів про те, що особи, зазначені в абзаці другому пункту 2 частини другої статті 36 Закону, навчаються за денною формою навчання; 7) довідка про те, що чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків, дід, баба, брат чи сестра померлого годувальника незалежно від віку і працездатності не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років; 8) документи про місце проживання (реєстрації); 9) документ про перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника; 10) експертний висновок про встановлення причинного зв'язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих
Відповідно до п. 2.11 розділу ІІ Порядку № 22-1 передбачено, що за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, приймаються довідки або інші документи про склад сім'ї, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, або документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), виданий згідно із вимогами статті 3 Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”.
У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.
Згідно з п. 4.1 розділу ІV Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).
Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
Як вже зазначено вище, позивачем до суду надано рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 22 червня 2021 року по справі №225/1382/21 яким підтверджено факт проживання однією сім'єю як чоловік та жінка без укладення шлюбу та акт про спільне проживання, яким підтверджується, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 фактично проживали разом по день смерті чоловіка за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 06.09.021 ркоу №914210176151 було відмовлено в перевдені на пенсію по втраті годувальника за померлого чоловіка відповідно до статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з тим, що судом підтверджено факт спільного проживання, але не зобов'язано призначити пенсію, а згідно ст.. 37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію по втраті годувальника мають непрацездатні члени сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні чоловік (дружина).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, рішення відповідача про відмову в переході на пенсію позивачу є необґрунтованим та такими, що не ґрунтуються на засадах добросовісності та розсудливості. Таким чином є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки позивачкою надані усі необхідні документи для переведення з пенсії по інвалідності на пенсію по втраті годувальника, а факт проживання однією сім'єю як чоловік та жінка без укладення шлюбу підтверджено рішенням суду, яке було надано разом з заявою.
Суд зазначає, що відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Нормами частини 2 статті 5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 5 статті 245 КАС України передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті (визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії), суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
Суд наголошує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Отже суд повинен відновлювати порушене право шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах “Пономарьов проти України”, “Рябих проти Росії”, “Нєлюбін проти Росії”), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі “Серявін та інші проти України” зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02).
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З огляду на встановлені обставини, суд приходить висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 06 вересня 2021 року № 914210176151 щодо відмови у переведенні з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перевести ОСОБА_3 з пенсії по інвалідності на пенсію по втраті годувальника з 30 серпня 2021 року.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачки підлягають задоволенню.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з такого.
Нормами частини першої статті 139 КАС встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, судовий збір у розмірі 908,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів пропорційно до задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 2,5-10, 72-80, 159, 160, 171, 199-204, 205, 246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Херсонській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду в Херсонській області від 06 вересня 2021 року №914210176151, щодо відмови у переведенні ОСОБА_1 з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника відповідно до ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, буд. 3; код ЄДРПОУ 13486010) перевести ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника відповідно до ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 30 серпня 2021 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань до Головного управління Пенсійного фонду в Херсонській області (місцезнаходження: м. Херсон, вул.. 28-ї Армії, буд. 6; код ЄДРПОУ 21295057) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) судовий збір у розмірі 454,00 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, буд. 3; код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) судовий збір у розмірі 454,00 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя М.М. Крилова