30 червня 2022 року Справа № 160/1486/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Савченка А.В., розглянувши в порядку письмового провадження у підготовчому судовому засіданні у місті Дніпрі клопотання представника Дніпропетровської обласної прокуратури про залишення без розгляду позовної заяви у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Третьої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), Дніпропетровської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним рішення і наказу, їх скасування, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
21 січня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Третьої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) за №14 від 19.11.2020 р. «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки і метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора» щодо неуспішного проходження ним атестації;
- визнати протиправним та скасувати наказ керівника Дніпропетровської обласної прокуратури №1083к від 24.12.2020 р. про його звільнення з посади прокурора Синельникіської місцевої прокуратури Дніпропетровської області та органів прокуратури;
- поновити його у Синельниківській окружній прокуратурі на посаді рівнозначній до посади прокурора Синельниківської місцевої прокуратури Дніпропетровської області та в органах прокуратури;
- стягнути з Дніпропетровської обласної прокуратури на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 31.12.2020 р. і по день винесення рішення суду.
Позов обґрунтованим тим, що Третьою кадровою комісією ухвалено рішення про неуспішне проходження позивачем атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, на підставі якого наказом керівника Дніпропетровської обласної прокуратури позивача звільнено з посади прокурора Синельниківської місцевої прокуратури Дніпропетровської області та органів прокуратури на підставі п.9 ч.1 ст.51 Закону України «Про прокуратуру». Зазначені рішення та наказ позивач вважає незаконними.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.01.2022 р. вказана позовна заява була залишена без руху через невідповідність ст.ст.160, 161 КАС України та надано строк протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, шляхом надання до суду уточненої позовної заяви, відповідно до кількості учасників справи, в якій уточнити суб'єктний склад сторін у даній адміністративній справі або уточнити позовні вимоги до відповідача-3 та надати оригінал документа про сплату судового збору в розмірі 992,40 грн.
На виконання ухвали суду від 26.01.2022 р., позивачем 11.04.2022 р. усунуті означені недоліки позовної заяви.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.04.2022 р. відкрито провадження в цій адміністративній справі, призначено цю справу до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання на 19.05.2022 р. о 14:00 год.
До суду 19.05.2022 р. від представника Дніпропетровської обласної прокуратури до канцелярії суду надано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, в обґрунтування якого зазначено, що позов ОСОБА_1 до Третьої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), Дніпропетровської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним рішення і наказу, їх скасування, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу подано з пропуском місячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого ч.5 ст.122 КАС України. Так, зважаючи на те, позивача звільнено з посади прокурора Синельниківської місцевої прокуратури Дніпропетровської області та органів прокуратури на підставі наказу керівника Дніпропетровської обласної прокуратури з 30.12.2020 р. і саме з цієї дати у позивача, виникли підстави, що дають право на пред'явлення визначених законом позовних вимог протягом місячного строку з дня виникнення таких підстав. Крім того, позивач вже звертався з відповідною позовною заявою про визнання протиправним рішення, скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу до Дніпропетровського окружного адміністративного суду. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.09.2021 р. у справі №160/1337/21 відповідно до п.4 ч.1 ст.240 КАС України позовну заяву залишено без розгляду. Оскільки позивач звернувся до суду лише 25.11.2021 р., ним порушено встановлений ч.5 ст.122 КАС України строк звернення до суду з цим позовом. При цьому позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про існування об'єктивних та поважних причин, які зумовили несвоєчасне звернення до суду. З огляду на наведене, відповідач просив суд залишити позовну заяву без розгляду.
Представник позивача в підготовче судове засідання 19.05.2022 р. не з'явилася, про час, дату та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, проте 19.05.2022 р. на електронну адресу суду від неї надійшла заява про проведення судового засідання без участі позивача та його представника.
Відповідач-1 в підготовче судове засідання 19.05.2022 р. також не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.
Відповідач-3 в підготовче судове засідання 19.05.2022 р. також не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.
Наступне підготовче судове засідання призначено на 16.06.2022 р. о 13:30 год.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2022 р. у судовому засіданні позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк п'ять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, а саме:
- надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з відповідними доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду.
На виконання вимог ухвали суду від 16.06.2022 р. представником позивача 17.06.2022 р. надано заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій він просить поновити строк на звернення до суду, поновити провадження у справі та подальший розгляд справи здійснювати без участі позивача та його представника.
До суду 17.06.2022 р. від представника позивача надійшли заперечення, в яких вона зазначила, що позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду у місячний строк з моменту винесення оскарженого наказу про звільнення (справа № 160/1337/21). Проте, ухвалою суду від 23.09.2021 р. ця позовна заява залишена без розгляду, у зв'язку із повторною неявкою представника позивача. Про винесення ухвали про залишення позовної заяви без розгляду, суд не повідомив. Після отримання вищевказаної ухвали суду 25.11.2021 р., представником позивача у місячний строк було повторно направлено засобами поштового зв'язку позовну заяву. За вказаних обставин, вважає, що місячний строк на звернення до суду позивачем було пропущено з поважних причин, у зв'язку із чим просив поновити строк на звернення до суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.06.2022 р. призначено розгляд справи №160/1486/22 у підготовчому судовому засіданні на 30.06.2022 р. на 12:30 год. та запропоновано ОСОБА_1 надати докази отримання ухвали суду від 23.09.2021 р. по справі №160/1337/21 саме 25.11.2021 р.
До суду 27.06.2022 р. від представника позивача надійшла заява про розгляд справи призначеної на 30.06.2022 р. о 12:30 год. без участі позивача та його представника.
Відповідач-1 в підготовче судове засідання 30.06.2022 р. не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.
Відповідач-2 в підготовче судове засідання 30.06.2022 р. також не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.
Відповідач-3 в підготовче судове засідання 30.06.2022 р. також не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм процесуального права, що регулюють це питання, суд доходить висновку про задоволення клопотання представника відповідача-2 про залишення позовної заяви без розгляду, з огляду на таке.
Так, ч. 1 ст. 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Оскаржуване позивачем рішення Третьої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) за №14 датоване 19.11.2020 р., наказ керівника Дніпропетровської обласної прокуратури №1083к - датований 24.12.2020 р.
Після відкриття провадження у справі, відповідач-2, разом із клопотанням про залишення позову без розгляду, надав до суду копію ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.09.2021 р. у справі № 160/1337/21 за позовом ОСОБА_1 до відповідача-1: Третьої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), відповідача-2: Дніпропетровської обласної прокуратури, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Офіс Генерального прокурора, про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, якою позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Отже, про зміст оскаржуваного наказу керівника Дніпропетровської обласної прокуратури від 24.12.2020 р. ОСОБА_1 було відомо принаймні ще у січні 2021 р. під час першого звернення до суду з позовом про оскарження цього наказу.
Проте, як вбачається з поштового штемпеля на конверті, в якому направлено позовну заяву, вона подана ОСОБА_1 25.11.2021 р.
Тобто, оскільки позивач звернувся до суду з позовом лише 25.11.2021 р., він пропустив встановлений ч. 5 ст. 122 КАС України місячний строк звернення до суду з позовом.
Представник позивача надав до суду заяву від 17.06.2022 р., в якій просить поновити строк звернення до суду, поновити провадження у справі.
Перевіряючи поважність причин пропуску позивачем строку звернення з позовом, суд виходить із такого.
У параграфі 41 рішення від 03 квітня 2008 року «Пономарьов проти України» ЄСПЛ зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами (Постанова Верховного Суду від 17.07.2018 року у справі №521/21851/16-а).
Верховний Суд у постанові від 30.08.2021 р. (справа № 520/7668/2020) зазначив, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п'ятої цієї статті).
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до суду.
Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку, що учасник справи як особа, зацікавлена у поданні позовної заяви, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс на інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії).
У рішенні від 03.04.2008 р. у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відтак, особа, яка добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов'язана слідкувати за перебігом розгляду своєї позовної заяви.
Як зазначено в ухвалі Верховного Суду від 13.06.2022 р. (справа №420/5837/21) неналежне використання наданих процесуальних прав не може визнаватись судом як поважна причина пропуску процесуального строку,
При цьому, суд вважає, що самий лише факт залишення позовної заяви без розгляду не є поважною причиною пропуску строку звернення з новим позовом
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 28.04.2020 р. (справа № 460/2864/18), вирішуючи питання про поважність наведених позивачем причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої позовної заяви, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду.
Отже, у цій справі суд вважає за необхідне дослідити питання щодо поважності причин пропуску позивачем строку звернення до суду з урахуванням доводів, наведених позивачем та обставин, які стали підставою для залишення без розгляду попередньо поданої позовної заяви, а також періоду часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, а також процесуальної поведінки позивача, як особи, що має бути зацікавлена в своєчасній реалізації своїх прав.
В обґрунтування заявленого клопотання про поновлення строку звернення з позовом заявник вказує, що суд не повідомив позивача про винесення ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.09.2021 р. у справі № 160/1337/21 про залишення позову без розгляду. Після звернення представника позивача у справі № 160/1337/21 до секретаря, копію ухвали від 23.09.2021 р. видано 25.11.2021 р., на підтвердження чого надана розписка. Після отримання копії вказаної ухвали представником позивача у місячний строк направлено поштою повторно позов. З огляду на вказані обставини, за оцінкою позивача, строк пропущено з поважних причин.
Як встановлено, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.06.2021 р. у справі № 160/1337/21 призначено підготовче засідання на 05.07.2021 р.
У подальшому, як вбачається зі змісту ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.09.2021 р. у справі № 160/1337/21 про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду вбачається, що позивач (після оголошення перерви у судовому засіданні 27.07.2021 р. за участі представника позивача) не прибув у судові засідання 03.09.2021 р. та 23.09.2021 р. у вказаній справі.
Згідно з ч.ч. 5, 7 ст. 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
Відповідно до ч. 6, 7 ст. 18 КАС України, адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку.
Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Як вбачається з довідки про доставку електронного листа, виданої відповідальним працівником Дніпропетровського окружного адміністративного суду, документ в електронному вигляді «ст. 240 «Ухвала про залишення позову без розгляду (задоволення)» від 23.09.2021 р. по справі № 160/1337/21 (суддя Кадникова Г.В.) було надіслано одержувачу Адвокат Пащенко Вікторія Ігорівна в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету: 24.09.2021 р. 21:01.
Отже, копію ухвали про залишення позову без розгляду від 23.09.2021 р. вручено представникові позивача та, відповідно, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.
Після чого, представник позивача лише через два місяці, 25.11.2021 р., звернулась до суду за отриманням друкованого примірника копії ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.09.2021 р. у справі № 160/1337/21.
Саме цей факт отримання друкованого примірника копії ухвали про залишення позову без розгляду лише 25.11.2021 р. представник позивача вважає поважною причиною пропуску строку звернення до суду з новим позовом.
Проте, з такою позицією позивача погодитись не можливо, оскільки вказані обставини не пояснюють причин, які об'єктивно унеможливлювали звернення позивача, чи його представника, до суду з метою прослідкувати за перебігом розгляду своєї позовної заяви, враховуючи той факт, що представниця позивача була присутня у судовому засіданні 27.07.2021 р., у якому була оголошена перерва, після чого у наступні засідання не з'являлась, а знову зацікавилась перебігом справи лише майже через 4 місяці, звернувшись за отриманням паперового примірника копії судового рішення.
Суд переконаний, що за умови наявності належної заінтересованості у справі, позивач, чи його представник, повинні були з'ясувати стан розгляду своєї справи, перевірити наявність документів в електронному кабінеті чи відвідавши суд особисто у строк, що має бути значно меншим, ніж 4 місяці з моменту останньої участі у судовому засіданні, в якому було оголошено перерву.
Отже, позивач в розумні інтервали часу не вживав заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про існування об'єктивних та поважних причин, що зумовили несвоєчасне звернення до суду, а тому не визнає поважними підстави для поновлення строку звернення до суду з даним позовом та відмовляє у задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до суду з цим позовом. Відповідно, клопотання представника Дніпропетровської обласної прокуратури про залишення без розгляду позовної заяви у справі належить задовольнити
З огляду на зазначене, суд доходить висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду без поважних на те підстав, отже, позовну заяву належить залишити без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись статтями 121-123, 240, 248, 256 КАС України, суд,-
Клопотання представника Дніпропетровської обласної прокуратури про залишення без розгляду позовної заяви у справі №160/1486/22 - задовольнити.
Позов ОСОБА_1 до Третьої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), Дніпропетровської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним рішення і наказу, їх скасування, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 КАС України.
Суддя А.В. Савченко