01 липня 2022 року Справа № 160/7652/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коренева А.О.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:
визнати протиправними дії (бездіяльність) Відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті Позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків виплати пенсії за період із 01.12.2019 до моменту здійснення перерахунку та виплати пенсії;
зобов'язати Відповідача здійснити розрахунок, нарахувати та виплатити Позивачу компенсації за втрату частини доходів у зв'язку із порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.02.2022 у справі № 160/25123/21 за період із 01.12.2019 до моменту здійснення перерахунку та виплати пенсії.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.02.2022 у справі № 160/25123/21 Відповідачем хоч і здійснено відповідний перерахунок пенсії згідно оновленої довідки про його грошове забезпечення та нарахована з 01.12.2019 сума доплати (128 981,32 грн), проте ця доплата не виплачена; а черговий щомісячний платіж пенсії у збільшеному її розмірі виплачений не своєчасно (замість квітня - у травні 2022); Відповідач повинен був при виплаті пенсії нарахувати компенсацію втрати частини доходів за відповідний період (з 01.12.2019), проте таких дій не вчинив, чим опосередковано безпідставно відмовив в задоволені заяв Позивача щодо цих виплат.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 червня 2022 року відкрито провадження у справі за цим позовом та ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
10 червня 2022 року ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 червня 2022 року отримана відповідачем (а.с. 21).
Відповідачем у встановлений судом строк, письмових заперечень проти позову, пояснень чи доказів щодо заявлених позовних вимог, на підтвердження або спростування обставин, зазначених у позові, не надано, як і заяви про визнання позову.
Згідно із ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.
Судом встановлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2022 року (судова справа № 160/25123/21) зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 відповідно до частин 3, 18 ст. 43, ч. 3 ст. 51 та частин 1, 3 ст. 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”; постанов Кабінету Міністрів України: “Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393” від 13.02.2008 № 45, “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції” від 11.11.2015 № 988 на підставі довідки Державної установи “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області” від 18.10.2021 № 33/24/С-5002 з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення із виплатою різниці між фактично отриманою та належною до сплати суми пенсії за період з 01.12.2019 до моменту здійснення перерахунку та виплати пенсії.
Судове рішення набрало законної сили 18 березня 2022 року.
08 квітня 2022 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про виконання вищевказаного рішення суду та надав його копію та довідку Державної установи “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області” від 18.10.2021 № 33/24/С-5002.
На виконання зазначеного рішення суду позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.12.2019 у розмірі 50% від грошового забезпечення 16504,67 грн, яке зазначено у довідці від 18.10.2021 року № 33/24/С-5002, яка надана Державною установою Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України і Дніпропетровській області». З 01.05.2022 розмір пенсійної виплати, перерахований на виконання рішення суду, та з урахуванням проведеної індексації, обчисленої відповідно до Постанови в 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», станови 9407,67 грн (а.с.11, 13).
Доплата пенсії за період з 01.12.2019 по 30.04.2022 становить 128981,32 грн., яка невиплачена позивачу.
Позивач вважає протиправними дії (бездіяльність) Відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті Позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків виплати пенсії за період із 01.12.2019 року до моменту здійснення перерахунку та виплати пенсії, звернувся до суду з вказаним позовом.
Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам, суд зазначає таке.
Так, згідно зі ст. 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" 19 жовтня 2000 року №2050-III (далі по тексту - Закон №2050-ІІІ) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Відповідно до ст. 2 Закону №2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Згідно зі ст. 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Статтею 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" визначено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Пунктом 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі по тексту - Порядок №159) передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів нарахованих громадянам за період, починаючи з 01 січня 2001 року.
Згідно з п. 3 Порядку №159, компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: - пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат); - соціальні виплати (допомога сім'ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо); - стипендії; - заробітна плата (грошове забезпечення).
Відповідно до п. 4 Порядку №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Тобто, компенсації підлягають нараховані грошові доходи, зазначені у п. 3 Порядку, разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, у разі затримки їх виплати на один і більше календарних місяців.
Таким чином, компенсація нараховується та проводиться при виплаті доходу, тобто право на компенсацію позивач набуває в момент отримання доходу.
Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була викладена в постановах від 10.07.2018 по справі №404/6317/16-а, від 25.10.2018 по справі №420/1410/17, від 10.02.2020 по справі №134/87/16-а, від 23.12.2020 по справі №807/1525/16, від 04.03.2021 по справі №520/34/17, від 01.04.2021 по справі №120/4555/18-а.
Згідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що позивачем не було надано доказів, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.02.2022 по адміністративній справі № 160/25123/21 відповідачем було здійснено виплату заборгованості по пенсії позивача, а відтак підстави для застосування норм Закону №2050-ІІІ та Порядку №159 відсутні.
Отже, нарахування та виплата суми пенсії ставить первинною подією щодо компенсації втрати частини пенсії, яка нараховується та виплачується, відповідно, після та за результатом нарахування та виплати основної суми пенсії, а тому вимоги позивача про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати і виплатити йому компенсацію втрати частини доходу є передчасними та такими, що заявлені на майбутнє, за відсутності підстав вважати, що його право на отримання компенсації при виплаті пенсії буде порушене відповідачем, та не підлягають задоволенню.
Суд відхиляє посилання позивача на необхідність застосування у даній справі висновків, сформованих у постановах Верховний Суд України від 19.12.2011 року справа N 6-58цс11, від 24.10.2011 р. № 6-38цс-11, від 07.11.2012 р. № 6-131цс12, від 18.11.2014 р. № 21-518а14, від 11.07.2017 р. № 21-2003а16, від 20.02.2018 № 522/5664/17, від 21.02.2018 р № 569/7903/16-ц, оскільки такі ухвалені у справах, фактичні обставини яких є відмінними, від тих, які встановлені у межах розгляду даної справи.
За приписами ч. 1 та ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.
Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. 241, 243-246, 250, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.О. Коренев